Навчальне портфоліо учня в системі компетентнісно зорієнтованого навчання

Наступним розділом є «Цілевизначення». Перші матеріали – анкети «Що таке література і навіщо її вивчати?» та «Мої цілі на І семестр», есе «Як я буду досягати поставлених цілей» – учні вкладають у «папки» на початку навчального року. Саме вони вказують на прогнозований результат, який відстежуватиметься.

Окремо зберігається рефлексивна робота «Мій шлях до успіху», у якій школяр аналізує процес навчання, зазначає, що йому вдалося (і завдяки чому), а що – ні, називає причини і своє ставлення до невдач, висловлює бачення подальшого досягнення цілей. Це може бути й підсумкова анкета.

Після цього «папку успіху» переглядає вчитель, який може внести корективи, долучивши до укладеної «добірки» вдалі, на його думку, матеріали. На них робиться позначка «У» (дібрав учитель). Результати аналізу можуть бути підставою для розмови з учнем про причини його невдач (якщо вони були) і шляхи вдосконалення досягнутого.

Саме у цю теку діти вміщують анкети з головними цілями на семестр, рік. І знову цитата з учнівських записів: «Я намагатимуся продовжувати літературні традиції своїх предків, мені хочеться зробити певний внесок у розвиток літератури своєю діяльністю. Таким чином, збиратиму додаткові біографічні матеріали про письменників, творчість яких вивчатимемо. А також читатиму додаткову літературу, адже я розумію, що шкільна програма не може охопити всю велич української літератури. У майбутньому мрію стати на шлях літературної ниви» (Катерина С.).

У цьому розділі вміщені також технологічна картка та цілі на кожен урок з аналізом їх досягнення.

У наступному розділі – «Самооцінювання» – вміщені листки оцінювання навчальної діяльності, результати контрольних робіт, рефлексивні поурочні записи. Ці матеріали допоможуть учителеві обґрунтувати оцінку й надати поради щодо її підвищення, а учню – зрозуміти помилки у вивченні предмета або зафіксувати успіхи.

Ми вкладали до папки записи з побажанням на урок, плануванням діяльності, враженнями від занять, додатковою інформацією, запитаннями до вчителя.

В «Архіві» діти вміщують учнівські письмові роботи (класні, самостійні, домашні, з олімпіад), ілюстрації до творів, проекти.

У розділі «Додаткова література» учень може помістити копії статей із журналів і книжок, копії текстів і файлів з інтернет-сайтів, енциклопедій. Афоризми, що знаходяться в однойменному розділі, стануть дитині у пригоді, коли вона готуватиметься до виступу, лекції, написання творчої роботи.

Цікавим є розділ «Запитання» або ще його можна назвати «Інтерв'ю з учителем». Саме розв'язування таких питань, які виникають в учня під час навчального процесу, є тією ниточкою, яка називається «довіра до вчителя». Пропоную дітям листування, яке допомагає краще зрозуміти дитину і самого себе, почути оцінку своєї роботи. Таке листування дозволить учителю зробити висновок, як проводити урок, в якій формі, що цікаво дітям, а що ні.

Наприклад, була приємно вражена й відчула бажання працювати краще, коли прочитала: «Я люблю і поважаю Вас як вчителя. Мені подобається, що Ви ставитеся до уроків не як до обов'язків, а з любов'ю матері, яка прагне передати своїм дітям всі свої знання і вміння. Я вдячна Вам, що Ви завжди ставитесь до нас із розумінням» (Катерина С.).

Деякі запитання вражають своєї щирістю і безпосередністю. Часто діти пишуть: «Чи є у Вас улюблений учень?», «Чи вірите Ви у мене?», «Скажіть, будь ласка, я – лінивий учень?» Отже, їм важливо почути думку вчителя, прислухатися до неї, а це означає, що вони нам довіряють.

Як же оцінювати таку клопітку роботу дитини?

Матеріали, які пропонується збирати в «папці успіху», можемо поділити на обов'язкові (учнівські письмові роботи; схеми; таблиці; малюнки; ілюстрації до творів; зразки аналізу художніх текстів; перелік запитань, які виникали під час роботи над твором; перелік цілей на семестр; перелік цілей до теми з аналізом досягнення їх; рефлексивні поурочні записи; результати контрольних робіт) і необов'язкові (копії статей із журналів і книжок, що їх прочитав учень до певної теми; зауваження вчителя, однокласників, що містять опис результатів спостережень; інтерв'ю; відгуки інших вчителів; дипломи; заохочення; нагороди). Зрозуміло, що на вищу оцінку заслуговує учень, який ширше представив обов'язкові матеріали. Серед них особливо відзначаємо творчі. Отже, наявність опису проекту чи складеного кросворда, письмової роботи чи самостійно здійсненого аналізу художнього твору, є підставою для вищої оцінки, ніж кілька відбитків статей чи навчальний твір.

Критерії наповнюваності (що ми будемо включати) й оцінки (як ми будемо оцінювати) «папки успіху» формулюють учні разом з учителем, беручи до уваги цілі, визначені на початку навчального року й (бажано) кожної теми.

Високий рівень (відмінно). Вміст «папки успіху» свідчить про великі докладені зусилля й очевидний прогрес учня у розвитку його мислення, предметних і комунікативних вмінь, високий рівень самооцінки і творче ставлення до предмета. У змісті й оформленні яскраво виявляються оригінальність і винахідливість власника.

Слабкий рівень (незадовільно). «Папка успіху» не дає уявлення про здібності й старанність учня, прогрес у навчанні й рівень сформованості якостей, що відображають основні цілі курсу і критерії оцінювання. У ній представлені окремі аркуші з неповністю виконаними завданнями і вправами, зразки спроб графічних робіт і т. п.

Можна оцінювати «папку успіху» в цілому і можна кожен розділ окремо. Обов'язковим етапом роботи над «папкою» є презентація.

Оцінюють (переглядають) зміст «папки успіху» упродовж навчального року й наприкінці семестру (року). Це може бути захист, співбесіда, виставка, конференція чи інші форми – за бажанням школярів. При цьому можуть бути присутні учні інших класів, учителі, батьки, адміністрація школи. Варто подбати про заохочення дітей до систематичної роботи з «папкою успіху». Останній урок у семестрі я присвячую аналізу роботи над «папкою успіху». Запрошую на нього дирекцію, класного керівника, батьків – для того, щоб вони бачили зміни у навчальній діяльності дитини. Діти звітують про те, які цілі ставили на початку семестру, що досягнуто і яким шляхом, якими матеріалами поповнилась «папка успіху», що вони дали дитині у вивченні предмета. Учні заповнюють листки самооцінювання, в яких виставляють оцінку за рівнем навченості, за рівнем сформованості загальнонавчальних та комунікативних умінь і, обов'язково, – за роботу над «папкою успіху». Учитель аналізує, ставить свою оцінку і дає поради учневі. Обов'язково влаштовуємо виставку кращих «папок успіху», адже це спонукає учня бути кращим, прагнути до удосконалення знань, умінь і навичок.

Не раз запитувала себе: якої головної мети має домагатися учитель на уроці? І вже давно зрозуміла, що отим спільним знаменником, до якого зводяться всі цілі уроку, є радість учня від особистого успіху.

Значення «папок успіху» полягає, насамперед, у тому, що школярі розуміють: до успіху не йдуть семимильними кроками, не можна його домогтися з помаху чарівної палички – лише щоденна праця над собою, терпіння і наполегливість є його запорукою. Учень набуває вміння аналізувати й оцінювати власний розвиток, стає ініціативнішим, винахідливішим, зрештою – успішним, що дуже важливо для його адаптації у сучасному динамічному світі.

  

Рис. 1. Робота з «папками успіху»

 

Отже, «папка успіху» і клопітка праця над нею – це один зі шляхів зацікавлення дитини у вивченні предмета. Робота над «папкою успіху» готує дитину до «великого життя».