Методика формування сімейних відносих у студентів ВНЗ на прикладі дисципліни «Плодівництво»

Викладач нагадує студентам про запитання проблемного характеру, поставлене на початку заняття, та у формі евристичної бесіди шукає із студентами шляхи його вирішення.

Після закінчення лекції, викладач узагальнює і систематизує матеріал, акцентуючи увагу студентів на їх подальшу діяльність в якості науковців.

 

 

1. Лекція – провідна, головна форма навчання. Такою вона була і залишається тому, що з неї починається кожна навчальна дисципліна, розділ і більшість тем, що передбачені програмами. Лекція є незамінною формою організації навчання через те, що вона не повторює підручник, а доповнює його останніми даними науки, іноді ще неопублікованими, але вже відомими викладачу, фактами з життя, особистим розумінням і відношенням до матеріалу, що викладається. В лекції наука оживає і слухачам доноситься в емоційному, доступному, цікавому і зрозумілому вигляді.

2. Існують різні види лекції: тематична, вступна, заключна, оглядова, консультативна, настановча, поточна, узагальнююча, міні-лекція, кіно (відео) лекція, інструктивна, лекція вступу, лекція конкретизація, лекція інтеграція – це лекції, що мають пасивну форму, тобто традиційну; а лекція-брифінг, лекція-бесіда, лекція-диспут, лекція-анкета, лекція-дует, «круглий стіл» – це лекції, що мають активну форму, тобто види спілкування лектора зі слухачами, які пов’язані з традиційною лекцією, але можуть бути розглянуті як самостійні, нові методичні типи лекцій.

3. У зв’язку з вимогами, що висуваються до самої лекції автоматично випливають і вимоги до особи, що читає лекцію – лектора. Справа в тому, що займаючись лекторською діяльністю необхідно тренувати і розвивати відповідні здібності. Жива мова викладача, його вигляд, поведінка, манера спілкування з слухачами, теоретична підготовка повинні бути на високому рівні, інакше, я вважаю, особі, що не має даних та й ще й не прагне їх розвинути, не слід займатись такою відповідальною справою.

4. Підготовка лекції складна і кропітка робота, яка вимагає від викладача терпіння, наполегливості з обов’язковим застосуванням творчого підходу і відмінного знання матеріалу. Щоб підготувати вдалу лекцію необхідно дотримуватись певних правил і готувати лекцію послідовно, крок за кроком. Слід починати з вибору теми і визначення мети виступу, потім складання бібліографії і відбір літератури, складання плану лекції і її тексту, також обов’язкова робота над формою викладу. При підготовці лекції не слід забувати про наочні посібники і технічні засоби для полегшення викладу матеріалу в аудиторії, а також для більшої переконливості.

5. Проведення лекції є головним етапом, результатом роботи. На лекції особливо важливо встановити психологічний контакт з аудиторією, захопити її увагу і мислення, діяти в унісон, що посилить вплив лектора на неї. Лектор який байдужий до того, що відбувається в аудиторії, що там панує не цікавість, байдужість і який задоволений безтурботним читанням конспекту – не може бути лектором і носити це почесне звання.

 

 

1. Закон України «Про вищу освіту» від 17. 01. 02.

2. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе// С. И. Архангельский. – М., 1974.

3. Бойко В. В. Диалог лектора со слушателями: психологические аспекты// В. В. Бойко. – Л., 1987.

4. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход// А. А. Вербицкий. – М., 1991.

5. Гапонов П. М. Лекция в высшей школе// П. М. Гапонов. – Воронеж, 1977.

6. Гузеев В. В. Методы и организационные формы обучения// В. В. Гузеев. -М. 2001. -128 с.

7. Загвязинский В. И. Дидактика высшей школы: текст лекций// В. И. Загвязинский. – Челябинск, 1990.

8. Карклина Л. Д. Методика подготовки к лекции// Л. Д. Карклина. -М. 1977. -18 с.

9. Козаржевский А. Ч. Мастерство устной речи лектора// А. Ч. Козаржевский. – М., 1983.

10. Кожевников К. П. Методика подготовки лекций// К. П. Кожевников. -Минск. 1976. -30 с.

11. Лавриненко-Омецинская Е. Д. Рецензия лекции… Нужна ли? И какая? // Е. Д. Лавриненко-Омецинская. -М. 1990. -65 с.

12. Михневич. А. Е. Методические типы лекций: традиции и поиск новых форм // А. Е. Михневич. -К. 1989. -20 с.

13. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене// Н. Є. Мойсеюк – К., 2001.

14. Мороз. О. Г. Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник // За заг. Ред. О. Г. Мороза. -К. 2001. -337 с.

15. Назарова Т. С. Средства обучения (Технология создания и использования) // Т. С. Назарова, Е. С. Полат. – М., 1998.

16. Цыгульская Т. Ф. О методике лекционного преподавания в вузе// Сост. Т. Ф. Цыгульская. -Кировоград. 1990. -14 с.

17. Одарченко Н. І. Використання відеоінформації при проведенні лекційних і семінарських занять у школі нового типу// Н. І. Одарченко. -Суми. 1999. -79 с.

18. Буланова -Топоркова М. В. Педагогика и психология высшей школы:. Учебное пособие// М. В. Буланова -Топоркова, С. И. Самыгин. – Ростов на Дону., 2002.

19. Смирнов С. А. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии. Учеб. для студ. – // С. А. Смирнов. – М., 2000.

20. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс// И. П. Подласый. – В 2 т. – Т. 1. – М., 2001.

21. Смольянинов И. Ф. Советы начинающему лектору// И. Ф. Смольянинов. -Л. 1980. -23 с.

22. Столяренко А. М. Юридическая педагогика. Курс лекций// А. М. Столяренко. – М., 2001.

23. Фокин Ю. Г. Преподавание и воспитание в высшей школе// Ю. Г. Фокин. – М., 2002.

24. Хуторской А. В. Современная дидактика. /Учебник для вузов/ А. В. Хуторской. – Питер, 2002.

25. Чернышев А. П. Этюды дидактики высшей школы: монография

// А. П. Чернышева. – М., 1995.

26. Яковцова А. Ф. Лекция в высшей школе: Текст лекции// А. Ф. Яковцова. -Х. 1996. -20 с.