Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Нпровадження інноваційних технологій навчання як засобів формування та розвитку професійної компетентності вчителя хімії

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 

речовин і сполук; про їх паралельний розгляд мова не йде. При такому підході несистематично застосовуються вивчені раніше теоретичні положення для прогнозування властивостей речовин. Учні не мають можливості узагальнювати знання про елемент, тобто відпрацьовувати алгоритм характеристики елемента, його сполуки. Для усунення цього недоліку навчальний матеріал з розділу розглядається паралельно.

Пропонуємо наступний план вивчення теми:
1. Хімія неметалів (настановча лекція).
2. Характеристика елементів неметалів. Вивчення їх властивостей відповідно до періодичної системи (семінар).
3. Характеристика простих речовин неметалів. Їх хімічні властивості. Алотропні видозміни. Зміна фізичних і хімічних властивостей простих речовин неметалів відповідно до положення хімічних елементів у періодичній системі Д. І. Менделєєва.
4. Водневі сполуки неметалів. Зміна їх властивостей у періодичній системі.
5. Оксиди неметалів. Зміна їх властивостей.
6. Гідроксиди неметалів.
7. Солі. Склад і властивості солей – сульфатів, нітратів, фосфатів, карбонатів, силікатів, солей амонію.
8. Мінеральні добрива.
9. Підготовка до вирішення експериментальних завдань з теми (семінар-практикум).
10. Практикум з розв’язку розрахункових завдань.
11. Залік з теми «Неметали».
Такий підхід при вивченні теми дає можливість встановлювати залежність між складом, будовою і властивостями речовин. Учні можуть прогнозувати їх завдяки знанням з теорії, у них з'являється можливість багаторазового повторення основного матеріалу та взаємонавчання в групах, парах, для організації індивідуального та диференційованого навчання, що дозволяє вивільнити час для проведення семінарів-практикумів; створюються умови для організації активної самостійної роботи, спираючисьна раніше вивчений матеріал.
Технологія різнорівневого навчання.
Ефективна організація освітнього процесу неможлива без використання індивідуально-диференційованого підходу, відповідно до схильностей, інтересів і можливостейучнів. У навчанні хімії диференціація має особливе значення, зумовленеспецифікою предмета: якщо в одних учнів виявляються здібності до вивчення хімії, то в інших засвоєння цього предмета викликає значні труднощі.
Проблему міцності знань з хімії можна вирішити через технологію рівневої диференціації. Реалізуючи її, визначаємо таку послідовність дій:
1. Визначення змісту навчального матеріалу.
2. Розробка технологічної карти для учнів.
3. Блочне вивчення матеріалу.
4. Створення методичного інструментарію (завдання різнорівневого характеру) для підготовки до заліку.
5. Усний залік з теми (учні діляться на групи, кожній групі пропонуються завдання, що відповідають рівню їх розвитку).
6. Письмовий залік.
7. Діагностика результатів навчання.
Процес навчання учнів передбачає наявність трьох стандартів:
1. Обов'язкової загальноосвітньої підготовки (цього рівня повинен досягти кожен учень).
2. Підвищення підготовки, що визначається заданою глибиною оволодіння змістом навчального предмета.
3. Навчання на рівні поглибленого вивчення предмета для допитливого, здібного учня.
Навчання відбувається індивідуально, на максимально можливому рівні труднощів. В умовах диференціації учень визначає напрями власної реалізації у зв’язку з притаманними йому здібностями, схильностями, інтересами і вибирає ту освітню траєкторію, яка йому найбільш близька. Вибір рівня складності досить «рухливий» і робиться не «назавжди».
До самостійного вибору завдань учнів потрібно готувати: порадити, яке завдання вибрати, але наголосити, що право вибору залишається за учнем. Здійснюючи контроль і оцінку знань учнів, важливо домогтися, щоб оцінка передбачала не тільки навченість, а й здатність до навчання, тобто учень повинен стати суб'єктом навчальної діяльності. Не слід забувати і про те, що вивчення кожного предмета в школі – не ціль, а засіб розвитку дитини. Для оцінки успіхів учнів необхідно визначити, як засвоєно зміст: на рівні відтворення фактів, їх реконструювання або на варіативної рівні (рівні розумових операцій).
Технологія ігрового навчання.
Представлена технологія сприяє підвищенню інтересу учнів до різних видів навчальної діяльності та пізнавальної активності. Зокрема, ігри розглядаються як вид діяльності, як форма організації роботи учнів і метод навчання. «Гра – чи не єдиний вид діяльності, що спеціально тренує творчість не як окрему здатність до чого-небудь, а як якість особистості. Гра на уроці активізує думку і розряджає обстановку».
Учителі хімії та біології дану технологію використовують у своїй роботі постійно. Так, розглядаючи екологічні проблеми, проводять ділові ігри, де учні виступають у ролі лаборантів, технологів підприємств, керівників, екологів. Узагальнюючі уроки проводяться у формі ігор-подорожей, наприклад: подорожі на Континент «Хімія», у Королівство хімічних формул, Царство хімічних реакцій та в Імперію періодичної системи тощо.
З теми «Найважливіші класи неорганічних сполук « можна провести гру-розслідування. Коротко окреслимо її сюжет: приватні детективи отримують замовлення: розшифрувати схему, представлену цифрами та літерами – А1ВСД. Для цього вони повинні придбати підказки у інформатора. Гроші на купівлю підказок можна заробити, розв’язавши завдання.
Узагальнення знань з курсу органічної хімії проводяться у вигляді командної гри «Хрестики-нулики», деякі залікові уроки – у формі гри КВК, а матеріали розділів «Неметали» і «Метали» можна узагальнити завдяки трирівневому заліку.
Ігрові форми проведення уроківнайкраще використати у 8-9 класах. Це – уроки-казки, громадські огляди знань, уроки-змагання, брейн-ринги тощо.
Інформаційно-комунікаційні технології.
Використання інформаційних та комунікаційних технологій відкриває нові перспективи і вражаючі можливості для навчання хімії. ІКТ можна застосовувати на різних етапах уроку: для проведення хімічної розминки, на етапі пояснення нового матеріалу, для корекції знань, умінь і навичок. Інформаційні технології роблять уроки яскравими і змістовними, розвивають пізнавальні здібності учнів та їх творчі сили. Завдяки технології мультимедійних уроків інформація сприймається одночаснояк візуально, так і наслух, що полегшує процес її сприйняття і запам'ятовування.
Застосування на уроках інтерактивних презентацій, створених учителем і учнями, дозволяє ефективно проводити перевірку виконаних завдань і переконатися у правильності відповідей, активізує пізнавальну діяльність учнів. Школярі беруть активну участь у створенні уроків (пошук та систематизація інформації), формуючи, таким чином, навички самостійної роботи з предмета тавміння самостійно працювати з інформаційними комп'ютерними технологіями. У ході підготовки до уроків учні можуть використовувати інтернет-ресурси, освітні сайти, що дозволяє отримання додатковоїінформації з тем уроку. До речі, на своїх уроках учитель може використовувати інтерактивне тестування учнів у режимі оn-line, що розвиває їх інтелектуальні здібності.
Використовуючи навчальний електронний посібник «Хімія. 8-11 клас. Віртуальна лабораторія» та комп'ютерний супровід, можна проводити демонстрації хімічного експерименту, який, у зв’язку з певними обставинами, не можна виконати на уроці.
Таким чином, використання комп'ютерних технологій дає вчителю можливістьпідвищити темп уроку і рівень навчання, допоможе краще зрозуміти логіку міркувань, викличе інтерес учнів до предмета.
Адаптивна система навчання.
Сьогодні до випускників шкіл пред'являються високі вимоги. Їм необхідно адаптуватися в складному сучасному світі, навчитися самостійно здобувати й узагальнювати знання, робити висновки.
У курсі неорганічної хімії, при вивченні хімічних елементів і їх сполук, учням доводиться спиратися на знання базових законів хімії. Тому тут можливе використання АСН (адаптивної системи навчання). Структура заняття за такою системою дозволяє збільшити час на виконання самостійної роботи, тобто стає активною самостійною діяльністю.
На заняттях учитель частину часу працює з усіма учнями, викладаючи їм новий матеріал, а решту часу використовує для самостійної роботи. Завдання педагога при цьому – не просто спостерігати за роботою учнів, а й надавати окремим із них індивідуальні консультації.
У зв’язку з цим, учні можуть працювати в трьох режимах: разом з учителем, індивідуально, за підтримки вчителем, самостійно, під керівництвом учителя. На основі багаторівневих програм самостійна роботапередбачає виконання практичних завданьу класі і частково вдома. В умовах АСН навчання – це не тільки повідомлення нової інформації, але й навчання прийомам самостійної роботи, самоконтролю, дослідницькій діяльності, вмінням здобувати знання, узагальнювати і робити висновки, фіксувати головне.
Уміння самостійно працювати – це те, чого учень повинен навчитися в школі. Основна ознака цієї системи – збільшення часу на самостійну роботу, що дозволяє розвивати мислення, активізувати розумові процеси за рахунок проблемності й узагальненості викладу, високої емоційності мови.
Типова схема навчальних занять з АСН:
• перевірка підсумків попередньої роботи;
• презентація нового матеріалу;
• практика під керівництвом учителя;
• незалежна самостійна робота учнів;
• самоконтроль і самооцінка результатів роботи;
• підведення підсумків заняття;
• визначення домашнього завдання;
• спеціальне повторення;
• контроль знань учнів.
Запропоновані технології не лише підвищують ефективність навчання хімії, а й розвивають професійні компетентності самого вчителя, що забезпечує вимоги сьогодення, обумовлені модернізацією сучасної освіти.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Абасов З. Инновационность в образовании и подготовка учителей / З. Абасов // Вестник высшей школы. – 2001. – № 4. – С. 7-9.
  2. Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика / Н. В. Бордовская, А. А. Реан. – СПб. : Питер, 2000. – 304 с.
  3. Буркова Л. В. Педагогічні інновації та їх діагностична експертиза / Л. В. Буркова. – К. : Науковий світ, 1999. – 37 с.
  4. Ващенко В. Инновационность и инновационное образование / В. Ващенко // Альма Матер. – 2000. – № 6. – С. 23-25.
  5. Гузик Н. П. Обучение органической химии / Н. П. Гузик. – М. : Просвещение, 1998.
  6. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. 133 с.
  7. Загвязинский В. И. Теория обучения: современная интерпретация: учеб. пособие [для студ. высш. пед. учеб. завед. ] – М. : Академия, 2001. – 192 с.
  8. Фурман А. В. Модульно-розвивальне навчання – система педагогічних інновацій / А. В. Фурман // Педагогіка і психологія. – 1995. – №3. – С. 96-107.
  9. Ярошенко О. Г., Кушнірчук С. А. Групове навчальна діяльність школярів. К., УДПУ., 1997 р.
 
 
 
 
Фото Капча