Методика формування сімейних відносих у студентів ВНЗ на прикладі дисципліни «Плодівництво»

 

 

 

 

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади підготовки студентів ВНЗ до сімейного життя

1.1. Підготовка молоді до шлюбу і сімейного життя

РОЗДІЛ 2. Методичні особливості організації та проведення лекційного заняття

2.1. Методичні особливості організації та підготовки викладача до лекційного заняття

2.2. Методика проведення лекціі: «Малина»

ВИСНОВКИ

СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

Лекція як форма організації навчального заняття використовується у вищих навчальних закладах для вивчення різних предметів. Будується вона на основі ін-формаційно-монологічного методу подачі та пояснення матеріалу і організації пізнавальної діяльності студентів. При цьому викладач у систематизованій, доказовій і аргументованій формі словесно подає і пояснює навчальну інформацію, використовує відповідні наочні посібники, демонстраційний експеримент і інші засоби навчання.

Лекція – головна інформаційна магістраль у навчальному процесі, що сприяє засвоєнню системи знань із спеціальності, формує широкий професійний кругозір і загальну культуру. Студенти оволодівають сучасною наукою, її методами, проникають у глибини її основних проблем, у логіку й методологію її розвитку; пізнають життєвий потенціал, входять у лабораторію наукового мислення викладача.

Необхідна висока культура лекційної діяльності. Кожен лектор зобов’язаний вивчити основи лекційної майстерності, тобто оволодіти загальною грамотою цієї справи, щоб досягти в ньому досконалості. Необхідно свідомо засвоїти попередній лекційний досвід і зрозуміти особливу природу лекції, її закони і можливості.

Методичні питання класифікації лекцій, етапів їх підготовки та проведення були висвітлені у дослідженнях ряду педагогів. Особливої уваги заслуговують наукові праці А. В. Хуторського [24], А. М. Столяренка [22], В. М. Фокіна [23] та ін.

Метою – розробити методику підготовки і проведення лекційного заняття з дисципліни «Плодівництво» по темі «Малина».

Предмет дослідження – підготовка і проведення лекційного заняття з дисципліни «Плодівництво» по темі «Малина».

Об’єкт дослідження – зміст та методика навчання з дисципліни «Плодівництво».

Завдання дослідження:

Висвітлити кваліфікаційні підходи до типів лекцій.

Описати етапи підготовки до лекції.

Охарактеризувати особливості проведення лекційного заняття з дісциплини «Плодівництво».

Підтвердити робочу гіпотезу про те, що лекція була і залишається основним видом навчальної роботи при лекційно-семінарській формі організації навчального процесу.

Основними методами, що використані у даній курсовій роботі є описовий, статистичний, структурного і функціонального аналізу.

 

 

 

Одним із основних завдань суспільства є підготовка молоді до створення повноцінної сім'ї. Така підготовка повинна ґрунтуватися на системі знань, умінь і навичок, здобутих під час навчання у загальноосвітній школі. Однак педагогічні дослідження свідчать про існування певних проблем щодо сприйняття студентами себе у сімейному житті: незнання елементарних норм сімейного права; хибне уявлення про особливості статево рольової поведінки; відсутність психологічної готовності до домашньої праці, рівномірного розподілу домашніх обов'язків; несформованність, психологічних рис, необхідних для гармонійного спілкування у шлюбі, невміння розв'язувати конфліктні ситуації у міжстатевому спілкуванні; відсутність психологічної і практичної підготовки до виховання і догляду дітей, виконання материнських і батьківських функцій. Готовність до шлюбу і сімейного життя передбачає не лише бажання закоханих постійно бути разом, а й відповідальність і серйозні забовязання. Вона охоплює декілька аспектів:

• формування певного морального комплексу: готовність особистості прийняти на себе нову систему обов'язків щодо свого партнера, майбутніх дітей. Йдеться насамперед про розподіл ролей між подружжям;
• готовність до міжособистісного спілкування і співпраці. Сім'я є малою групою, для ії нормального функціонування необхідні узгодженість ритмів життя подружжя;
• готовність до самопожертви заради партнера, що не передбачає здатність до відповідної діяльності, заснованої на альтруїзмі (безкорисливість) ;
• наявність якостей, пов'язаних із проникненням у внутрішній світ людини (емпатійний комплекс) ;
• висока естетична культура почуттів і поведінки особистості;
• уміння розв'язати конфлікти конструктивним способом, здатність до саморегуляції власної психіки і поведінки.

Вивченням проблеми підготовки студентів ВНЗ до сімейного життя займались ряд авторів: Заболотна Т. М. (Підготовка студентської молоді), Фіцула М. М. (Педагогіка вищої школи), Кравець В. П. (Теорія і практика підготовки учнівської молоді до сімейного життя).

У процесі підготовки до сімейного життя слід виховувати у молодих людей вміння уникати ситуацій, які спричинюють сімейні чвари, а часто – і розлучення. Йдеться про намагання партнерів домінувати в сім'ї; незадоволену потребу в спілкуванні; несумісність партнерів, що зумовлено різними умовами проживання, перебуванням під впливом різних колективів, сімей, різними життєвими цінностям; недоліки виховання, характер і моральний розвиток сім'ї (споживацтво, егоїзм, надмірна критичність) ; нерівномірний розподіл обов'язків; незадоволені матеріальні потреби; порушення сімейної етики (ревнощі, подружня невірність), незадоволення сексуальних потреб тощо.

Підготовка молоді до шлюбу і сім'ї є багатогранним процесом, який охоплює кілька аспектів загально соціальний, моральний, психологічний, правовий, господарсько-економічний, естетичний, інтимно-сексуальний. Всі вони тісно пов'язані між собою, доповнюють один одного, мають за мету формування хорошого сім'янина.

Загальносоціальна підготовка молоді до сімейного життя передбачає завершення освіти, здобуття професії, початок самостійної трудової діяльності. З цим нерозрив­но пов'язана соціально-економічна готовність до шлюбу, сутність якої полягає в можливості молодих людей само­стійно матеріально забезпечити себе і свою сім'ю,