Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Негативні фактори та їх вплив на людину

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
60
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ
 
1. Класифікація негативних факторів у системі «людина – середовище її існування»
 
Людина живе, постійно обмінюючись енергією з оточуючим її середовищем, беручи участь у кругообігу речовини в біосфері. У процесі еволюції людський організм пристосувався до екстремальних кліматичних умов – низьких температур півночі, високих температур екваторіальної зони, до життя в сухій пустелі й на вологих болотах. У природних умовах людина стикається з енергією сонячної радіації, рухом повітря, зсувами земної кори. Енергетичний вплив на незахищену людину, яка потрапила в шторм чи смерч, зону землетрусу, діючого вулкана або грозу, може перевищити допустимий для людського організму рівень і загрожувати її життю. Рівні енергії природного походження залишаються майже незмінними. Сучасні технології й технічні засоби дають змогу певною мірою знизити їх небезпечний вплив, однак складність прогнозування природних процесів і змін у біосфері, брак знань про їх природу створюють труднощі в забезпеченні нормальної життєдіяльності людини в системі «людина – природне середовище».
Поява техногенних джерел теплової та електричної енергії, вивільнення ядерної енергії, освоєння родовищ нафти й газу та спорудженням протяжних комунікацій створили небезпеку різноманітних негативних впливів на людину й середовище її існування. Енергетичний рівень техногенних негативних впливів зростає, так само, як зростає й неконтрольований вихід енергії в техногенному середовищі, що є причиною збільшення кількості травм, професійних захворювань і загибелі людей.
Негативні фактори, що впливають на людей, поділяють на природні й антропогенні – викликані діяльністю людини. Наприклад, пил у повітрі з’являється в результаті виверження вулканів, вітрової ерозії ґрунту, водночас величезна кількість шкідливих домішок викидається промисловими підприємствами.
Своєю чергою, небезпечні, шкідливі й уражаючи фактори за природою дії поділяють на фізичні, хімічні, біологічні й психофізичні.
До фізичних небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів належать:
 машини та механізми, що рухаються, рухливі частини устаткування, хиткі конструкції та природні утворення;
 гострі й падаючі предмети;
 підвищення та зниження температури повітря й оточуючих поверхонь;
 підвищена запиленість і загазованість повітря;
 високий рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації;
 підвищений або знижений барометричний тиск;
 підвищений рівень іонізуючого випромінювання;
 надто висока напруга в мережі, що може замкнутися на тіло людини;
 підвищений рівень електромагнітного випромінювання, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;
 недостатність і зниження контрастності освітлення;
 підвищена яскравість, пульсація світлового потоку.
До хімічних небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів належать: агресивні речовини, що використовуються в технологічних процесах; промислові отрути та отруйні речовини (сильнодіючі отруйні речовини – СДОР), отрутохімікати; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; лікарські засоби, що застосовуються не за призначенням; бойові отруйні речовини.
Хімічно небезпечні, шкідливі та уражаючи фактори поділяють за характером впливу на організм людини й шляхами проникнення в організм.
Біологічно небезпечними й шкідливими факторами є:
 патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, особливі види мікроорганізмів: спірохети й рикетсії, гриби), а також продукти їх життєдіяльності – токсини;
 рослини, що містять небезпечні речовини;
 заражені патогенними мікроорганізмами та хворі тварини.
Біологічне забруднення довкілля виникає в результаті аварій на підприємствах біотехнології, очисних спорудах, недостатньо очищеного устаткування промислових і побутових стоків.
Психофізіологічні небезпечні фактори – це фактори, зумовлені особливостями характеру та організації праці, параметрів устаткування, яким обладнане робоче місце. Вони можуть впливати на функціональний стан організму людини, її самопочуття, емоційну та інтелектуальну сфери й призводити до стійкого зниження працездатності й порушення стану здоров’я.
За характером дії психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяють на фізичні (статичні й динамічні) та нервово-психічні перевантаження: розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.
Небезпечні й шкідливі фактори за природою своєї дії водночас можуть належати до різних груп.
Назвемо принципи нормування небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів.
Нормування – це визначення кількісних показників факторів оточуючого середовища, що характеризують безпечні рівні їх впливу на стан здоров’я й умови життя населення. Нормативи не можна встановити довільно, їх розробляють на основі докладного й всебічного вивчення взаємодії організму з відповідними чинниками навколишнього середовища. Дотримання на практиці нормативів сприяє створенню комфортних умов праці, побуту й відпочинку, зниженню захворюваності, збільшенню довголіття та працездатності всіх членів суспільства.
В основу нормування покладено принципи збереження сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу) й забезпечення його єдності з довкіллям, залежності реакцій організму від інтенсивності та тривалості впливу факторів навколишнього середовища, пороговості проявів несприятливих дій.
Під час обґрунтування нормативів використовується комплекс фізіологічних, біохімічних, фізико-математичних та інших методів дослідження для виявлення початкових ознак шкідливого впливу факторів на організм. Особливу увагу приділяють вивченню віддалених ефектів: онкогенного, мутагенного, алергенного впливу на статеві залози, ембріони й потомство, що розвивається. Остаточну апробацію нормативів здійснюють під час їх використання на практиці шляхом вивчення стану здоров’я людей, які контактують з нормованим фактором. Існують методи обліку комбінованої дії комплексу шкідливих факторів. Залежно від нормованого фактора навколишнього середовища розрізняють: гранично допустимі концентрації (ГДК) ; допустимі залишкові кількості (ДЗК) ; гранично допустимі рівні (ГДР) ; орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) ; гранично допустимі викиди (ГДВ) ; гранично допустимі скиди (ГДС) тощо.
Гранично допустимий рівень
Фото Капча