Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Міжнародний кооперативний альянс

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

цей форум.

Лише після домовленості, за спільною ініціативою тимчасового комітету й Кооперативної Спілки Великобританії, 19 серпня 1895 р. в Лондоні було скликано І установчий Міжнародний кооперативний конгрес, у роботі якого взяли участь 207 представників різних кооперативних організацій з Австралії, Австро-Угорщини, Англії, Бельгії, Голландії, Данії, Італії, Сербії, США, Франції, Швейцарії та спостерігачі з деяких інших країн (Аргентини, Індії, Німеччини, Росії та ін.).
Порядок денний І Конгресу охоплював такі питання:
1. Заснування Міжнародного кооперативного альянсу.
2. Організація міжнародних торговельних зв'язків між кооперативними організаціями.
3. Кооперативне виробництво.
4. Кооперативна банківська справа.
5. Споживча й сільськогосподарська кооперація.
Організаційне та ідеологічне керівництво роботою конгресу зосереджувалося в руках представників англійської кооперації, тобто в руках членів лондонського підготовчого підкомітету. З 207 делегатів конгресу 160 представляли англійських кооператорів, що зумовило великий вплив англійських кооперативних принципів на розвиток усього світового кооперативного руху. Після привітання, з першою доповіддю виступив лідер англійських кооператорів Оуен Грінін, який наголосив, що мета Альянсу – це розвиток торговельних зв'язків кооператорів різних країн. О. Грінін запропонував створити в складі Альянсу міжнародне комерційне агентство. Форум підтримав цю пропозицію. Для того щоб підготувати проект рішення щодо комерційного агентства до наступного конгресу, було створено комісію для вивчення стану справ на місцях. Уже через місяць після першого конгресу англійські кооператори організували в Лондоні виставку зразків товарів, які виробляли або продавали кооперативні організації Англії, Франції, Італії, Данії та інших країн. Експозицію влаштували в приміщенні щорічної виставки англійських виробничих кооперативів. І конгрес обговорив проект Статуту Міжнародного кооперативного альянсу (МКА), якого запропонував тимчасовий комітет. Дебати відбувалися бурхливо й напружено. Конгрес призначив керівним органом до наступного конгресу тимчасовий Центральний комітет у складі 15 осіб. Вирішили запровадити три види членства: індивідуальні, колективні члени та члени-кореспонденти. Визначили розміри членських внесків залежно від виду членства. Колективні члени мали право посилати одного делегата і додатково по одному делегатові на кожні 135 фунтів стерлінгів внесків, але не більше 15% вирішальних голосів на конгресі. Організації могли довірити свої голоси одному або декільком делегатам, але один делегат не міг мати більше як 10 голосів. Індивідуальні члени могли мати одного делегата з одним голосом, а члени-кореспонденти могли присилати на конгрес спостерігачів без права голосу, але з правом виступу за згоди конгресу. Таким чином, конгрес ухвалив рішення про створення МКА. Його штаб-швартира розміщувалася в Лондоні. Було узгоджено скликати конгреси раз на три роки. Виникнення Альянсу стало прогресивним явищем у громадському житті того часу. Кооперативний рух включився в сферу міжнародних відносин.
ІІ конгрес Міжнародного кооперативного альянсу відбувся 28 жовтня 1896 р. в Парижі. Він прийняв Статут МКА. В цьому документі сформулювали цілі, принципи та методи діяльності Альянсу: форми й порядок зв'язків з національними організаціями, терміни скликання конгресів Альянсу, норми представництва в його центральних органах, розміри членських внесків, характер діяльності Центрального комітету Альянсу та його бюро.
ІІ конгрес обрав Центральний комітет у складі 37 осіб і Бюро (адміністрацію) на чолі з директором, затвердив прапор і робочу мову Альянсу, рекомендував оголосити в усіх країнах один день у році днем кооперації. В деяких країнах почали проводити дні й тижні кооперації. Особливо активізувалися такі заходи на початку 20-х років в Англії, Франції й деяких інших країнах задля залучення до кооперативів нових членів. Засобом досягнення поставленої мети були мітинги, вечори, процесії тощо. Успіх таких заходів помітила світова кооперативна громадськість. Це спонукало МКА в квітні 1923 р. ухвалити постанову про Міжнародний день кооперації. Від 1923 р., щорічно в першу суботу липня святкується Міжнародний день кооперації. З часом Міжнародний день кооперації почав проводитися практично в усіх країнах і перетворився на всесвітнє свято кооператорів. У цей день кооператори земної кулі здійснюють різні масові заходи, демонструють свою волю до боротьби за краще життя, демократію й соціальний прогрес, підводять підсумки діяльності кооперативних організацій і визначають завдання їх подальшого розвитку. Кооператори пропагують свій рух серед населення. В газетах і журналах, на радіо й телебаченні публікуються й передаються матеріали про діяльність кооперації в країні та про міжнародний кооперативий рух, влаштовуються ярмарки, виставки, урочисто відкриваються нові кооперативи, відбуваються посвяти молоді в кооператори, доповіді, лекції, концерти, спортивні змагання, народні гуляння тощо.
III конгрес МКА проходив у 1897р. в Делорті (Голландія). Конгрес ухвалив резолюцію, в якій закликав усіх членів МКА організувати в кожній країні зовнішньоторговельні кооперативні об'єднання, які повинні підтримувати зв'язки з бюро (адміністрацією) штаб-квартири Альянсу в Лондоні
В 1900 р. в Парижі проходив IV конгрес МКА, на якому відбувся розкол у кооперативному рухові: в ньому виділилися дві течії. Першу очолювали бельгійські кооператори-соціалісти (Е. Ансель, Л. Бертран), другу – представники Німської наукової школи кооперації Франції (Шарль Жід і де Буав). На наступних конгресах суперечка між цими течіями посилювалася, особливо загострилася вона в 1921 р., після X конгресу МКА в Базелі. Тоді було визнано представництво російської Центроспілки в МКА. Конгреси відігравали й відіграють важливу роль у консолідації міжнародного кооперативного руху. Перед першою світовою війною відбулося дев'ять конгресів МКА. В 1914 р., коли почалася перша світова війна, діяльність Альянсу припинилася. Тільки через 8 років, після тривалого підготовчого періоду, в
Фото Капча