Облік і аудит зовнішньоекономічної діяльності (на прикладі підприємств Полтавської області)

Другий розділ “Облік операцій зовнішньоекономічної діяльності”. 

Розвиток зовнішньоекономічних відносин обумовив необхідність комплексного дослідження бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з рухом іноземної валюти, експортних, імпортних, кредитних та інших операцій, досліджень по формуванню витрат в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Складною залишається проблема обліку витрат відповідно до умов постачання потребують глибокого вивчення. Проведені дослідження показали, що умови поставок не тільки визначають відповідальність сторін за виконання контракту та за витрати, пов’язані з рухом товару від продавця до покупця, а також мають значний вплив на розмір витрат, які включаються до вартості товару, відносяться за рахунок витрат виробництва (обігу) чи за рахунок чистого прибутку. Важливо в період укладання угод звернути увагу на умови контрактів та контроль за їх виконанням. Аналітичний облік експортних і імпортних операцій доцільно вести не тільки за кожним контрактом, але й за кожним відвантаженням при цьому, що значно покращить аналітичну роботу на підприємствах. Тільки за умови застосування такої методики стане можливим визначати, аналізувати та контролювати витрати за кожною угодою. 

Дискусійним і до кінця не вирішеним залишається питання методики відображення в обліку операцій які фіксуються і оцінюються в первинних документах у двох валютах. Ряд економістів пропонують відображати операції в гривневому еквіваленті в одних регістрах і паралельно вести регістри в іноземній валюті. Аналіз діяльності ряду підприємств дав можливість обгрунтувати положення, що облік розрахунків з імпортерами та експортерами необхідно проводити як у грошовій одиниці України-гривні, так і в іноземній валюті одночасно в усіх відповідних регістрах бухгалтерського обліку. Це сприятиме посиленню контролю за рухом валютних коштів. При цьому відпадає потреба у дублюванні операцій шляхом запису їх в основні (для обліку в гривнях) та додаткові (в інвалютах) регістри. Підсумкові записи у регістрах бухгалтерського обліку також слід проводити як у гривнях, так і в іноземній валюті. Записи до головної книги, узагальнюючих регістрів та звітності проводити відповідно з нормативними актами, у грошовій одиниці України – гривні. 

Аналітичний облік розрахунків із покупцями та замовниками за експортними відвантаженнями запропоновано вести: за видами валют в розрізі покупців; за кожним контрактом; за документами по відвантаженій продукції чи виконаним послугам. 

В дисертації запропоновано поділяти операції з іноземною валютою та цінними паперами на поточні валютні операції та валютні операції, пов’язані з рухом капіталу. До поточних валютних операцій рекомендуємо відносити: здійснення переказів з України та надходження в Україну коштів в іноземній валюті для розрахунків за експортно-імпортними операціями; проведення розрахунків за послуги та товари з допомогою пластикових карток за платежами фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів України; одержання та надання фінансових короткотермінових кредитів; перекази з України та в Україну дивідендів, процентів, інвестицій, кредитів та інших операцій; інші переведення неторгового характеру. До валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу, можна віднести: прямі інвестиції, тобто внески до статутних фондів підприємств; портфельні інвестиції, тобто купівля цінних паперів; надання та одержання довготермінових кредитів. 

Одним із видів безготівкових розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності є розрахунки за допомогою банківської платіжної картки за міжнародною платіжною системою. Для раціонального ведення аналітичного обліку запропоновано банківські платіжні картки групувати: за приналежністю; у залежності від фінансування розрахунків; за використанням платіжних систем; за видами валют. У дисертації розроблено методику ведення бухгалтерського обліку розрахунків банківськими платіжними картками. 

У системі обліку імпортних товарів та матеріалів суттєве значення має правильне формування собівартості імпортних матеріальних ресурсів, тобто вартості за якою вони відображаються в обліку. Для визначення вартості придбаних імпортних товарно-матеріальних цінностей запропоновано відкривати субрахунок “Формування вартості імпортних товарно-матеріальних цінностей” до рахунку 16 “Транспортно-заготівельні витрати”. Цей рахунок використовують для узагальнення інформації про формування їх собівартості. Тому його призначення відповідає поставленій меті – визначення вартості імпортних матеріальних цінностей. На дебет цього рахунку доцільно збирати витрати, пов’язані з формуванням собівартості придбаних імпортних товарно-матеріальних цінностей; фактичну їх вартість списувати у дебет рахунків обліку матеріальних цінностей. 

В сфері зовнішньоекономічної діяльності мають місце витрати, які в значній мірі впливають на вартість товарно-матеріальних цінностей. В зв'язку з цим запропоновано уточнену класифікацію витрат у суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за експортно-імпортними операціями (рис. 2), що є основою для організації їх обліку та контролю. 

Дана класифікація дає можливість визначати структуру витрат і порядок формування собівартості продукції (робіт, послуг), що впливатиме на прийняття управлінських рішень. 

Витрати, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю, поділяються на витрати постачальника, витрати посередника, витрати покупця. Звичайно, свої витрати посередник відносить за рахунок постачальника або покупця, включаючи суму своєї винагороди. Тому, класифікацію витрат доцільно розглядати в двох аспектах – у постачальника та покупця. 

Для ведення бухгалтерського обліку, аналізу і контролю витрат важливо відображати їх за об’єктами та видами. У роботі розроблено класифікацію витрат за об’єктами обліку, яка сприятиме правильному