Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика вибору зон спостереження. Методика розрахунку інтегрального індексу здоров'я і оцінки кількісних показників стану здоров'я населення у зв'язку з впливом навколишнього середовища

Предмет: 
Тип роботи: 
Практична робота
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ТЕМА: МЕТОДИКА ВИБОРУ ЗОН СПОСТЕРЕЖЕННЯ. МЕТОДИ КОМПЛЕКСНОЇ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ ЗДОРОВЯ І ОЦІНКИ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ ЗДОРОВЯ НАСЕЛЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ВПЛИВОМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
 
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
Засвоїти методику комплексної оцінки стану навколишнього середовища, розрахунку інтегрального індексу здоровя населення та впливу денатурованого навколишнього середовища на здоровя населення.
 
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
 
1. Використання показників здоровя населення в професійній діяльності лікаря
2. Зони спостереження. Визначення поняття. Вимоги до вибору
3. Методика вибору зон спостереження, визначення якісних та кількісних характеристик показників здоровя населення для вивчення стану здоровя
4. Поняття про епідеміологічний метод вивчення стану здоровя населення та основні способи його реалізації (санітарно-статистичне дослідження, медичне обстеження, клінічне обстеження, натурний епідеміологічний експеримент)
5. Поняття про принципові схеми дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоровя населення; (гігієнічні дослідження типу: чинник – показник здоровя, чинник – комплекс показників здоровя, комплекс чинників – показник здоровя, комплекс чинників – комплекс показників здоровя, інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоровя населення)
6. Обчислення показників рівня забруднення атмосфери в зоні спостереження на підставі перевищення гранично допустимих концентрацій та рівнів (ГДК, ГДР)
7. Методика кількісного аналізу стану атмосферного повітря шляхом сумації об’єктивних показників всіх забруднювачів. Її перевага перед бальною оцінкою стану атмосферного повітря
8. Методика експертної оцінки у балах забруднення атмосферного повітря, води, харчових продуктів, ґрунту, шумового забруднення, сумарного забруднення навколишнього середовища. Експертна оцінка житлово-побутових умов мешкання населення у балах
9. Формули розрахунку у балах: ступеня забруднення атмосферного повітря, води, харчових продуктів, ґрунту екзогенними хімічними речовинами різних класів небезпечності, шуму, житлово-побутових умов мешкання населення, суми балів окремих середовищ біосфери та окремих факторів. Розрахунок узагальнюючого індексу стану навколишнього середовища
10. Джерела інформації про стан здоровя населення
11. Схема інтегральної оцінки стану здоровя населення
12. Критерії розподілу населення за групами здоровя
13. “Популяційна норма” розподілу населення за групами здоровя
14. Поняття про класи захворювань
15. Орієнтовна шкала оцінки структури первинної захворюваності міського населення за зверненнями
16. Відсоток осіб І-ІІ груп здоровя в окремих віково-статевих групах населення
17. Поняття про методи одержання та оцінки показників, що характеризують стан здоровя населення
18. Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя населення за Л. Є. Поляковим та Д. М. Малинським
19. Методика “нормованого” прогнозування змін рівня здоровя населення за станом забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту, шумової обстановки
20. Орієнтовна шкала оцінки якості здоровя населення в залежності від стану атмосферного повітря
21. Оціночна шкала можливого впливу водних об’єктів різного ступеню забруднення на стан здоровя населення
22. Шкала небезпечності ґрунту в залежності від показників його санітарного стану та орієнтовна оціночна шкала небезпеки вмісту екзогенних хімічних речовин (ЕХР)  (І та ІІ класу небезпеки) у ґрунті для здоровя населення
23. Оціночна шкала можливого показника захворюваності населення в залежності від рівня шуму
24. Поняття про методику багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу взаємозв’язку кількісних показників рівня здоровя населення та стану навколишнього середовища
 
Завдання:
 
1. Запишіть у зошит протоколів і засвойте:
1) етапи вибору зон спостереження та їх зміст;
2) роль фахівців закладів охорони здоров’я у підготовці до вибору зон спостереження;
3) поняття про ізольовану, комбіновану, комплексну та поєднану дію факторів навколишнього середовища на організм;
4) класи небезпеки хімічних забруднювачів атмосферного повітря.
5) схему інтегральної оцінки стану здоровя населення, основні медичні показники здоровя населення, джерела інформації про стан здоровя населення.
2. Уважно проглянути особливості одержання вказаної інформації, занотувати після ознайомлення назву і зміст етапів розрахунку інтегрального індексу здоровя населення за Л. Є. Поляковим та Д. М. Малинським.
3. Вирішити ситуаційну задачу з прогнозування змін рівня здоровя населення за станом забруднення оточуючого середовища.
 
Список використаних джерел:
 
  1. Гігієна та екологія: Підручник. /За редакцією В. Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. -С. 239-253.
  2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін. / За ред. Є. Г. Гончарука. – К. : Вища школа, 1995. – С. 52-65, 458-479.
  3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены /Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов и др. – К. : Вища шк., 2000. – С. 538-560.
  4. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: Учебное пособие / Под ред. Е. И. Гончарука. – К. : КМИ, 1989. – С. 37-43, 78-109, 138-139.
  5. Современные проблемы экогигиены / М. П. Захарченко, Е. И. Гончарук, Н. Ф. Кошелев, Г. И. Сидоренко. – К. : Хрещатик, 1993. – Часть 1. – С. 52-64.
  6. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. 2-ге видання: Київ: Здоров’я, 2004. -С. 17-24.
 
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
 
Заняття лабораторне. Користуючись показниками стану забруднення в зонах спостереження, студенти прогнозують найбільш вірогідні зміни рівня здоровя населення, визначають основні напрямки профілактичних заходів. Викладач демонструє приклад статистичного аналізу відмінностей у захворюваності населення, що проживає в різних зонах спостереження, методику відбору показників стану здоровя для залучення до інтегрального індексу здоровя, дисперсійного аналізу впливу приналежності до тієї чи іншої зони спостереження на виникнення певного виду захворювання, розрахунку інтегрального індексу здоровя, а також методику якісної оцінки показників здоровя. За цим прикладом студенти пишуть висновки і визначають напрямки профілактичних заходів. Під час виконання завдань студентами викладач контролює їх знання та вміння.
Принципові схеми гігієнічного дослідження вивчення впливу факторів навколишнього середовища на показники здоров’я
Зони спостереження – досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними умовами проживання та діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, обмежені необхідною кількістю контингентів спостереження.
Рекомендується для дослідження відбирати такі групи населення, які найбільш чутливі та зазнають найбільшого впливу фактору, що вивчається.
У відібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх факторів та дається їм гігієнічна оцінка.
У зонах, відібраних для дослідження вивчення здоров’я населення проводиться вивчення стану здоровя людей за допомогою епідеміологічного методу та основних способів його реалізації – санітарно-статистичного дослідження, медичного обстеження, клінічного спостереження та натурного епідеміологічного експерименту. Залежно від методологічної спрямованості гігієнічні дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення можна звести до п’яти принципових схем вивчення.
 
Схема 1
Гігієнічне дослідження типу “чинник – показник здоров’я”
 
Схема 2
Гігієнічне дослідження типу “чинник – комплекс показників здоров’я”
 
 
Схема 3
Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників – показник здоров’я”
 
Схема 4
Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”
 
Схема 5
Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення
 
Оцінка ефективності профілактичних заходів рівня здоров’я населення
Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
1. Забруднення атмосферного повітря здійснюється однією речовиною. В цьому випадку порівняння ступеня забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження проводять за середньомісячними концентраціями з ймовірністю 98%.
Для цього спочатку вираховують середньомісячну концентрацію забруднювача за формулою:
де С1, С2, Сn – концентрації за даними аналізу;
n – кількість аналізів за місяць.
Для розрахунку слід використовувати максимально разові або середньодобові концентрації, виключаючи з розрахунків «крайні» значення результатів аналізу.
Далі розраховують середньо квадратичне відхилення
Знаючи коефіцієнт варіації (Сv) за графіком визначають значення коефіцієнту (а), який необхідний для розрахунку середньомісячної концентрації См з ймовірністю 98% за формулою:
См= а  С
Саме по значенню середньомісячної концентрації См і співставляють рівні забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження.
2. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення атмосферного повітря (Ксум) за формулою:
де: См1, Смn – концентрації окремих забруднювачів, мг/м3;
Смі – інтегрована (узагальнена) середньомісячна концентрація усіх забруднювачів, мг/м3;
ГДК1, ГДКn – гранично допустимі концентрації забруднювачів, мг/м3;
М – коефіцієнт, величина якого залежить від класу небезпеки забруднювача:
І клас (А) – надзвичайно небезпечні, М = 1, 0;
ІІ клас (Б) – високонебезпечні, М = 1, 5;
ІІІ клас (В) – помірно небезпечі, М = 2, 0;
ІV клас (Г) – малонебезпечні, М = 4, 0.
3. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які мають ефект біологічної сумації, розраховують приведену концентрацію (Смприв) за формулою:
де См1 – концентрація речовини, на яку проводиться сумація, мг/м3;
См2, Смn – концентрація забруднювачів, мг/м3;
ГДК1 – гранично допустима концентрація речовини, на яку проводиться сумація, мг/м3;
ГДК2, ГДКn – гранично допустимі концентрації інших забруднювачів, мг/м3.
4. При наявності в атмосферному повітрі речовин, які мають ефект біологічної сумації та речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення (Ксум) за формулою:
де Смприв – приведена концентрація, мг/м3;
ГДКприв – гранично допустима концентрація речовини, на яку проводять сумацію, мг/м3.
5. Ступінь забруднення атмосферного повітря в балах розраховують за формулою:
де А, Б, В, Г – класи небезпеки речовин;
1, 2…n – кількість речовин одного класу небезпеки;
Сі – середньомісячна концентрація і-го забруднювача;
ГДКі – гранично допустима концентрація і-го забруднювача;
bі – ваговий коефіцієнт даної речовини в залежності від класу небезпеки;
y – пріоритетний індекс середовища (для повітря = 3).
6. Оцінка рівнів шуму в балах здійснюється за формулою:
де Lекв – фактичний середньоеквівалентний рівнь шуму, дБА;
ГДР – гранично допустимий рівень шуму, дБА;
b – ваговий коефіцієнт;
y – пріоритетний індекс (для шуму = 2).
7. Методика оцінки рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами базується на розрахунку середньорічного індексу територіального навантаження. Спочатку розраховують індекс для кожної речовини окремо:
де Мi – кількість технічного препарату, використаного для обробки ґрунту в зоні спостереження за кілька років, кг/га;
Zi -% вмісту діючої речовини в технічному препараті;
n – кількість років внесення;
Ki – середній оцінний бал препарату, що враховує такі його властивості, як токсичність, стійкість, летючість і кумуляція.
Далі всі індекси, розраховані по кожній речовині, підсумовують і ділять на їхню кількість (m) :
8. Стан навколишнього середовища в зоні спостереження, виражений у балах, оцінюють як суму балів окремих середовищ біосфери та оремих факторів:
Р = Ратм + Ргрунт + Рвода + Ршум + Рхарч. прод.
9. Оцінку житлово-побутових умов населення в балах проводять, використовуючи формулу:
де К1, 2, 3 – груповий ваговий коефіцієнт (К1 = 1, 0; К2 = 1, 0; К3 = 2, 0) ;
Ф1, 2, 3 – фактичне число балів по групі показників;
М1, 2, 3 – максимальне число балів для даного показника (М1 = 10, 0; М2 = 12, 0; М3 = 10, 0) ;
у – пріоритетний індекс фактору.
 
Методика вивчення впливу довкілля на здоровя населення
 
Інформацію про показники, які характеризують стан здоровя населення (наприклад – про рівень захворюваності, смертності, інвалідності або фізичного розвитку) отримують з різних джерел інформації, перерахованих на першому занятті цього розділу.
Для моделювання взаємозв’язків у системі «навколишнє середовище – здоровя населення» та встановлення кількісної величини такого зв’язку використовують математико-статистичний метод, результатом якого є розрахунок узагальнених індексів здоровя, що характеризують рівень здоровя населення, інтегруючи в собі ряд показників.
Вимоги до індексів:
1) доступність даних для розрахунку індексу;
2) повнота охоплення населення;
3) якість (дані не повинні змінюватися в часі та просторі) ;
4) розрахунковість – простота і невисока вартість розрахунку;
5) прийнятність методу розрахунку та оцінки;
6) відтворюваність різними спеціалістами;
7) специфічність (відбиває зміни тільки в тих явищах, відтворюванням яких є) ;
8) чутливість до змін відповідних явищ;
9) валідність (міра істинного вираження) ;
10) репрезентативність;
11) ієрархічність;
12) відповідність меті.
 
Інтегральна оцінка стану здоровя популяції
 
Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя
(за Л. Є. Поляковим та Д. М. Малиським)
1 етап: відбір найбільш інформативних показників, що характеризують здоровя населення в зоні спостереження.
2 етап: розрахунок окремих показників здоровя для кожної зони спостереження (Мі).
3 етап: розрахунок середніх величин для кожної зони спостереження (М) та середнього квадратичного відхилення і-показника у зоні спостереження (σі).
4 етап: Розрахунок нормованих до середнього рівня показників здоровя окремо для кожної зони спостереження за формулою (і) :
і = (Мі – М) / σ,
де і – нормований показник здоров’я;
Мі – значення окремого показника здоров’я;
М – середнє значення показника здоров’я;
σ – середнє квадратичне відхилення показника у зоні спостереження.
5 етап: заміна нормованих показників (і) ймовірними одиницями (і) за спеціальною таблицею 1:
 
Таблиця 1
Заміна нормованих показників здоровя (і) ймовірними одиницями (і)
 
Таблиця 2
Розрахунок інтегрального індексу здоровя
 
 
Таким чином, ми отримуємо цифровий індекс, який можна порівнювати. Також слід зазначити, що цей метод розрахунку простий, доступний та інформативний. Якщо всі етапи розрахунку були проведені без помилок, то при повному благополуччі навколишнього середовища узагальнений індекс дорівнює приблизно 65-70%.
 
Таблиця 3
Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
 
 
Таблиця 4
Орієнтовна шкала структури первинної захворюваності міського населення за зверненнями, %
 
Таблиця 5
Процент осіб І-ІІ груп здоровя в окремих віково-статевих групах населення
 
 
СитуаційнІ задачІ
 
Задача 1
В залежності від середньорічних концентрацій забруднень атмосферного повітря викидами хімкомбінату місто розбите на 3 зони (А, В і С).
Загальна захворюваність, інвалідність та смертність населення в різних районах міста відмічені в табл. 6.
 
Таблиця 6
Показники здоров’я населення у віці понад 16 років в різних районах міста (на 1000 чоловік)
 
 
Розрахуйте інтеграційний індекс здоров’я населення за методикою Л. С. Полякова і Д. М. Малинського, в різних зонах міста.
 
Вихідний контроль рівня знань студентів
 
1. Яку питому вагу складає вплив навколишнього середовища у формуванні здоров’я населення?
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 230.
1). 5%
2). 15%
3). 50%
*4). 20%
5). 90%
6). 99%
7). 75%
8). 60%
9). 40%
2. Що вивчає медична екологія?
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 121-122.
*1). Взаємовідносини людини та навколишнього середовища
2). Взаємовідносини людини та тваринного світу
3). Взаємовідносини людини та рослинного світу
4). Взаємовідносини людини та космосу
5). Взаємовідносини людини та мікроорганізмів
6). Взаємовідносини людини та атмосфери
7). Взаємовідносини людини та гідросфери
8). Взаємовідносини людини та машин
9). Взаємовідносини людини та літосфери
3. Яке визначення здоров’я дала Всесвітня організація охорони здоров’я?
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 461.
*1). Здоров’я – стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів
2). Здоров’я – це процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності людини при максимальній тривалості життя
3). Здоров’я – це природний стан організму, який характеризується його повною врівноваженістю з біосферою і відсутністю яких-небудь хворобливих змін
4). Здоров’я – це стан повного фізичного та душевного благополуччя, а не тільки відсутність хвороби
5). Здоров’я – це стан повного фізичного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів
6). Здоров’я – це стан повного психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів
7). Здоров’я – це стан повної адаптації організму людини до впливів навколишнього середовища
8). Здоров’я – це стан організму, всі частини якого нормально розвинуті і правильно функціонують
9). Здоров’я – це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя
4. Дайте визначення поняття “популяція”:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 463.
*1). Частина населення у межах конкретної території, виділена за найбільш характерними для її життєдіяльності чинниками, що об’єднують її як єдине ціле
2). Частина населення, об’єднана одночасним строком настання певної події (народження, початку трудової діяльності, одруження тощо)
3). Населення, виділене за національною ознакою
4). Населення, виділене за медико-біологічними ознаками
5). Населення, що проживає в межах певної кліматичної зони
6). Розрахункове число осіб, яке є в наявності на даній території в роки між переписами населення
7). Число всіх осіб, які у критичний момент перепису знаходяться у даному населеному пункті
8). Число всіх осіб, які проживають постійно у даному населеному пункті
9). Число всіх осіб, занесених до списків жителів даної території незалежно від того, де вони живуть постійно
5. Які недоліки має санітарно-статистичний різновид епідеміологічного методу?
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 53-55.
*1). Відсутність повноти інформації про хронічні захворювання
*2). Неповні відомості про захворюваність населення на захворювання з легкою формою перебігу
3). Складність реєстрації вперше виявлених захворювань
4). Складність розрахунку показників захворюваності населення
5). Значні економічні витрати на проведення досліджень
6). Значна трудоємкість методу
7). Обстеження значної кількості людей
8). Необхідність проведення великої кількості лабораторних досліджень
9). Необхідність залучення великої кількості спеціалістів
6. Які методи дослідження використовують при медичному обстеженні популяції?
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 56-58.
*1). Загальний аналіз крові
*2). Електрокардіографія
*3). Імунологічний метод
*4). Біохімічні методи
5). Визначення вмісту пестицидів в ґрунті
6). Радіометричне дослідження ґрунту
7). Визначення вмісту хімічних речовин в повітрі
8). Визначення вмісту алергенів в повітрі
9). Визначення вмісту ксенобіотиків в харчових продуктах
7. Назвіть основні види шкідливих хімічних речовин за агрегатним станом у повітряному середовищі:
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. ― К. : Здоров’я, 2003. ― С. 431.
1). Суспензії
*2). Гази
*3). Пари
4). Тверді тіла
*5). Рідкі аерозолі
*6). Тверді аерозолі
7). Газоподібні аерозолі
8). Рідини
9). Емульсії
8. Назвіть основні види шкідливих речовин за хімічною будовою:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К. : Здоров’я, 2004. ― С. 467.
1). Біотичні
2). Абіотичні
*3). Органічні
*4). Неорганічні
5). Матеріальні
*6). Елементоорганічні
7). Інформаційні
8). Полімерні
9). Синтетичні
9. Назвіть основні шляхи надходження шкідливих речовин в організм:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 359-360.
1). Через центральну нервову систему
*2). Через дихальні шляхи
*3). Через шлунково-кишковий тракт
4). Через статеву систему
5). Через органи чуття
6). Через опорно-руховий апарат
7). Через ендокринну систему
8). Через ниркову систему
*9). Через шкіру
10. Укажіть основні типи кумуляції шкідливих хімічних речовин в організмі людини:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 367.
1). Матеріальний (біологічний) тип
*2). Матеріальний (хімічний) тип
3). Матеріальний (фізичний) тип
*4). Функціональний тип
5). Інформаційний тип
6). Біотичний тип
*7). Змішаний тип
8). Поєднаний тип
9). Локальний тип
11. Перерахуйте основні джерела забруднення атмосферного повітря:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 159-160.
1). Виверження вулканів
2). Водний транспорт
3). Стічні води промислового виробництва
*4). Енергетичні та теплові установки
*5). Викиди хімічного виробництва
*6). Вихлопні гази автотранспорту та авіації
*7). Нафтохімічна промисловість
*8). Спалювання сміття
9). Біологічні забруднювачі
12. Перерахуйте основні джерела забруднення води:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К. : Здоров’я, 2004. ― С. 178-179.
1). Викиди хімічного виробництва
2). Спалювання сміття
*3). Водний транспорт
*4). Стічні води хімічного та нафтохімічного виробництва
*5). Атмосферні забруднювачі
6). Виверження вулканів
7). Атмосферний тиск та швидкість руху повітря
8). Вихлопні гази автотранспорту та авіації
9). Характер рельєфу місцевості
 
Проміжний контроль рівня знань студентів
 
1. Які показники слід віднести до медичних показників стану здоров’я населення:
Гігієна та екологія: Підручник. / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 231.
*1) Захворюваність
*2) Смертність
*3) Дитяча смертність
*4) Показники фізичного розвитку
*5) Інвалідність
6) Рівень медичної допомоги
7) Спосіб життя
8) Соціально-гігієнічні показники
9) Психологічний мікроклімат
2. Які види здоров’я виділяють:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 462.
*1) Загальнопопуляційне здоров’я
*2) Популяційне здоров’я
*3) Індивідуальне теоретичне здоров’я
*4) Індивідуальне фактичне здоров’я
5) Сімейне здоров’я
6) Дитяче здоров’я
7) Жіноче здоров’я
8) Чоловіче здоров’я
9) Здоров’я людей похилого віку
3. Дайте визначення поняттю “ індивідуальне теоретичне здоров’я”:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 462.
*1). Це стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції людини всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти
2). Це стан повного фізичного, психічного та душевного благополуччя
3). Це стан повної адаптації організму до змін денатурованого навколишнього середовища
4). Це стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і правильно функціонують
5). Це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя
6). Це стан організму, при котрому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
7). Це стан організму, який характеризується врівноваженістю з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін
8). Це стан повного фізичного та психічного благополуччя, а також відсутність хвороб
9). Це процес збереження і розвитку оптимальної працездатності і соціальної активності
4. Дайте визначення поняттю “ індивідуальне фактичне здоров’я”:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 462.
*1). Це стан організму, при якому він здатний повністю виконувати свої соціальні та біологічні функції
2). Це стан повного фізичного, психічного та душевного благополуччя
3). Це стан повної адаптації організму до змін денатурованого навколишнього середовища
4). Це стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і правильно функціонують
5). Це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя
6). Це стан організму, при котрому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції
7). Це стан організму, який характеризується врівноваженістю з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін
8). Це стан повного фізичного та психічного благополуччя, а також відсутність хвороб
9). Це процес збереження і розвитку оптимальної працездатності і соціальної активності
5. Як називається інтегральний індекс, який використовується для оцінки стану здоров’я населення?
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 469.
*1). Індекс Полякова-Малінського
2). Індекс Кротова
3). Індекс Гончарука
4). Індекс Суботіна
5). Індекс Ебера
6). Індекс Петтенкофера
7). Індекс Ерісмана
8). Індекс Доброславіна
9). Індекс Марзеєва
6. Яка мінімальна кількість зон спостереження при вивченні впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення?
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 242.
1). 3
*2). 2
3). 1
4). 5
5). 4
6). 7
7). 10
8). 9
9). 8
7. За якими показниками повинні відрізнятись дослідна та контрольна зони спостережень?
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 234.
1). Кліматичними факторами
2). Географічним розташуванням
3). Кількістю населення
4). Структурою населення
*5). Вмістом забруднювачів
6). Економічними чинниками
7). Соціальними чинниками
8). Умовами проживання населення
9). Видом діяльності населення
8. Які показники повинні бути однакові в дослідній та контрольній зонах спостереження?
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 234.
*1). Кліматичні умови
*2). Кількість населення
*3). Структура населення
4). Вміст забруднювачів
5). Віддаленість від забруднюючих об’єктів
*6). Географічне розташування
*7). Економічні умови
8). Інтенсивність впливу досліджуваних факторів
9). Кількість сімей, що проживають
9. Які контингенти населення вважаються найбільш чутливими до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища?
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 242.
*1). Діти
*2). Люди похилого віку
*3). Вагітні жінки
*4). Жінки, що годують груддю
5). Військовослужбовці
*6). Працівники шкідливих виробництв
7). Міські жителі
8). Жителі сільської місцевості
9). Студенти
10. Назвіть принципи гігієнічного нормування:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 138.
*1). Принцип пріоритету медичних показників
2). Принцип пріоритету санітарних показників
*3). Принцип пороговості
*4). Принцип розподілу об'єктів санітарної безпеки
*5). Принцип диференціації біологічних відповідей
6). Принцип об'єднання об'єктів санітарної безпеки
*7). Принцип відносності та періодичного перегляду нормативів
* 8). Принцип агравації
*9). Принцип лабораторного експерименту
11. Укажіть основні види впливу шкідливих чинників навколишнього середовища різного походження на організм людини:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 135.
1). Індивідуальний
*2). Комбінований
3). Популяційний
*4). Поєднаний
5). Соматичний
6). Змішаний
*7). Комплексний
8). Стохастичний
*9). Роздільний
12. Назвіть основні типи комбінованої дії шкідливих чинників навколишнього середовища:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 386.
1). Біотична дія
*2). Адитивна дія (підсумування)
*3). Більш, ніж адитивна дія (синергізм або потенціювання)
4). Конкурентна дія
*5). Менш, ніж адитивна дія (антагонізм)
6). Змішана дія
7). Локальна дія
8). Узагальнена дія
9). Абіотична дія
13. Перерахуйте основні віддалені наслідки впливу хімічних чинників навколишнього середовища на організм людини:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К. : «Вища школа», 1995. ― С. 332-346.
1). Локальна дія
*2). Онкогенна дія
*3). Мутагенна дія
*4). Тератогенна дія
*5). Ембріотоксична дія
*6). Алергенна дія
7). Матеріальна дія
8). Фізіологічна дія
9). Інформаційна дія
 
Кінцевий контроль рівня знань студентів
 
1. При оцінці фізичного розвитку хлопчика встановлено, що його маса тіла менша, ніж М – 2R за регіональними стандартами (таблиці регресії) за відсутності хронічної патології. До якої групи здоров’я відноситься хлопчик?
*1). ІІ
2). ІІІ
3). IV
4). V
5). І
2. Дитина 6 років. За рік спостереження хворіла ГРВІ 2 рази по 8 днів. Фізичний розвиток задовільний. Визначте групу здоров'я:
*1). I
2). II
3). III
4). IV
5). V
3. Дитина 9 років з діагнозом “хронічний тонзиліт” знаходиться на диспансерному обліку. За 1 рік спостереження було одне загострення захворювання. Фізичний розвиток задовільний. Загальний стан не порушений. Визначте групу здоров'я:
*1). III
2). II
3). I
4). IV
5). V
4. В учня 4-го класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик страждає на хронічний бронхіт у стадії компенсації. Протягом року гострими захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я він належить?
*1). III
2). II
3). IV
4). I
5). V
5. Під час поглибленого щорічного медичного огляду в школяра, 9 років, встановлено: нормальний фізичний розвиток, міопія 1, 5 Д. 3 рази на рік хворів на ГРВІ. З боку інших органів та систем відхилень не виявлено. До якої групи здоров’я необхідно віднести цього школяра?
*1). II
2). I
3). III
4). V
5). IV
6. Дівчинка, 5 років, має середній рівень фізичного розвитку, маса тіла – М+1, 9R, об’єм грудної клітки – М+1, 6R, підшкірна жирова основа 1, 2 см, кістяк тонкий, м’язова система середнього розвитку, ЖЄЛ та м’язова сила правої та лівої кисті відповідає віку дитини – М+0, 9. Протягом року дівчинка хворіла на грип, гострий бронхіт, кір, гостру пневмонію. До якої групи за станом здоров’я слід віднести дівчинку?
*1). II
2). IV
3). III
4). I
5). V
7. Під час медичного огляду в школяра, 14 років, виявлено хронічний холецистит, короткозорість слабкого ступеню, карієс, зниження вмісту гемоглобіну в крові, знижена працездатність. До якої групи здоров’я слід віднести школяра?
*1). IV
2). I
3). V
4). II
5). III
8. У класі середньої школи навчається 38 школярів. Протягом року 4 чоловіки не хворіли зовсім, 8 хворіли один раз, 11 – двічі, 8 – тричі, 5 – 4 рази, 2 – 5 разів, 1 – 6 разів і 1 – 8 разів. Скільки учнів у класі належать до групи, що часто хворіють?
*1). 9 чоловік
2). 2 чоловіки
3). 15 чоловік
4). 1 чоловік
5). 4 чоловіки.
9. До якої групи здоров’я слід віднести школяра, який страждає на ревмокардит у стадії субкомпенсації?
*1). IV
2). III
3). I
4). II
5). V
10. Яка величина інтегрального індексу Полякова-Малінського свідчить про повне санітарне благополуччя навколишнього середовища?
*1). 65-70%
2). 50-60%
3). 30-50%
4). 40-50%
5). 35-40%
11. Серед населення, що мешкає поблизу підприємства з виробництва пестицидів, динамічно підвищується рівень природжених вад розвитку, що проявляються центральним паралічем, ідіотією та сліпотою новонароджених. Сполуки якого забруднювача навколишнього середовища можуть зумовити розвиток даної патології.?
*1). Ртуть
2). Залізо
3). Кадмій
4). Стронцій
5). Хром
12. За скаргами населення, яке проживає в районі розміщення виробничого об’єднання “Хімволокно”, були відібрані і досліджені проби атмосферного повітря на вміст забруднювачів. Який інтегральний критерій характеризує інтенсивність та характер сумісної дії усієї сукупності присутніх в атмосферному повітрі шкідливих домішок?
*1). Гранично допустиме забруднення
2). Гранично допустимий викид
3). Гранично допустима концентрація
4). Орієнтовно допустима концентрація
5). Показник забруднення
13. Внаслідок багаторічного забруднення навколишнього середовища викидами металургійного заводу на прилеглій житловій території міста сформувалася біогеохімічна провінція. За якою провідною ознакою можна надати їй гігієнічну оцінку?
*1). Накопичення в ґрунті специфічних хімічних речовин
2). Підвищений рівень захворюваності населення
3). Погіршення якості продуктів рослинного походження
4). Обмеження умов санітарно-побутового водокористування
5). Забруднення атмосферного повітря
14. При визначенні впливу якості атмосферного повітря на здоров’я населення ураховують ступінь небезпечності забруднення атмосферного повітря. При якому ступені небезпечності забруднення атмосферного повітря можна очікувати зростання частоти специфічної та неспецифічної захворюваності, випадки гострого отруєння, підвищення смертності?
*1). Дуже небезпечний
2). Слабко небезпечний
3). Помірно небезпечний
4). Небезпечний
5). Відносно небезпечний
15. При здійсненні моніторингу атмосферного повітря населених пунктів застосовують пости спостереження. Які пости спостереження дозволяють виявити зону впливу газоповітряної суміші, що викидається промисловим підприємством?
*1). Підфакельні
2). Стаціонарні
3). Маршрутні
4). Опірні
5). Експедиційні
16. При лабораторному дослідженні повітря населеного пункту М. було встановлено, що концентрації деяких хімічних речовин перевищують ГДК в 5 разів. Які очікуються зміни у стані здоров’я населення?
*1). Виражені фізіологічні порушення
2). Зміни по деяким функціональним показниками
3). Ріст специфічної і неспецифічної захворюваності
4). Гострі отруєння
5). Смертельні отруєння
17. При лабораторному дослідженні ґрунту сільськогосподарських угідь встановлено, що вміст суми ізомерів ДДТ дорівнює 2, 2 мг/кг. Оцініть можливі наслідки для здоров’я забруднення ґрунту, якщо ГДК суми ізомерів ДДТ становить 0, 1 мг/кг:
*1). Підвищення загальної захворюваності та захворюваності по окремих нозологічних формах і групах хвороб
2). Мінімальні фізіологічні порушення
3). Суттєві фізіологічні порушення
4). Гострі отруєння
5). Хронічні отруєння
18. Для обробки ланів цукрового буряку протягом останніх двох років використовувалися хлорорганічні пестициди – хлорпінен і хлоркамфен. Під час лабораторного дослідження проб грунту з цих ланів було встановлено, що концентрація хлорпінену перевищує ГДК у 4 рази, концентрація хлоркамфену – у 6 разів. Які очікувані зміни в стані здоров’я населення може спричинити такий рівень забруднення ґрунту?
*1). Виражені фізіологічні зрушення.
2). Гострі отруєння
3). Ріст специфічної та неспецифічної захворюваності
4). Хронічні отруєння
5). Мінімальні фізіологічні зрушення
19. На території міста відзначено підвищений рівень марганцю в атмосферному повітрі, питній воді та продуктах сільськогосподарського походження. Яка дія даних чинників на здоров’я населення?
*1). Комплексна
2). Синергічна
3). Поєднана
4). Роздільна
5). Комбінована.
20. В атмосферному повітрі населеного пункту NN виявлено підвищені концентрації фотооксидантів. При трансформації якої хімічної сполуки утворюються ці речовини?
*1). Диоксиду азоту
2). Диоксиду сірки
3). Диоксиду вуглецю
4). Чадного газу
5). Сірководню
21. При дії на організм людини атмосферного повітря, забрудненого поліхлорованими біфенілами, розвиваються різні клінічні ознаки. Які шкіряні прояви характерні при дії цих речовин?
*1). Коричнева пігментація
2). Фолікулярний гіперкератоз
3). Чорні плями
4). Кератоз підошов
5). Пухирці
22. У великих промислово розвинутих містах за певних умов може утворюватися фотохімічний туман. Які фотооксиданти реєструються в атмосферному повітрі при цьому?
*1). Пероксибензоїлнітрати
2). Бензол
3). Фенатрен
4). Сірчана кислота
5). Бензпірен
23. В сучасних промислово розвинутих населених пунктах на здоров’я людини впливають різноманітні комбінації атмосферних забруднень. Для яких з наведених комбінацій інгредієнтів встановлено ефект сумації біологічної дії?
*1). Діоксид азоту + діоксид сірки + оксид вуглецю
2). Сірчана кислота + пил
3). Аміак + бензол
4). Ацетон + діоксид сірки
5). Фенол + циклогексан
24. Для поліпшення санітарного стану повітряного басейну важливу роль відіграє режим роботи двигуна автотранспорту. При якому режимі двигуна визначається найбільш високий рівень забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту?
*1). Холостий
2). Гальмування
3). Максимальний
4). Середній
5). Повільний
 
 
 
Фото Капча