Небезпека від руйнування озонового шару Землі

Наприклад:

врожайність багатьох с/г культур знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами; – кислі опади спричинюють вимивання з грунтів кальцію, калію та магнію, що веде до деградації флори і фауни; – деградують і гинуть ліси; – отруюється вода озер і ставків, а отже отруюється й фауна у них; – зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться; – зникнення лісів у гірських районах зумовлює збільшення кількості гірських зсувів; – внаслідок, парникового ефекту багато видів рослин (які не пристосовані до збільшення температури) гинуть; – у посушливих районах дощі стануть ще більш рідкісними, що призведе до знищення рослин і утворення пустелі; – порушиться водносолевий баланс океанів.

 

 

Виснаження озонового шару ультрафіолетовими променями – це одна з причин зниження чисельності видів земноводних та морської екосистеми. Ось деякі ефекти:

Перешкоджає росту і розвитку личинок.

Змінює поведінку і звички.

Є причиною деформації у деяких видів.

Зменшує імунітет. Деякі види стали більш уразливими до хвороб і смерті.

Пошкодження сітківки і сліпота у деяких видів.

Впливає на виживаність мікроскопічних організмів морського фітопланктону, що беруть участь у перетворенні атмосферного діоксиду вуглецю в кисень.

 

 

Наслідки руйнування озонового шару також дуже небезпечні для здоров’я людини. Зменшення концентрації озону в стратосфері нашої планети призводить до багатьох негативних наслідків.

По-перше, при появі озонових дірок збільшується вплив ультрафіолетового випромінювання на нашій планеті, що в свою чергу значно впливає на людину. Ультрафіолетове випромінювання у малих кількостях необхідне для людини, адже найбільш виражений прояв нестачі ультрафіолету в організмі – це авітаміноз. При авітамінозі порушується фосфорно-кальцієвий обмін і процес кісткоутворення, а також відбувається зниження працездатності і захисних властивостей організму від захворювань. Подібні прояви характерні для осінньо-зимового періоду при значній відсутності природної ультрафіолетової радіації («світлове голодування») [4]...

Однак, надлишок ультрафіолетового випромінювання негативно впливає на організм людини. Вплив на шкіру великих доз УФ-випромінювання призводить до шкірних захворювань (дерматитів). Підвищені дози УФ-випромінювання впливають і на центральну нервову систему, відхилення від норми виявляється у вигляді нудоти, головного болю, підвищеної сонливості, підвищення температури тіла та ін. Ультрафіолетове випромінювання з довжиною хвилі менше 0, 32 мкм негативно впливає на сітківку очей, викликаючи болісні запальні процеси. Зараз підраховано, що при зменшенні озонового шару на 10% буде спричинено розвиток раку шкіри додатково у 300 тис. чоловік, а катаракти – у 1 млн. 750 тис. чоловік. Постане серйозна загроза здоров’ю всього населення Землі. Для захисту шкіри від УФ-випромінювання використовують захисний одяг, спеціальні покривні креми та мазі, а також для захисту очей використовують світлозахисні окуляри.

 

 

Занепокоєна загрозою парникового ефекту світова спільнота намагається запровадити низку запобіжних заходів. У 1992 р. Конференцією ООН із питань довкілля й розвитку прийнято Рамкову конвенцію про зміну клімату, мета якої – «досягти стабілізації концентрації парникових газів у атмосфері на такому рівні, який не допускав би шкідливого антропогенного впливу на кліматичну систему», Конвенцію підписали практично всі держави – члени ООН, у тому числі й Україна. Згідно з цією Конвенцією і Кіотським протоколом, що є її доповненням, промислово розвинені країни, до яких віднесено й Україну, повинні понизити вживання ХФВ до половини рівня 1986 р. Для використання як пропелент в аерозолях уже знайдений непоганий замінник ХФВ – пропан-бутанова суміш. Такі аерозолі вже виробляються в багатьох країнах, у тому числі і в Україні. Складніше йде справа з холодильними установками – другим за обсягом споживачем фреонів. Справа в тому, що через полярність молекули ХФВ мають високу теплоту випарювання, що дуже важливо для робочого тіла в холодильниках і кондиціонерах. Непогані результати отримані для повністю фторованих вуглеводнів. У багатьох країнах ведуться розробки нових альтернативних замінників і вже досягнуті непогані практичні результати, але повністю ця проблема ще не вирішена. Використання фреонів продовжується і поки що дуже далеко до стабілізації рівня ХФВ в атмосфері.

Цікавий факт: до заборони фреонів холодоагенти для холодильної промисловості коштували близько $1 за кілограм. Після Монреальського протоколу хімічними корпораціями були розроблені «озонобезпечні» холодоагенти за ціною майже в 5 разів вище, які тепер всі зобов'язані купувати. Таким чином, підписання Монреальського протоколу принесло значні прибутки певним корпораціям і виникають певні сумніви: а чи не заради цих прибутків власне і був прийнятий даний договір та розкручена «вина» фреонів у руйнуванні озону? [7]..

Кабінет міністрів України затвердив програму виробництва і використання озоноруйнуючих речовин (ОРВ). Для цього була створена спеціальна озонова служба, одна з функцій якої – постійний контроль вмісту озону у приземній атмосфері. Цей контроль особливо необхідний у промислових районах, де забруднення біосфери пилом, газом, автомобільними вихлопами, різними токсичними речовинами досягло критичного рівня.

Слід зазначити, що за результатами 25-річних досліджень визначилася тенденція до відновлення озонового шару. По різних оцінках його нормальна товщина відновиться до 2040-2060 року. Ці перші знаки символізують один із найбільших успіхів в історії міжнародних союзів заради загального добра. Дійсно, лише смертельна загроза всьому населенню планети змусила уряди країн об'єднатися задля збереження життя.

 

 

Можливості впливу людини на природу постійно ростуть і вже досягли такого рівня, коли людина може зруйнувати планету, знищити все живе, повністю змінити кліматичні умови ін. Оксиди азоту з двигунів надзвукових транспортних літаків і ракет значно впливають на зменшення вмісту озону в стратосфері. Вже не в перший раз речовина, який довгий час вважався абсолютно нешкідливою, виявляється насправді надто небезпечною. Років двадцять назад навряд чи хто-небудь міг передбачити що звичайний аерозольний балончик може представляти серйозну загрозу для планети загалом. Встановлено, що утворення «озонових дір» пов’язане із широким застосуванням в усьому світі речовин, що містять хлор і фтор, піднімаючись нагору, вони розпадаються й утворюють хлор, що і руйнує озон. Один атом хлору здатний розкласти 100 тис. молекул озону! Руйнування озонового шару негативно впливає не тільки на біосферу (париковий ефект, кислотні дощі), рослинний та тваринний світ, а й на людину (дерматити, нервові розлади, захворювання очей, виникнення раку). Вплив людини на природу постійно зростає і вже досяг такого рівня, коли можна завдати біосфері невиправного збитку. Років двадцять тому навряд чи хто-небудь міг передбачити, що нешкідливий звичайний аерозольний балончик може являти серйозну загрозу для планети в цілому. На жаль, далеко не завжди вдається вчасно передбачити, як те або інше з'єднання впливатиме на біосферу. Проте у випадку із ХФВ така можливість була: всі хімічні реакції, що описують процес руйнування озону ХФВ, украй прості і відомі досить давно. Але навіть після того, як проблема ХФВ була в 1974 р. сформульована, єдиною країною, що вжила певних заходів по скороченню виробництва ХФВ, були США, але заходи ці були абсолютно недостатніми. Потрібна була досить серйозна демонстрація небезпеки ХФВ для того, щоб були вжиті серйозні заходи у світовому масштабі. Слід зауважити, що навіть після виявлення озонових дір, ратифікація конвенції Монреаля у свій час знаходилася під загрозою. Мабуть, проблема ХФВ навчить із великою увагою і побоюванням ставитися до всіх речовин, що потрапляють в біосферу в результаті діяльності людства.

Наші пропозиції щодо вирішення проблеми знищення озонового шару нашої планети: – Зменшення викидів стратосферної авіації, для цього потрібно проводити постійну пропаганду серед населення в аеропортах, вести роз’яснювальну роботу серед науковців. – Зменшення викидів підприємств теплоенергетики, металургійного комплексу, нафтовидобувної промисловості, нафтохімічної промисловості, виробництво будівельних матеріалів та викидів з автотранспорту. Для цього необхідно націлювати уряд, підприємців і науковців до збільшення ККД не шляхом розширення підприємств, а шляхом покращення фільтрів очистки, які використовують на даних підприємствах, щоб покращити екологічні показники. – Знайдення альтернативної заміни для ХФВ. Це має бути не лише робота науки, але матеріальна і технічна підтримка урядів усіх держав. Нам потрібно все знати про світ, який нас оточує. І, піднімаючи ногу для чергового кроку, слід уважно подивитися, куди станеш. Провалля і болота гірких помилок уже не прощають людству бездумного життя. Це все необхідно зробити в цілях екологічної безпеки нашої планети, і всього живого на ній.

 

 

1. Основи екології: Підручник. Затверджено МОН / Олійник Я. Б., Шищенко П. Г., Гавриленко О. П. – К., 2012. – 558 с.
2. http: //www. libr. dp. ua/site-libr/? idm=1&idp=130&ida=461 Васюкова, Г. Т. Екологія: підручник / Г. Т. Васюкова, О. І. Грошева. – К. : Кондор, 2009. – 524 с.
3. Потіш, Л. А. Екологія: навчальний посібник для вищої школи / Л. А. Потіш. – К. : Знання, 2008. – 272 с.
4. Загоруй Я. Б. Причини та наслідки руйнування озонового шару //http: //h. ua/art. php? id=5364
5. Руйнування озонового шару: причини і наслідки // https: //www. sajvo. in. ua/2015/02/rujnuvannja-ozonovogo-sharu-prychyny. html
6. Озонова діра // http: //znaimo. com. ua/Озонова_діра
7. Озонові діри – причини і наслідки // http: // www. magey. com. ua/fundamentalna-nauka/285-ozonovi-diri-prichini-i-naslidki