Блокінг – генератор

 

Блокінг – генератор це релаксаційний генератор імпульсів, регенеративний процес у якому здійснюється однокаскадним підсилювачем з трансформаторним позитивним зворотним зв’язком (рис. 7. 1). Блокінг – генератор служить для генерації коротких (від кількох наносекунд) імпульсів майже прямокутної форми з великою шпаруватистю. Саме велика шпарувтисть є відмінною і корисною особливістю блокінг – генератора. При формуванні імпульсу блокінг – генератор працює у сильно перенапруженому режимі, тому потужність генерованих імпульсів може бути вельми великою.

Як і мультивібратора, цикл роботи блокінг – генератора складається з чотирьох стадій:

• створення переднього фронту імпульсу,
• генерації плоскої верхівки імпульсу;
• створення заднього фронту;
• стадії відновлення.

Цикл роботи блокінг – генератора починається з того, що напруга на базі стає трохи позитивною, і транзистор відкривається Збільшення колекторного струму призводить до зменшення наруги на колекторі. А оскільки обмотки трансформатора увімкнені назустріч (для створення позитивного зворотного зв’язку) напруга на базі підвищується. Це призводить до подальшого збільшення колекторного струму і зменшення напруги на колекторі.

Цей регенеративний процес розвивається дуже швидко і лавиноподібно доти, доки транзистор не досягне глибокого стану насичення, при якому напруга на колекторі зменшується до кількох десятих часток вольта (рис. 7. 2).

Увійшовши у насичення, транзистор втрачає керуючу здатність, і далі розпочинається стадія формування верхівки імпульсу. Незмінна напруга на колекторі підтримується за рахунок зростання струму, що намагнічує осердя трансформатора. Дійсно, щоб підтримувати колекторну напругу незмінною, магнітний потік   в осерді трансформатора повинний зростати лінійно у часі:

де   – ерс, що протидіє напрузі  ,   – індуктивність осердя трансформатора,   – струм намагнічування. Зріст струму   забезпечується за рахунок зростання струму колектора (або зменшення струму бази, який створює зустрічний магнітний потік в осерді трансформатора)  . Цей процес зростання   і підтримання   та   незмінними мав би тривати доти, доки феромагнітне осердя не наситилося би. Але у дійсності до цього звичайно не доходить. Базовий стум, що протікає через ємність  , збільшує напругу   на ній і знижує потенціал бази. По досягненні   транзистор закривається і колекторний струм припиняється. Час, протягом якого потенціал бази знижується до нульового значення, має порядок сталої часу  , де   – середнє значення опору у колі база – емітер (він буває здебільше порядку кількох десятків або сотень омів). Таким чином, тривалість імпульсу виявляється порядку цієї сталої часу  .

Зменшення струму у колі колектора викликає зворотний регенеративний процес, при якому напруга на базі зменшується і стає негативною, а на колекторі зростає. Цей лавиноподібний процес відбувається дуже швидко (за частки мікросекунди) і призводить до повного припинення колекторного струму. Але магнітна енергія, що накопичилась в осерді, не може миттєво зникнути. Вона реалізується у формі перехідного процесу, що призводить до позитивного викиду колекторної напруги і коливань у колах колектора і бази на паразитних параметрах трансформатора і транзистора. Цей процес можна загасити і перевести його у аперіодичну форму збільшивши навантаження у колі навантажувальної обмотки трансформатора (тобто зменшивши навантажувальний опір  ). Інколи для радикального придушення коливного процесу та зменшення викиду наприкінці згенерованого імпульсу колекторну обмотку шунтують діодом, що відкривається, коли   перевищує .

Далі починається стадія відновлення – тобто пауза між генерованими імпульсами. Заряд, що накопичився в ємності  , починає повільно стікати через опір  , а напруга на базі зростає, прямуючи до В момент, коли напруга   перейде через нуль і стане трохи позитивною, транзистор відкривається і починається новий цикл роботи блокінг – генератора. Тривалість паузи має порядок сталої часу  , тобто шпаруватість визначається співвідношенням  , і при великих   може бути набагато більшої від одиниці. 

Певним недоліком блокінг – генератора, що працює у автоколивному режимі, є погана стабільність періоду. Тому досить часто використовують блокінг – генератор у очікувальному режимі. Позитивний пусковий імпульс може подаватися безпосередньо на базу підперту негативною запираючою напругою. Але при цьому генерований імпульс буде впливати на коло запуску. Тому краще передбачити розв’язування кола пускового

імпульсу по відношенню до блокінг – генератора. Подібна схема зображена на рис. 7. 3. Тут база підперта негативною напругою  , а негативний пусковий імпульс   подається на колектор через діод Пусковий імпульс трансформується у коло бази як позитивний і перевищивши запірну напругу провокує запуск блокінг – генератора. Але згенерований негативний імпульс з кола колектора у коло запуску через діод не потрапляє.

Цю ж схему можна використовувати і для синхронізації роботи автоколивного блокінг – генератора. З цією метою синхроімпульси з періодом трохи меншим від власного періоду блокінг – генератора подають трохи раніше того моменту, коли б блокінг – генератор мав відкриватися самостійно. Тоді частота спрацьовування блокінг – генератора нав’язується синхроімпульсами, і період роботи блокінг – генератора визначається частотою цих синхроімпульсів.

 

 

Які корисні властивості притаманні блокінг – генератору порівняно з іншими релаксаційними автогенераторами?

Як мають бути увімкнені обмотки трансформатора для створення позитивного зворотного зв’язку?

З який стадій складається цикл роботи блокінг – генератора?

Чим зумовлюється створення плоскої негативної верхівки у імпульсу колекторної напруги?

З яких компонентів складається струм, що намагнічує осердя трансформатора? Як ці компоненти змінюються у часі?

Який процес спричиняє закінчення імпульсу та закривання транзистора?

Що є причиною коливного перехідного процесу, який виникає по закінченню імпульсу? Як загасити цей процес?

Який процес обумовлює час відновлення блокінг – генератора?

Чим можна пояснити велику шпаруватість імпульсів, що їх генерує блокінг – генератор?

Навіщо в схемі очікувального блокінг – генератора (рис. 8. 3.) ставиться діод  ?

 

 

1. У блокінг – генераторі середнє значення вхідного опору транзистора  ; опір  , ємність  . Оцініть тривалість імпульсів, що їх генерує блокінг – генератор, та їх шпаруватість.