Методика організації дитячих свят

VII. Післядія свята. На цьому етапі закріплюються найбільш змістовні і барвисті враження, пов'язані з тематикою свята, вони відображаються в малюнках, фотографіях, відеозаписах і т. д. Все це допомагає глибше відчути зміст свята, зберегти про нього хороші спогади.

 

 

Сценарій дитячого свята – це докладна літературно-текстова та організаційна розробка змісту та ходу театралізованого дійства. У ньому послідовно, взаємопов'язано викладається все, що буде відбуватися.

У сценарії розкривається тема, показуються авторські переходи від однієї частини дії до іншої, вноcяться викориcтовувані художні твори або уривки з них. Прийоми активізації учасників свята, опис художнього оформлення і спеціального устаткування також включаються в сценарій [6-261]. Таким чином, сценарій заходу є послідовною розробленою педагогічною програмою організації святкової діяльності.

Робота над сценарієм включає в себе кілька етапів:

І. Визначення ідейно-тематичного задуму свята – чітке формулювання теми та ідеї, які тісно пов'язані, але відмінні один від одного.

Тема – коло життєвих подій, явищ, які знайдуть своє відображення в сценарії.

Ідея – це основна думка, оцінка зображуваних подій або те, заради чого автор хоче розповісти дітям про що-небудь. Ідея свят полягає в тому, щоб через пісні, танці, ігри пробудити інтерес до творчості. Тема свята задається в сценарії, як правило, з самого початку. До ідеї, як загальному головного висновку, підводять в процесі театралізованого дійства.

У сценарії дитячого свята обов'язково повинен бути сюжет, тобто розвиток подій, виявлення характерів у дії, основний конфлікт. Пошуки яскравого, цікавого матеріалу для організації сюжету – невід'ємна частина роботи над сценарієм. Для його побудови необхідний особливий сценарний хід – своєрідний прийом розташування матеріалу, який пронизує весь зміст і є як би цементуючим началом.

ІІ. Побудова композиції – реалізація сюжету і конфлікту в розвивається конкретній сценічній дії. Композиція – організація дії, відповідне розташування матеріалу – включає в себе:

експозицію (коротка розповідь про події, які передували виникненню конфлікту, що викликали цей конфлікт; вставне слово ведучого, інформація про конкретну подію) ;

зав'язку (у ній переростає експозиція; зав'язка повинна бути гранично чіткою і лаконічною, концентрувати увагу дітей, готувати їх до сприйняття дії, налаштовувати на певний лад) ;

розвиток дії, або основна дія, тобто зображення подій, в яких вирішується конфлікт;

кульмінацію (найвища точка розвитку дії; в момент кульмінації найбільш концентровано виражається ідея свята) ;

розв’язку або фінал – найбільш зручний момент для максимального прояву активності всіма учасниками дитячого свята (у фінальні сцени доцільно включати масові музичні номери, загальні хороводи і танці).

Вимоги до сценарію:

1. сувора логічність побудови і розвитку теми;

2. закінченість кожного епізоду;

3. органічний зв'язок епізодів;

4. наростання дії в його русі до кульмінації.

Оскільки дитяче свято – одна з найбільш ефективних форм педагогічного впливу на дітей, то, організовуючи його, потрібно ретельно працювати над засобами емоційного впливу.

 

 

Дитячий вік – час формування та активного розвитку всіх без винятку психічних процесів. Свята, як частина навчально-виховної роботи, як частину дитинства, грають важливу роль у розвитку цих процесів. Найбільший вплив вони роблять на розвиток уваги і пам'яті. За характером походження і за способами здійснення виділяють два основних види уваги: довільна і мимовільна. Мимовільна увага виникає і підтримується незалежно від свідомих намірів людини. Увага викликає все незвичайне. Найрізноманітніші подразники, які мають загальну властивість – новизну, привертають увагу тому, що реакція на них не послаблена в результаті звички. А свято для дитини – це завжди масса нових, яскравих вражень. На святі часто використовуються сюрпризні моменти, змінюються діючі особи та види діяльності. [5-358]

Таким чином, можна говорити про постійне використання на ньому мимовільної уваги дітей. Довільна увага – це свідомо направлене і регульоване зосередження. Вона виникає, якщо в діяльності дитина ставить перед собою певне завдання і свідомо виконує програму дій.  У процесі підготовки свята дорослі пояснюють дітям важливість майбутнього заходу, тематику свята, розповідають, що на ньому буде і що треба буде зробити дітям. Таким чином, перед дітьми ставиться завдання, яке вони за допомогою дорослих і виконують. Так «запускається» механізм і відбувається тренування довільної уваги.

Таким чином, підготовка і проведення свят для дітей є одним із засобів розвитку всіх видів уваги дітей.  Процес підготовки і проведення свят грає велику роль в розвитку пам'яті. Запам'ятовування, збереження і наступне відтворення індивідом його досвіду і називається пам'яттю.

У пам'яті розрізняють основні процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.

За характером психологічної активності, що переважає в діяльності, пам'ять поділяють на рухову, емоційну, образну і словесно-логічну. У процесі підготовки і проведення свята у дітей використовуються і розвиваються всі вищеназвані види пам'яті. [3-365]

Свято – один із засобів повноцінного і всебічного розвитку особистості дитини, синтез практично всіх видів мистецтв. У процесі підготовки і проведення свята використовуються різноманітні види репродуктивної діяльності, що дозволяє вирішувати ряд специфічних завдань: розвивати слухове сприйняття, голос і вимова дітей, розширювати активний словник, розвивати моторику, розширювати уявлення дітей про навколишній світ, сприяти формуванню навичок спілкування.

І хоча творчої діяльності у дітей в дошкільному і шкільному віці як такої ще немає, в ході підготовки і проведення свята формуються передумови для її розвитку. Свята як частина навчально-виховного процесу мають великий вплив на розвиток психічних процесів. 

 

 

Діяльність дітей на святі мусить бути усвідомленою. Дитині слід пояснити, що таке свято. Тільки за такої умови можна створити необхідні мотиви роботи і, відповідно, досягти хороших результатів.

При вивченні віршів необхідно зважати як на заучування тексту та її звукове оформлення, внутрішній зміст.

При постановці танців доцільно використовувати рухи, які вже розучені дітьми, бо використання добре знайомих рухів розширює рамки роботи над виразністю, змістом танцю.

При постановці ігрових пісень необхідно старанно продумувати використовувані під час співу руху, у тому, що вони сприяли повноцінному мовному подиху, несли емоційне забарвлення, відповідну смисловому змісту пісні.

Необхідне широке використання образотворчої діяльністі у процесі підготовки свята, тому що вона формує у дітей почуття колективізму, а прикраса зали, групи, створення костюмів сприяє розвитку творчості дітей.

Свято не повинно бути розтягнутим у часі, бо занадто довго дітям важко утримувати увагу.

До структури свята необхідно включати моменти гри. Щоб підтримувати увагу дітей важливо дати їм у потрібний момент розслабитися, пограти, відпочити. Постійна зміна видів діяльності дозволяє підтримувати інтерес дитини.

У результаті свята дорослі мають сприяти дітям орієнтуватися у тому що відбувається, роз'яснити те, що незрозуміло комусь із дітей, якщо виникла потреба;

Після завершення свята важливо закріпити отримані дітьми враження і. І тому проводяться розмови з дітьми. Доцільно використовувати образотворчу діяльність у підбитті підсумків свята, бо це сприяє закріпленню отриманих вражень, розвиває образну пам'ять.

У процесі підготовки й проведення свята слід мати чітку, взаємопов'язану роботу ведучого, музичного керівника, дорослих, батьків й, звісно, дітей. Тільки за такої умови свято пройде успішно, й залишить яскраві спогади всіх його учасників. [4-178]

 

Свято-важлива частина життя дитини. Ця радісна подія, яка дозволяє дитині відпочити, розважитися і разом з тим духовно збагачує його, спонукає до творчості.

Ми з'ясували, що свято, як синтез мистецтв, включає в себе різні види діяльності: мовну, музичну, образотворчу, і особливий вид діяльності – спілкування. Ми відзначили, що добре організовані свята благотворно впливають на розвиток психічних процесів: пам'яті, уваги; створюють прекрасну ситуацію для розвитку мовлення дитини, для закріплення знань, отриманих на різних заняттях; сприяють його моральному вихованню.

Вивчення досвіду роботи дозволяє нам зробити висновок про те, що на всіх етапах підготовки і проведення свят необхідна тісна взаємодія дорослих, ведучого, педагогів, музичного керівника, які у співпраці з дітьми та їх батьками повинні терпляче долати труднощі, що виникають в процесі підготовки до свята.

Свята повинні бути яскравими, цікавими, насиченими різноманітною діяльністю, орієнтованими як на розвагу, так і на розвиток дітей. Крім того, на святі і під час підготовки до нього важливо створити умови для повноцінного емоційного та мовного спілкування дітей.

 

 

Венгер А. А. Навчання дошкільників образотворчої діяльності/ Венгер А. А. – М. : Просвещение, 2002. – 111с.

Вигодський Л. С. Уява і творчість у дитячій творчості/ Вигодський Л. С. – М. : Просвещение, 2006. – 202 с.

Комарова Т. С. Як навчити дитину виступати/ Комарова Т. С. – М. : Століття, 2008. – 365 с.

Корабльова Л. В. Роль образотворчої діяльності в пізнанні навколишнього світу школярами / Корабльова Л. В. – СП б: Науковий центр проблем діалогу, 2003. – 178 с.

Методика музичного виховання дітей. / Під ред. Ветлугиной Н. А. – М. : Просвещение, 2006. – 358 – 359 с.

Методика навчання образотворчої діяльності та конструювання. / Під ред. Комарової Т. С. – М. : Просвещение, 2007. – 261 с.

Пакліна Т. М. Мовні свята в школі / Під ред. Асланової Л. А., Красильникової О. А. – СП б, 2007. – 169 – 172 с.

Сєдова М. Ю. Роль свята в корекції особистості дитини / Сєдова М. Ю. – СП б: Світанок, 2008. – 248 – 250 с.

Тарабаринов Т. М. Розвиток дитини / Тарабаринов Т. М. – Ярославль: ТОВ «Академія розвитку», 2006. – 371 – 373 с.