Мова як засіб формування особистості та впливу на людей

Але не слід забувати, що окрім негативного впливу на особистість, ці явища не з кращого боку діють також і на літературну мову, в якій вони просто недопустимі.

 

 

Не слід ні в якому разі вважати що наша мова складається лише з одних негативних явищ. Це не вірно. Потрібно пам’ятати, що українська мова – одна з найпопулярніших слов’янських мов. Вона привертає увагу мовознавців світу не лише мелодійністю, а й широкими можливостями віддання змістових нюансів. Нею захоплюються, її вивчають не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Треба знати, що вульгаризми та нецензурні вирази – це лише частина мови взагалі, і одне з наших головних завдань – зменшити частку вжитку негативних явищ в розмові, в повсякденному житті, що в майбутньому приведе до створення сприятливих умов формування та розвитку особистості справжньої людини.

 

 

Зараз мені хотілося б звернути увагу на декількох практичних мовленевих порадах спеціалістів щодо мистецтва говорити (або іншими словами мистецтва поводження з людьми). Цю проблему розробляли багато вчених, але на мою думку вона найкраще розглянута у відомого американського психолога Дейла Карнегі. Добре розкрита проблема доповнюється ще й багатьма прикладами з життя відомих людей, зокрема президента США Лінкольна. Д. Карнегі досконало вивчив внутрішній світ людини, показав роль мови в нашому суспільстві та з’ясував, що з допомоою неї можна впливати на людей, прийняття ними рішень, вказав також на те, що вона є засобом формування особистості.

Цікаво, як пише Дейл Карнегі, що процвітання у фінансовому відношенні навіть спеціалістів, зайнятих в таких технічних галузях економіки, як машинобудування, лише приблизно на п’ятнадцять відсотків обумовлюється їх технічними знаннями і на вісімдесят п’ять відсотків – вмінням спілкуватись з колегами, тобто прекрасним володінням мови та знанням всіх її секретів. Хоча, звісно, це неможливо, бо вона з кожним роком збільшує свій запас.

У нас є лише чотири методи контактів з людьми. Про нас судять на основі того, що ми робимо, як ми виглядаємо, що ми кажемо і як ми це кажемо. Як часто нас оцінюють по тій мові, якою ми користуємося! Чарльз Уільямс Елліот, після того, як на протязі третьої частини століття був президентом Гарвардського університету, сказав: “Я признаю лише одне духовне надбання як необхідну частину освіти чоловіка та жінки. Я маю на увазі точне та вишукане використання рідної мови”.

Наша мова в значній мірі відображає нашу манеру спілкування з тими людьми, які входять в нашу компанію. Тому беріть приклади з Лінкольна і подружіться з корифеями літератури. Проводьте вечори, як це часто робив він, читаючи Шекспіра і других великих поетів і майстрів прози. Робіть це, і непомітно, але неминуче наш розум збагатиться і наша мова буде в якійсь мірі відображати мову і славу наших компаньйонів.

Читайте зі словником, який лежить на вашому письмовому столі. Шукайте незнайомі слова. Спробуйте знайти застосування цим словам, для того, щоб ви змогли закарбувати їх у своїй пам’яті.

Наприклад, Вудро Вільсон, який мав виключні знання англійської мови, розповідав сам про те, як навчився використовувати слова. Він казав:

“Мій батько ніколи не дозволяв нікому із членів сім’ї вживати невірні вирази. Люба помилка в мові, зроблена будь-ким з дітей, миттєво виправлялась; любе незнайоме слово відразу ж пояснювалося; кожен з нас заохочувався до того, щоб використовувати таке слово в нашій розмові, яке можна було б закріпити в пам’яті”.

Вивчайте походження слів, які ви вживаєте. Історія цих слів зовсім не нудна і не суха, і дуже часто вона повна романтики.

Не вживайте слова та вирази, які вже всім остогиділи. Будьте точними при висловлюванні своїх думок. Тримайте словник на вашому письмовому столі, якнайчастіше відкривайте його. Не називайте одним тільки словом “гарний” все, що милує ваше око. Ви можете виразити свої думки більш точно та свіжіше, якщо застосуєте будь-які синоніми до слова “гарний”, наприклад: елегантний, незвичайний, приємний, симпатичний, стильний, вишуканий, чарівний, чудовий, прекрасний, розкішний та ін.

Не застосовуйте заяложених порівнянь, таких як “холодний як огірок”. Тягніться до свіжості, створюйте свої власні порівняння, майте мужність бути своєрідним, називайте речі своїми словами.

Намагайтесь точно сказати те, що ви маєте на увазі, і виразити найбільш тонкі нюанси ваших думок, використовуйте багатство мови якнайширше, хоча це не завжди легко навіть для досвідчених письменників.

Томас Джефферсон, наприклад писав, що він збільшив об’єм прочитаної художньої літератури в обмін на газети і почав почувати себе набагато щасливіше. Однак це не означає, що треба зовсім припинити читання газет. Потрібно використовувати звільнений час для ознайомлення з якими-небудь серйозними книгами.

Останнім часом в наш мозок вкоренилася думка про те, що лише та людина, яка володіє більшістю інформації, зможе досягти певного успіху. Це так… але лише частково, тому що ще треба вміти використати її, і тут роль мови не зменшується, а навіть зростає. Один з магнатів металургії світового рівня сказав, що деякі його підлеглі знають набагато більше за нього про виплавку сталі, але завдяки своїм мовленевим здібностям він є керівником, а не навпаки.

 

 

Мова – обов’язковий компонент еволюції суспільства, вона відбиває досягнення творчої думки і є сполучним елементом усіх поколінь. В умовах національного відродження українська мова набула особливої ваги. Вона стала вирішальним чинником самобутності талановитого, віками гнобленого укаїнського народу, виразником інтелектуального і духовного життя.

Отже, ми побачили що, мова використовується не лише для спілкування, як вважають багато людей. Мова – це велика сила, яка є не лише засобом формування особистості, а й одним з визначних факторів впливу на неї.

 

 

1. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів. – Київ: Либідь. -1996.

2. Толковий словник української мови.

3. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич: Відродження. -1994.

4. Дейл Карнеги. Как завоёвывать друзей и оказывать влияние на людей. – Санкт-Петербург: Лениздат. -1992.