Методика організації і проведення дослідів на заняттях з трудового навчання при вивченні модуля "Проектування та виготовлення виробів з металу" у 5 – 9-х класах міської школи

В змісті дослідницьких робіт можна виділити такі основні напрямки:

1) вивчення видів і аналіз властивостей різноманітних матеріалів;

2) вивчення будови та принципу дії інструментів, пристроїв, механізмів, приладів, машин;

3) встановлення різноманітних залежностей, закономірностей та їхнє графічне відображення;

4) вимірювання та перевірка різноманітних технологічних і технічних величин, опанування контрольно-вимірювальними інструментами і приладами;

В ході виконання дослідів у школярів формуються такі політехнічні знання і уміння: вимірювальні (вимірювання різними приладами з потрібним класом точності, прийоми обробки результатів вимірювань і їх оцінка), графічні (читання і розробка схем і креслень, складання таблиць), обчислювальні та ін. [ 3 ]

Перед організацією дослідів школярі вивчають відповідний теоретичний матеріал. З цією метою поводяться уроки по формуванню теоретичних знань, а в окремих випадках уроки по формування практичних умінь і навичок (в фронтальній формі).

Безпосередня підготовка до проведення дослідів полягає в наступному. Вчитель за допомогою чергових до початку занять розміщує на робочих місцях обладнання, матеріали, інструменти необхідні для виконання робіт. Те обладнання, яке у відповідності до інструкції школярі повинні будуть підібрати самостійно, знаходяться на демонстраційному столі.

Далі даються організаційно-методичні поради, як правило до кожної роботи, а в окремих випадках – для групи робіт, які мають споріднену структуру побудови технічних відомостей, практичних дій, звітів. Технічні відомості регламентовані завданнями і змістом роботи, вимогами програми і часом, відведеними на виконання кожного завдання. Вчитель може корегувати об’єм і послідовність повідомлення технічних відомостей у відповідності з особливостями підготовки учнів, застосуванням додаткових засобів наочності і т. д.

Для ознайомлення учнів з послідовністю і способами виконання практичних дій учитель повинен провести інструктування. На дослідницьких роботах доцільно проводити письмове інструктування видаючи картки-завдання на робочі місця або записуючи текст завдання на дошці. Попередньо вчитель проводить коротке пояснення інструкції, знайомить учнів з найбільш важливими її пунктами, демонструє плакати, таблиці або прийоми роботи. Для лабораторно-практичних, основний зміст яких складають збирально-розбиральні дії, інструкції повинні бути найбільш змістовними, детально розкриваючи ми хід виконання роботи. Але при цьому слід мати на увазі, що досить ґрунтовні інструкції важкі для вивчення і погано засвоюються школярами. Для роботи творчого характеру, в яких переважають елементи учнівського дослідження, інструкції даються більш короткими, але в них повинні бути всі необхідні дані про виконання завдання. Дослід показує, що учням 5 – 7 класів слід давати інструкції об’ємомвідповідно 0, 7; 0, 9; 1, 2 сторінок машинописного тексту.

При підготовці і проведенні кожної лабораторно-практичної роботи необхідно скласти інструкційну карту, в якій розкрити тему, порядок виконання, дати перелік основного обладнання і привести вказівки по оформленню звіту. [ 3 ]

Необхідною складовою частиною заняття є письмові учнівські звіти. Результати роботи оформляються школярами в робочих зошитах у вигляді короткого звіту, що включає в себе зарисовки, розрахунки, заповнення таблиць, відповіді на контрольні запитання. Дцільно, шоб учні мали окремі зошити для проведення лабораторно-практичних робіт на весь період навчання в 5 – 9 класах. Письмові звіти привчають школярів фіксувати хід і результати проведених дослідів та спостережень, концентрують їх увагу на основних моментах, полегшують роботу вчителя по контролю і перевірки рівня знань і умінь. Однак складання письмових звітів досить часто викликає труднощі в учнів, на запис втрачається багато часу. Тому вчителю доцільно давати схему по кожній роботі. Як правило в звіті по лабораторно-практичній роботі розміщують наступне:

Назва роботи.

Мета роботи.

Характеристика основного обладнання (назва, тип, номінальні дані, специфічні особливості і т. п.).

Характеристика допоміжного обладнання, інструментів, матеріалів.

Принципові схеми (електричні, кінематичні, схеми проведеня дослідів).

Таблиці з результатами проведеного досліду або експеременту (дані, одержані при вимірюваннях, зважуванні і т. п., паспортні дані, результати обчислення).

Графіки, діаграми, схеми, ескізи, складені за результатами досліду або експеременту.

Висновки, встановленя в результаті проведення роботи.

Відповіді на контрольні запитання.

Особисті зауваження при виконанні роботи (що вдалося зробити найбільш вдало, які зустрілись труднощі, аналіз суб’єктивних факторів, які вплинули на результати досліду, пропозиції).

В процесі занять вчитель проводить спостереження за ходом роботи. На основі спостережень і наступної перевірки звітів оцінюється рівень знань і умінь школярів.

В залежності від характеру завдання і забезпечення необхідними матеріалами, приладами і обладнанням лабораторні роботи можуть бути організовані фронтально і по змінному графіку ланками (бажано, що в ланці було не більше двох чоловік). Вібір форми проведення залежить від мети і кількості наявног обладнання. Наприклад робота “Вивчення видів листового металу” (5 клас) омже бути проведена фронтально, оскільки зразки листового металу є на кожному робочому місці. В свою чергу лабораторна робота “Термічна обробка металів” (8 клас) при виконанні якої використовують муфільну піч. У зв’язку з