Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика навчання учнів молодших класів вишиванню

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
ВСТУП
І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ МИСТЕЦТВУ ВИШИВАННЯ
1.1. Вишивка як один з видів декоративно-прикладного мистецтва
1.2. Загальні принципи методики викладання вишивки в початкових класах
ІІ. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ ВИШИВАННЮ
2.1. Підготовка до вишивання, перенесення рисунка на тканину, робоче місце та інструменти
2.2. Види швів ручної вишивки, методика їх виконання
2.3. Розробка і проведення уроку за темою «Вишивання як різновид народної художньої творчості. Техніка вишивки одноколірною гладдю» 
2.4. Основні проблеми, які виникають при вивченні теми «Вишивання» 
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
ДОДАТКИ 
 
ВСТУП
 
Актуальність теми. Українське народне декоративне мистецтво – це величезний світ духовної і матеріальної спадщини етносу, набуток художніх ідей численних поколінь народу, дорогоцінна скарбниця, що живить сьогодні професійно-мистецьку творчість. Унікальна своєрідність українського народного декоративно-прикладного мистецтва сформувалась під впливом конкретних природних, етнопсихологічних, соціально-історичних, економічних та інших умов. Вона складається із сумарних художніх відмін і внесків багатьох історико-етнокультурних регіонів та територій етнографічних груп.
Серед багатьох видів діяльності, якими займаються школярі на уроках трудового навчання, важливе місце посідає робота з текстильними матеріалами, а зокрема – вишивання.
Народна українська вишивка, як і інші види справжнього декоративно-ужиткового мистецтва, забезпечує підростаючому поколінню через національне почуття переосмислення світової культури, виведення з орбіти меншовартості й провінційності на шлях усвідомлення справжніх національних цінностей. Отже, українська національна вишивка – це один із видів декоративно-ужиткового мистецтва, в якому узори і зображення, гармонія кольорових сполучень відтворюють національний менталітет українського народу.
Декоративно-ужиткове мистецтво народної вишивки кожного з регіонів України – це складова єдиної культури нашої Батьківщини, перед якою стоїть висока мета – сформувати громадянина, як частку великого національного “Я”.
Загальновідомо, що ручна вишивка сприяє розвитку особистості, її образному мисленню, естетичному вихованню, а також координації рухів, відчуттю відстані та інших функціональних дій учнів початкових класів. У майбутньому, особливо дівчаткам, це дасть можливість створити своїми руками затишок у домівці, а, можливо, й передбачити професію вишивальниці.
Об’єкт дослідження – процес трудового навчання в початковій школі.
Предмет дослідження – процес формування знань та уявлень учнів молодших класів про особливості української народної вишивки.
Мета роботи – теоретично обгрунтувати та емпірично дослідити процес формування знань та уявлень учнів початкових класів про особливості вишивання хрестиком і гладдю.
Відповідно до мети курсової роботи можна поставити наступні завдання:
1) розглянути вишивку як один з видів декоративно-прикладного мистецтва;
2) окреслити загальні принципи методики викладання вишивки в початкових класах;
3) проаналізувати підготовку учнів до вишивання, перенесення рисунка на тканину, робоче місце та інструменти;
4) описати методику вивчення видів швів ручної вишивки, їх виконання;
5) розробити і провести урок за темою «Вишивання як різновид народної художньої творчості. Техніка вишивки одноколірною гладдю»;
6) проаналізувати основні проблеми, які виникають при вивченні теми «Вишивання».
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних засад розвитку знань та уявлення про особливості навчання вишиванню учнів молодших класів та у визначенні особливостей навчально-виховного процесу.
Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків, обсяг роботи склав 50 сторінок.
 
І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ МИСТЕЦТВУ ВИШИВАННЯ
 
1.1. Вишивка як один з видів декоративно-прикладного мистецтва
 
Вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних вирішень української народної вишивки обумовлене тим, що вона характеризується різнотипними матеріалами, техніками виконання, орнаментом, композицією, колоритом, які мають численні відмінності. Художнє обдарування народу вершини його мистецького хисту в повну силу виявлені у вишитих творах [11, c. 13].
Мистецтво вишивки має багатовікову історію. Від перших стібків шитва на шкіряному одязі людей кам’яного віку і до нашого сьогодення – такий шлях вишивання. Упродовж віків вдосконалювались знаряддя праці (від шила з каміння та кісток тварин до стальної голки), змінювались і вдосконалювались техніки життя та вишивання.
Уже в І тисячолітті до нашої ери мистецтво вишивання досягло високого рівня у народів Індії, Вавилонії, Риму, Китаю, Єгипту та багатьох інших країн. 
На території нашої країни у скіфо-сарматських похованнях VІ-V ст. до н.е. знайшли залишки тканини, вишиті золотими, срібними і вовняними нитками. На території України знайдено також історичні пам’ятки цього мистецтва, які відносяться до І ст. до н.е. – І ст. н.е. А за часів Київської Русі сестра Володимира Мономаха Анна-Янка організувала в Києві школу, де молодих дівчат навчали ткацтву та вишиванню.
У давні часи в основному вишивали лише білими та сірими нитками, що залишились від ткання полотна. Щоб надати їм блиску, їх навощували. Згодом люди навчились фарбувати нитки ,а ще пізніше почали використовувати, крім лляних і конопляних ниток, ще й бавовняні, шовкові, вовняні, золоті й срібні, а також перли, намисто, бісер.
Створюючи візерунки, люди з глибокої давнини користувались умовними знаками-символами, де кожна лінія чи фігура мала певне значення. 
Так наприклад:
1) пряма
Фото Капча