Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Музичне виховання молоді

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 

обдарованої молоді, що уможливило б фінансування майстер-класів, літніх шкіл, навчання, вдосконалення та розвиток джазових талантів. Такі заходи, безперечно, будуть стимулювати зміцнення позицій вітчизняної джазової школи.

Крім розвитку професійного джазового виконавства і освіти в нашій країні вивчення джазової музики включено до змісту загального музичного виховання. Сучасний учитель музики може ознайомитись з фундаментальними дослідженнями зарубіжного музикознавства з джазової проблематики (А. Азріль, І. Берендт, Д. Декстер, Ф. Дрігз, Д. Коукер, X. Лан-ге, Л. Остранскі, Л. Расмуссон, У. Сар-джент, Л. Фезер, В. Хельвінг та ін.). Методичні аспекти джазової виконавської майстерності висвітлені у працях Д. Пасса, П. Мартіно, В. Молоткова, В. Маніло-ва, А. Бадьянова. Крім цього, джазова тематика широко розробляється в ілюстрованих журналах, буклетах, мемуарах музикантів, оглядових статтях про джазових виконавців та їхні концертні програми такими авторами, як: Т. Леман, Р. Братфіш. Коло довідникової та просвітницької літератури представлено іменами О. Блекстоуна, Д. Кенінгтона, Л. Мархасьова, А. і О. Медведєвих, Д. Мікера, Є. Овчиннікова. Цікаві роботи істориків, журналістів, письменників, музикантів (М. Стерне, В. Конен, Д. Кол-лієр, Ю. Панасьє).
Джазова наукова, науково-популярна, мистецтвознавча та педагогічна література представлена достатньо широко, але проблеми актуалізації виховного потенціалу джазу та методи його впровадження в навчальний процес українських освітніх закладів розроблені недостатньо. Дана стаття покликана у деякій мірі вирішити вищезазначену проблему.
Згідно з державною програмою з музичного мистецтва знайомство з джазом відбувається у першому семестрі восьмого класу в розділі «Відлуння епох у музичному мистецтві». На вивчення теми виділяється один урок, на якому передбачено слухання спі-річуелеу та двох блюзів, один з яких виконує Луї Армстронг. На цьому ж уроці повторюється українська народна пісня «Чом ти не прийшов», яка прослухана у виконанні тріо Мареничів та вивчена напередодні.
Аналіз програмового репертуару показав, що для слухання учням пропонуються твори тільки раннього джазу, серед яких – блюз у виконанні Луї Армстронга. Як відомо, даний музикант належить лише до одного з багатьох стилів джазової музики – «диксиленду» або «новоорлеан-ського стилю». Армстронг був консерватором по відношенню до більш пізніх стилів джазу, таких як бібоп, і різко критикував їх. Луї був «піонером» джазу, його безпосереднім творцем; місця його перебування в різні роки співпадали з тимчасовими джазовими столицями (Новий Орлеан, Чикаго, Нью-Йорк), він грав з най-видатнішими музикантами свого часу, звучання його труби було розкішне і сильне, а голос мав незрівняний тембр... Але, на наш погляд, знайомство з таким видатним музичним явищем як джаз заслуговує на більш широке представлення. Тому, пропонуємо наступний варіант викладення даної теми.
Урок молена розпочати з найвідомішої пісні у виконанні Луї Армстронга «Hello, Dolly», під яку діти заходять до класу. Ця пісня знайома коленому, доступна для сприймання, а тому зразу ж налаштовує дітей на позитивне ставлення до джазової музики. Прослухавши фрагмент мелодії, доречно задати питання: «Діти, ми увійшли до класу сьогодні під декілька незвичну для вас музику, яку?» (Джазову).
Продовжити бесіду про джазову музику доречно історією виникнення джазу: «Джазу вже більше ста років. Народився він у Північній Америці. За цей час джазова музика неодноразово вмирала, відроджувався, переживала кризи, причини яких ще не вивчені повністю. У розвитку джазу відбилося багато проблем неспокійного XX століття: загострення соціально-класових протиріч, зростання самосвідомості пригноблюваних націй і народів, проблеми моралі в буржуазному суспільстві. Дотепер ведуться спори, а що ж входить до поняття «джаз»? Давайте прослідкуємо його витоки та розвиток най-значніших стилів».
Варто зазначити, що джаз – це не тільки музика афроамериканців. Вона виникла в результаті злиття європейської («білої») та африканської («чорної») культур. Джазова музика за своїм характером імпровізаційна. Поняття «імпровізація» молена пояснити за допомогою виконання такого творчого завдання: швидко придумати римоване закінчення до віршика: «Джаз я дуже полюбляю». У кожного учня буде свій варіант відповіді, а швидкість, якість, почуття рими і буде імпровізацією. Варто наголосити на тому, що імпровізувати молее колений, але цьому треба вчитися, протягом всього леиття.
Далі можна прослухати історичні записи пісень, котрі привели до виникнення джазу. Це будуть спірічуелей – своєрідні молитви, в яких принилеені і пригноблювані темношкірі раби скарлеилися на свою долю, оспівували буденність і мріяли про краще леиття. Слухання тузики необхідно обов'язково коментувати розповіддю про певний джазовий напрямок або стиль. Наприклад, про блюз молена розказати таке: «Із всіх форм афроаме-риканського вокального мистецтва найістотніший вплив на формування і розвиток джазу здійснив блюз. Блюзи виконувались соло у супроводі гітари або губної гармошки. В них співається про втрачену любов і втрачену людську гідність, про гірку неволю і непосильну працю. Блюз -це скарга, крик протесту людської душі проти рабського пригноблення. Музика блюзу весела, хоча з нотками суму». Слід наголосити на імпровізаційному характері блюзових пісень.
Потім пропонуємо послухати українську народну пісню «Чом ти не прийшов», яка зазначена в шкільній програмі, але у виконанні українського джазового бас-гітариста Ігоря Закуса у сучасній джазовій версії. Саме слово «сучасний» надзвичайно зацікавлює дітей, змушує по-новому поглянути на український фольклор. Слід провести аналіз засобів музичної виразності та наголосити на тому, що джазового звучання відома українська пісня набула завдяки зміні ритму, який відтворюють барабани, бас-гітара та ритм-гітара. Мелодія та гармонія твору в основному залишились ті самі, але твір зазвучав по-новому. Спочатку мелодію
Фото Капча