Національні природні парки України

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРКІВ

1.1 Шацький національний парк

1.2 Національний парк “Подільські Товтри”

1.3 Природний національний парк “Синевір”

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

При розгляді даної теми особлива увага приділяється питанням історії зародження цієї прогресивної універсальної природоохоронної форми, типології в залежності від набору різноманітних функцій, розгляду концепції формування мережі НТП в Україні.

Національні парки появились як одні з перших форм охорони природи ще у другій половині ХІХ століття (Йосемітський ПНП – 1864 рік, Йєлоустонський ПНП – 1872) і своїм бурним розвитком доказали, що вони є провідними формами природозаповідання. В даний час на планеті функціонує понад 2000 національних парків різних типів. Це поліфункціональні типи заповідних територій.

За ступенем рекреаційного навантаження національні парки поділяють на 4 типи:

1. Національні парки відкритого типу доступні для відвідування всією або майже всією своєю територією. Їх нараховується небагато.

2. Національні парки курортного типу, як правило, розташовані в районі кліматичних і бальнеологічних курортів. В них охороняються ландшафти і їх кліматоутворюючі компоненти. Доступ відвідувачів на територію відкритий або частково обмежений.

3. Національні парки напівзакритого типу переважають в більшості країн. Більша частина території закрита для відвідування і знаходиться під охороною. Відкрита частина спеціально орієнтована на туристів.

4. Національні парки закритого типу своїм основним завданням вбачають охорону природи в інтересах науки. В них дозволяються окремі екскурсії на спеціально відведеній для таких цілей території за певними маршрутами.

З 1980 року проекти створення національних парків реалізуються в Україні. Об’єктивними передумовами розвитку мережі ПНП є потенційний ріст рекреантів, а також необхідність впорядкування рекреаційних потоків.

Першим в Україні був створений Карпатський ПНП в масиві Чорногора в 1980 році.

В 1983 році створений Шацький ПНП. на вододілі р. Західний Буг і р. Прип’яті в районі Шацьких озер. Синевірський Н. П. створений в західній частині Вододільних Горган в верхів’ях р. Ріки та Тереблі, де на висоті 989 метрів розташоване озеро Синевір.

В період 1994-2000 рр. створені наступні природні національні парки: Ужанський в Закарпатті, Святі Гори – в долині р. Сіверського Дінця, Вижницький ПНП в Чернівецькій області, Азово-Сиваський ПНП в Херсонській області, ПНП “Подільські Товтри” в Хмельницькій області.

За роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на листопад 2014 до його складу входило понад 7200 територій та об'єктів загальною площею 2, 8 млн. га, що становить 4, % території держави. Це, зокрема, 17 природних та 4 біосферних заповідника, 19 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, 3078 пам'яток природи, 2729 заказників, 616 ботанічних, зоологічних садів, дендропарків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 793 заповідних урочища. 

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРКІВ

1.1 Шацький національний парк

Одним із перших в Україні був створений Шацький Природний Національний парк.

Шацький ПНП розташований в Любомльському районі Волинської області і займає площу 32, 5 тис. га. Основна частина парку розміщена на вододілі рік Західний Буг і Прип’ять і знаходиться в оточенні лісових масивів. По території парку проходить дорога Львів-Брест, що свідчить про легку доступність парку для автотуристів.

Природні умови парку своєрідні. В геологічному відношенні територія знаходиться в області палеозойського Волинського підняття, його Вижевського блоку, в якому виділяють Шацьке антиклінальне підняття і Піщанське синклінальне пониження. Парк знаходиться в межах крайової зони Дніпровського льодовика. Геоморфологи характеризують дану територію як пологу рівнину, яка має незначний нахил поверхні в північному напрямку і абсолютні висоти в межах 160-190 метрів над рівнем моря. Підняття поверхні різко змінюються великими заболоченими пониженнями. Однак найбільш характерна геоморфологічна риса – наявність великої кількості озерних котловин.

Всього на території парку розташовані 22 озера. Серед них найбільше озеро України – Світязь, площа якого перевищує 27 кв. км, а глибина – 58 метрів.

Рівень води в озерах нижчий ніж у р. Прип’ять. Озера відділені від річки низьким вододілом і відносяться до басейну Західного Бугу. Утворення озер – Світязя, Пулемецького і Пісочного пов’язують з карстовими процесами. Наявність озер одна з найважливіших рис Шацького природного національного парку, яка виділяє його серед інших природоохоронних об’єктів Полісся.

Мозаїчність рельєфу території району Шацьких озер обумовила значну різноманітність ґрунтового покриву території Шацького ПНП. Тут найбільше поширені дерново-підзолисті ґрунти пісчаного і супісчаного механічних складів.

Клімат району Шацьких озер помірно континентальний, вологий, з м’якою зимою, нестійкими морозами, значними опадами (до 600 мм), нежарким літом. Максимум вологих днів припадає на жовтень.

Своєрідне географічне положення Шацьких озер, мало вплив на характер рослинності парку. В Шацькому ПНП і його околицях проростає близько 800 видів рослин.

З рослин, що охороняються в межах України, флорі парку проростає 23 види. Це види, котрі зустрічаються на болотах: ліпарис Лезеля, жирянка звичайна, лілія курчава, тайник овальний, сальвінія плаваюча.

Шацькому ПНП притаманна значна різноманітність не тільки флори, а й рослинних угруповань. Сучасний рослинний покрив відрізняється роздробленістю колись великих по площі лісових масивів. Але, не дивлячись на інтенсивну діяльність людини Шацький ПНП