Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика гігієнічної оцінки грунту за даними санітарного обстеження земельної ділянки та результатами лабораторного аналізу

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

відібраного з незабруднених територій).

Санітарне число Хлєбнікова – співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють). Якщо ґрунт чистий, то санітарне число Хлєбнікова дорівнює 0, 98-1.
Колі-титр ґрунту – мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички.
Титр анаеробів (перфрінгенс-титр) ґрунту – мінімальна кількість відходів у грамах, в якій міститься одна анаеробна клостридія.
Мікробне число ґрунту – це кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1, 5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години.
Крім того, як показники санітарного стану грунту можна використовувати дані про вміст СО2. та сполук азоту.
Оцінка санітарного стану грунту за вмістом СО2 (у об. %) проводиться на підставі наступних критеріїв:
0, 38 – 0, 80 – чистий грунт;
1, 20 – 2, 80 – мало забруднений грунт;
4, 10 – 6, 50 – забруднений грунт;
14, 50 – 18, 00 – сильно забруднений грунт.
Оцінка санітарного стану грунту за вмістом сполук азоту проводиться на підставі таких критеріїв (показники незабрудненого грунту) : загальний вміст азоту – 68 мг/100 г; аміак – 57мг/100 г; азотна кислота – 126 мг/100 г.
 
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ
 
Визначення механічного складу грунту
Визначення механічного складу грунту проводиться за допомогою набору сит Кнопа з отворами 0, 3; 1, 0; 2, 0; 4, 0 та 7, 0 мм. Повітряно-сухий грунт у кількості 200-300 г просіюють через кожне сито, отримані при цьому порції зважують і розраховують їх відсотки у зіставленні до загальної маси грунту, що була взята для просіювання
Визначення об’єму пор грунту (пористості)
В циліндр на 50 мл наливають 25 мл води. В інший сухий циліндр насипають 25 см3 сухого грунту, який потім пересипають у циліндр з водою. Різниця між загальною сумою взятих об’ємів води та грунту і отриманим об’ємом суміші складає об’єм пор, який виражають у відсотках.
Визначення водопроникності грунту. У скляну трубку заввишки 35 см, діаметром 3-4 см, що має дві мітки на висоті 20 і 24 см, насипають грунт до мітки 20 см. Зверху наливають 4 см води і підтримують її
рівень до появи першої краплі, що пройшла крізь шар ґрунту.
Водопроникність визначають як час проходження води через шар грунту.
Визначення капілярності грунту. Скляну трубку висотою 40 см, діаметром 2 см, дно якої закрите полотном, наповнюють повітряно-сухим грунтом, занурюють нижній край у воду на 0, 5 см. Фіксують час і відмічають рівень піднімання води у трубці у см. через кожні 30 хвилин.
Швидкість, з якою вода піднімається в грунті характеризує його капілярність
 
ЕТАПИ НОРМУВАННЯ ЕКЗОГЕННИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН У ГРУНТІ
 
1 етап – вивчення фізико-хімічних властивостей екзогенної хімічної речовини (ЕХР) та її стабільності у ґрунті, тобто часу, за який руйнуються 50% (Т50) та 99% (Т99) речовини, речовини, що розглядаються;
2 етап – обгрунтування обсягу експериментальних досліджень та орієнтовних порогових концентрацій з кожного показника шкідливості за допомогою математичного моделювання;
3 етап – лабораторний експеримент з обгрунтування порогових концентрацій за органолептичним, загальносанітарним, фітоакумуляційним, міграційно-водним, міграційно-повітряним таоксикологічним показниками шкідливості;
4 етап – визначення величин гранично допустимого рівня внесення (ГДРВ) та безпечної залишкової кількості (БЗК) для хімічних речовин конкретних грунтово-кліматичних умов;
5 етап – вивчення впливу грунту, що забруднений ЕХР, на стан здоров’я населення з метою здійснення корекції гігієнічних нормативів, що існують.
Показники шкідливості ґрунту
Органолептичний показник шкідливості грунту характеризує ступінь зміни харчової цінності продуктів рослинного походження, а також запаху атмосферного повітря, смаку, кольору та запаху води і харчових продуктів в екстремальних умовах експерименту.
Загальносанітарний показник шкідливості грунту визначає вплив ЕХР на процес самоочищення грунту та його біологічну активність.
Фітоакумуляційний або транслокаційний показник шкідливості грунту характеризує здатність ЕХР, що нормують, переходити з грунту через кореневу систему у рослини та накопичуватися у зеленій масі та плодах.
Міграційно-водний показник шкідливості грунту визначає процес міграції ЕХР, що вивчають, з грунту в поверхневі та підземні води.
Міграційно-повітряний показник шкідливості грунту визначає процес міграції ЕХР, що вивчають, з грунту в атмосферне повітря.
Токсикологічний показник шкідливості грунту характеризує ступінь токсичності ЕХР, що вивчають, для організмів теплокровних експериментальних при комплексному або поєднаному її надходженні з водою, їжею, повітрям, через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів тощо.
 
Додаток 1
Класифікація ґрунтів за механічним складом (за М. А. Качинським)
 
 
Додаток 2
Шкала оцінки санітарного стану ґрунту *
 
 
Додаток 3
Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічним складом ґрунтового повітря
 
 
Додаток 4
Орієнтовна шкала оцінки стану здоров'я населення в залежності від рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами (ЕХР)
 
Додаток 5
Схема гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту
 
При складанні висновку
Фото Капча