Міжнародна економіка 002

Предмет:

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

(Walras’ Law) – вартість імпорту країни дорівнює сумі вартості експорту і чистих зарубіжних продаж активів і відсотків за ними.

ІМ = Х + NA + NR,

де IM – імпорт; X – експорт; NA (net assets) – чисті продажі активів (різниця вартості активів, проданих іноземцям та куплених у них); NR (net interest) – чисті процентні платежі (різниця вартості процентів на вкладений капітал, отриманих з-за кордону та виплачених іноземцям).

Чим більший продаж активів сьогодні, тим менший розмір отримуваних чистих процентів в майбутньому. Це стається тому, що продаючи активи (права власності, цінні папери, золото), ми ввозимо у країну капітал сьогодні, однак будемо платити вищі відсотки по майбутніх запозиченнях, не забезпечених ліквідними активами.

Основними формами руху капіталу є:

1. За джерелами походження капіталу:

офіційний (державний) (official capital) – кошти з держбюджету, які переміщуються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням уряду, а також за рішенням міжурядових організацій;

приватний (недержавний) (private capital) - це засоби приватних фірм чи організацій, які направляються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням їх керівних органів; це інвестиції капіталу, надання торгових кредитів, міжбанківське кредитування тощо.

2. За характером використання капіталу:

підприємницький (private capital) - це засоби, які вкладаються у виробництво з метою отримання доходу;

кредитний (позичковий) – засоби, які надаються в кредит з метою отримання відсотків.

3. За терміном вкладання капіталу:

короткостроковий (short-term capital) – вкладення капіталу до 1 року; середньостроковий (mid-term capital) – вкладення капіталу на 1-5 років; довгостроковий (long-term capital) – вкладення на понад 5 років.

4. За метою вкладання капіталу:

портфельні інвестиції (portfolio investments) – вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не надають інвестору права реального контролю над об’єктом інвестування;

прямі інвестиції (direct investments) – вкладення капіталу з метою отримання довгострокового економічного інтересу в країні вкладення капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об’єктом розміщення капіталу.

Інвестиційна позиція (investment position) – співвідношення активів, якими володіє країна за кордоном, та активів, якими володіють іноземці в даній країні. Екстериторіальність – застосування урядами свого національного законодавства до закордонних операцій компаній своєї країни.

8.2. Прямі закордонні інвестиції

Прямі закордонні інвестиції (foreign direct investments) – придбання тривалого інтересу резидентом однієї країни (прямим інвестором) у підприємстві – резиденті іншої країни (підприємстві з прямими інвестиціями)

До складу прямих інвестицій входять:

вкладання компаніями за кордон власного капіталу – капітал філій та частка акцій в дочірніх та асоційованих компаніях;

реінвестування прибутку – частка прямого інвестора в доходах підприємства з іноземними інвестиціями, не розподілена в якості дивідендів і не переведена прямому інвестору;

внутрішньо корпоративні перекази капіталу у формі кредитів та позик між прямим інвестором та дочірніми або асоційованими компаніями і філіями.

Підприємство з іноземними інвестиціями (direct investment enterprice) – акціонерне або неакціонерне підприємство, в якому прямому інвестору- резиденту іншої країни належить більше 10% звичайних акцій і голосів (в акціонерному підприємстві) або їх еквівалент (в неакціонерному підприємстві).

Підприємств з іноземними інвестиціями може мати форму:

асоційованої компанії (associate) – підприємство, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє часткою капіталу, яка менша 50%;

дочірньої компанії (subsidiary) - підприємство, в якому прямий інвестор- нерезидент володіє часткою капіталу, яка перевищує 50%;

філії (branch) – підприємство, яке повністю належить прямому інвестору.

Прямий інвестор (direct investor) – державні і приватні організації, фізичні і юридичні особи, а також їх об’єднання, які володіють підприємством з прямими інвестиціями за кордоном.

Основною причиною ПЗІ є спроба розмістити капітал там, де є можливість забезпечити оптимальне поєднання доходності та ризиковості.

Причини експорту капіталу:

1. Технологічне лідерство – маючи високі витрати на НДДКР корпорації шляхом експорту капіталу намагаються зберегти своє лідерство завдяки контролю над конкурентами за кордоном.

2. Переваги у кваліфікації робочої сили – вимірюються в середній оплаті праці. Тому вигідно інвестувати у створення виробництва за кордоном, де є дешевша робоча сила.

3. Переваги у рекламі. Реклама відображає накопичений досвід міжнародного маркетингу, тому вигідно вкладати гроші у виробництво та продаж товару за кордоном, який буде забезпечений готовою рекламною підтримкою відомого бренду.

4. Економіка масштабу – повністю використавши можливості ефекту масштабу на внутрішньому ринку доводиться інвестувати за кордон.

5. Розмір корпорації – зі зростанням обсягів виробництва та продаж з’являються надлишкові фінансові ресурси.

6. Забезпечення доступу до природних ресурсів. З метою отримання певних природних ресурсів корпорація вимушена інвестувати в економіку тієї країни, де вони є у надлишку.

7. Скорочення транспортних витрат за рахунок створення чи придбання підприємств неподалік від іноземних споживачів.

8. Уникнення імпортних тарифних і нетарифних бар’єрів за рахунок отримання контролю над підприємством на території іноземної країни.

9. Захист від інфляції.

10. Можливість виведення екологічно шкідливих виробництв на територію інших країн за рахунок купівлі екологічної квоти.

Причини імпорту капіталу:

1. Технологічне лідерство – для забезпечення високих витрат