Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Монтаж одноповерхової промислової будівлі

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 

конструктивного елемента будинку робимо вибір вантажозахватних пристроїв і строповочних пристроїв, [1,прил.П,с.48], [7,т.6,с. 159-170].

Обрані монтажні пристосування зводимо до таблиці 3. (Монтажні пристосування наведені в додатку № 2).
 
3.2. Розрахунок довжини стропів і добір діаметрів тросів.
Розрахунок довжини обраних стропів і добір діаметра тросів робимо для найбільшого по масі й габаритам конструктивного елемента із групи конструкцій, для підйому якого будемо використовувати стропи, наприклад, таким елементом є підкранова балка довжиною 12 м і масою 10,7 т. Розрахунок стропів виконуємо на розривне зусилля.
Для зручності розрахунків приведемо схему підйому підкранової балки двохвітковими стропами (рис. 3)
 
Рис. 3 Схема підйому підкранової балки двовітковими стропами
 
Зусилля, що виникає в одній вітці стропи, визначаємо по формулі:
S = Q/(cos α)·m,        (1)
де S - зусилля, що виникає в одній нитці, кН;
а - кут відхилення від вертикалі, допускається не більш 45°;
Q - вага конструкції, що піднімається, кН;
m- кількість віток стропа (m=2).
Потім визначаємо розривне зусилля у вітці стропа по формулі:
Р ≥ S k,             (2)
де Р - розривне зусилля у вітці стропа, кН;
k - коефіцієнт запасу міцності (для Q<500 кН k = 8).
Визначивши розривне зусилля, підбираємо тип і діаметр канату: канат типу (наприклад ТЛК-О – конструкції 6x37);
розривне зусилля – …, кН;
діаметр канату – …, мм;[1,прил.Н,с.46].
Добір нормокомплекту для монтажу конструкцій проводимо згідно додатка № 2 і заносимо в таблицю 3.
 
4. Вибір монтажних кранів за технічними параметрами.
Монтажний кран вибирається по наступних технічних характеристиках:
  • довжина стріли крана;
  • виліт стріли крана;
  • необхідна висота підйому гака;
  • величина вантажного моменту крана на максимальному вильоті;
  • величина вантажного моменту крана при максимальній вазі;
  • величина необхідної вантажопідйомності.
  • Параметри крана повинні задовольняти наступній вимозі:
  • кран повинен установити саму далеку конструкцію в її проектне положення не залежно від її ваги.
Для стрілових самохідних кранів на гусеничному або пневмоколісному ході визначають висоту підйому гака Нкр, довжину стріли Lc і виліт гака Lг.
Шукані технічні параметри визначають, використовуючи схему стрілового крана (рис. 4).
 
Рис.4 Схема стрілового крана
 
Визначаємо оптимальний кут нахилу стріли крана до обрію:
tgα = 2·(hст +hП)/ (b1 +2S),     (3)
де hст – висота стропування елемента, м (hст =5,2 м).
hП – висота поліспаста, зазвичай ухвалюється від 2 до 5 м (hП=2м);
b1 – довжина монтажного елемента, м.
S – відстань по горизонталі від вісі стріли до найбільше близько розташованої до стріли точки на елементі в його монтажному положенні, не менш 1,0 м (S =1м).
Необхідна висота підйому гака визначається з умов монтажу найбільше високо розташованого елемента (плита покриття) і розраховується по формулі:
Нкр = Н0+Н1+Н2+Н3,                        (4)
де Но – перевищення опори монтажного елемента над рівнем стоянки баштового крана, м ;
Н1 – запас по висоті між низом елемента й верху опори, не менш 0,5м (Н1=1м);
Н2 – висота елемента в його монтажнім положенні, м (Н2=0,3м);
Н3 – висота стропування елемента, м;
Виходячи з оптимального кута нахилу стріли крана розраховуємо довжину стріли крана по формулі:
 
де Нкр - необхідна висота підйому гака, м;
hn – висота поліспаста, приймається в межах від 2 до 5 м;
h ш – висота  шарніра п'яти стріли від рівня стоянки крана, приблизно приймають 1,5 м ;
α - оптимальний кут нахилу стріли крана (α = 46°).
Далі визначаємо виліт гака по формулі:
 
де Lc - довжина стріли крана, м;
а - оптимальний кут нахилу стріли крана (а = 46°);
с - відстань по горизонталі від вісі стріли до найбільше близько розташованої до стріли точки на елементі в його монтажному положенні, не менш 1 м.
Необхідна вантажопідйомність крана визначається з умови монтажу найбільш масивного елемента по формулі:
Qпотр = Pтах+ Qстр+ Q монт.прист.(7)
де Ртах – вага найбільш масивного елемента, кН;
Qcmp + Qмонт.прист – вага строповочного пристрою й оснащення, кН.
Вантажний момент при
1)максимальному вильоті (плита перекриття);
2)вазі (ферма) розраховуємо по формулі:
М = LP,(8)
де L – довжина обраного монтажного елемента, м;
Р — вага вибраного монтажного елемента, кН.
На підставі аналітично знайдених параметрів кранів: Нкр, , Lkp , Qmp m, по таблицях і по графіках вантажопідйомності, вильоту й висоти підйому гака, підбираємо крани [7, т.10, с. 194-195].
Техніко - економічні параметри обраних кранів заносимо в таблицю 4.
 
Таблиця 4. Техніко-економічні показники підйомних кранів (приклад).
 
5. Порівняння обраних монтажних кранів на основі формування процесу монтажу конструкції й роботи крана.
Порівняння характеристик монтажних кранів здійснюється на основі формування ув'язування роботи крана й виконання монтажних операцій робітниками.
Для
Фото Капча