Нарис історії створення і розвитку університетських обсерваторій України

На сучасному етапі основні інструменти обсерваторії – 48-см дзеркальний рефлектор АЗТ-14 із електро- фотометром для широкої И, В, V, R, I – фотометрії; астрокамера Цейса (Р=50 см, D=Ш см) ; хромосферно-фо- тосферний телескоп АФР-2 (Р=540, 6 см, D=25, 5 см) з інтерференційно-поляризаційним фільтром та інше високотехнологічне обладнання [4]. У березні 2003 р. сформована якісно нова структура обсерваторії, що включає чотири наукові відділи – фізики Сонця; фізики зірок і галактик; релятивістської астрофізики та космології; практичної астрономії та фізики ближнього космосу; а також два допоміжні – бібліотеку та господарську групу. В 2006 р. створено ще й відділ технічного обслуговування телескопів [5]. На сьогодні Астрономічна обсерваторія Львівського університету є науково-дослідною та навчальною установою, яка готує висококваліфікованих фахівців за різними напрямами астрономічної науки.

Важливе місце в розвитку української астрономії посідає астрономічна обсерваторія при Харківському університеті, що був заснований 29 січня 1805 р. У 1808 р. тут був відкритий астрономічний кабінет, а за два роки заснована перша тимчасова обсерваторія [1, 250]. В університеті досить довго був відсутній такий важливий заклад, як постійна астрономічна обсерваторія. Навчальний заклад задовольнявся тимчасовими обсерваторіями для практичних занять студентів і невеликих наукових робіт аж до 1883 р. – до створення професором Г. Левицьким постійної астрономічної обсерваторії [6, 30]. За цей період кілька професорів кафедри астрономії університету створювали власні тимчасові обсерваторії, з подальшими спробами спорудження постійної. Серед ініціаторів створення постійної обсерваторії був і професор А. Шидловський, який очолював кафедру астрономії в 1843-1856 рр., поки не був переведений на посаду директора Астрономічної обсерваторії Київського університету Св. Володимира [2, 76].

Зі створенням Г. Левицьким постійної обсерваторії, розпочалось невпинне вдосконалення матеріальної бази установи, замовлення нових астрономічних приладів, а також формування і розширення штату Так, від фірми братів Репсольдів отримано раніше замовлене меридіанне коло, встановлене у спеціальному павільйоні 1888 р. Через два роки, у 1890 р. побудували споруду з підвалом для годинників, де встановили електричний годинник Хіппа. У вежі з рухомим металічним куполом розмістили рефрактор Мерца [1, 251]. Подальший розвиток астрономічних досліджень у Харківському університеті пов’язаний з іменем Л. Струве. З приходом останнього, почалися систематичні спостереження на меридіанному колі, а також поступовоформувалася харківська школа астрометристів. Людвіг Оттович виховав ряд вчених-астрономів, серед яких Б. Кудревич, В. Каврайський, В. Фесенков, Б. Герасимович. Кожен із цих вчених зробив вагомий внесок в розвиток вітчизняної астрономії [1, 252-253].

У дореволюційний період Астрономічна обсерваторія Харківського університету видавала щорічні публікації на німецькій та іспанській мовах [1, 253]. Варто зазначити, що при обсерваторії до 1920 р. знаходилась механічна майстерня з механіком, який проводив не лише ремонт приладів, але й їхнє вдосконалення. По суті в обсерваторії майже не було головних інструментів, які б не були удосконалені у власній майстерні, яка, в свою чергу, розвинулась у школу-майстерню точної механіки [6, 32]. Тому дотепер обсерваторія має ряд сучасних інструментів, таких як меридіанне коло Репсольда, пасажний інструмент, телескоп-рефлектор АЗТ-8, спектрогеліограф. Має вона і спостережну станцію поблизу Чугуєва Харківської обл. [7].

Упродовж ХІХ – початку ХХ ст. в обсерваторії набула розвитку меридіанна астрономія, а з 1910 р. розпочалися астрофізичні дослідження. З 1920 р. основним напрямом стало дослідження фізичних умов на Місяці та планетах. Сучасні наукові дослідження обсерваторії полягають у вивченні Місяця, планет та їх супутників, на основі наземних спостережень та космічних експериментів, фізичні дослідження астероїдів, статистичні дослідження властивостей найближчих зірок і Галактики, визначення координат небесних тіл та інше. При установі діють служби часу та Сонця. Спільно з кафедрою астрономії Харківського університету, проводиться наукова робота в обсерваторії [7]. 26 травня 2008 р. в Харківському університеті ім. В. Каразіна відкрили музей історії астрономії в павільйоні меридіанного кола [8]. Обсерваторія Харківського університету сьогодні є досить потужною науково-дослідною та навчальною установою, що володіє всіма необхідними засобами для проведення як науково-навчальної, так і популяризаторської робіт, шляхом демонстрації експозиції в музеї історії астрономії.

Однією з найстаріших при університетах України є астрономічна обсерваторія при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Її спорудження як основної навчально-матеріальної бази передбачалося вже первісним планом Київського університету, відкритого 1834 р. Однак, через об’єктивні причини, втілення цього проекту дещо затягнулось і обсерваторія була споруджена у 1845 р. Посада професора астрономії на кафедрі залишалась вакантною до кінця 1837 р., доки на неї не був призначений В. Федоров. Саме з його приходом до університету було враховано призначення обсерваторії, її завдання та специфіка для подальшого вибору місця спорудження установи та її максимального використання її за призначенням [2, 44, 51].

До спорудження постійної обсерваторії при університеті для навчальної роботи використовувався астрономічний кабінет, заснований тим таки В. Федоровим. Він складався із приладів, переданих із фізичного і архітектурного кабінетів, а також із інструментів і приладів, що були привезені вченим з