Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування генеральних планів промислових підприємств

 

Після вивчення отриманого завдання студент зобов’язаний вирішити наступні задачі:

• визначити будівлі що підлягають знесенню, або вільні резервні території на генплані, де повинна бути розташована будівля згідно завдання на АКП-3 (або завданню на дипломний проект виробничий цех що зводиться при реконструкції промислового підприємства;
• правильно «посадити» будівлю цеха на вільну ділянку у відповідності з вимогами технології, орієнтації по сторонам горизонту, санітарним і протипожежним вимогам;
• здійснити «прив’язку» кутів будівлі до координатної сітки і рельєфу місцевості;
• реконструювати систему автомобільних і залізничних шляхів на території проїздів і під’їздів до будівлі з встановленням необхідної їх ширини;
• запроектувати комплекс благоустрою території промислового підприємства.

 

 

Такими майданчиками в залежності від варіанту завдання можуть бути території що вивільняються при знесенні вже наявних на генплані однойменних цехів, або резервні ділянки території промислового підприємства. Остаточне рішення з цього питання студент повинен прийняти після консультації з викладачем.

Перед вирішенням конкретних задач необхідно заповнити варіант генерального плану побудовою рози вітрів для заданого географічного пункту. Розу вітрів будують середньорічну за повторюваністю.

 

 

Попередньо студент повинен визначити габарити цеху в плані, місця в’їздів і виїздів з будівлі, вид зовнішнього транспорту що обслуговує цех. Запроектована будівля повинна відповідати прийнятому технологічному ланцюгу, повинно бути правильно орієнтоване по сторонам горизонту, поставлене з врахуванням напрямку пануючих вітрів, санітарних і протипожежних норм.

При розподіленій забудові мінімальні санітарні і протипожежні розриви приймаються:

• для будівель що виділяють шкідливості, – не менше 15 м;
• для будівель що не виділяють шкідливості, – не менше 12 м;
• для протистоячих будівель різної висоти – не менше висоти більшої будівлі;
• між торцами будівель і віконними прорізами іншої будівлі – не менше 12 м;
• для двох протистоячих будівель в загальному випадку – не менше напівсуми їхніх висот.

При розташуванні будівель повинна передбачатись можливість під’їзду до них пожежних машин по всій довжині з будівлі, з однієї сторони при ширині будівлі до 8 м з двох сторін при ширині будівлі більше 18 м, у усіх сторін при ширині будівлі більше 100м і загальній площі забудови що перевищує 10 га. При цьому відстань від краю проїжджої частини до стін будівель висотою до 12 м повинна бути не більше 25 м при висоті будівель від 12 до 28 м не більше 8 м при висоті будівлі більше 28 м ця відстань не повинна перевищувати 10 м.

 

 

Визначивши розташування цеху на ділянці тобто накресливши його в масштабі на генеральному плані необхідно визначити координати не менше ніж чотирьох кутів будівлі. Для цього по наявній координатній сітці визначають значення X і У в чотирьох зазначених точках. Ці значення підписують на кресленні при цьому значення X проставляють над рискою У – під рискою (рис. 4. 1). Зазначивши координати кутів будівлі тим самим виконують горизонтальну «прив’язку» будівлі цеху.

Вертикальна прив’язка будівлі виконується для тих самих чотирьох кутів будівлі з зазначенням «червоних» (планувальних) і «чорних» відміток (відміток землі до планування).

«Чорні» відмітки визначають за генеральним планом на котрому є нанесені горизонталі рельєфу, методом інтерполяції.

За «червону» відмітку можна прийняти найвищу відмітку землі під «плямою» проектованої будівлі всі інші відмітки одержуються шляхом незначної зрізки грунта під уклоном котрий забезпечить водовідвід від будівлі (ухил не менше 0, 005). «Червона» відмітка в цьому випадку буде співпадати з відміткою верха вимощення навколо будівлі.

Значення «червоних» відміток наноситься над рискою, «чорних» – під рискою (див. рис. 4. 1).

Оскільки рівень підлоги знаходиться на 15 см вище верху вимощення то абсолютна відмітка підлоги буде рівною «червоній» відмітці плюс 0, 15 м. Це значення наноситься на креслення в прямокутній рамці (див. рис. 4. 1).

 

 

Автомобільні дороги на території промислового підприємства проектуються за наскрізною, кільцевою, тупиковою та комбінованою схемами. При тупиковій системі повинен бути передбачений розворот ний майданчик розміром 12х12 м для розвороту автомобілів або петлеподібний (кільцевий) об’їзд. Ширина магістральних проїздів приймається 3 і 6 м під’їздів до будівель 4 м. Ширина проїжджої частини доріг приймається не менше 6 м для двостороннього руху.

Ширина основних (магістральних) доріг приймається кратною 6 м (12, 18, 24 м). Радіуси повороту доріг залежать від їх категорії і приймаються в межах 20... 125 м.

 

 

В комплекс благоустрою входить проектування тротуарів, спортивних майданчиків, майданчиків спокійного відпочинку, стоянок індивідуального транспорту, розміщення зелених насаджень.

Тротуари вздовж магістральних і виробничих доріг. Мінімальна ширина тротуарів приймається 1, 5 м, тротуар відділяється від проїжджої частини дороги смугою шириною 0, 8 м. Від залізничної колії тротуар повинен знаходитись на відстані не менше 3. 75 м.

На території промислового підприємства можуть влаштовуватись спортивні майданчики. Розміри спортивних майданчиків наведені в таблиці 1.

 

 

Площа майданчика спокійного відпочинку – від 20 до 80 м2.

Стоянки індивідуального транспорту в передзаводській території з розрахунку 10 машино-місць на 100 працюючих в двох суміжних змінах. Площа 1 машино-місця 25 м2.

На території підприємства необхідно озеленювати передзаводську площу, внутрішньозаводські магістральні проїзди, майданчики перед адміністративно-побутовим корпусом (АБК), медпунктами, їдальнями, місцями відпочинку і спорту, ділянки між цехами, насосних і кисневих станцій, ставків, басейнів і т. п. Загальна площа озеленення промислового підприємства повинна складати 10-15% від загальної площі майданчика. Мінімальна ширина площі смуги зелених насаджень приймається при односторонній посадці дерев – 2м, при двосторонній – 5 м, газона-1 м, декоративних чагарників – 0, 8…1, 2 м.

 

 

Відстань краю проїжджої частини дороги від будівлі довжиною до 20 м повинно бути не менше 1, 5 м при більшій довжині – 3 м, а при наявності в’їздів в будівлю 8…12 м. Якщо паралельно автодорозі проходить колія залізничного полотна відстань від краю дороги до осі залізничної колії шириною 1524 мм – 3, 75 м, те ж для колії шириною 750 мм – 3 м.

Вісь залізничної колії не повинна знаходитись ближче 3, 1 м до будівлі при відсутності виходів з нього і 6 м при наявності. Радіуси повороту залізничних колій в умовах стисненого планування 80 м, 150-200 м – на внутрішньозаводських коліях.

 

 

Записка повинна містити вихідні дані, а саме: район будівництва, розміри форма і розташування майданчику, напрямок пануючих вітрів, відомості про рельєф (спокійний пересічений і т. п.) виробничо-функціональне зонування, склад цехів, будівель і споруд промпідприємства.

В даному розділі також повинна бути описана система транспорту на промпідприємстві, розглянуте забезпечення вимог санітарних і протипожежних норм, рішення питань благоустрою території.

В кінці записки приводяться наступні техніко-економічні показники:

Загальна площа – територія промпідприємства в межах огородження включаючи площу перед заводської території, га;.

Площа забудови – сума площ ділянок під всіма будівлями і спорудами, га (м2) ;

Щільність забудови (коефіцієнт забудови) – відношення площі забудови до загальної площі ділянки;

Площа доріг і майданчиків з твердим покриттям, Площадь дорог и площадок с твердым покрытием, га (м2) ;

Коефіцієнт використання території – відношення суми площ всіх будівель і споруд, автомобільних проїздів і залізничних колій до загальної площі.

Площа озеленення – сума площ зайнятих деревинно-чагарниковими насадженнями, газонами квітниками, га (м2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Генеральные планы промышленных предприятий. СНиП П-89-80. -М. : Стройиздат, 1981.
2. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. СНиП П-2-80. – М. : Стройиздат, 1981.
3. Архитектурное проектирование промышленных предприятия/ Под. ред. С. В. Демидова, А. А. Хрусталева. -М. : Стройиздат, 1984.
4. Б. Я. Орловский, В. К. Абрамов, П. П. Сербинович. Архитектурное проектирование промышленных зданий. – М. : Высш. шк., 1982.
5. В. Г. Шарапенко, А. С. Тарутин. Составление схем генеральных планов промышленных предприятий; Методические указания к курсовому и дипломному проектированию. – М. : РТП МИСИ, 1984.