Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Міжнародний кооперативний альянс

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Базелі (Швейцарія) було скликано відомий X конгрес МКА.

В 20-30-х роках фашисти Італії, Угорщини, Болгарії, Австрії й Німеччини проводили політику ліквідації кооперативів, якими керували комуністи, соціалісти й безпартійні демократи. Керівництво МКА засудило антикооперативні дії фашистів. Кооператори закликали докерів відмовитися розвантажувати італійські кораблі. Але матеріальний і моральний тиск на режим Муссоліні не мав успіху. Лігу кооператорів Італії методично руйнували фашисти. Якщо в 1921 р. в Італії було 8 тис. кооперативів різних видів, то в 1924р. їх залишилася лише половина, а в 1925р. – близько 1000. 11 листопада 1921 р. було розпущено Національну лігу кооператорів Італії. Протест МКА і 25 національних організацій проти цієї акції ні до чого не привів. Тема боротьби з фашизмом стала домінуючою на XIV конгресі МКА в Лондоні в 1934 р. В 1937 р., на XV конгресі МКА в Парижі, в зв'язку з фашистським путчем в Іспанії Альянс знову розглядав питання про ставлення кооперативного руху до фашизму. МКА звернувся до кооператорів світу із закликом надати матеріальну й моральну підтримку кооператорам Іспанії, іспанському народові. Протягом короткого терміну Національній федерації кооперативів Іспанії було зібрано й перераховано понад 10 тис. фунтів стерлінгів. Міжнародний кооперативний рух у 20-30-х роках вніс великий вклад у боротьбу проти фашизму.
Друга світова війна перервала розвиток міжнародних кооперативних зв'язків. Замість 1940 р., черговий конгрес МКА відбувся лише в 1946 р. В повоєнні роки конгреси скликалися регулярно й розглядали різноманітні питання політичного, економічного, господарського, соціального характеру.
В 1966 р., на XXIII конгресі МКА, що відбувся в Відні, виробили нові принципи МКА. Цей конгрес анулював принцип політичного нейтралітету в кооперативному рухові. Ухвалені принципи МКА сформулювали так:
1. Членство в кооперативному товаристві повинно бути добровільним і доступним, без будь-яких штучних обмежень або дискримінації за соціальними, політичними, расовими чи релігійним мотивами для кожного, хто хоче користуватися його послугами й готовий взяти на себе відповідальність, пов'язану з членством.
2. Кооперативні товариства є демократичними організаціями, їх справами повинні керувати особи, які обрані або призначені в порядку, що встановлений членами, і є підзвітні їм. Члени певних товариств повинні користуватися рівними правами голосу (один член – один голос) та участі в прийнятті рішень, що торкаються їх товариства. В усіх інших, не первинних, товариствах управління повинно здійснюватися на демократичній засаді в відповідній формі.
3. Процент за пайовий капітал, якщо він нараховується, повинен бути суворо обмежений.
4. Прибуток або нагромадження від господарської діяльності товариства належать членам цього товариства й повинні розподілятися так, щоб усувалася можливість збагачення одного члена за рахунок іншого.
Цей розподіл за рішенням членів може бути здійснено таким чином:
а) на забезпечення розвитку діяльності кооперативу;
б) на надання загальних послуг;
в) на розподіл між членами пропорційно до їх операцій з товариством.
5. Усі кооперативні товариства повинні вживати потрібних заходів для забезпечення освіти своїх членів, керівників, персоналу й населення взагалі в галузі як економічних, так і демократичних принципів і методів кооперації.
6. Для того щоб краще служити інтересам своїх членів і товариства взагалі, кожна кооперативна організація повинна всіма можливими засобами активно співпрацювати з іншими кооперативами на місцевому, національному та міжнародному рівнях.
В жовтні 1972 р. в Варшаві проходив ХХУ конгрес МКА, який ліквідував категорію членів-кореспондентів, запровадив демократичнішу систему сплати членських внесків і представництва. Внаслідок цього кооперативні організації молодих національних держав Азії, Африки та Латинської Америки стали повноправними членами МКА. Вирішили, що засідання конгресу будуть проводитися раз на чотири роки. Вперше в історії Альянсу рішення ухвалювалися не таємним, а відкритим голосуванням.
У 1976 р. відбулася ще одна важлива подія з історії МКА: було впроваджено єдине членство для всіх кооперативних організацій-членів. Делегат кожної організації міг мати лише один голос, незалежно від кількості внесених паїв-внесків. Отже, МКА здійснив важливий крок до розширення демократії в міжнародному кооперативному рухові. 27-30 жовтня 1992 р. в Токіо відбувся XXX конгрес МКА, в якому брала участь і делегація споживчої кооперації України. ХХХІ конгрес вирішили провести в 1995 р. в Англії, в Манчестері. Цей форум присвячуватиметься століттю МКА.
Серед найважливіших питань, що виносилися на обговорення XXX конгресу, був звіт про діяльність МКА. Доповіді з цього питання зробили Президент конгресу Ларс Маркус та директор конгресу Брюс Тордарсон.
На форумі обговорили й прийняли новий Статут, структуру МКА, а також Правила, Процедури й Положення МКА. Далі подаємо короткий виклад змісту основних документів, ухвалених XXX конгресом Міжнародного кооперативного Альянсу.
МКА, зазначалося в Правилах Альянсу, – всесвітній представник кооперативних організацій усіх видів і висуває такі цілі:
а) сприяти світовому кооперативному рухові, обопільній допомозі та демократії;
б) заохочувати і захищати кооперативні цінності та принципи;
в) сприяти розвитку економіки ти інших взаємно вигідних стосунків між членами організації;
г) просувати вперед економіку та соціальний прогрес людей, таким чином сприяти міжнародному мирові та безпеці.
МКА не пов'язує себе з політичними й релігійними організаціями та підтримує таку ж незалежність у всіх відносинах.
 
2. Методи МКА
 
МКА намагається домогтися своїх цілей:
а) збиранням кворуму для обміну досвідом, як джерелом інформації про кооперативний розвиток, дослідження й статистику;
б) надаючи технічне сприяння кооперативному розвитку;
в) створюючи міжнародні спеціальні організації в різних секторах кооперативної економіки та здійснюючи соціальні (громадські) заходи;
г) кооперуючись із Організацією Об'єднаних Націй, з іншими неурядовими міжнародними та національними організаціями, які дотримуються цілей, важливих для кооперації;
д) іншими належними способами.
 
3. Кооперативні принципи
 
Будь-яка кооперація, що об’єднує людей, або організація визначається як кооперативне товариство. Щоб підтвердити це, вона ставить завдання захистити економічно та соціально своїх членів за допомогою підприємств, заснованих на взаємній допомозі, яка відповідає кооперативним принципам, що їх встановили рочдельські піонери та реформа 1966 р. на XXIII конгресі МКА:
а) членство кооперативного товариства є добровільне і вигідне, без штучних обмежень чи будь-яких соціальних, політичних, расових або релігійних дискримінацій, всі особи якого можуть користуватися обслуговуванням і згідні виконувати обов'язки членства;
б) кооперативні організації є демократичними організаціями, їх справами керують люди, обрані або призначені за методом, узгодженим з їх членами, і підзвітні їм. Члени первинного товариства користуються рівними правами під час голосування (один член – один голос) і в ухваленні рішень, що стосуються їх товариств. В інших первинних товариствах керівництво здійснюється на демократичних засадах у прийнятній формі;
в) капітал бере участь тільки в строго обмежених формах зацікавленості;
г) економічним результатом є результат операцій товариства, який розподіляється за таким принципом: якщо один позбувається заробітку, то це означає, що його втрачають і інші. Це може бути зроблено, за рішенням членів, такими способами:
- забезпеченням розвитку справи кооперації;
- забезпеченням загального обслуговування або розподілом між членами пропорційно до їх справ у товаристві;
- коли всі кооперативні товариства забезпечують своїх членів, службовців та урядовців, а також громадськість за принципами й методами кооперації – як економічними, так і демократичними;
- коли всі кооперативні організації якомога більше служать інтересам їх членів та їх об'єднань, що активно співпрацюють практично в кожній галузі з іншими кооперативами на обласному, національному й міжнародному рівнях, ставлять собі за мету досягнути єдності дій кооператорів у всьому світі.
Організації, що здійснюють на практиці кооперативні принципи й дотримуються цілей МКА, можуть бути обраними в членство МКА.
Типи асоціацій, які можуть бути прийнятими в членство, є такі:
а) національні спілки або федерації кооперативних товариств;
б) національні конфедерації кооперативних спілок;
в) національні кооперативні ділові організації, такі як товариства гуртової торгівлі, банки, страхові товариства, нафтові товариства тощо;
г) міжнародні кооперативні товариства.
Дохід МКА отримує від:
а) внесків організацій-філій;
б) продажу друку й заохочення статей;
в) фондів забезпечення через згоду з урядовими органами;
г) грошових пожертв;
г) інших джерел, що узгоджені з Генеральною Асамблеєю за рекомендацією міністерства.
Внески МКА:
а) кожен член організації сплачує повний внесок пропорційно до економічної діяльності й відповідно до формули, встановленої Генеральною Асамблею для різних кооперативних секторів;
б) будь-яка кооперативна асоціація – філія МКА, яка не зайнята в економічній діяльності, сплачує повний внесок на підставі загальної ділової діяльності її членів, включно з первинними членами;
в) за рекомендацією Міністерства, Генеральна Асамблея переглядає формулу принаймні кожних 4 роки, забезпечуючи адекватні ресурси для МКА, якщо такі розглядаються, визначає мінімальні й максимальні рівні внесків;
г) щорічні внески є обов'язкові й підлягають сплаті в першій чверті календарного року і, разом з відповідною супровідною документацією, відправляються в Центральний орган МКА до 31 березня. Непогодження з цією неодмінною умовою призводять до відмови в членських правах та до інших покарань за ухваленими рішеннями Міністерства;
г) будь-які члени організацій, які через особливі обставини не можуть сплачувати свій внесок, мають право звертатися до Генерального Директора за підтримкою. Такі прохання повинні доставлятися в Центральний Орган до 31 березня і супроводжуватися повною документацією. Рішення можуть повідомлятися в Міністерство (Правління).
Фото Капча