Наукове обгрунтування системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності льотного складу військово-повітряних сил України

Практична значення та впровадження одержаних результатів. На підставі виконаних досліджень встановлено особливості стану здоров’я і захворюваності, які спричинюють дискваліфікацію ЛС, обґрунтовані методичні особливості удосконалення системи медичного забезпечення ЛС, опрацьовано комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів, спрямованих на зниження їх захворюваності, які впроваджено в практичну діяльність медичної служби ВПС та у роботу Державного медичного і сертифікаційного центру цивільної авіації України. Розроблені методичні рекомендації по удосконаленню системи медичного забезпечення ЛС “Збереження й зміцнення здоров’я та продовження льотного професійного довголіття авіаційних спеціалістів“ і “Методичні рекомендації по веденню журналу медичного контролю за станом здоров’я льотчика”, затверджені начальником Головного військово-медичного управління МО України.

Декларація особистого внеску здобувача. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, визначена мета, актуальність проблеми та методичне забезпечення, відповідно до якого на основі широкого комплексу фізіологічних, гігієнічних досліджень, порівняльного аналізу психофізіологічних функцій, фізичної працездатності, змін у стані здоров’я здійснена соціально-гігієнічна оцінка способу життя та умов професійної діяльності ЛС. Результати аналізу отриманих даних дали автору можливість удосконалити систему медичного забезпечення ЛС (запропонувати більш досконалий динамічний лікарський контроль за станом здоров’я ЛС; деталізувати градації груп здоров’я ЛС; опрацювати та впровадити комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів).

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались: на розширених засіданнях кафедри організації медичного забезпечення збройних сил Української військово-медичної академії і на науково-практичних конференціях молодих науковців Української військово-медичної академії (Київ, 2001 та 2002 рр.) та на засіданні Апробаційної ради “Соціальна медицина” Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 3 – одноосібних.

Обсяг і структура і дисертації. Основний текст роботи викладено на 148 сторінках. Структура роботи складається зі вступу, 6 розділів особистих досліджень, висновків, списку використаних науково-інформаційних джерел (156 українсько-російськомовних та 46 іноземних) та додатків. Робота ілюстрована 50 таблицями і 29 рисунками.

 

 

Програма, обсяг та методи дослідження. Досягнення заданої мети вимагало створення спеціальної програми, характерною ознакою якої було базування на сучасних положеннях соціальної медицини, з одночасним критичним співставленням матеріалів власних досліджень та особистих науково-практичних розробок, з досвідом науковців, праці яких стосувалися досліджуваних в даній роботі різноаспектних питань.

Програма дослідження включала п’ять етапів: перший – вивчення стану здоров’я ЛС; другий – вивчення факторів, які впливають на стан здоров’я; третій – вивчення та аналіз медичного забезпечення ЛС; четвертий – удосконалення системи медичного забезпечення та впровадження комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів; п’ятий – оцінка ефективності удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС.

Дослідження стану здоров’я ЛС проводилось під час стаціонарної та виїзної лікарсько-льотної комісії за даними експертних висновків про придатність до льотної роботи та за даними звернень за медичною допомогою. Функціональний стан ЛС досліджували із застосуванням комплексу психологічних, інструментальних і лабораторних методик. Для оцінки якості професійної діяльності вивчались льотні та медичні характеристики, оцінки інструкторів. Психологічне дослідження ЛС поєднувало вивчення індивідуальних психологічних особливостей та сенсомоторних реакцій. Функціональний стан серцево-судинної системи та вегетативний гомеостаз вивчався за допомогою пульсометрії на приладі ПАВ – 01, тонометрії за методикою Короткова, рівень функціональних резервів серцево-судинної системи за модифікованою формулою Старра та математичною моделлю Войтенко В. П., (1986), рівень фізичного здоров’я визначався на методикою Пирогової Е. А., (1994), стан фізичної тренованості – на основі результатів 12 – хвилинного бігового тесту.

З метою вивчення впливу факторів ризику професійної діяльності, соціально-побутових умов та способу життя на стан здоров’я ЛС проводились соціологічні дослідження за спеціальною програмою. Соціологічним опитуванням охоплено 37% ЛС, його складовими були: формування анкети за призначенням; інтерв’ювання; зведення і групування зібраних анкетних даних; відповідний статистичний аналіз.

Стан медичного забезпечення ЛС вивчався шляхом аналізу звітної документації медичної служби про забезпеченість медичним персоналом, ліжковим фондом, медичним майном, лікувально-профілактичним та санаторно-курортним лікуванням ЛС.

Статистична обробка даних здійснювалась методами варіаційної статистики з отриманням середньої арифметичної, середньої похибки, вірогідності різниці середніх значень, а також кореляційного аналізу.

Після встановлення взаємозв’язку між показниками стану здоров’я, функціонального стану та резервних можливостей організму з віком, тривалістю професійної діяльності, загальним нальотом годин, особливостями способу життя визначались показання для проведення лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів, проведено наукове обґрунтування системи медико-організаційних заходів в удосконаленій системі медичного забезпечення ЛС: а саме запропоновано більш досконалий динамічний лікарський контроль за станом здоров’я; деталізовано градації груп здоров’я ЛС; опрацьовано та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів. Який поєднував в собі: психосоматичну саморегуляцію та аутогенне тренування, електростимуляцію нервово-м’язового апарату, релаксаційно-лікувальні та фізичні вправи, ручний масаж з елементами біодинамічної корекції (за показаннями).

Ефективність удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС оцінювалась в динаміці після кожного проведення комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів і через 12 місяців після впровадження.

Результати дослідження та їх обговорення. Рівень захворюваності ЛС за даними звернень за медичною допомогою протягом 1992-2000 рр. вірогідно зріс на 22, 0-3, 7%, сягаючи 645, 4-14, 2‰, а рівень первинної захворюваності – на 17, 2-2, 2% – 197, 4-4, 3‰ (р<0, 001).

За результатами поглиблених медичних обстежень виявлено, що в рівень захворюваності протягом 1992-2000 рр. коливався у льотчиків