+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
42
Мова:
Українська
організації навчальної діяльності студентів у плані формування компонентів готовності студентів до науково-дослідної діяльності за допомогою взаємозв'язку проблемного і традиційного навчання. Згідно напрямам здійснення взаємозв'язку традиційного і проблемного навчання створена система чисто інформативних лекцій і лекцій з елементами проблемного навчання та аналізом виробничих ситуацій, а також система практичних занять з використанням проблемних ситуацій і проблемних задач, система семінарських занять по формуванню представлень студентів про науководослідну діяльність. Зміст семінарських занять включає питання методологічного характеру, визначається специфіка і соціальна значущість наукового дослідження на прикладі еволюції фізичних уявлень про світ. Розроблені експериментальні задачі.
1. Біологічні особливості малини. Починаючи викладення першого питання плану викладач пропонує запитання проблемного характеру, відповідь на яке можлива після начитування матеріалу другого та третього питань плану: „Чому при оптимальних біологічних та господарських характеристиках малини, її промислові насадження в Україні невеликі за обсягом, а експорт – відсутній? « Викладач звертає увагу студентів, у формі бесіди, бо з культурою студенти знайомі, що малина завдяки простоті розмноження, скороплідності, високій якості ніжних і соковитих ягід, їх цілющим властивостям набула великої популярності на ділянках садівників. Застосування ягід малини при простудних захворюваннях як потогінного і жаропонижувального засобу зумовлене наявністю в них саліцилової кислоти. Великою популярністю користується в народній медицині. Ягоди споживають свіжими, замороженими, у вигляді варення, соків, вина. Ягоди містять 5-11% цукрів, 0, 6-2, 5% органічних кислот, 0, 9% пектину, 4-6% клітковини. Багаті на вітаміни: С- 30-75 мг%, В1, В2 -0, 01-0, 09 мг%. Р-активні речовини до 300 мг%, Фолієва кислота 0, 2 мг%. У 100 г ягід міститься 2-2, 6 мг заліза, це набагато більше ніж у плодах вишні і аґрусу. Малина це кущ із багаторічною підземною частиною і дворічною надземною. Підземна частина розташована на глибині 15-25 см і складається з кореневища яке не має стержневого кореня. Однорічні пагони надземної частини як правило не плодоносять, за винятком ремонтантних сортів які дають урожай восени. Дворічні пагони після плодоношення відмирають і їх видаляють восени або рано навесні. Замість них у рік плодоношення у кожної рослини відростає кілька пагонів заміщення і кореневих паростків. Таким чином забезпечується довговічність плантації. Плоди малини – збірні кістянки. Легко відокремлюються від білого квітоложа конічної форми. Малина невимоглива до ґрунтів. Але кращими для більшості сортів є легкі суглинкові удобрені ґрунти з реакцією ґрунтового розчину рН 5, 7-6, 8.
Світлолюбива рослина, за нестачі світла однорічні пагони витягуються, погіршується їх зимостійкість і знижується продуктивність. Малина не належить до зимостійких культур. При зниженні температури до 25-30 0С морозу, значна частина сортів пошкоджується.
2. Розмноження малини у промислових розсадниках. Малину у промислових розсадниках розмножують кореневими паростками у спеціально створених маточниках. Закладають їх восени, завершуючи садіння не пізніше як за 20 днів до настання морозів, врахувавши всі вимоги до вибору площі, передсадивної підготовки ґрунту, якості вихідного садивного матеріалу, передбачених базовою технологією (Трушечкін В. Г., Ярославцева О. І., Полікарпо ва Ф. Я. та ін., 1986; Майдебура В. І., Васюта В. М. та ін., 1987). Схема садіння рослин – 1, 5-2, 0 на 0, 3-0, 5м. Оптимальна глибина садіння – 20 см. Весною, після приживлення саджанців, надземну їхню частину повністю видаляють, що стимулює масове утворення кореневих паростків. Цю операцію проводять, коли пагони заміщення досягнуть висоти 10-15 см. На однорічній маточній плантації садивний матеріал заготовляти не рекомендується, так як це знижує продуктивність маточника в майбутньому. Весною наступного року (в перший рік експлуатації маточника) до початку вегетації видаляють усі минулорічні пагони на рівні ґрунту. Це, по-перше, сприяє утворенню більшої кількості паростків, а по-друге, дозволяє уникнути цвітіння, яке за фітосанітарними вимогами є недопустимим. Під час вегетаційного періоду створюють оптимальні умови для інтенсивного росту паростків. Перед викопуванням садивного матеріалу проводять скошування надземної частини паростків на висоті 30-35 см над рівнем ґрунту. Викопують саджанці за допомогою скоби ВСН-1 або плуга ВПН-2. У наступному році технологічний цикл повторюється. Термін експлуатації маточника малини – 2-3 роки. Дотримання даної технології забезпечує щорічне отримання 100- 120 тис. стандартних саджанців малини з 1 га маточника. При вирощуванні супереліти малини найчастіше застосовують розмноження зеленими мікроживцями. Довжина живців – 3-6 см, строки живцювання – друга половина травня- червень (Майдебура В. І., Мережко І. М. та ін., 1987).
3. Сорт малини Новокитайська, його характеристика.
Кущ середній з прямими стеблами, що в однорічному віці восени набувають червонуватого кольору у верхній частині. Ягоди вище середнього розміру (маса 2, 4-3, 0 г). Тупоконічні, злегка видовжені, світло-червоні, привабливі. Китиця формує 6-8 ягід. Характеризується високою зимостійкістю, непосухостійкий, відносно стійкий до грибкових хвороб.
ХАРАКТЕРИСТИКА
• Тип: Ягідні культури
• Вид: Малина
• Сорт: Новокитаївська
• Виробник: Сорт Інституту садівництва УААН. Автор – І. М. Ковтун.
• Урожайність: 70-150 ц/га
• Плоди: Вищесереднього розміру (2, 4-3 г) звільна видовжені, світлочервоні
• Строк дозрівання: 20-25 червня
• Саджанці: немає в наявності
Виведений в Інституті садівництва УААН м. Київ в наслідок схрещування сортів Китаївська х Новость Кузьміна (селекціонер Ковтун І. М.) Кущ середній з прямими стеблами, що в однорічному віці восени набувають червонуватого кольору у верхній частині.