Модель сучасного вчителя фізичної культури: компоненти, актуальність

 

Власюк Г. І.

Рівненський державний гуманітарний університет

 

Анотація. Власюк Г. Модель сучасного вчителя фізичної культури: компоненти, актуальність. Знання компонентів моделі сучасного вчителя фізичної культури дозволяє намітити шляхи удосконалення навчально-виховного процесу на заняттях зі спортивних дисциплін, покращити підготовку випускників до майбутньої професійної діяльності.

Ключові слова: професіоналізм, педагогічна майстерність, творчість, культура особистості, педагогічна антропологія, гігієнічно-фізичні знання, науковий світогляд.

Анотация. Власюк. Г. Модель современного учителя физической культуры: компоненти, актуальность. Знания компонентов модели современного учителя физической культуры позволяет наметить пути усовершенствования учебно-воспитательного процесса на занятиях с спортивных дисциплин, улучшить подготовку выпускников к будущей профессиональной деятельности.

Ключевые слова: профессионализм, педагогическое мастерство, творчество, культура личности, педагогическая антропология, гигиенично-физические знания, научное мировозрение.

Abstract. Vlasyuk. G. Model of the contemporary teacher of the physical culture: to components, urgency. In article are given methodical aspects of the education to interpreting the artistic text younger schoolboy. Open the condition of the provision on lesson of the reading the full-fledged perception through component literary product by understanding the individual particularities pupil, and in accordance with them reader's features, which promote interpreting the artistic text on lesson of the reading.

Key words: professionalism, pedagogical craftsmanship, creation, the culture of personality, pedagogical anthropology, hygienic- physical knowledge.

Мета роботи – виявити шляхи удосконалення підготовки майбутніх спеціалістів до професійної діяльності вчителя фізичної культури за вимогами сьогодення.

Завдання:

Дослідити модель сучасного вчителя, її складові компоненти;

Визначити зміст кожного компоненту моделі;

Акцентувати увагу викладачів педагогічних ВНЗ на необхідності впровадження в навчально-виховний процес зі спортивних дисциплін повноцінного змісту виявленої моделі.

Оптимальна модель сучасного вчителя фізичної культури – це конструкція, що представляє систему необхідних, взаємопов’язаних і взаємозумовлених компонентів, які повинні вироблятися у студентів вузів усім комплексом навчально-виховного процесу, а в подальшому ─ вдосконалюватися протягом всієї практичної роботи. Які ж основні компоненти цієї моделі? Яким повинен бути випускник педагогічного навчального закладу, щоб вистояти у конкурентній боротьбі, а, прийшовши у школу, – відповідати посаді?

По-перше, професіоналізм, компетентність вчителя, що досконало знає свій предмет. “Образ учителя чимось схожий на діамант: чим більше граней, тим яскравіше він сіяє. Але є серед багатьох якостей особистості педагога, свого роду, нормативне. Наприклад, він повинен мати грунтовні знання зі свого предмету” [5, 42]. Отримання глибоких знань зі своєї спеціальності, з урахуванням сучасного рівня розвитку, ─ одне з основних завдань кожного студента, майбутнього вчителя. Але темпи оновлення знань сьогодні надзвичайно високі. Це накладає особливу відповідальність на кожного учителя за ріст професійної компетенції, вдосконалення навичок зі збору та обробки інформації за спеціальністю, яка публікується в монографіях, статтях журналів, періодичних українських та іноземних виданнях.

Давня істина – вчитель живе доки вчиться; вчитель вчиться доки живе. Цей девіз не лише не втратив свого значення, але й перетворився в гостру соціальну проблему. Застій у справі просвітництва і, зокрема, у сфері фізкультурно-спортивної роботи спричинив руйнування установки на цінність галузевих знань. Чим духовно багатшим є учитель, тим більше у нього буде можливостей налаштувати учнів на процес пізнання. Справжній учитель, знаходячись у стані “вічного учіння”, не передає знання учням, а вчить їх учитися.

Зміст предметних дисциплін повинен бути спрямований не на засвоєння визначеного об’єму знань, а на формування цілісного розуміння картини світу, засвоєння логічних звязків предметного матеріалу. Слід пам’ятати, що навчання предметних дисциплін – не самоціль, а засіб розвитку особистості дитини.

По-друге, вчитель повинен оволодіти педагогічною майстерністю, сукупністю сучасних пізнавальних засобів, принципів, методів та прийомів навчання і виховання, добре знати педагогіку і психологію, володіти професійними вміннями та навичками. “Нам потрібні педагоги, котрі глибоко знають свій предмет, володіють різноманітними педагогічними прийомами, мають грунтовну психолого-педагогічну підготовку. Але й цього мало. Потрібна ерудованість, культура, прагнення до знань, до творчості” [1, 67]. Педагогічна майстерність є не що інше, як доведені до високого ступеня досконалості навчальні та виховні вміння, які відображують відшліфованість методів і прийомів психолого-педагогічної теорії на практиці, завдяки чому забезпечується висока ефективність навчального і виховного процесу.

Учитель повинен навчитися педагогіці співробітництва, новим стосункам з учнями, батьками, колегами, громадськістю; оволодіти педагогічною технологією, у зміст якої входить як одна зі складових педагогічна техніка: мистецтво володіння психофізичним апаратом (голосом, мімікою, пластикою і т. п.). Одним з елементів педагогічної технології є вміння професійно вирішувати конфлікт. Це неминуча і необхідна умова вдосконалення особистості вчителя. У серйозному конфлікті, якщо це не сварка, чи скандал, відбувається духовне збагачення обох суб’єктів шляхом подолання протиріччя позицій, поглядів, думок, інтересів.

Педагогічна майстерність може виявлятися в різних сферах діяльності вчителя. Вона, перш за все, пов’язана зі становленням мовної культури, міміки, жестів. Приємний, добре поставлений тембр голосу, який розположує до сприйняття пояснюваного матеріалу, строга логіка і аргументованість суджень при викладанні, включення в пояснення яскравих прикладів і фактів, виділення за допомогою інтонації головних положень, які повинні бути засвоєні учнями ─ все це складові педагогічної майстерності.

По-третє, вчитель повинен бути творчою особистістю.

Творчість учителя асоціюється зі створенням якісно нових культурних, матеріальних і духовних цінностей. Педагогічна творчість містить елементи