Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика логоритмічної роботи з дітьми з ФФНМ

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Специфіка мовленнєвого порушення в дітей із ФФНМ характеризується дефектами вимови різних звуків, у варіативності їхніх проявів у різних формах мовлення, у різному рівні фонематичного сприйняття, що передбачає ретельну індивідуально орієнтовану корекцію. У процесі навчання до-шкільників проводяться три типи занять:
Індивідуальні заняття. Основна мета – підбір комплексу артикуляційних вправ, спрямованих на усунення специфічних порушень звукової сторони мовлення при дислалії, ринолалії, дизартрії; при цьому логопед зобов'язаний установити емоційний контакт із дитиною, залучити її увагу до контролю якості звукового мовлення логопеда й інших дітей, підібрати індивідуальний підхід з урахуванням особливостей дошкільника.
Підгрупові заняття. Основна мета – виховання навичок колективної роботи, уміння слухати й чути логопеда, виконувати в заданому темпі вправи з розвитку сили голосу, зміни модуляції (хором, вибірково) ; адекватно оцінювати якість мовлення інших дітей. Логопед може організувати простий діалог для тренування навичок вимови; вправляти дітей у розрізненні подібних за звучанням фонем у власному й чужому мовленні. Склад підгруп є відкритою системою і змінюється на розсуд логопеда залежно від динаміки досягнень у корекції вимови. Більшу частину вільного часу діти можуть проводити в будь-якому співтоваристві відповідно до їхніх інтересів. Індивідуальні й підгрупові заняття мають випереджальний характер і готують дітей до засвоєння ускладненого фонетичного й лексико-граматичного матеріалу на фронтальних заняттях.
Фронтальні фонетичні заняття передбачають засвоєння (автоматизацію) вимови раніше поставлених звуків у будь-яких фонетичних позиціях й активне використання їх у різних формах самостійного мовлення. Одночасно забезпечується подальше розширення мовленнєвої практики в процесі ознайомлення з навколишнім світом. Це дозволяє реалізувати корекційну спрямованість навчання, забезпечити дитину сприятливими умовами для оволодіння рідною мовою в індивідуальних і колективних ситуаціях спілкування. На фронтальних заняттях організуються спільні ігри, що забезпечують міжособистісне спілкування, різні види діяльності для розвитку комунікативної, планувальної і знакової функцій мовлення.
Корекційні завдання на логоритмічних заняттях із дітьми вирішуються в тісному зв’язку з корекцією поведінки й особистості дитини з мовленнєвою патологією. Без знань психології дитини певного віку, тих відхилень, які виникли внаслідок мовленнєвого розладу або до нього, не можна пра-вильно впливати на дитину. Варто враховувати також, що в будь-якій корекції має бути розвивальний початок. Це важливо тому, що мовленнєве порушення може позначитися на формуванні багатьох психічних процесів: мислення, пам’яті, сприйняття, уваги, здатності до саморегуляції, психічної діяльності. Корекційні логоритмічні заняття, на думку Г. Волкової, повинні, з одного боку, виправляти порушені функції, а з іншого – розвивати функціональні системи дитини (дихання, голосову функцію, артикуляцію).
На думку Г. Волкової, заняття з логопедичної ритміки необхідно проводити з урахуванням таких умов:
Взаємозв’язок різних видів музичної діяльності, мовлення й рухів. У дошкільному дитинстві спів, слухання музики, музично-ритмічні рухи ще не виділяються в розділи музичного виховання зі спеціальними завданнями і програмним змістом. Відбувається лише виникнення цих видів діяльності, починають формуватися передумови музичних здібностей, співочі й моторні прояви. Тому слухання музики супроводжується підспівуванням, підспівування – рухами.
Нерозгорнення процесу навчання. Зміст логоримічно- го заняття має бути спрямований на розвиток емоційної чуйності на музику, інтересу до неї, на активізацію окремих дій у зв’язку з музикою. Значне місце посідає розвиток сприйняття звучань різної висоти, тембру, динаміки.
Повторюваність завдань у процесі відпрацювання рухів, які супроводжуються музичним твором дво-, трирозмірної форми, здійснюється протягом усього логопедичного курсу (при цьому використовується різний музичний репертуар).
Невеликий обсяг рухів, мовного й музичного матеріалу.
Логоритмічне виховання має здійснюватися відповідно до змісту етапів логопедичної роботи.
Логопедична ритміка з дітьми старшого дошкільного віку включає такі розділи:
1/ Формування сенсорних здібностей: сприйняття різної модальності, уваги, реакцій на ритм і слухові подразники. Насамперед формується сприйняття музики. Спочатку діти сприймають музичний твір у цілому, потім починають чути й виокремлювати виразну інтонацію, образотворчі моменти, вступ і висновок.
Слухання різноманітних музичних творів, вправи на розрізнення чотирьох властивостей музичного звука: висоти, тривалості, тембру, динаміки. Діти називають, про кого розповідає музика (наприклад про кішку або кошеня), і показують відповідну іграшку. Зоровий образ іграшки пов’язується з певною музикою й назвою. До кінця логопедичного курсу діти розрізняють тричастин- ну форму музичного твору, голосне або тихе звучання різнохарактерної музики, високе або низьке звучання дзвіночків, визначають звуки металофона, фортепіано в інтервалі “до” 1 – “до” 2, передають різний ритм у діях з іграшками (лялька крокує, бігає або стрибає).
2. Формування музично-ритмічних навичок. Ходьба, біг, напівприсідання, погойдування на ногах (“пружинка”), поєднання ходьби з підскакуванням, вправи з предметами, рухи відповідно до контрастного звучання музики. Темп і ритм, а також положення рук довільні. До кінця логопедичного курсу діти повинні навчитися самостійно змінювати рухи при зміні характеру музики.
3. Виховання вміння зберігати рівновагу. Ходьба по обмеженій площі, переступання через предмет, сходження на похилу площину, ходьба по мотузочці, що лежить на підлозі та ін.
4. Виховання комплексу рухів у стрибках, танцях. Прості елементи стрибка (підтанцьовування, підскакування, перестрибування через який-небудь предмет на малу відстань – 5, 10, 15 см, зіскакування). Танці будуються на основі зміни рухів під дводольну музичну п’єсу або відповідно до тексту пісні. До середини логопедичного курсу діти освоюють рухи танців у різному шикуванні: по колу, по одному, парами.
5. Виховання навичок виразних рухів. Ритмічна ходьба під
Фото Капча