Нарис історії створення і розвитку університетських обсерваторій України

Спорудження обсерваторії тривало в 18421845 рр. Важливу роль в її створенні зіграв В. Струве, який допомагав В. Федорову розробляти план обсерваторії, замовив для неї інструменти в Мюнхені і Петербурзі. Обсерваторія була оснащена новим для свого часу та різноманітним обладнанням, мала необхідну для наукової роботи бібліотеку. Таким чином, у 1845 р. університет отримав хорошу матеріальну базу для розгортання навчальної і наукової роботи з астрономії [1, 236]. У подальшому розвитку обсерваторії її керівники та співробітники докладали максимум зусиль для розширення навчально-наукової програми, закупівлі, налаштування і вдосконалення обладнання установи, розширення штату працівників.

Сьогодні до складу обсерваторії входять дві заміські спостережні станції (поблизу с. Лісники Киє- во-Святошинського р-ну та с. Пилиповичі Бородянського р-ну, Київської обл.). Основні інструменти – меридіанне коло Репсольда, астрограф-рефрактор Мерца-Репсольда, фотосферо-хромосферний телескоп, горизонтальний сонячний телескоп, апаратура для радіолокації метеорів. Напрями наукових досліджень обсерваторії такі: загальна теорія відносності та релятивістська астрофізика; вивчення галактик та створення каталогів спеціальних класів галактик; вивчення еволюції динаміки астероїдів та астероїдної небезпеки. Відомі результати багатьох експедицій науковців обсерваторії до місць спостережень повних сонячних затемнень. Астрономи обсерваторії першими передбачили існування кільця навколо Юпітера й активного вулканізму на супутниках великих планет. Обсерваторія, спільно з Головною астрономічною обсерваторією НАН України, працює над створенням сучасних астрометричних інструментів, а також кількох зведених каталогів положень позагалактичних радіодже- рел високої точності. Бібліотека обсерваторії вражає обсягом різноманітних навчальних і наукових матеріалів, а також унікальними виданнями, наприклад, такими, як прижиттєві видання М. Коперника, І. Ньютона, Р. Декарта [10]. При обсерваторії працює музей, який висвітлює історію не тільки установи в цілому, але й історію розвитку астрономії як науки. Астрономічна обсерваторія Київського університету – це науково-дослідна та навчальна установа, що має всі необхідні засоби для проведення не лише наукових і навчальних робіт, а й для популяризації астрономії в суспільстві.

Потужною науково-дослідною та навчальною установою, заснованою при вищому навчальному закладі, стала й астрономічна обсерваторія Одеського національного університету ім. І. Мєчникова, заснованого 1865 р. як Імператорський Новоросійський університет. На момент його заснування, були створені кафедра астрономії й астрономічний кабінет як необхідні складові вищого навчального закладу такого рівня. В 1870 р. рада університету прийняла рішення про будівництво обсерваторії, а вже за рік було споруджено головну будівлю й установа розпочала свою діяльність. Керівництво обсерваторією поклали на професора Л. Беркевича [1, 243], який очолював її до 1881 р. При ньому установа провела спостереження за проходження Меркурія диском Сонця та ряд інших вагомих робіт. Наступний директор обсерваторії, професор О. Кононович надав їй астрофізичну спрямованість. У 1913-1933 рр. астрономічну обсерваторію очолював майбутній академік АН України, член-кор. АН СРСР О. Орлов, з яким пов’язаний подальший розвиток обсерваторії як значної наукової установи на півдні України [11]. Астрономами-спостерігачами тут були Блок, Цветинович, Бабичев, Ляпін [6, 36].

Упродовж 1920-1933 рр. обсерваторія мала статус Одеської державної астрономічної обсерваторії Наркомпросвіти України, внаслідок ліквідації університету в Одесі. З його відновленням у 1933 р., обсерваторія знову увійшла до його складу. Директором закладу став професор К. Покровський, який очолював його в 1934-1944 рр. [11]. З 1945 до 1983 рр. директором обсерваторії був член-кор. АН СРСР, професор В. Цесевич. Цей період у розвитку установи характеризується стрімким зростанням як навчально-матеріальної бази, так і розширенням штату. Так, обсерваторія збагатилась двома позаміськими спостережними станціями в селах Крижанівка та Маяки, трьома високогірними спостережними пунктами на перевалі Безіменний (Вірменія), на піку Терскол (Північний Кавказ), на горі Душак-Ерекдаг (Туркменістан) [12]. Штат науковців виріс з 15 до 150 осіб. Були проведені значні наукові дослідження фундаментального та прикладного характеру. Для обсерваторії придбали нові телескопи з дзеркалами діаметром 20-80 см, а також чимало сучасних приладів для спостережень. Упродовж 19561960 рр. астрономічна обсерваторія була головною в Радянському Союзі з вивчення метеорних явищ, а також мала три доручення щодо вивчення змінних зірок від Міжнародного Астрономічного Союзу [11].

З 1993 р. обсерваторія здобула статус науково-дослідного інституту 1-ї категорії при Одеському університеті, зі збереженням професійної назви «Астрономічна обсерваторія» [11; 13]. Останнім часом кількість співробітників обсерваторії зменшилась, але була проведена повна комп’ютеризація спостережень і обчислень. В обсерваторії за весь час її діяльності зібрана колекція зображень зоряного неба з-понад 100 тис. знімків, що є третьою у світі за вмістом; у дипозитарії ж біля 400 тис. неопублікованих фотоелектричних спостережень [12]. Бібліотека установи налічує більше 200 тис. видань, зокрема унікальних, а також великі колекції позиційних, фотометричних і спектральних спостережень зірок, комет тощо [11]. До головних астрономічних інструментів обсерваторії належать 100-см, два 80-см, 60-см, шість 15-40-см телескопів, 7-камер- ний астрограф, меридіанне коло, автоматичний присмерковий електрофотометр і т. ін. [12].

Сьогодні обсерваторія складається з трьох наукових відділів і двох робочих груп, зокрема відділів фізики малих тіл Сонячної системи, фізики зірок і галактик, космічних досліджень. При директорові обсерваторії працюють дві робочі групи з астрометрії й астрономічного приладобудування [11]. В установі вивчаються сталі та змінні зорі, комети, астероїди, штучні супутники Землі тощо. Створюються каталоги положень і фізичних характеристик небесних тіл [12]. У цілому астрономічна обсерваторія Одеського університету має потужний науково-технічний і навчальний потенціал, який надає їй статус однієї із провідних наукових установ такого типу в Україні.

Наймолодша університетська обсерваторія України заснована на базі Миколаївського педагогічного університету ім. В. Сухомлинського у січні 1970 р. як учбово-наукова лабораторія «Астрономічна обсерваторія». Першим її керівником був професор Н. Калі- ненков [14]. Історія обсерваторії пов’язана з астрономічними дослідженнями, що проводили науковці Миколаївського педагогічного інституту, такі як Б. Оста- щенко-Кудрявцев, Л. Семенов, Г Ціммерман, Г. Петров та ін. Наукова установа свого часу була визнана кращою серед обсерваторій педагогічних вищих навчальних закладів СРСР [15]. Вона має у своєму складі 8 навчально-наукових лабораторій, а також механічну й оптичну майстерні. Напрями наукових досліджень обсерваторії – це астрономічне приладобудування, спостереження малих тіл Сонячної системи, наземна підтримка космічних досліджень, фотометрія і спектрофотометрія зірок [14].

У 1994 р. обсерваторія Миколаївського державного університету увійшла до офіційного переліку астрономічних установ світу. Вона працює спільно з Кримською астрофізичною обсерваторією, Головною астрономічною обсерваторією НАН та іншими подібними закладами України. Установа має широкі міжнародні зв’язки, а її співробітники беруть активну участь у різних наукових форумах поза межами країни [14]. Працівники обсерваторії займаються також астрономічним приладобудуванням. Так, ними розроблено проект і виготовлено 400-мм і 702-мм телескопи-рефлектори, 4-мет- ровий параболічний радіотелескоп, різноманітні реєструючи прилади [15]. 17 червня 1996 р. обсерваторії було присвоєно ім’я її першого директора – Н. Калі- ненкова [14]. При установі постійно працює астрономічний гурток для школярів міста та секція астрономії Малої академії наук [15].

Із вище викладеного можна зробити висновок, що всі існуючі астрономічні обсерваторії при університетах України за час свого існування стали потужними навчальними та науково-дослідними закладами, в яких проходить навчання нове покоління майбутніх астро- номів-фахівців, ведуться наукові роботи вчених в різних галузях астрономії. Вони підтримують тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними обсерваторіями світу, що забезпечує обмін науковим досвідом. В наукових установах проводиться популяризація астрономічної науки, шляхом музейної експозиції, що надає відвідувачам змогу зрозуміти предмет вивчення цієї дисципліни та розширити свій світогляд.