+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
47
Мова:
Українська
клинами. На Херсонщині також носили довгу, до п’ят, спідницю у шість пілок і плечовий одяг з тонкого сукна – «баску», себто кофту з довгими рукава ми, котра прилягала до стану. В холодну пору – коротку кожушанку, приталену, із густими зборками ззаду, покриту зверху тканиною. На Одещині побутувало пальто із фабричної тканини – «пальтіссак». Верхнім одягом служили також бурнуси і кожухи. Бурнуси шили із тонкого сукна або тканини (ластик). Цей одяг мав вигляд широкого халата, простроченого разом з підклад кою. Між верхом і підкладкою була підбивка з вати. Зимою носили прямоспинний кожух, оздоблений сивим смухом на комірі, полах, рукавах. Інколи кожух покривали синім сукном. Дублені кожухи були з дуже великими комірами і оздоблені вздовж піл строчкою («кривулькою»). Завершував костюмний комплекс головний убір – яскрава квітчаста велика хустка і червоні або чорні чоботи. Народний традиційний стрій Українського Причорномор’я та Приазов’я одним з перших почав втрачати традиційний характер і наближався до міського [ с. 522-523].
Висновки з розділу 1
Дослідивши психолого-педагогічну літературу, ми дійшли висновку, що ознайомлення дітей дошкільного віку з національним українським одягом є ефективним засобом національного виховання. Таким чином діти більше дізнаються про культуру і звичаї свого народу, в них виховується почуття любові до батьківщини, до рідного краю, почуття гордості за свою націю.
Організовуючи роботу з ознайомлення з українським одягом, вихователі повинні в комплексі розв’язувати пізнавальні, навчальні, розвивальні, виховні та мовленнєві завдання і подавати на заняттях народознавчий матеріал керуючись регіональним принципом, так як діти не в змозі оволодіти такими обширними знаннями про український одяг усіх регіонів України, адже кожен має свої особливості, назви, вигляд. Діти повинні знати (впізнавати, розрізняти) національний (традиційний та регіональний) одяг, взуття.
У дошкільному закладі матеріали з українського народознавства використовуються на заняттях з ознайомлення дітей з явищами навколишнього світу, рідної природи, з художньої літератури, образотворчої діяльності, на музичних заняттях. Ці заняття можуть бути різних типів (фронтальні, групові). Це також можуть бути екскурсії, екскурсії-огляди, мандрівки, спостереження ігри.
Розділ ІІ. Методика проведення занять з ознайомлення з українським одягом у старшій групі ДНЗ
2.1 Характеристика рівнів обізнаності дітей старшого дошкільного віку із національним одягом
На сучасному етапі неможливо говорити про ефективність будь-якої роботи, не спираючись на якісні та кількісні показники, виражені в цифрах. Вивчення та аналіз праць науковців з питань ознайомлення дітей дошкільного віку з національним одягом дозволили визначитися з основними теоретичними поняттями, педагогічними умовами, методами, прийомами та організаційними формами роботи з дітьми. Перед нами постало практичне завдання перевірки шляхів ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з українським одягом. З цією метою було організовано педагогічний експеримент, який пройшов три етапи (констатуючий, формуючий та контрольний). Розглянемо методику проведення констатувального етапу дослідження.
Педагогічний експеримент проходив у дошкільному навчальному закладі № 134 «Журавлик» м. Миколаїв. Всього в експерименті взяло участь 20 дітей старшого дошкільного віку.
Метою констатувального етапу було визначення характеристики рівнів обізнаності дітей старшого дошкільного віку з національним одягом.
У зв’язку з метою стало необхідним виконати такі експериментальні завдання:
1. Виявити критерії, показники та рівні розвитку в дітей старшого дошкільного віку уявлень про національний одяг (традиційний та регіональний), їх емоційних та ціннісних орієнтацій.
2. Дібрати діагностичні завдання для констатуючого обстеження дітей старшого дошкільного віку.
3. Здійснити аналіз отриманих результатів, отриманих у процесі обстеження дітей.
Оцінювання рівня сформованості ставлення дітей до національного вбрання українців відбувалось за критеріями та показниками, які дозволили дати характеристику трьом умовним рівням (Таблиця 2. 1).
Таблиця 2.1
Критерії, показники та рівні сформованості знань дітей проукраїнський одяг
РівніКритерії та показники
уявленняемоційні переживання та ціннісні ставленнямовлення
ВисокийДіти можуть розкрити значення поняття «національний одяг», впізнають, називають елементи національ-ного жіночого та чоло-вічого одягу (традиційного та регіонального), з чого він зроблений, його особивості вміють його, розрізняти. Дитина усвідомлює свою приналежність до української нації, любить своїх пращурів, з емоційним піднесен-ням сприймає уроки з народознавства.
Дитині подобається український національ-ний одяг, побут україн-ців, обряди та свята. Вона демонструє шанобливе ставлення до культурної спадщи-ни нашого народу, його національної специфі-ки. Дитина знає назви одягу, може розповісти про національні особливості одягу українців, про буденний та святковий, жіночий та чоловічий одяг, їх відмінності. Має багатий словнико-вий запас слів.
ДостатнійДіти можуть розкрити значення поняття «національний одяг», впізнають, називають елементи національ-ного жіночого та чоло-вічого одягу (традиційного та регіонального), вміють його, розрізняти. Усвідомлює свою приналежність до української нації, любить своїх пращурів, з емоційним піднесен-ням сприймає уроки з народознавства.
Дитині подобається український національ-ний одяг, побут україн-ців, обряди та свята. Виявляє стійкий інтерес до народознавчих занять. Знає назви одягу, може розповісти про національні особливості одягу українців, про буденний та святковий, жіночий та чоловічий одяг, їх відмінності. Має багатий словнико-вий запас слів.
СереднійЗа допомогою запитань діти можуть розповісти про національний одяг українців, відмінності жіночого і чоловічого одягу. Називають окремі ознаки національного одягу, але не завжди вони є правильними. Діти люблять, цінують свою батьківщину, усвідомлюють себе українцями, з цікавістю ставляться до уроків з ознайомлення з