Принципи організації безготівкових розрахунків

 

1. Облік операцій при розрахунках акредитивами

2. Принципи організації безготівкових розрахунків

Практична частина

Використана література

 

 

Розрахунки акредитивами є поширеною формою розрахунків за товари і послуги, коли постачальник вважає за необхідне забезпечити собі гарантію оплати. Проте, як і за розрахунків чеками, сума акредитива на певний період вилучається з обігу в платника, оскільки бронюється на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» до балансових рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Акредитив за своєю суттю – договір, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він базується, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

За операціями з акредитивами всі заінтересовані сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами чи іншими видами виконання зобов’язань, з якими ці документи можуть бути пов’язані.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий – акредитив для здійснення розрахунків, за яким заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або банку-виконавці;

непокритий – акредитив, оплата за яким в разі тимчасового браку коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом в порядок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути це застережено. За браком такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором або дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідкличний акредитив – це тверде зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, які ним передбачено, подано до банку своєчасно.

Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву, де має вказати:

найменування заявника та бенефіціара і їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

назву банку-емітента та банку, що виконуватиме оплату акредитива;

вид акредитива;

строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку) ;

суму акредитива;

дату і номер договору, яким передбачається відкриття акредитива;

умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів – з акцептом уповноваженого платника, без акцепту тощо.).

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, банк, що авізуватиме документи та виконуватиме оплату, і здійснює відповідні бухгалтерські записи.

У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву про відкриття акредитива та платіжним дорученням переказує кошти зі свого рахунка на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» в банку-емітенті.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи на рахунках та надіслано повідомлення бенефіціару.

Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.

Заяву на відкриття покритого акредитива клієнт подає, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку акредитивів, другий – разом з випискою з рахунка видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій і четвертий – використовується для інформування банку-виконавця та бенефіціара про умови акредитива.

На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви «Вид акредитива» має бути додатково зазначено «непокритий». Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом на позабалансовому рахунку, що призначений для обліку непокритих акредитивів.

Банк-виконавець обліковує примірник заяви або повідомлення про відкриття непокритого акредитива, отриманий від банку-емітента, на позабалансовий рахунок, що призначений для обліку акредитивів. Такий облік ведеться окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.

Банк-емітент інформує банк-виконавець про відкриття акредитива, надсилаючи йому заяву на відкриття акредитива чи повідомлення електронною поштою.

Заяву про відкриття акредитива або повідомлення банк-емітенту надсилає авізую чому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.

Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.

Про відкриття та умови акредитива банк-виконавець повідомляє бенефіціара протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення бенку-емітента.

Після відвантаження продукції бенефіціар подає банкові-виконавцю потрібні документи передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів.

Банк-виконавець ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання усіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку з розбіжностями. Повідомлення маж містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених перевіркою.

У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або за надходження негативної відповіді банк-виконавець повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функцію контролера, а також відбитком штампу банку.

Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення вповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

документ, що засвідчує її особу;

зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива

доручення, видані заявником акредитива, щодо його