Небезпека від руйнування озонового шару Землі

Щороку кількість фреонів у земній атмосфері збільшується на 8-9%. Вони поступово піднімаються вгору, у стратосферу і під впливом сонячних променів стають активними – вступають у фотохімічні реакції, виділяючи атомарний хлор. Кожна частка хлору здатна зруйнувати сотні і тисячі молекул озону. Учені обчислили, щ0 за час тривалого перебування у стратосфері кожен атом хлору знищує майже 100 тис. молекул озону, і тим самим пропускає до земної поверхні стільки ж ультрафіолетових фотонів.

Отже, «озонова дірка» – це локальне зниження концентрації озону в стратосфері на 10-40%, пов'язане з дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків (рис. 1).

 

 

 

Рис. 2. Явище парникового ефекту в атмосфері Землі

Потоншення озонового шару може призвести до серйозних наслідків для клімату Землі. Вміст озону в атмосфері менше за 0. 0001%, однак, саме озон повністю поглинає жорстке ультрафіолетове випромінювання сонця, що завдає серйозних поразок кліткам живих організмів. Падіння концентрації озону на 1% приводить, в середньому, до збільшення інтенсивності жорсткого ультрафіолету у поверхні землі на 2%. Внаслідок цього збільшується ймовірність поширення парникового ефекту Останнім часом учені-метеорологи б’ють на сполох: сьогодні атмосфера Землі розігрівається набагато швидше, ніж будь-коли в минулому. За даними ООН, із кінця ХІХ до початку ХХІ ст. глобальна температура на нашій планеті підвищилася загалом на 0, 6°С. Середня швидкість підвищення глобальної температури до 1970 р. становила 0, 05°С за 10 років, а останніми десятиліттями вона подвоїлась. Це все зумовлено діяльністю людини [6]... Тепло надходить до поверхні Землі від Сонця та із надр планети. Сонце випромінює в основному у видимому діапазоні, й енергія сонячних променів поглинається поверхнею Землі. Рівновага підтримується тим, що Земля втрачає тепло завдяки інфрачервоному випромінюванню з поверхні. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання зростає із температурою. Таким чином поверхня Землі нагрівається доти, доки не встановиться баланс між поглинутою й випроміненою енергією. Оскільки вміст озонового шару зменшується, збільшується кількість попадання на Землю інфрачервоного проміння і, таким чином, збільшується температура повітря в атмосфері. Без парникового ефекту температура поверхні Землі за оцінками була б приблизно на 33° нижчою, ніж є насправді, і складала б -18 °C. Також, важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Кислотний дощ – усі види метеорологічних опадів – дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом, при якому спостерігається зниження pH дощових опадів з-за забруднень повітря кислотними оксидами (зазвичай – оксидами сірки, оксидами азоту). Термін «кислотні дощі» ввів в 1812 р. англійський інженер Роберт Сміт, в книжці «Повітря і дощ: почато хімічної кліматології». Кислотні дощі виникають у результаті поєднання з атмосферним киснем двоокису сірки та оксидів азоту, які викидаються у атмосферу працюючими на вугіллі та нафті електростанціями, металургійними заводами, а також автомобільним транспортом[3, c. 95]... Добуті таким шляхом зневоднені сірчана та азотна кислоти відносяться вітрами у вигляді дощів та нерідко мають значну кислотність. Фільтруючись у ґрунті, вода кислотних дощів уносить багато поживних речовин: кальцій, магній, калій та натрій. Їх місце займають токсичні метали, які під дією дощів стають розчинними та вбивають мікроорганізми, які розкладають органічні залишки і ґрунт залишається без поживних речовин. Кислі опади спричинюють вимивання з грунтів кальцію, калію та магнію, що веде до деградації флори і фауни. Якщо людство не зменшить обсягу забруднень атмосфери й глобальна температура зростатиме й надалі, то дуже швидко клімат на Землі стане теплішим, ніж будь-коли впродовж 100 тис. років. Внаслідок чого, зменшиться кількість опадів, зміняться хмарні покриви, океанічні течії. Внутрішні райони континентів стануть сухішими, а узбережжя – вологішими, зима буде коротшою й теплішою, а літо – тривалішим і спекотнішим. Людині буде значно важче жити в такому кліматі, а для людей із важкими захворюваннями взагалі неможливо. Внаслідок спеки, виникне проблема з їжею, адже для вирощування сільськогосподарських культур і тварин необхідні сприятливі умови, багато води. Можна зробити висновок, що при таких умовах може наступити голод.

 

 

Оскільки,