Надання першої медичної допомоги постраждалим особовим складом воєнізованих гірничорятувальних частин (ВГРЧ) при аваріях і нещасних випадках в шахтах

б) перед накладанням шину згинають відповідно вигинів кінцівки. Після цього шину обгортають ватою і обмотують бинтом. За відсутності останніх шину вистилають рушником, одягом;

в) шину повинні накладати дві людини, один при піднімає і тримає зламану частину кінцівки, а інший накладає шину;

г) шину щільно прибинтовують м'яким бинтом, починаючи з периферії кінцівки. Не можна сильно перетягувати кінцівку турами бинта. Відчуття болю, оніміння, поколювання, поява синюшності шкірних покривів – ознаки здавлювання кінцівки. У таких випадках в місцях здавлювання бинт розрізають або знімають весь, фіксуючи шину повторно;

д) кінцівка з накладеною шиною перед транспортуванням в холодну пору повинна бути утеплена з метою запобігання відморожень. У нерухомої кінцівки швидкість кровотоку знижена, кількість крові, що надходить менше, і можливість відмороження збільшується;

е) накладений джгут при відкритому переломі не можна закривати пов'язкою, розташовувати над ним тури бинта. Замок джгута повинен бути розташований попереду і легко доступний.

Перша допомога при переломах кісток черепа

Переломи кісток черепа виникають в результаті падіння на голову важких предметів, удару голови про який-небудь твердий предмет. Переломи кісток черепа відносяться до важких травм, так як при цьому часто пошкоджуються головний мозок, його оболонки і кровоносні судини.

Залежно від того пошкоджена або не пошкоджена шкіра в області перелому розрізняють відкриті і закриті переломи черепа. Особливо небезпечними є відкриті проникаючі переломи черепа, при яких пошкодження шкіри і твердої мозкової оболонки створюють особливо сприятливі умови для проникнення інфекції до поверхні або в глибину головного мозку і розвитку важких і навіть смертельних ускладнень.

При пошкодженні кісток черепа спостерігаються звичайні ознаки перелому (крововилив, болючі точки при обмацуванні, рухливість кісткових відламавши) і ознаки, обумовлені пошкодженням вмісту черепа (головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудота, блювання, втрата свідомості, іноді кровотеча з носа і вух, можуть наступити розлади слуху, мови, паралічі кінцівок).

Перша допомога при переломах кісток черепа полягає в ретельній іммобілізації голови з подальшим негайним транспортуванням до лікувальної установи. Транспортування повинно здійснюватися на носилках дуже обережно. Потерпілий при цьому повинен обов'язково лежати, недопустимо садити його. Щоб уникнути тиску від пов'язки – рекомендується навколо рани укласти кільцем валик з вати, обернутий стерильним бинтом. Постраждалого вкладають па носилки таким чином, щоб голова була трохи піднята і нерухома, для цього з боків її укладають два валика з одягу чи іншого матеріалу і доставляють до лікувальної установи.

Якщо потерпілого треба піднімати у вертикальному положенні, то йому попередньо накладають на шию ватно-марлевий комір (шию обгортають декількома шарами вати і поверх неї щільно, але не туго накладають бинт) (мал. 36).

При переломі потиличної кістки постраждалого транспортують на боці.

 

Мал. 36 Ватно-марлевий комір на шиї

 

Надання першої допомоги при переломі щелеп

Переломи щелеп виникають при ударах. Крім загальних ознак, властивих переломам (біль, больові точки, рухомість уламків, набряклість), при переломах спостерігається ряд характерних ознак. До них відносяться зміщення ряду зубів, неправильне змикання всіх зубів, утруднення або неможливість ковтання і жування, слинотечі, нерозбірлива язик.

При переломах нижньої щелепи може відбутися западання язика, що викликає задуху.

Якщо при переломі нижньої щелепи є западання язика, що викликає утруднення дихання, то язик необхідно фіксувати язикотримачем. При відсутності язикотримача язик також можна фіксувати шляхом його витягування і бинтувати разом з нижньою щелепою до шиї. Якщо постраждалий знаходиться в несвідомому стані, а закріпити язик не можливо, то щоб уникнути задухи, голову хворого повертають набік. Ще краще в таких випадках покласти потерпілого на живіт, а під лоб і груди покласти згорток одягу або який-небудь щільний предмет. За потерпілим потрібне постійне спостереження.

Тимчасова фіксація щелеп досягається накладенням праще видної пов'язки, яка повинна впритул наблизити пошкоджену щелепу до здорової, щоб використовувати останню як шину для іммобілізації уламків (мал. 37).

 

Мал. 37 Пращевидна пов'язка при переломі щелеп

 

Переломи хребта

Переломи хребта відносяться до важких травм, так як в хребетному стовпі знаходиться життєво важливий орган – спинний мозок, пошкодження якого веде до паралічі. При паралічах відзначається відсутність рухів у кінцівках, зникнення шкірної чутливості, неможливість самостійно оговтуватися. При здавлюванні або пошкоджені спинного мозку паралічі кінцівок, втрата шкірної чутливості спостерігається нижче перелому.

Переломи хребта прийнято поділяти на переломи без пошкодження спинного мозку і переломи хребта з пошкодженням спинного мозку. При травмах хребта найбільш часто страждають три відділи хребетного стовна: шийний, грудний і поперековий.

Переломи шийних хребців

Переломи шийних хребців виникають при падінні з висоти головою вниз, при різкій навантаженні на шийний відділ хребта.

Ознаками перелому шийних хребців без пошкодження спинного мозку є: різкий біль в області шиї, який посилюється при найменшому русі голови, обмеження або майже повна відсутність рухів голови: різка біль при натисканні по задній поверхні шиї на осистий відросток зламаного хребта, різкий біль в шиї при легкому надавлювані на голову по осі хребта. Якщо пошкоджений або здавлений спинний мозок у шийному відділі, у постраждалих повністю паралізовані руки і ноги.

Надаючи першу