Міжнародні аукціони

У цих умовах зазначений порядок огляду товарів, порядок продажів і фіксації цін, порядок укладання контрактів, право продажу товару третім особам, порядок зняття товару з торгів, порядок оплати аукціонних товарів із вказанням банків, через які має провадитися відкриття акредитивів й оплата. В умовах вказується, який відсоток стягується з куплених товарів на користь адміністрації аукціону і встановлюється порядок часу вирішення спорів між сторонами.

У каталозі повідомляється дата відкриття аукціону і його тривалість, місце проведення, час, встановлений для огляду товарів, час проведення торгів, а також останній день платежу за придбані товари. У підготовку аукціону входить також оповіщення можливих покупців про місце й час проведення аукціону, про кількість й асортимент товарів, пропонованих на аукціоні. Для цього за півтора-два місяці до початку аукціону в загальній і спеціальній пресі розміщуються рекламні оголошення, у яких вказуються дата й місце проведення аукціону, зразкові кількості товарів. Постійним і можливим покупцям аукціонні компанії висилають рекламну брошуру-проспект, у якій вказуються основні умови даного аукціону й додається запрошення взяти участь у торгах. Огляд товарів покупцями, які збираються взяти участь в аукціонному торзі, – це друга стадія в проведенні аукціону.

Огляд товарів звичайно починається за тиждень або за 10 днів до відкриття торгів. Кількість днів, відведених для ознайомлення з аукціонною колекцією, залежить від її розмірів і від раціональної організації огляду. Скорочення строків огляду досягається шляхом удосконалення устаткування залів, де проводиться огляд товарів. Огляд товарів проводиться у спеціальних приміщеннях, де розміщуються відібрані від кожного лота зразки товарів. Зразки повинні повністю відображати всі особливості товару в лоті, який представляний ними. Організатори аукціону несуть за це відповідальність. Покупці уважно оглядають ці зразки й роблять у каталозі оцінки про лоти, які сподобалися їм, і ціні, яку вони могли б за них сплатити. Покупець може ознайомитися не тільки зі зразками, але й з усім лотом, але звичайно він цього не робить, довіряючи організаторам аукціону, за винятком дорогих товарів, які покупець оглядає повністю.

На аукціонах чаю і тютюну проводиться дегустація відібраних покупцем зразків. Крім того, покупці під час огляду можуть придбати зразки партій, які сподобалися їм, для додаткової перевірки їх якості. Аукціонний торг є третьою стадією в проведенні аукціону. Він відкривається в заздалегідь призначений день і годину, і проводиться звичайно в спеціальному аукціонному залі, який має вид амфітеатру. За столом на піднесенні перед покупцями розташовується президія аукціону – аукціонник, що веде продаж, і його помічники, у завдання яких входить спостереження за поведінкою покупців, які приймають участь у торзі. Над столом вивішується табло, де показуються порядкові номери запропонованих до продажу лотів. Покупці розміщуються за окремими столами або рядами, розташованими амфітеатром. Перед кожним покупцем встановлюється номер, під яким він зареєстрований на даному аукціоні.

Техніка проведення аукціону зводиться до наступного. Аукціонник повідомляє номер чергової партії лота пропонованого до продажу, і одночасно із цим на спеціальному табло загоряється названий номер. Аукціонник називає вихідну продажну ціну, яка звичайно є зразковою ринковою ціною, що існувала в доаукціонний період. Якщо ніхто з покупців не подасть йому знак підняттям руки або олівця, кивком голови або вигуком «так» про свою згоду купити товар, аукціонник знижує ціну доти, поки один з покупців не виразить своє бажання купити його. Якщо один або кілька покупців подадуть знак про своє бажання купити даний лот, аукціонник підвищує ціну.

Існують два способи підвищення ціни – гласний і негласний. При гласному способі аукціонник повідомляє номер лота, називає початкову ціну й запитує: «Хто більше?» Покупець, який бажає придбати лот по більш високій ціні, називає нову ціну, вищу попередньої на величину не нижче мінімальної надбавки, зазначеної в правилах проведення торгів. Аукціонник називає номер покупця, під яким він зареєстрований на аукціоні, нову ціну лота й знову ставить запитання: «Хто більше?». Якщо після трьохкратного повторення питання не буде нової пропозиції, аукціонник ударяє молотком, підтверджуючи продаж лота покупцеві, який останнім назвав найвищу ціну. При негласному способі покупці подають аукціонникові умовний знак про згоду підняти ціну. Надбавка до ціни стандартна, обговорена в правилах торгів і становить, наприклад, при ціні до 10 дол. -10 центів, при ціні понад 10 дол. – 25 центів.

Покупцеві, який купив перший лот у стрингу і бажає придбати по тій же ціні інші лоти з даної партії (стринга), надається перевага перед іншими покупцями. У випадку виникнення розбіжностей за адміністрацією аукціону зберігається право перепродажу будь-якого лота. Будь-які претензії повинні бути заявлені адміністрації до початку продажу наступного лота. Адміністрація аукціону вправі зняти з аукціону будь-який лот, поки він не проданий, без пояснення причин. Після продажу всіх лотів непродані лоти можуть знову бути виставлені на продаж. Темп аукціонних торгів дуже високий, і вимагає від покупця й аукціонника постійної уваги й швидкої реакції. Для продажу однієї партії (лота) у середньому потрібно менше 30 секунд. У такий спосіб за годину іноді продають більше 300 лотів. На Санкт-Петербургських хутрових аукціонах протягом 9 годин продається 1 млн. шкурок норки.

Під час аукціону або наступного дня адміністрація аукціону вручає покупцеві контракти на куплений товар, ці контракти підписуються покупцем і є для нього обов'язковими. Контракт має типову форму. У контракті вказується найменування фірми-покупця, найменування товару, номер лоту, кількість купленого товару, ціна за одиницю й загальна сума угоди. Покупець також вказує в контракті, на чиє ім'я необхідно виписати кошторисів, куди і яким видом транспорту відправити товар. Покупець підписує контракт і повертає його в контору аукціону, залишивши собі копію.

На підставі контракту виписується рахунок, який оплачується покупцем. Одразу ж після підписання контракту покупець виписує письмове доручення про відправку товару, у якому вказує, як слід промаркувати товар, точну адресу, за якою необхідно відправити товар, порядок страхування товару. Платіж за проданий на аукціоні товар звичайно здійснюється вроздріб: 30-35% вносяться під час підписання контракту, а решта суми – при одержанні товару або після його відвантаження, але не пізніше встановленого строку. За умовами більшості аукціонів забороняється перепродаж товару покупцем до повної його оплати. Це гарантує продавця від несплати проданих лотів, що потребувало б їх зберігання до наступного аукціону. Строки вивози товару з аукціонного складу залежать від виду товару. Деякі види товарів – квіти, овочі, риба й інші товари вивозяться негайно після оформлення контракту, деякі – через 2-3 тижні залежно від умов аукціонної торгівлі.

 

 

Організація аукціонної торгівлі має певні особливості залежно від характеру товару й практики, що зложився в торгівлі конкретними аукціонними товарами.

Залежно від характеру діяльності фірми, які здійснюють аукціонну торгівлю, можна розбити умовно на три групи: спеціалізовані фірми, брокерсько-комісійні фірми та аукціонні фірми, що належать кооперативам або союзам фермерів. Спеціалізовані фірми займаються організацією аукціонів і продажем на них аукціонних товарів як за свій рахунок, так і на комісійних началах і беруть на себе виконання всіх функцій з підготовки й проведення аукціонів. Найчастіше вони видають продавцям позички під їх товари, передані аукціонній фірмі для продажу з аукціону.

Брокерсько-комісійні фірми відіграють провідну роль у торгівлі вовною, тютюном, хутряними виробами й іншими товарами. Звичайно вони організують аукціони й продають на них товари з доручення своїх клієнтів за комісійну винагороду. Наприклад аукціонна торгівля вовною в Австралії й Новій Зеландії більш ніж на 90% здійснюється брокерськими фірмами. Угоди на цих аукціонах здійснюються через брокерів покупця й брокерів продавця. Всі брокери, які здійснюють аукціонну торгівлю вовною в Австралії й Новій Зеландії, об'єднані в асоціації брокерів продавця й брокерів покупця. Аукціонна торгівля чаєм як у країнах-експортерах, так і у Лондоні, зосереджена в руках англійських брокерських фірм або їх філій і дочірніх компаній. Іноді вони самі скуповують товар і виступають на аукціоні власниками товару, але найчастіше продають чай на комісійних началах. Фермери-виробники чаю до участі в аукціонах не допускаються.

Аукціонні фірми, що належать кооперативам або союзам (асоціаціям), одержали поширення в Скандинавських країнах. У кожній країні – Данії, Норвегії, Швеції є по одній фірмі, яка займає монопольне положення в аукціонній торгівлі хутром своєї країни.

Таким чином, можна сказати, що аукціон є найбільш гнучким і швидким способом продажу товарів (за годину продається до 300 партій), що особливо важливо для таких швидкопсувних товарів, як квіти або фрукти. Також аукціонна торгівля є найважливішою формою реалізації хутра, чаю і тютюну на міжнародному ринку.

 

 

Герчикова И. Н. Менеджмент і международно-коммерческое дело. – М. : Форум, 1990 г.

Дэниелс Дж. Д., Радеба Ли X. Международньй бизнес. – М. : АФК, 1994 г.

Линдерт П. Экономика мирохозяйственннх связей. – М. : АФК, 1992 г.

Международные валютно-кредитные и финансовые отношения/под ред. Красавиной Л. Н. – СПб: Пресс-Ком, 1994 г.

Международные зкономические организации: справочник/под. ред. И. Фаризова. – М. : изд. МГУ, 1992 г.

Стровский В. И. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. – М. а: Юнити, 1996 г.