Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Новітні педагогічні технології як засіб активізації і пізнавальної діяльності учнів на уроках українознавства (методичний діалог)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Мінакова Наталія Георгіївна,
методист кабінету виховної роботи
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
 
Новітні педагогічні технології як засіб активізації і пізнавальної діяльності учнів на уроках українознавства (методичний діалог)
 
ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі десятиліття вимагають оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.
Cучасне інформаційне суспільство ставить перед школою завдання підготовки випускників, здатних:
гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань;
самостійно критично мислити;
грамотно працювати з інформацією;
бути комунікабельними;
самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.
Для цього необхідні, перш за все, можливості залучити кожного учня в активний пізнавальний процес, причому не процес пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності, застосування на практиці отриманих знань та чіткого усвідомлення, де, яким чином і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані. Це можливість працювати разом, у співробітництві, виявляючи при цьому комунікативні вміння, отримуючи можливість вільного доступу до необхідної інформації з метою формування особистої, аргументованої думки з тієї чи іншої проблеми. Реалізація даної мети вимагає використання сучасних засобів навчання, різноманітних методичних та педагогічних систем.
Модернізація змісту шкільної освіти ґрунтується на врахуванні позитивних надбань української школи і водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями суспільного розвитку. Оновлюється зміст навчання цілісно, що детермінується українознавчим спрямуванням. Це зумовлює ведення інтегративного курсу українознавства та висвітлення українознавчого матеріалу в змісті інших навчальних предметів.
Українознавчий світогляд школяра – це система його знань про Україну та сформована на цій основі система ідеалів та цінностей, надій і вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які виявляються у його світосприйманні та вчинках. Звичайно, формування такого світогляду забезпечує не лише вчитель українознавства, а й учителі інших предметів, проте, вчитель українознавства повинен сприяти інтеграції таких знань на своїх уроках. Інтеграція – важлива умова сучасної науки й розвитку цивілізації загалом. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі ізольовані об’єкти, явища життя, а їх єдності. Інтеграція як вимога об’єднання в ціле певних частин чи елементів вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можна створити в учнів цілісну картину світу.
Ефективним засобом формування інтегративних умінь і навичок у школярів є різноманітні міжпредметні зв’язки (з історією, етикою, математикою, літературою, мовою, географією, риторикою, живописом, музикою тощо), що являють собою короткі принагідні вкраплення в урок українознавства відомостей із матеріалу інших предметів, які сприяють глибшому сприйманню, осмисленню виучуваного поняття або явища.
Українознавство − це система знань, переконань, поглядів, які в цілісності можуть сформуватися лише зусиллями педагогів, батьків і звичайно учнів, адже досі нас вчили не стільки любити Україну, скільки бути байдужими до неї. Тому навчально-виховний процес, сам зміст освіти треба наповнити національними духовними надбаннями. У кожній школі українознавство повинно бути не лише окремим, а інтегруючим предметом на кожному уроці. Це пояснюється декількома факторами:
1) досі в системі освіти України найменше вивчалася Україна;
2) без наукового розуміння історії, без найголовніших проблем її розвитку, неможливо побудувати суверенну, демократичну, правову, розквітлу матеріально й духовно державу.
Тому основними завданнями національної школи є:
самореалізація особистості учня і вчителя, залучення до світу культури, зокрема національної, та філософії родинності як найважливішого осередку буття людини, нації;
формування особистості, громадянина України через самопізнання, саморозвиток, самореалізацію у філософії українознавства;
досконале володіння учнями та вчителями рідною мовою та знаннями народних звичаїв і традицій як першооснови принципу природовідповідності;
забезпечення духовної єдності поколінь і збереження родинних традицій у школі як необхідної умови для повної реалізації творчих здібностей і можливостей учнів і вчителів.
У своїй роботі педагоги Рівненщини використовують людинознавчий аспект, українознавчий, особистісно орієнтований підходи у створенні умов для виховання дітей. Найголовнішим у навчанні, на нашу думку, є пошуковий духовний шлях, який учень проходить самостійно.
Мета навчально-пізнавальної діяльності – засвоєння учнями нових знань, умінь і навичок творчої діяльності (пошук нової інформації, оволодіння знаннями про природу, людину і суспільство).
Основними завданнями, на основі яких розробляється педагогічна модель змісту, що реалізується під час організації навчально-пізнавальної діяльності, є:
- формування в учнів розуміння суспільної ролі наукових знань, освіти в умовах науково-технічної революції і ринкових відносин;
- розвиток у школярів пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання емоційного набуття знань;
- виховання позитивних мотивів навчальної діяльності, відповідального ставлення до навчання;
- розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов для самореалізації учнів;
- засвоєння змістової сторони загальнолюдських і культурно-національних цінностей;
- оволодіння основами наукової організації розумової праці, елементами культури розумової діяльності.
Виховний і розвивальний характер навчально-пізнавальної діяльності на уроці поглиблюється за умови постійного включення учнів у ситуації, за яких вони повинні:
- відстоювати свою думку, захищати та аргументувати її, користуватися здобутими знаннями;
- уміти ставити запитання вчителю,
Фото Капча