Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Модель грошового ринку та перспектива розвитку

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
І. ГРОШОВИЙ РИНОК
1.1 Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти
1.2 Попит на гроші та грошова пропозиція
1.3 Фактори, що визначають рівновагу грошового ринку
ІІ. МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО РИНКУ ТА ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ
Висновок
Використана література
 
Вступ
 
Грошовий ринок балансує грошові потоки і грошовий обіг вцілому. Роль грошового ринку не обмежується межами грошового обороту. Найважливішою якісною характеристикою грошового ринку є процент.
Грошовий ринок: ринок грошей (обіг до 1 року), валютний ринок, ринок короткострокових банківських кредитів, ринок короткострокових фінансових актвів, ринок капіталу (обіг більше ніж рік), ринок цінних паперів, ринок середньо та довгострокових банківських кредитів.
Грошовий ринок потребує регулювання, або впливу саморегулюючих структур. Суб‘єкти грошового ринку (продавці, покупці, посередники).
Грошові потоки в межах грошового ринку істотно розрізняються, це пояснюється суттєвою різницею прямого та опосередкованного фінансуваня в рамках ринку.
Пряме фінансування – найголовніші канали руху грошей:
- канал капітального акціонерого фінансування;
- канали позичання шляхом емісії облігацій та інших фінансових активів.
Суб‘єкти: домашні господарства; фірми, держава; іноземні фізічні та юридичні особи.
Пряме фінансування це переміщення коштів по ринкових каналах безпосередьо від власника до позичальника.
Капітальне фінансування – це отримання коштів в обмін на право участі в власності фірми (акції).
Позичання – це отримання фірмою коштів в обмін на боргове забов‘язання сплатити борг в установленний строк з виплатою процента.
Опосередковане фінансування – взаємодія відбувається за допомогою фінансових посередників (класичний приклад – банк (механізм дії). Опосередковане фінансування відбувається за законом попиту та пропозиції. Балансування попиту та пропозиції та формування % на гроші виступає найважливішою функцією гошового ринку.
 
І. ГРОШОВИЙ РИНОК
 
1.1 Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти
 
Грошовий ринок – частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.
З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сформувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими в світі ринками грошей є Нью-Йоркський, а також – ринки Лондона, Токіо, Парижа).
Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути – банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів правлять кошти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення. Грошовий ринок – важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.
Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку – попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція – форму пропозиції позик, а ціна – форму відсотка на позичені кошти.
Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю – здатністю надавати позичальнику потрібні блага. Тому розмір відсоткового платежу залежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії.
На грошовому ринку розрізняють кілька видів відсотків: облігаційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.
Облігаційний відсоток – норма доходу, встановлена за цінними паперами. Він має забезпечити зацікавленість інвесторів у вкладанні грошей у цінні папери. Цей відсоток повинен мати вищу ставку, ніж відсоток за банківськими депозитами, оскільки останні ліквідніші, ніж цінні папери.
Банківський відсоток – узагальнена назва відсотків за операціями банків.
Депозитний відсоток – норма доходу, яку виплачують банки своїм клієнтам за їхніми депозитами.
Позиковий відсоток – норма доходу, яку стягує банк із позичальників за користування позиченими коштами. Ставки позикового відсотка повинні бути вищими за ставки депозитного відсотка, оскільки за рахунок цієї різниці в ставках банки одержують дохід, який називається маржею, і формують свій прибуток.
Облігаційний та депозитний відсотки визначають первинну ціну, яку мають гроші на початковому етапі надходження на грошовий ринок. Їхній рівень визначає дохідність найбільш представницьких фінансових активів – облігацій та депозитів. Тому рівень ставок е найвідчутнішим стимулятором пропозиції грошей на ринку.
Наслідки зміни станки відсотка різні й зачіпають як грошову сферу, так і реальну економіку: виробництво, інвестиційну сферу, сферу обігу тощо.
Перш за все зміни ставки відсотка впливають на попит на грошовому ринку; при зростанні ставки попит знижується, а при зниженні – підвищується. Оскільки пропозиція грошей автоматично не веде до зміни ставки, на ринку порушується рівновага: при підвищенні ставки виникає надлишок грошей, що загрожує інфляцією, а при зниженні ставки – нестача грошей, що загрожує дефляцією.
Дефляція – стан економіки, що характеризується процесами, протилежними тим, які відбуваються в умовах інфляції. Спричиняється вона зменшенням грошової маси шляхом вилучення з обігу частини платіжних засобів.
За цих обставин виникає потреба в державному контролі за рухом відсоткових ставок. Навіть більше, рівень відсотка стає об'єктом державного регулювання, а відсоткова політика Центрального банку країни – важливим інструментом грошово-кредитного регулювання. Тому особливе місце належить ставці облікового відсотка, що встановлюється Центральним банком на основі реального вивчення стану грошового ринку. Вона є
Фото Капча