Недержавні пенсійні фонди

У ФРН діє унікальна система горизонтального бюджетного вирівню­вання, фіскальним джерелом якої є податок на додану вартість. Його надходження розподіляються між бюджетами земель не за місцем сплати (принцип походження), а в розрахунку на душу населення. На рівні низових бюджетів горизонтальне вирівнювання не здійснюються. Федеральні землі самостійно субсидують місцеві бюджети зі спеціального фонду, який розподіляється в порядку, аналогічному визначенню податкового потенціалу та бюджетного навантаження земель.

ФРН властивий комбінований бюджетний федералізм, що передбачає використання регулюючих і закріплених податків, доповнених системою субсидій. Загалом німецький федералізм, особливо після об'єднання країни, характеризують дві ключові риси – субсидіарність і солідарність. Тому німецька модель має назву кооперативного федералізму.

Таким чином, слід підкреслити, що концепція бюджетного федералізму у кожній країні, де вона реалізується, передбачає поєднання двох взаємодоповнюючих тенденцій -конкуренції між регіональними органами на ринку соціальних послуг та вирівнювання цієї конкуренції і забезпечення на всій території країни загальнонаціональних мінімальних стандартів.

 

 

Позитивність теорії бюджетного федералізму, крім розподілу повноважень між рівнями влади, полягає в розподілі рівнів податкового навантаження між незалежними адміністративно-територіальними одиницями, що конкурують між собою. Чіткий розподіл повноважень між органами влади в розвинутих зарубіжних країнах зафіксовано в конституції та законах. Центр уваги у видаткових повноваженнях поступово переноситься до низових ланок бюджетної системи, які наділяються самостійністю. І, на наш погляд, саме ця тенденція повинна простежуватись і в Україні.

Розглядаючи проблеми міжбюджетних відносин, потрібно докорінно змінити пріоритети: поставити інтереси місцевих бюджетів на перше місце. Це повинно здійснюватися шляхом зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів, які є фінансовою основою місцевого самоврядування і всієї бюджетної системи України. Наповнення місцевих бюджетів можна досягти, використовуючи одночасно всі чи декілька з таких заходів:

1) запровадження додаткової кількості місцевих податків і зборів;

2) надання органам місцевого самоврядування прав щодо введення на власній території додаткових податків та зборів;

3) надання місцевій владі можливості застосування додаткових процентних надбавок до основних ставок податків та зборів;

4) переведення та закріплення деяких загальнодержавних податків та зборів до складу місцевих;

5) установлення стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів;

6) надходження недоплат щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежах до місцевих бюджетів.

 

 

Досягнення справедливості у забезпеченні перспектив розвитку конкретних адміністративних одиниць шляхом перерозподілу фінансових ресурсів між донорами і реципієнтами обумовлено необхідністю розробки і застосування відповідного наукового обґрунтування і методичного забезпечення. Для цього слід вивчати і певною мірою застосовувати багаторічний досвід бюджетного федералізму розвинених країн світу.

При цьому слід виходити з міркувань згладжування різниці у рівнях соціально-економічного розвитку територій для забезпечення їх мешканців державними гарантіями на визначеному законодавством мінімальному рівні, а також стимулювання діяльності місцевих органів влади, спрямованої на підвищення мобілізації доходів до відповідного бюджету.

 

1. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року, № 50-51 – доступний на http: //zakon. rada. gov. ua.
2. Балацький Є. О. Особливості бюджетного федералізму деяких країн світу / Є. О. Балацький // Вісник Української академії банківської справи: Електронний збірник наукових праць. – 2009. – № 2.
3. Демиденко С. В. Світовий досвід управління та фінансового планування регіонального розвитку / С. В. Демиденко // Науково-теоретичний журнал Дніпропетровської державної фінансової академії. – 2009. – №2. с. 106-112.
4. Заброцька О. В. Бюджетний федералізм у економічній системі з унітарним державним устроєм / О. В. Заброцька // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19. 9. – с. 166-171.
5. Нікітін В. В. Бюджетний федералізм як чинник формування громадянського суспільства / В. В. Нікітін // Державне будівництво: Електронне наукове фахове видання. – 2009. – №1.
6. Сітніченко А. В. Створення «Української моделі» побудови міжбюджетних відносин / А. В. Сітніченко // Публічне адміністрування: теорія та практика: Електронний збірник наукових праць. -2010. -Випуск 1 (3).
7. Смірнова Т. О. Фінансовий механізм міжбюджетних відносин як чинник макроекономічної стабілізації та стимулювання економічного зростання / Т. О. Смірнова, О. Й. Вівчар // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008, вип. 18. 6. – с. 224-237.

 

Задача 1. Розрахувати суму дефіциту бюджету міста та розмір субвенції за наступними показниками:

- сума власних доходів бюджету – 2 625 тис. грн.

- сума закріплених доходів бюджету – 2 670 тис. грн.

- сума видаткової частини бюджету – 5 965 тис. грн.

- сума субвенції – 45% суми дефіциту бюджету.

Рішення:

Бюджетний дефіцит = Витрати – Надходження

Надходження = Власні доходи + Закріплені доходи

Бюджетний дефіцит = 5 965 – (2 625 + 2 670) = 670 тис. грн.

Сума субвенції = 0, 45 * 670= 360 тис. грн.

Задача 2. Розрахувати окремо суми власних і закріплених доходів місцевого бюджету та частку доходів від місцевих податків та зборів, якщо відомі наступні обсяги надходжень доходів