Музичне виховання молоді

Для більш глибокого ознайомлення з джазовою музикою варто продемонструвати дітям фрагменти різноманітних джазових стилів, таких як соул, ритм енд блюз, джаз-рок, кул, свінг, диксиленд (на вибір учителя) та визначити разом з учнями спільне й відмінне у цих стилях. Таколе варто порівняти відому всім підліткам тему Sway в сучасній естрадній обробці (ця тема зараз звучить на коленій дискотеці) та в оригінальній версії Пітера Чінкотті, записаній у 60-х роках минулого століття. Після прослуховування слід попросити дітей охарактеризувати мелодію (яка залишилась незмінною) та ритм (який змінився завдяки використанню новітніх комп'юте рних технологій). Оригінальна версія записана в бразильському стилі боса нова у виконанні фортепіано, контрабасу та барабанів. Сучасна ле версія має чіткий дводольний розмір, збагачена звучанням духових інструментів та комп'ютерними ефектами. Також слід зауважити, що сучасна музика черпає багато своїх ідей із джазової музики, адже саме джаз є її предком.

З метою активізації інтересу школярів до вивчення даної теми молена застосувати інтерактивні методи навчання та таку нетрадиційну форму уроку, як, наприклад, «урок-майстерня».

Учням пропонується уявити себе «підмайстрами», вчитель грає роль «майстра». Школярі повинні самі здобувати знання, так як це буває в майстернях художників, де підмайстри рівноправно беруть участь у створенні загального витвору мистецтва, вдаючись до допомоги майстра тільки у тому разі, якщо виникнуть труднощі.

Тут використовується проблемно-пошуковий метод. Вчитель визначає проблему за допомогою записаних на дошці запитань: «Що ми хочемо знати про джаз?» «Джаз – це що? Чим відрізняються засоби музичної виразності у джазі, класичній та сучасній музиці?» Для з'ясування цих питань клас об'єднується у три групи «підмайстрів». Звучить п'єса Someday My Prince Will Come у трьох різних виконаннях. Це п'єса з американської версії мультфільму «Білосніжка та семеро гномів», яка в оригінальній версії звучить у класичному викладенні. Другий варіант цієї ж мелодії запропонуємо в естрадній обробці у виконанні співачки Anastacia. Третій – джазова версія у виконанні тріо Біла Еванса.

Колена група «підмайстрів» аналізує засоби музичної виразності, «свого» стилю. Відповідно, перша група – класичного, друга – сучасного, третя – джазу. Після прослуховування підводяться підсумки з колективним обговоренням і доповненнями, в результаті чого учні приходять до висновків, що класична музика часто виконується симфонічними та камерними оркестрами, співаки співають в академічній манері; ключову роль у створенні музичного образу відіграє мелодія. Сучасна музика використовує всі надбання техніки (спеціальні ефекти, електронні звуки), естрадну манеру співу, чіткий розмір. Джаз широко використовує імпровізацію, свінговий ритм (акцентування слабких долей такту), внаслідок чого характер твору змінюється докорінно.

Для закріплення знань про свінговий ритм пропонуємо учням з'ясувати це поняття через гру слів, переставляючи наголос з першого складу на другий. Наприклад: /По-ля. /По-ля або По-ля/. Поля.

Самостійним завданням може бути таке – прочитати два вислови про джаз та відповісти на питання: «Подумайте, будь ласка, чому такі різні вислови про джаз М. Горького і Д. Мійо? Який з них, на ваш погляд, більш справедливий по відношенню до джазової музики?»

Вислів перший: «Раптом в чуйній тиші починає сухо стукати якийсь ідіотський молоточок – 1, 2, 3, 10, 20 ударів. І услід за ними, ніби шматок бруду в прозору чистісіньку воду падає дикий виск, свист, вий. Ревіння, тріск: вириваються нелюдські голоси, нагадуючи кінське іржання, лунає хрюкання мідної свині, крики ослів, любовне квакання величезної жаби. Весь цей образливий хаос в скажених звуках підкоряється ритму, ледве уловимому, і, послухавши ці крики хвилини дві, починаєш мимоволі уявляти, що це грає оркестр божевільних» (спогад М. Горького про джаз в Америці).

Вислів другий: «У невеликому дансингу молена почути, як негритянка співає протягом години і більш все одну і ту ж мелодію, повну захоплюючої сили, такого ж тонкого малюнка, як будь-який прекрасний класичний речитатив. їй акомпанує джаз-бенд. Лине мінливий мелодійний потік. Варіації розростаються, майже досягаючи потужності симфонії. Тут ми стикаємося з самими першоджерелами музики, з тією глибокою стороною людської душі, якою вона зобов'язана своїм походженням. І ця музика хвилює не менш глибоко, ніж який-небудь всіма визнаний геніальний художній твір» (Д. Мійо).

Застосування вчителем творчих, імпровізаційних, інтерактивних методів якнайкраще стимулює пізнавальну діяльність учнів, акцентує на значенні засобів музичної виразності у створенні музичного образу, акумулює знання з різних тем навчальної програми, допомагає систематизувати вивчений матеріал. І, нарешті, знайомство з цікавою музикою, яке розпочинається зі шкільних уроків у невимушеній атмосфері, можливо відкриє багатьом молодим людям яскравий світ споріднених їхнім душам інтонацій, вражень, які надихають, дають насолоду і змушують пізнавати і слухати, слухати, слухати незрівнянне диво під назвою джаз.

 

 

Барбан Е. Джазовая импровизация (к проблеме построения теории) / Е. Барбан // Советский джаз: Проблемы. События. Мастера. – М. : Сов. композитор, 1987. – С. 162-183.

Бриль И. Практический курс джазовой импровизации для фортепиано / И. Бриль / [ред. Ю. Холопова]. – М. : Сов. композитор, 1979. – 112 с.

Буторін П. А. Теоретико-методичні основи джазу як феномену музичного мистецтва. – Полтава, 2009. – 119 с.

Давыдов С. К вопросу об интерпретации текста в джазовой музыке / С. Давыдов // Київське музикознавство. – К. : КДВМУ ім. Р. М. Глієра, 2001. – Вип. 7. – С. 18-191.

Методика викладання музики в основній школі. /Ростовський О. Я. : навч. – метод. посібник. – Тернопіль: навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.

Українська енциклопедія джазу / В. С. Симоненко. – К. : Центрмузінформ, 2004. – 232 с.

Уроки музичного мистецтва у 7 і 8 у загальноосвітн. навч. закл. : навч. – метод. посібник. / О. В. Корнілова. – К. : літера ЛТД, 2008. – 176 с.

Художньо-естетичний цикл: програми для загальноосвітніх навч. закладів. 5-11 класи. Затверджено МОП України / Відп. за випуск О. В. Корнилова. – К. : Ірпінь, 2005. – 233 с.