Методичний супровід розвитку дитячих громадських ініціатив у позашкільному навчальному закладі

‒становлення та виховання соціально активної особистості, небайдужої до процесів, що відбуваються навколо громадянина – патріота своєї сім’ї, свого колективу, рідного міста (села), держави [2, с. 38].

Педагог-консультант – союзник учнів у найскладніших життєвих ситуаціях. Ще його називають радником, опікуном.

Педагог-консультант:

‒обирається учнівським самоврядуванням з числа педагогів, які дають на це згоду, або призначаються адміністрацією позашкільного закладу, враховуючи бажання педагогів опікуватися учнівським самоврядуванням;

‒виконує функції радника самоврядування;

‒виконує функцію посередника між самоврядуванням і педагогами, батьками та місцевою громадою.

Основні напрямки діяльності педагога-консультанта:

‒методично правильно готувати учнів до самоврядування;

‒педагогічно грамотно керувати їх діяльністю;

‒поступово розширювати функції самоврядування у різних сферах діяльності;

‒рекомендувати органам самоврядування суспільно значущі і цікаві колективні справи;

‒чітко визначати обов’язки;

‒включити в систему самоврядування якомога більше учнів;

‒зміцнювати і розвивати колективні традиції;

‒організовувати постійний контроль за виконанням єдиних педагогічних вимог до учнів за допомогою самоврядування;

‒будувати взаємини між органами самоврядування, колективом учнів і педагогів на ідеях педагогіки співробітництва;

‒розширювати гласність у роботі органів самоврядування [8, с. 39].

Учнівське самоврядування в позашкільному навчальному закладі повинно бути спрямоване на реалізацію основних виховних завдань, а саме:

‒формування в дітей громадянської культури та культурного плюралізму, гуманістичної моралі, толерантного ставлення до дій та вчинків інших;

‒вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства, впровадження безконфліктних форм поведінки;

‒розвиток у вихованців суб’єктивних характеристик;

‒формування здатності до критичності та самокритичності;

‒формування активної життєвої позиції;

‒підготовка дітей до участі в демократичному управлінні суспільством;

‒формування самостійності, готовності за конкретних умов долати труднощі, знаходити правильні рішення;

‒виховання та активна підтримка почуття господаря класу, школи, країни, формування відповідальності за результати своєї діяльності;

‒забезпечення захисту прав та інтересів учнів [2, с. 62].

Із метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів дитячого самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді. Її вихованці набуватимуть нових знань та досвіду і координуватимуть роботу комісій, комітетів, міністерств, центрів дитячих рад, дитячих парламентів, шкільних республік, учнівських держав тощо. Кожен, кого цікавить активна громадянська діяльність, зможе отримати консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, ознайомитися з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги, семінари, давати можливість підлітка обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у засобах масової інформації.

Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів [3, с. 5].

Школа лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді може бути представлена як:

‒гурток (у позашкільному навчальному закладі) ;

‒творче об’єднання вихованців позашкільного навчального закладу, яке включає кілька гуртків, діяльність яких направлена на навчання дітей-лідерів та організацію роботи органів самоврядування дітей та учнівської молоді цього навчального закладу, міста, району, області [3, с. 6];

‒об’єднання вихованців позашкільного навчального закладу (працює як школа допрофесійної підготовки, що має свої навчальні предмети, програми тощо).

Міністерством освіти і науки України рекомендовано до використання програми «Лідерство – запорука успіху» (автор Д. В. Спижева) та «Основи учнівського самоврядування» (автор С. В. Кравченко) [7].

Для ефективної організації роботи учнівського самоврядування доцільно використовувати орієнтовний алгоритм організації учнівського самоврядування у навчальному закладі:

Аналіз та оцінка реального стану організації учнівського самоврядування в позашкільному закладі, формування комплексу проблем, зокрема яким є учнівське самоврядування сьогодні.

Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для організації роботи з органами учнівського самоврядування як радників.

Вивчення досвіду участі учнів в організації учнівського самоврядування.

Вивчення науково-методичної літератури з проблем організації учнівського самоврядування, проведення педагогічної ради, засідань методичних об’єднань, керівників творчих об’єднань, конференцій, ділових ігор, тренінгів з проблеми.

Розробка переліку ідей, вибір найбільш прогресивної і реалістичної ідеї; розробка концепції ідеї; створення проекту удосконалення ситуації; створення програми.

Колективний пошук оптимальної структури учнівського самоврядування, його органів з урахуванням специфіки позашкільного закладу.

Визначення мети, завдань, пріоритетних напрямків діяльності учнівського самоврядування, виходячи з його структури.

Розробка документації (положення, статут, інструкції, пам’ятки).

Визначення кола прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, окремих членів учнівського колективу.

Виявлення та формування активу – ядра учнівського самоврядування.

Підготовка тренінгів для навчання активу учнівського самоврядування, створення шкіл навчання активу учнівського самоврядування.

Розширення ролі учнівського самоврядування в житті позашкільного закладу в міру накопичення дітьми організаційного досвіду.

Розробка системи заходів щодо забезпечення гласності в роботі органів учнівського самоврядування.

Діагностика різних аспектів функціонування і розвитку моделі учнівського самоврядування, системний моніторинг учнівської думки, створення на їх основі нових підструктур (тимчасових формувань, об’єднань, клубів за інтересами тощо).

Організація ефективного контролю за виконанням рішень органів учнівського самоврядування.

Створення системи стимулювання творчого самовдосконалення активу учнівського самоврядування [4, с. 54].

 

 

1.Ділові папери в роботі органів самоврядування дітей та учнівської молоді: методичний посібник / автор-упоряд. Т. М. Доценко. – Біла Церква, 2009. – 240 с.

2.Доценко Т. М. Організаційно-правова база діяльності органів самоврядування дітей та учнівської молоді: методичний посібник / Т. М. Доценко. – Біла Церква, 2009. – 256 с.

3.Доценко Т. М. Організація навчання лідерів органів самоврядування дітей та учнівської молоді: методичний посібник / Т. М. Доценко. – Біла Церква, 2009. – 248 с.

4.Єрмаков І. Г., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г., Спіжева Д. В. Учнівське самоврядування: структура, зміст і концепція розвитку, проектна діяльність, досвід організації / І. Г. Єрмаков, В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич, Д. В. Спіжева. – Х. : Основа, 2008. – 112 с.

5.Оржеховська В. М., Ковганич Г. Г. Учнівське самоврядування: пошук ефективних моделей і технологій: навч. посібник / В. М. Оржеховська, Г. Г. Ковганич. – К. : ІПВ, 2007. – 234 с.

6.Приходько М. І. Учнівське самоврядування в сучасному вимірі / М. І. Приходько. – Х. : Основа, 2008. – 176 с.

7.Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. Соціально-реабілітаційний напрям / Л. М. Павлова. – С. : Антей, 2005. – 240 с.

8.Учнівське самоврядування в умовах сучасності: практичний порадник / автори-упоряд. Л. Кацинська, В. Крашевський. – Рівне: РОІППО, 2001. – 140 с.

9.Учнівські об’єднання / укл. Я. М. Шуль. – Тернопіль: Астон, 2006. – 246 с.

10.Шишикіна Н. Ф. Взаємодія з громадськими організаціями / Н. Ф. Шишикіна. – Х. : Основа, 2007. – 192 с.