Надзвичайна ситуація, зв'язок з екологією

- Підрізування схилу і його підошви;

- Зволоження підошви схилу.

Місця виникнення зсувів:

- Природні схили пагорбів і долин річок (на косогорах) ;

- Укоси виїмок, що складаються з шаруватих порід, у яких падіння шарів направлено у бік схилу або за направленням до виїмки.

Умови виникнення зсувів:

- Штучні земляні споруди з крутими укосами;

- Виїмки, які утворюються в однорідних глинистих грунтах на вододільних ділянках височини;

- Глибокі розрізи для відкритої розробки родовищ корисних копалин;

- Насипу, що відібрала такими ж породами при перезволоженні грунтово-рослинного покриву та глинистих порід, що залягають у денної поверхні.

Урагани, бурі, шторми – це метеорологічні небезпечні явища, що характеризуються високими швидкостями вітру. Ці явища викликаються нерівномірним розподілом атмосферного тиску на поверхні землі та проходженням атмосферних фронтів, які поділяють повітряні маси з різними фізичними властивостями. Найважливішими характеристиками ураганів, бур і штормів, визначальними обсяги можливих руйнувань і втрат, є: швидкість вітру, ширина зони, охоплена ураганом, і тривалість його дії.

Інтенсивна деградація грунтів – поступове погіршення властивостей грунту під впливом природних причин або господарської діяльності людини (неправильна агротехніка, забруднення, виснаження). Деградація відбувається при неправильному застосуванні добрив і пестицидів. Наприклад, підвищення доз пестицидів, що містять солі важких металів, може знизити родючість грунту, а неправильна обробкапризводить до знищення мікроорганізмів і хробаків в землі. Бездумне проведення меліоративних робіт знижує гумусовий шар, родючі грунти засипають малопродуктивним грунтом.

Ерозія грунту – різноманітні процеси руйнування грунтів і підстилаючих порід різними природними і антропогенними факторами. Розрізняють: водну ерозію, вітрову, льодовикову, зсувну, річкову, біологічну.

2) зі зміною складу і властивостей атмосфери:

- Різкі зміни погоди або клімату в результаті антропогенної діяльності;

- Перевищення ГДК шкідливих домішок в атмосфері;

- Температурні інверсії над містами;

- Гострий «кисневий» голод у містах;

- Значне перевищення гранично-допустимого рівня міського шуму;

- Руйнування озонового шару атмосфери;

- Значні зміни прозорості атмосфери.

3) пов'язані зі зміною стану гідросфери:

- Різка нестача питної води внаслідок виснаження вод або їх забруднення;

- Виснаження водних ресурсів, необхідних для організації господарсько-побутового водопостачання і забезпечення технологічнихпроцесів;

- Порушення господарської діяльності та екологічної рівноваги внаслідок забруднення зон внутрішніх морів та світового океану.

4) пов'язані зі зміною стану біосфери:

- Зникнення видів (тварин, рослин), чутливих до зміни умов середовища проживання;

- Загибель рослинності на великій території;

- Різка зміна здатності біосфери до відтворення відновлюваних ресурсів;

- Масова загибель тварин.

Землетруси викликають пожежі, вибухи газу, прориви дамб.

Вулканічні виверження – отруєння пасовищ, загибель худоби, голод. Повінь призводить до забруднення грунтових вод, отруєння криниць, інфекцій, масових захворювань.

Захисні заходи проти екологічних катастроф

Плануючи захисні заходи проти екологічних катастроф, необхідно максимально обмежити вторинні наслідки і шляхом відповідноїпідготовки постаратися їх повністю виключити. Передумовою успішного захисту від природних та екологічних НС – є вивчення їх причин та механізмів. Знаючи сутність процесів, можна їх передбачати. А своєчасний і точний прогноз небезпечних явищ є найважливішою умовою ефективного захисту. Захист від природних небезпек може бути активною (будівництво інженерно-технічних споруд, мобілізація (приведення в дію, зосередження сил і засобів, для досягнення певної мети) природних ресурсів, реконструкція природних об'єктів тощо) і пасивної (використання укриттів). У більшості випадків активні і пасивні методи поєднуються. Джерело НС впливає на людину інавколишнє середовище вражаючими чинниками. У залежності від середовища виникнення джерелами небезпеки можуть бути:

- Внутрішнє середовище людини;

- Природне середовище проживання;

- Штучне середовище проживання; професійна діяльність;

- Непрофесійна діяльність;

- Соціальне середовище.

Забруднення водних ресурсів

Інтенсивний розвиток промисловості, транспорту, перенаселення ряду регіонів планети призвели до значного забруднення гідросфери.

За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ), близько 80% всіх інфекційних хвороб у світі пов'язане з незадовільною якістю питної води та порушеннями санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Забруднення поверхні водойм плівками олії, жирів, мастильних матеріалів перешкоджає газообміну води і атмосфери, що знижує насиченість води киснем і негативно впливає на стан фітопланктону і призводить до масової загибелі риби і птахів.

Найбільш інтенсивному антропогенному впливу піддаються прісні поверхневі води суші (Ріки, озера, болота, грунтові та грунтові води).

Активність водообміну – це швидкість відновлення окремих водних ресурсів гідросфери, яка виражається числом років або доби, необхідних для повного відновлення водних ресурсів. Особливо інтенсивно використовуються річкові води. Особливе місце у використанні водних ресурсів займає споживання води населенням. На господарсько-питні цілі в нашій країні припадає 10% загального водоспоживання. Річки потрібні для задоволення питних і побутових потреб населення. Це зумовлюється величезнимфізіологічним та гігієнічним значенням води, її винятковою роллю в нормальному перебігу складних фізіологічних процесів у людському організмі, у створенні людям найбільш сприятливих умов життя.

Кількість води, необхідне для одного жителя на добу, залежить від клімату місцевості, культурного рівня населення, ступеня благоустрою міста і житлового фонду. На його основі розроблені норми споживання, які включають витрата води в квартирах, підприємствами культурно-побутового, комунального обслуговування та громадського харчування. Вода, що йде на поливання зелених насаджень та миття вулиць, враховується