Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Облік, контроль та аналіз руху товарів в управлінні запасами підприємства

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
107
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Дипломна робота 
на тему:
«Облік, контроль та аналіз руху товарів в управлінні запасами підприємства»  
 
ЗМІСТ
 
ВСТУП 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І АНАЛІЗУ РУХУ ТОВАРІВ В УПРАВЛІННІ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА 
1.1. Економічна сутність операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства 
1.2. Організаційні та технологічні особливості базового підприємства та їх вплив на операції з руху товарів 
1.3. Аналіз нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку, контролю і аналізу операцій з руху товарів 
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ОХОРОНА ПРЦІ В ГАЛУЗІ 
2.1. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства 
2.2. Охорона праці в галузі 
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З РУХУ ТОВАРІВ В УПРАВЛІННІ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА 
3.1. Організація обліку товарів на підприємстві 
3.2. Синтетичний та аналітичний облік операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства 
3.3. Методика податкового обліку надходження та реалізації товарів 74
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АУДИТУ ОПЕРАЦІЙ З РУХУ ТОВАРІВ В УПРАВЛІННІ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА 
4.2. Організація проведення аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства 
4.3. Методика проведення аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства 
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ РУХУ ТОВАРІВ В УПРАВЛІННІ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА 
5.1. Значення, завдання і джерела інформації аналізу операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства 
5.2. Аналіз складу, структури та динаміки операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства 
ВИСНОВОК 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
ДОДАТКИ 
 
ВСТУП
 
У торговельних організаціях термін товари вживається тільки відносно товарно-матеріальних цінностей, які спеціально придбані в інших організацій або фізичних осіб для наступного продажу. Наступний продаж по-іншому називається перепродажем.
Визначення товару для цілей бухгалтерського обліку дане в ПБУ «Запаси»: «товари є частиною матеріально-виробничих запасів, придбаних або отриманих від інших юридичних або фізичних осіб і призначені для продажу».
Коли торговельна організація здобуває товари, вона повинна спочатку їх оприбуткувати, тобто внести записи про вступ товарів. Відомості включають:
‒кількість товарів,
‒ціна,
‒відомості про постачальника й
‒документи, по яких зробив товар
‒у відповідні облікові документи. 
Тільки після оприбуткування товарів їх можна продавати. Вибуття товарів фіксується в тих же облікових документах. Так вирішується завдання обліку товарних запасів і забезпечується їхня схоронність.
Для того щоб робити записи про рух товарів в облікових документах, організація повинна вибрати одиницю обліку товарів. Обраний метод повинен забезпечити формування повної й достовірної інформації про товарні запаси, а також контроль над їхньою наявністю.
Бухгалтерський облік у торгівлі, як і в інших галузях, ведеться згідно із законодавством України й національним стандартам бухгалтерського обліку.
Тому в керівництві будуть розглянуті питання обліку вступу й реалізації товарів в оптовій і роздрібної торгівлі, обліку витрат обігу, обліку тари й торговельних патентів, тобто ті, які більше відбивають специфіку обліку в галузі.
Особливості галузі визначають особливості обліку в ній:
1. У торгівлі немає витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, але є витрати, пов'язані зі зберіганням і реалізацією товарів. Ці витрати називаються витратами обігу й ураховуються на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні витрати».
2. Торговельні підприємства закуповують товари за купівельними цінами, а продають дорожче – за цінами продажу. В оптовій торгівлі облік придбаних товарів ведеться за купівельними цінами або по продажних. У роздрібній торгівлі товари враховують за купівельними цінами або за цінами продажу [П (З) БУ9], якщо інші методи оцінки використовувати недоцільно. До прийняття національних стандартів облік за цінами продажу був єдиним дозволеним у роздрібній торгівлі. Це обумовлене великою номенклатурою товарів і продажем їх у невеликій кількості. Вираховувати купівельну й продажну ціну кожних реалізованих 300 г товару недоцільно й трудомістко. Тому при обліку за цінами продажу на підприємствах роздрібної торгівлі при придбанні товарів на них відразу встановлюється торговельна націнка (кредит рахунку 285 «Торговельна націнка») і далі визначається обсяг реалізації тільки за цінами продажу. Наприкінці місяця розраховується середня величина торговельних націнок у продажній вартості реалізованих товарів і, відповідно, купівельна вартість реалізованих товарів.
3. Фінансовий результат від реалізації товарів у торгівлі визначають як різницю між цінами продажу без ПДВ (доходом від реалізації) і купівельними цінам (собівартості) реалізованих товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, повинні встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витрати обігу й забезпечити певний рівень прибутки.
Метою дипломної роботи є вивчення методики і організації обліку, контролю, аналізу та аудиту з руху товарів в управлінні товарними запасами.
Предметом дослідження є товарні запаси підприємства та їх рух.
Об'єктом дослідження виступає ЗАТ «Укрмаркет».
За допомогою даних первинного обліку, регістрів синтетичного й аналітичного обліку відбита особливість обліку витрат обігу й валового доходу даної фірми, а також проаналізований роздрібний товарообіг. Ці показники дуже впливають на всі кількісні і якісні показники роботи підприємства роздрібної торгівлі.
Для досягнення мети дипломної роботи в роботі були вирішені наступні завдання:
‒аналіз економічної сутності товарів на підприємстві;
‒дослідження нормативно-правової бази забезпечення обліку товарів;
‒дослідження організації обліку товарів на ЗАТ «Укрмаркет»;
‒аналіз організації первинного та підсумкового обліку руху товарів на ЗАТ «Укрмаркет»;
‒аналіз програмного забезпечення, використовуваного для обліку товарів;
‒проведення аналізу товарних запасів у динаміці;
‒розгляд напрямків аудита руху товарних запасів на ЗАТ «Укрмаркет».
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І АНАЛІЗУ РУХУ ТОВАРІВ В УПРАВЛІННІ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА
 
1.1. Економічна сутність операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства
 
Термін «управління товарорухом» мас декілька тлумачень. У широкому розумінні він може тлумачитися як загальне керівництво фізичним переміщенням товарів. У вузькому, як планування і реальне щоденне керівництво рухом готових виробів, робіт або послуг. Тобто управління товарорухом – це діяльність з планування, втілення у життя та контролю за фізичним переміщенням готових виробів від виробника до споживачів і з вигодою для себе.
Рівень управління товарорухом впливає на його плановість, ритмічність і оперативність. Кваліфікований аналіз інформації про хід реалізації товарів, обсяги й структуру їх запасів дає змогу отримати потрібні дані про етап торгівлі, більш обґрунтовано розробляти замовлення на виробництво і постачання товарів, оперативно регулювати товарні потоки.
Операції, що викопуються у процесі товароруху, мають повний кількісний вимір, що дає можливість широко застосовувати в управлінні і плануванні математичні методи з використанням ЕОМ. Для цього слід організувати чітку систему інформаційного зв'язку між постачальниками, складами, оптовими і роздрібними торговельними підприємствами, транспортними підприємствами на основі уніфікації форм документів та системи збору інформації.
Підвалини управління процесами товароруху закладаються під час розроблення технологічних карт, які є графіками, що об'єднують найважливіші елементи товаропостачання.
У такій карті зазначаються день доставки товарів, номер автомобіля, години та обсяги завезення товарів, інші нормативні дані, на основі яких можна перевірити виконання графіка з точністю до 15-20 хв. Відхилення від графіка на окремих маршрутах дає можливість установити причини і внести відповідні корективи.
Важливою умовою підвищення ефективності товароруху е створення інформаційно-диспетчерських служб (ІДС) у роздрібних торговельних підприємствах і на оптових базах, основними завданнями яких є:
1) оперативний контроль за забезпеченістю магазинів товарами, особливо повсякденного попиту в достатньому асортименті;
2) організація ритмічного завезення товарів згідно з договорами, замовленнями і графіками;
3) підвищення відповідальності працівників магазинів, оптових підприємств за організацію товаропостачання торговельної мережі.
Для виконання цих завдань ІДС щоденно збирають оперативну інформацію про наявність товарів у продажу, виявляють причини відсутності у продажу окремих товарів, уживають термінових заходів щодо їх завезення, приймають замовлення па завезення товарів і здійснюють контроль за їх виконанням, організовують доставку товарів у магазини, стежать за надходженням вантажів на товарні станції та за їх розвантаженням і вивезенням, за виділенням автотранспорту та його використанням тощо.
ІДС дають змогу поліпшити організацію торгівлі, більш раціонально використовувати наявні товарні ресурси, вживати заходів для завезення товарів, яких бракує, ефективніше використовувати робочий час працівників торгівлі.
Ефективне управління товарорухом передбачає врахування усіх його елементів: планування; організація; аналіз і контроль.
Планування товароруху містить:
1) визначення цілей;
2) планування оптимальних господарських зв'язків;
3) вибір каналів і системи товароруху;
4) розроблення стратегії щодо каналів товароруху;
5) вибір стратегії управління товарними запасами;
6) складання кошторису витрат;
7) планування прибутку.
Конкретний перелік цілей підприємства зумовлюється проблемами, які постають перед цим підприємством, і може бути відмінним як на різних підприємствах, так і в різні періоди часу на одному підприємстві. Правильне встановлення конкретних цілей дасть змогу спрямувати зусилля усіх працівників підприємства на їх досягнення.
Цілями управління товарорухом є організація руху фізичних потоків товарів, своєчасно спрямування їх у потрібне місце в необхідний час, максимальне задоволення потреб і запитів посередників та кінцевих споживачів (за високого рівня обслуговування), досягнення намічених показників обсягу продажу та прибутку.
Наступним елементом планування товароруху є планування оптимальних господарських зв'язків. Значущість цього елемента істотно посилюється тепер, коли розвиток вільної купівлі-продажу товарів створює умови для самостійного вибору виробника (постачальника) товарів. Нині реальний вибір постачальника, щоправда, обмежений дефіцитом багатьох товарів та монопольним становищем деяких виробників. Проте, вибираючи постачальника товарів, працівники торговельного підприємства мають виходити з результатів відповідних маркетингових досліджень:
1) вивчення думок покупців та споживчих переваг;
2) вивчення вимог споживачів до асортименту та якості товарів;
3) вивчення мотивації покупок;
4) вивчення реакції ринку на повий товар;
5) вивчення споживчих характеристик товарів та конкурентоспроможності товарів різних виробників.
У результаті з'явиться можливість визначити, які товари потрібні споживачам, хто з наявних виробників зможе забезпечити постачання таких товарів. Тільки після отримання відповідей на ці запитання можна вибирати постачальника, враховуючи необхідність мінімізації витрат па транспортування товарів.
Не менш важливими з погляду ефективності товароруху е такі елементи, як вибір форми, системи і каналів товароруху, а також розроблення маркетингової стратеги стосовно каналів, що є найбільш важливим маркетинговим рішенням підприємства. Рішення, які ухвалює підприємство щодо маркетингових каналів, визначають рівень рентабельності й можуть протягом тривалого часу впливати на основні напрямки діяльності підприємства.
Вибір форми товароруху передбачає ухвалення рішення про необхідність використання одного з двох її видів.
1. Складська форма товароруху забезпечує зберігання товарів і здійснює всі потрібні операції з підбору асортименту товарів для роздрібної торговельної мережі: розпакування, перевірку якості, комплектування невеликих партій товарів у широкому асортименті; в окремих випадках па складах здійснюються також операції з фасування продовольчих товарів, підготовки товарів до продажу та ін. Склади мають можливість відправляти в магазини товари збільшеними або навпаки зменшеними партіями, у підсортованому асортименті (у тому числі укладаючи в одну одиницю транспортної тари – контейнера, тари-обладнання – по кілька одиниць або блоків товарів різних найменувань).
Складська форма дає змогу сконцентрувати товарні запаси па складах роздрібної торгівлі, забезпечити у роздрібній торгівлі і ширший асортимент товарів і безперебійну торгівлю ними з меншими поточними запасами; разом з тим товаропостачання роздрібної торговельної мережі з торгових складів зумовлює необхідність здійснення додаткового комплексу складських операцій, повторного виконання завантажувально-розвантажувальних робіт, що призводить до зростання витрат обігу підприємств торгівлі. Тому працівники торговельних підприємств мають визначати доцільність вибору транзитної або складської форми товаропостачання на основі врахування конкретних умов діяльності підприємства, економічних наслідків прийнятого рішення та потреб і запитів населення щодо асортименту товарів у підприємствах роздрібної торгівлі. Наприклад, за складської форми товаропостачання є можливість сформувати в магазинах ширший асортимент товарів, що сприяє більшому задоволенню попиту населення і нарощуванню обсягів роздрібного товарообігу.
2. Транзитна форма товароруху характерна, як правило, для великих спеціалізованих та універсальних магазинів. Вона зумовлює прискорення обігу товарів, зменшення повторних перевезень і кількості завантажувально-розвантажувальних і складських операцій, зменшення потреби у складських приміщеннях і скорочення витрат на їх утримання, зниження рівня втрат товарів (через бій, псування товарів і тари). її застосуванню сприяє укрупнення торговельних підприємств і розвиток контейнерних та пакетних перевезень товарів. Водночас транзитна форма призводить до порушень повноти і комплектності асортименту товарів, відносного збільшення розмірів та сповільнення оборотності товарних запасів у магазинах і ускладнює управління ними. Використання транзитної форми товаропостачання стримується також розосередженістю та подрібненістю роздрібної торговельної мережі.
Отже, з погляду швидкості доставки і найменших витрат па перевезення більш раціональною формою товароруху є транзитна. Завезення товарів на склад (склади) уповільнює швидкість товарного обігу, збільшує витрати на зберігання й інші складські операції. Якщо немає потреби у завезенні товарів па проміжні склади, що зумовлюються особливостями товарного асортименту, умовами товаропостачання, розмірами партій постачання та ін., то слід застосовувати транзитну форму товароруху.
Під час вибору форм товароруху аналізують два показники – швидкість доставки і витрати обігу. Ці показники тісно взаємопов'язані. Виграш на швидкості доставки товарів іноді супроводжується зростанням витрат обігу внаслідок того, що партія товару, завезена без підсортування, буде довго продаватися у магазині, з'являться додаткові витрати на зберігання товарів, збільшиться розмір їх втрат тощо. Отже, майже зникне економія від швидкості доставки товару. Тільки на основі всебічного аналізу цих показників разом в ланках оптової та роздрібної торгівлі можна оптимально вирішити питання щодо вибору форм товароруху.
Умови доцільності застосування транзитної і складської форм товароруху товаровиробниками наведено у табл. 1. 1.
 
Таблиця 1. 1. Умови доцільності застосування форм товароруху
 
Наступний елемент планування – складання кошторису витрат, який передбачає усі види витрат на управління товарорухом. Витрати також доцільно планувати та враховувати за елементами товароруху, а всередині них – за елементами витрат. Конкретний перелік елементів витрат буде визначатися тими цілями і завданнями, що постають перед підприємством у галузі управління товарорухом у певний період.
Останній елемент планування – розроблення плану прибутку. Сьогодні на першому плані необхідність у створенні такої системи формування доходів та прибутку, яка по тільки дала б можливість розрахуватися з податками, а й забезпечила б оптимальне функціонування самих підприємств.
Використання транзитної форми товароруху для товарів складного асортименту доцільно у разі їх виробництва в районах споживання (при цьому товари завозяться автомобільним транспортом без зайвих робіт з перевалки вантажів) або для завезення в роздрібну торговельну мережу товарів, які потребують значних затрат праці під час завантажувально-розвантажувальних робіт (наприклад, меблі, пофасована плодоовочева продукція та ін.).
Використання складської форми товароруху для товарів простого асортименту рекомендується за недостатності обсягів роздрібного товарообігу окремих магазинів для отримання товарів безпосередньо від їх виробників у кількостях, ідо відповідають мінімальним нормам відвантажування. З цієї самої причини складська форма часто с найбільш прийнятною і при постачанні невеликих, неспеціалізованих магазинів товарами складного асортименту.
Серйозною проблемою, яка потребує вирішення у межах планування товароруху, є мотивація та оцінка діяльності працівників, зайнятих у товарорусі. Мотивація мас забезпечити високу зацікавленість працівників у досягненні поставлених цілей та виконанні планів у цілому, а ефективне управління персоналом передбачає необхідність систематичної оцінки результатів праці кожного працівника, його внеску в досягнуті результати, для чого на підприємстві варто налагодити відповідний облік.
 
1.2. Організаційні та технологічні особливості базового підприємства та їх вплив на операції з руху товарів
Торгівля – це господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів. Товар – це продукт праці, вироблений для обміну чи продажу, який має споживчу та мінову вартість.
Торгова діяльність – це «ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку... Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері».
Оптова торгівля може здійснюватись через оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини. Вона, як правило, є проміжною ланкою між виробником продукції і роздрібною торгівлею.
Роздрібна торгівля здійснюється через магазини (продовольчі, непродовольчі, спеціалізовані, універмаги, універсами, торгові комплекси тощо), дрібно-роздрібну мережу (палатки, кіоски, ятки, павільйони, торгові автомати), пересувну мережу (автомагазини, авторозвозки, лавки-автопричепи, візки, розноски, столики). В роздрібній торгівлі товари реалізуються, як правило, кінцевому споживачеві – населенню.
Дохід торгівлі формується за рахунок встановленої націнки на товари. Ціна товару складається:
- в оптовій торгівлі – з оптової ціни промислового підприємства (як сформована із собівартості та прибутку підприємства) та оптово-збутової націнки;
- в роздрібній торгівлі – з ціни оптової торгівлі (або підприємства) і торгової націнки.
Непрямі податки (ПДВ, акцизний збір) розраховуються понад визначену ціну реалізації на всіх етапах реалізації товарів. У в роздрібній торгівлі націнка встановлюється з урахуванням ПДВ. Розмір націнки торгові підприємства визначають самостійно, виходячи зі стану ринку.
Розрахунки з покупцями в оптовій торгівлі здебільшого здійснюють в безготівковій формі, в роздрібній – виручка надходить готівкою в каси торгового підприємства.
Згідно із законодавством підприємства торгівлі та громадського харчування повинні здійснювати розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Реєстратор розрахункових операцій – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносять: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касову систему, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
РРО повинні бути зареєстровані та опломбовані у встановленому порядку. Дозволяється застосовувати тільки ті РРО, які включені до Державного реєстру. Постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18. 02. 2002 р. затверджено вимоги до реалізації фіскальних функцій РРО. У разі виходу РРО з ладу або відключення електроенергії (не більш як 72 год.) розрахункові операції здійснюються з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Статтею 17 Закону передбачено штрафні санкції за невикористання РРО. Згідно зі ст. 10 Закону постановою Кабінету Міністрів України затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено не використовувати РРО, а вести розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій. Зокрема, без РРО можуть здійснюватись пересувна торгівля, роздрібна торгівля на ринках (крім кіосків, магазинів тощо), торгівля газетами, журналами на підприємствах поштового зв'язку, якщо обсяг їх в асортименті перевищує 50%, продаж транспортних квитків у кіосках і салонах транспортних засобів, продаж страв безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів тощо.
Торгова діяльність повинна здійснюватись із дотриманням встановлених вимог зокрема:
- забезпечення прав споживачів;
- наявність цінників, документів, що підтверджують якість товарів, тощо;
- дотримання санітарних вимог;
- наявність контрольних ваг та інших засобів вимірювальної техніки;
- дотримання термінів зберігання товарів;
- дотримання правил продажу відповідних товарів, затверджених наказами МЗЕЗторгу;
- при розрахунках з покупцями має бути забезпечена достатня кількість розмінної монети, приймання зношених купюр та ін.
Бухгалтерський облік у торгівлі, як і в інших галузях, ведеться згідно із законодавством України та національними стандартами бухгалтерського обліку.
Особливості галузі зумовлюють особливості обліку в ній:
1. У торгівлі немає витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, але є витрати, пов'язані зі зберіганням та реалізацією товарів. Ці витрати називаються витратами обігу і обліковуються на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні витрати».
2. Торгові підприємства закупають товари за купівельними цінами, а продають дорожче – за цінами продажу. В оптовій торгівлі облік придбаних товарів ведеться за купівельними цінами або за продажними. В роздрібній торгівлі товари обліковують за купівельними цінами або за цінами продажу, якщо інші методи оцінки використовувати недоцільно. До прийняття національних стандартів облік за цінами продажу був єдиним дозволеним у роздрібній торгівлі. Це зумовлено великою номенклатурою товарів і продажем їх у невеликій кількості. Вираховувати купівельну і продажну ціну кожних реалізованих 300 г товару недоцільно і трудомістко. Тому при обліку за цінами продажу на підприємствах роздрібної торгівлі при придбанні товарів на них відразу встановлюється торгова націнка (кредит рахунку 285 «Торгова націнка») і далі визначається обсяг реалізації тільки за цінами продажу. В кінці місяця розраховується середня величина торгових націнок в продажній вартості реалізованих товарів і, відповідно, купівельна вартість реалізованих товарів.
3. Фінансовий результат від реалізації товарів у торгівлі визначають як різницю між цінами продажу без ПДВ (доходом від реалізації) та купівельними цінами (собівартістю) реалізованих товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, мають встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витрати обігу і забезпечити певний рівень прибутку.
Специфічні рахунки для обліку в торгівлі:
28 «Товари» (з відповідними субрахунками) ; 902 «Собівартість реалізованих товарів»; 702 «Дохід від реалізації товарів»;
92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» – для обліку витрат обігу.
Схема обліку надходження та реалізації товарів і витрат обігу в торгівлі (рис. 1. 1) :
 
Рис. 1. 1. Схема обліку надходження та реалізації товарів і витрат обігу в торгівлі
 
Схема обліку в торгівлі в цілому не дуже відрізняється від схеми обліку на промислових підприємствах. Основна відмінність полягає у відсутності рахунку 23 «Виробництво», немає витрат на виробництво і списання їх на рахунок 26 «Готова продукція».
Оподаткування і податковий облік у торгівлі здійснюються згідно із законодавством.
Особливості:
- клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків на виробництві в роздрібній торгівлі (і в торгівлі автомобілями) – 5, в оптовій торгівлі – 23;
- в торгові підприємства, створені після набуття чинності декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20. 05. 93 р. № 56, сплачують збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;
- підприємства, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними виробами, сплачують збір на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства в розмірі 1% від суми виручки від реалізації.
Щодо основних ділянок бухгалтерського обліку, то облік суттєво не відрізняється від обліку в промисловості:
- облік грошових коштів ведеться згідно з постановами правління НБУ; особливістю є обов'язковість застосування РРО при розрахунках готівкою і можливість здавання виручки до банку торговим підприємствам, які здійснюють торгівлю вночі, вранці наступного дня;
- облік оплати праці, фінансова звітність, облік розрахункових операцій, облік капіталу, необоротних активів тощо суттєво не відрізняється від інших галузей;
- торгові підприємства витрачають досить значні кошти на рекламу, зокрема, на рекламування товарів у вітринах.
 
1.3. Аналіз нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку, контролю і аналізу операцій з руху товарів
 
На даному етапі в Україні проходить процес максимального зближення вітчизняного бухгалтерського обліку до рівня міжнародних стандартів. Це супроводжується постійними змінами законодавчих актів, нормативних документів, які регулюють організацію і методологію бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці.
Основною законодавчою, нормативною й інструктивною базою обліку товарів є:
Податковий кодекс України від 02. 12. 2014 № 2755-VI – Верховна Рада України.
Декрет Кабінету Міністрів України « Про місцеві податки й зборах», зі змінами й доповненнями, внесеними Законами України від 17 червня 1993 N 3293-XII;
Закон України від 15 вересня 1995N 329/ 95-ВР « Про акцизний збір на алкогольні напої й тютюнові вироби», з наступними змінами й доповненнями; Закон України від 18 лютого 1997N 75/ 97-ВР « Про внесення змін у Закон України» Про податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів «, з наступними змінами й доповненнями;
Закон України Про аудиторську діяльність від 22. 04. 1993 № 3125-XII.
Закон України « Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» від 16. 07. 99г, з наступними змінами й доповненнями;
Закон України « Про внесення змін у Закон України» Про оподаткування прибутку підприємств « від 22. 05. 97 року з наступними змінами й доповненнями.
Закон України « Про фінансовий лізинг» від 11. 12. 03 г. № 1381-IV з наступними змінами й доповненнями;
Закон України « Про плату за землю» від 3. 07. 92р, з наступними змінами й доповненнями;
Закон України « Про податок на додану вартість» від 03. 04. 1997 року з наступними змінами й доповненнями.
Закон України від 18 січня 2001N 2240-III « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й видатками, обумовленими народженням і похованням», з наступними змінами й доповненнями;
Закон України від 2 березня 2000N 1533-III « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з наступними змінами й доповненнями;
Закон України від 21. 11. 00р. № 2181 « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами», з наступними змінами й доповненнями;
Закон України від 22. 05. 2003г. № 889-IV « Про податок з доходів фізичних осіб», зі змінами.
Закон України від 23 вересня 1999N 1105-XIV « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на проведенні й професійного захворювання, повлекших втрату працездатності «, з наступними змінами й доповненнями; Закон України від 9 липня 2003N 1058-IV « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з наступними змінами й доповненнями;
Порядок ведення книги обліку доходів і видатків господарських операцій суб'єктами малого підприємництва – юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподатковування, обліку й звітності, затверджений ДПСУ від 13. 10. 98 г. № 477, зі змінами й доповненнями;
Порядок ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затверджений наказом ГНА України від 30. 05. 97 г. № 165, зі змінами й доповненнями
Порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), затверджений наказом ГНА України від 30. 05. 97 г. № 165, зі змінами й доповненнями;
Порядок заповнення податкової накладній, затверджений наказом ГНАУ від 30. 05. 1997р. № 165, зі змінами й доповненнями;
Порядок заповнення й надання податкової декларації по ПДВ, затвердженому наказом ГНА від 30. 05. 97 г., зі змінами й доповненнями;
Указ Президента України від 28. 06. 99р. « Про внесення змін в указ президента від 03. 07. 98 г. № 727» Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва «, зі змінами й доповненнями;
Указ Президента України від 7 серпня 1998 № 857/98 « Про деяких змінах в оподатковуванні «, зі змінами й доповненнями; 18. Инши нормативні й інструктивні документи.
Нормативних документів, що регулюють господарські операції з виробничими запасами, яких досить багато, крім того вони часто змінюються і є особливими для окремих суб'єктів господарювання. А саме:
1. П (с) БУ 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20. 10. 99 р. (Зі змінами й доповненнями) – регулює порядок оцінки й обліку ТМЦ на підприємстві й розкриття інформації у фінансовій звітності. Дає аудиторові інформацію про нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних з рухом запасів.
2. План рахунків БУ активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30. 11. 99 г. і зареєстрований у Міністерстві юстиції України № 892/4185 – визначає методологію обліку у всіх сферах економічної діяльності.
3. Інструкція з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів, затверджена наказом Головного керування Державного казначейства України № 90 від 30. 10. 98 р. (Зі змінами й доповненнями) – регулює порядок оцінки й обліку ТМЦ на підприємстві й розкриття інформації у фінансовій звітності..
4. Наказ Міністерства статистики України « Про затвердження типових форм первинних документів по облікові сировини й матеріалів» від 21. 06. 96 р. № 193-визначає типові форми первинних документів при веденні складського обліку запасів.
5. Нормативні документи про інвентаризацію запасів – визначає організацію й проведення інвентаризації запасів, завдяки цій інформації аудитор дотримується нормативних актів при здійсненні контролю над цілісністю запасів, визначення розмірів недостач, ушкодження запасів, установлення осіб, відповідальних за збитки.
6. Нормативні документи про документи й документообіг у бухгалтерському обліку – визначає порядок оформлення первинних документів при виконанні господарських операцій, пов'язаних з одержанням і відпусткою запасів.
7. Нормативні документи про поставки продукції виробничо-технічного призначення – визначає договірні відносини між підприємствами й покупцями виробничо – технічного призначення. Допомагає аудиторові в певні доцільності придбання продукції і її використанні, дотримання правил приймання по кількості і якості.
8. Нормативні документи про бухгалтерський облік МБП – визначає порядок обліку МБП, дозволяє аудиторові більш ефективно досліджувати операції із МБП.
Основні нормативні документи з регулювання питань обліку руху товарів наведені у табл.. 1. 2.
 
Таблиця 1. 2. Нормативно-правова база з питань обліку, аналізу, аудиту руху товарів
 
Поряд з інструктивною і нормативною літературою в дипломній роботі використовувались і літературні джерела. Основні з них наведені в таблиці. 1. 3.
 
Таблиця 1. 3. Література з питань обліку, аналізу, аудиту руху товарів
 
Отже, роблячи висновки даного розділу варто зазначити: щодо нормативної бази, то вона є «батогранною», так як законодавчі та нормативні акти регулюють порядок створення підприємств, а також організацію обліку руху товарів. Проте на сучасному етапі розвитку України законодавство є настільки різнобічним та часто змінюваним, що інколи одні законодавчі акти суперечать іншим, або ж зустрічається багато неврегульованих нюансів, які є досить суттєвими для здійснення тієї чи іншої діяльності.
Виходячи із вищевикладеного можна зробити висновок, що поки буде існувати неоднозначність та невизначеність в законодавстві досягнути балансу руху товарів підприємство не в змозі.
 
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ОХОРОНА ПРЦІ В ГАЛУЗІ
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства
 
Мережа супермаркетів «Укрмаркет» є найбільшою торговою мережею України, магазини мережі представлені як у Києві, так і в регіонах країни. Супермаркет «Укрмаркет» – це магазин самообслуговування, середня торгова площа супермаркету 1200 кв. м., асортимент варіюється від 6000 до 12011найменувань продуктів харчування і супутніх товарів залежно від величини магазину. В даний час в торговій мережі «Укрмаркет» по всій країні працює більше 20 тис. чоловік. Історія розвитку У березні 2001 року відбулося відкриття першого магазину в Києві, всього в перший рік існування відкрито 5 магазинів. У 2002 році мережа зросла до 22 супермаркетів у Києві, Одесі, Дніпропетровську та Запоріжжі. 40 магазинів торгової мережі «Укрмаркет» (18 в Києві, 8 у Дніпропетровську, 7 в Одесі, 2 у Запоріжжі, і по одному в Хмельницькому, Рівному, Миколаєві, Чернівцях та Черкасах) обслуговували покупців у 2003 році.
Мережа магазинів «Укрмаркет» має у своєму розпорядженні дві власні торгівельні марки «Премія» та «Повна чаша».
Якість продуктів на полицях супермаркетів «Укрмаркет» – одна з найбільш пріоритетних завдань «Укрмаркет». Ми намагаємося запропонувати Вам максимально широкий асортимент продуктів гарантовано безпечного якості. Для цього створено Службу контролю якості – департамент, який розробляє внутрішні стандарти якості і контролює якість продуктів харчування на всіх етапах – виробництво, транспортування, зберігання – до появи товарів на полицях магазинів.
Пріоритетними постачальниками для «Укрмаркет» є виробники, що впровадили у себе міжнародні системи управління якістю, орієнтовані на клієнта і поставили собі високу планку виробничої культури.
Дуже важливий етап контролю – транспортування продуктів та стандарти роботи складських приміщень. На цьому відрізку ми проводимо контроль умов зберігання товарів на складах, контроль оборотності і ротації товарів. Крім цього, проводиться контроль температурних режимів автотранспорту в процесі транспортування. При прийманні товару здійснюється контроль термінів придатності та інших узгоджених параметрів якості. Особливо важливим та позитивним фактором постачання товарів до магазинів «Укрмаркет» є наявність власного вантажного автопарку, що дозволяє постачати необхідні товари в необхідні терміни.
Організаційна структура ЗАТ «Укрмаркет» наведена на рис. 2. 1.
 
Рис. 2. 1. Організаційно-виробнича структура ЗАТ «Укрмаркет»
 
Діяльність корпорації спрямована на підвищення професіоналізму працівників, покращення умов праці, безпеки виробничих процесів та гарантування їх соціального захисту. Саме тому на ЗАТ «Укрмаркет» впроваджена і сертифікована система управління безпекою та гігієною праці ДСТУ – П OHSAS 18001: 2010.
Працівників забезпечено належними умовами праці та життя. Кожного року передбачено підвищення рівня кваліфікації працівників, медичне обстеження, надання першої допомоги, профілактичне лікування, розвиток соціальної сфери.
«Укрмаркет» є одним із кращих роботодавців України. Середня заробітна плата в корпорації перевищує середню в країні та галузі і у 2013 році збільшилась на 10% в порівнянні до 2012 року.
Кожен працівник має можливість отримати додаткову професійну освіту, підвищити кваліфікацію відповідно до програми розвитку і навчання персоналу.
Розглянемо основі показники роботи «Укрмаркет» (табл.. 2. 1.).
 
Таблиця 2. 1. Основні показники роботи ЗАТ «Укрмаркет» за 2014-2015 рр.
 
Як видно з наведеної таблиці 2. 1. в 2015 році випуск товарної продукції в діючих цінах зріс на 39599 тис. грн. чи на 31, 4%.
Зростання оптових цін на вищеперераховані види товарної продукції було обумовлено подорожчанням сировини та підвищення загального рівня цін в країні.
Також за результатами аналізу можна бачити, що середньооблікова кількість персоналу зросла на 43 особи. Середньомісячна заробітна плата працівників зросла на 888, 02 грн., собівартість товарної продукції за рахунок збільшення кількості працівників та середньомісячної заробітної плати зросла на 44045 тис. грн.., або на 34, 28%.
Враховуючи зміни вищеперерахованих показників можна бачити, що прибуток від випуску товарної продукції підприємства зменшився на 13535 тис. грн.., або на 84, 46%, що є негативною тенденцією для діяльності підприємства. Окрім цього можна бачити, що рентабельність продажу «Укрмаркет» має тенденцію до збільшення, що у 2014р. становила – 1, 92, а у 2015р. 1, 93, що означає, що на підприємстві на грн.. витрат припадає 93 коп. прибутку. Чистий прибуток підприємства має тенденцію до зменшення і на кінець 2015р. становив 240 тис. грн.., відхилення від 2014р. становить 97, 88%, що є негативною тенденцією для діяльності підприємства [40, c. 185].
Наступним кроком аналізу діяльності «Укрмаркет» виступає аналіз фінансових результатів підприємства (табл.. 2. 2.).
 
Таблиця 2. 2. Аналіз фінансових результатів за 2014-2015р. р. (тис. грн..)
 
Аналізуючи дані таблиці 2. 2. можна зробити наступні висновки. Дохід від реалізації товарної продукції у 2015р. збільшився на 17925 тис. грн.., або 8, 86%. Чистий реалізаційний доход збільшився на 15894 тис. грн.., або на 1, 61%, що пов’язано із зменшенням суми акцизного збору на 1795 тис. грн.., або на 9, 58%. Велике значення на величину чистого доходу оказують інші відрахування з доходу підприємства, які збільшилися у 2015р. на 66, 94%. Собівартість реалізації товарної продукції зросла майже пропорційно до виручки від реалізації – на 8, 11%, але її зростання є меншим, отже, комбінат має економію на витратах на виробництво продукції. Валовий прибуток підприємства показав зростання на 16, 52%. Окрім цього, бачимо значне збільшення інших операційних прибутків підприємства на 89, 37%. Адміністративні витрати збільшились на 53, 31%, витрати на збут – на 38, 44%, а інші операційні витрати – на 83, 19%.
Загальні фінансові результати від операційної діяльності підприємства скоротилися на 5738 тис. грн.., або 31, 66%. Фінансові результати від звичайної діяльності скоротилися на 83, 46%, що пов’язано із значним збільшенням фінансових та інших видів витрат. У відповідність до фінансових результатів сума прибутку на податок підприємства також має тенденцію до скорочення на 50, 17%. В цілому скорочення чистого прибутку підприємства склало 97, 88%.
 
2.2. Охорона праці в галузі
 
Організація роботи в сфері забезпечення безпеки виробничої діяльності полягає у виборі й формуванні такої структури керування охороною праці на підприємстві, яка щонайкраще відповідала б виконанню свого головного завдання – створенню безпечних і здоровіших умов праці для працюючого персоналу.
Відповідальність за стан охорони праці на ЗАТ «Укрмаркет» покладена на службу охорони праці, яку очолює інженер по охороні праці.
На підприємстві забезпечується дотримання законів, норм, правил і інструкцій з охорони праці. У відділі охорони праці працюють інженери по техніки безпеки й пожежної безпеки.
На підприємстві діє адміністративно-суспільний контроль охорони праці. У кожному цеху на кожній ділянці виробництва є журнали контролю, у яких постійно ведуться записи й оцінки про виконання робіт зі створення безпечних умов праці.
Умови праці визначаються технологією виробництва, його організацією й трудовим процесом, з одного боку санітарно-гігієнічною обстановкою, що й оточує робітника, з іншої. До санітарно-гігієнічних умов праці ставляться метеорологічні умови й фактори, ступінь забруднення повітря парами, пилом, газами, а також шуми й вібрації.
В 2005 році був прийнятий колективний договір, де в розділі «Умови й охорона праці» адміністрація зобов'язується:
1. Виконувати заходи щодо поліпшення умов праці.
2. Забезпечити строге дотримання посадовими особами законодавства про охорону праці.
3. Організувати контроль над дотриманням повітря робочої зони відповідно до вимог Дст 121005 – 88.
4. Містити промислові й допоміжні будівлі й спорудження, територію й агрегати відповідно до вимог «Правил охорони праці» і санітарних норм СН і ПП – 92. 76 і забезпечити культуру виробництва.
5. Забезпечити організацію й проведення навчання, стажування робітників і фахівців, з наступною перевіркою знань правил інструкцій з охорони праці.
6. Забезпечити безпечні умови ведення робіт на всіх фазах виробництва, не допускати до експлуатації машини, механізми й устаткування, не відповідні до вимог охорони праці, забезпечити строге дотримання посадовими особами технологічної дисципліни й графіків планово-запобіжних ремонтів.
7. Щомісяця відшкодовувати робочим витрати на придбання молока, з розрахунку 0, 5 літра на робочу зміну, у дні фактичної зайнятості на роботах, пов'язаних із застосуванням хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується застосування молока або інших рівноцінних продуктів, згідно із затвердженим списком професій і робіт.
8. Систематично обновляти й поповнювати навчальні посібники, засоби агітації й пропаганди для кабінету охорони праці.
9. Вчасно видавати працівникам спецодяг, спеціальне взуття й захисні пристосування належної якості, кількості й розмірів відповідно до норм.
10. Контролювати справність і обов'язкове носіння спецодягу, спеціальному взуття й інших засобів індивідуального захисту.
11. Мати у всіх підрозділах і цехах аптечки з необхідною кількістю медикаментів і перев'язних засобів по встановленій нормі на один працюючого.
12. Дотримувати трудового зобов'язання в частині умов праці жінок і підлітків.
13. Забезпечити при вступі на роботу проведення попередніх, а так само, періодичних медичних оглядів трудящих відповідно до наказу Мінздраву України № 55.
14. Вчасно забезпечувати робітників газованою водою.
15. Робити відшкодування праці відповідно до «Правил відшкодування роботодавцями шкоди, заподіяному працівникові каліцтвом, професійним захворюванням, іншими ушкодженням здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків», затвердженими постановою Верховної Ради України від 24. 12. 92 року № 4214 – 1.
16. Адміністрація щокварталу проводить аналіз захворюваності, медичного обслуговування, виробничого травматизму й умов праці.
Одним з найважливіших напрямків охорони праці на підприємстві є забезпечення працівників інструкціями з охорони праці. Дана робота здійснюється відповідно до «Методичних вказівок по розробці правил і інструкцій з охорони праці».
Інструкція з охорони праці – нормативний акт, що встановлює вимоги по охороні праці при виконанні робіт у виробничих приміщеннях і в інших місцях, де проводяться ці роботи або виконуються службові обов'язки.
Інструкції з охорони праці можуть бути типові (галузеві) для працівників підприємств, ділянок і конкретного робочого місця. Інструкції з охорони праці розробляються на основі міжгалузевих і галузевих правил по охороні праці й не повинні їм суперечити.
У ЗАТ «Укрмаркет» також є інструкція з видів діяльності.
Затверджені інструкції в ЗАТ «Укрмаркет», для працівників, ураховуються службою охорони праці підприємства в журналі обліку. Нагляд і контроль над дотриманням правил і інструкцій з охорони праці здійснюється федеральними органами нагляду.
Інструкції для працівників по професіях і на окремі види робіт розробляються відповідно до затвердженого роботодавця переліком, який складається при участі керівників підрозділів, служб головних фахівців і ін. Розробка інструкцій для працівників здійснюється на основі наказу роботодавця.
Інструкції для працівників розробляються керівниками підрозділів (цехів, відділів)
Служба охорони праці організації здійснює контроль над своєчасною розробкою й переглядом інструкції для працівників, а також надає методичну допомогу розроблювачам.
Типова інструкція й інструкція для працівників повинні містити наступні розділи:
- загальні вимоги безпеки;
- вимоги безпеки перед початком робіт;
- вимоги безпеки під час роботи;
- вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;
- вимоги безпеки по закінченню робіт.
Перевірка інструкцій на відповідність вимогам діючих державних стандартів, санітарних норм і правил у ЗАТ «Укрмаркет» проводиться не рідше одного разу в 5 років.
Перевірка інструкцій для працівників по професіях або по видах робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою, проводиться не рідше одного разу в 3 року.
Якщо протягом терміну дії інструкції, умови праці працівників на підприємстві не змінилися, то наказом роботодавця дія інструкції продовжується на наступний рік.
Видача інструкцій на підприємстві керівникам підрозділів організації проводиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій.
У керівника підрозділу організації постійно зберігається комплект діючих у підрозділі інструкції для працівників усіх професій і по всіх видах робіт.
Інструкції працівникам у ЗАТ «Укрмаркет» видаються на руки під розписку, в особистій картці інструктажу для вивчення при первинному інструктажі, або зберігатися в іншім місці, доступному для працівників.
Контроль організації охорони праці на підприємстві здійснюється:
- роботодавцем і керівниками підрозділів;
- через спільний адміністративно-суспільний контроль;
- інспекторами державного спеціального нагляду;
- інспекторами державної служби по охороні праці;
- через огляди по охороні праці й техніці безпеки.
При чисельності працюючих більш 100 людей, створюється служба охорони праці або вводиться посада фахівця з охорони праці, а при чисельності менш 100 людей працюючих розв'язок про створення служби охорони праці ухвалює роботодавець із урахуванням специфіки діяльності даної організації. Якщо на підприємстві немає служби охорони праці, то роботодавець містить договір з фахівцем або організаціями, що виявляють послуги в галузі охорони праці.
Структура служби і її чисельність визначається роботодавцем, з урахуванням рекомендації федерального органа виконавчої влади, що відає питаннями охорони праці.
На розглянутім підприємстві також є служба охорони праці, у яку входить гол. інженер і фахівець із охорони праці. Керує цією службою головний інженер.
Обов'язки служби охорони праці.
1. Проводити аналіз стану й причин виробничого травматизму й професійних захворювань.
2. Розробляти заходу щодо попередження нещасних випадків і профзахворювань, а також організувати впровадження заходів.
3. Організувати роботу із проведення перевірок технічного стану будівель, споруджень, устаткування на відповідності їх вимогам техніки безпеки;
4. Організація роботи з атестації робочих місць на відповідності вимогам безпеки;
5. Участь у розслідуванні нещасних випадків і оформлення документації по розслідуванню;
6. Проведення вступного інструктажу.
Обов'язкові види інструктажів:
1. Вступний
2. Первинний
3. Повторний
4. Поточний
5. Позаплановий
Вступний інструктаж проводить головний інженер по 2-х вартовий програмі.
Зміст:
- знайомство із правилами внутрішнього трудового розпорядку з основною нормативною документацією;
- із правилами поведінки на території;
- з основними небезпечними й шкідливими виробничими факторами;
- із загальними засобами індивідуальної й колективної засобів захисту;
- із правилами протипожежної безпеки.
Результати оформляються в журналі, який зберігається у відділі праці, і підтверджуються підписами обох сторін.
Первинний інструктаж проводить майстер зі знову вступниками на роботу, переведеними з іншого робочого місця або з іншої організації.
Зміст:
- знайомство з основним устаткуванням шкідливими й небезпечними факторами;
- із загальними засобами індивідуального захисту.
Інструктаж супроводжується практичним показом приймань і методів безпечної роботи.
Результати оформляються в журналі, який зберігається на ділянці й підтверджується підписами обох сторін.
Повторний інструктаж проводить фахівець із охорони праці через кожні три місяці по програмі первинного інструктажу з метою відновлення знань. Оформляється в тому ж журналі з підписами обох сторін.
Поточний інструктаж проводиться фахівцем з охорони праці, безпосередньо перед початком робіт, на які оформляється вбрання-допуск. Оцінка робиться в убранні, там же вказується строк, на який видається вбрання.
Позаплановий інструктаж проводить головний інженер або інженер по техніці безпеки після порушень вимог охорони праці, після нещасного випадку при впровадженні нової нормативної документації, при зміні ходу технологічного процесу при впровадженні нових засобів механізації. Оцінку робить, інженер по охороні праці у своєму журналі підпису не ставляться, Позаплановий інструктаж проводять при перервах у роботі для робіт з підвищеною небезпекою понад 30 дні, для інших понад 60 дні
Основні види контролю:
1. Оперативний керівник робіт і інших посадових осіб.
2. Контроль вимоги безпеки праці при атестації робочих місць.
3. Контроль, здійснюваний службою охорони праці.
4. Відомчий контроль вищих організацій.
5. Державний контроль інспекціями Госнадзора.
Оперативний контроль здійснюється адміністрацією на всіх рівнях щодня в масштабах керованих нею підрозділів. Особлива роль при цьому належить майстрам і бригадирам, які здійснюють контроль перед початком роботи й протягом робочого дня.
При атестації робочих місць поряд з оцінкою технічного оснащення робочих місць і їх організації проводиться аналіз їх відповідності вимогам охорони праці. До складу атестаційної комісії входять головні фахівці організації й фахівці служби охорони праці, а до складу атестаційної комісії ділянок обов'язково входять майстра й бригадири. За результатами атестації заповнюються карти атестації робочих місць. Офіційний висновок про оцінку умов праці дають органі експертизи умов праці, міністерства праці й соціального розвитку України.
У ЗАТ «Укрмаркет» атестація проводиться не рідше одного разу в 5 років з моменту проведення останніх вимірів. На підприємстві при проведенні атестації видається наказ, у якім визначаються строки й графік проведення робіт з атестації.
Документи атестації робочих місць за умовами праці є матеріалами строгої звітності й підлягають зберіганню протягом 45 років.
Контроль, здійснюваний службою охорони праці, проводиться в декількох формах:
1. Цільові перевірки, які ставлять своїм завданням контроль виробничого встаткування за певною ознакою.
2. Об’єктом контролю можуть бути:
- засобу колективного захисту у виробничих приміщеннях (система вентиляції, опалення, висвітлення, кондиціювання).
Контроль проводиться в масштабах усієї організації.
Комплексні перевірки проводяться на одній ділянці, у цеху. Об'єктом контролю є встаткування, яке перевіряється на відповідність комплексу техніки безпеки, установленими стандартами ССБТ.
Відомчий контроль проводиться у вигляді цільових і комплексних перевірок виробничого встаткування, які проводять комісії на чолі з головними комісіями міністерств і територіальних керувань.
Облік і розслідування нещасних випадків на виробництві ведеться відповідно до положення про розслідування нещасних випадків на виробництві. Умови поширюються на підприємства всіх видів власності.
Відповідно до положення до обліку й розслідуванню підлягають:
1. нещасні випадки, які привели до необхідності перекладу працівника на іншу роботу
2. тимчасову або стійку втрату їм працездатності
3. або його смерть.
Які відбулися:
1. на робочім місці
2. на території підприємства
3. за територією підприємства, але роботи виконувалися за письмовим наказом адміністрації; при проходженні до місця роботи або з роботи на транспорті, наданому організацією.
При нещасному випадку роботодавець зобов'язаний:
1. організувати надання першої медичної допомоги;
2. при необхідності доставити потерпілого в лікувальну установу;
3. організувати формування комісії з розслідування;
4. забезпечити схоронність робочого місця або всього місця події до початку розслідування, якщо це не загрожує життю й у наслідку не приведе до аварії.
У ЗАТ «Укрмаркет» інженером по охороні праці створюється план заходів щодо забезпечення промислової безпеки на рік.
План заходів щодо забезпечення промислової безпеки на поточний рік;
- Організація системи керування промисловою безпекою;
- Прізвище працівника, відповідального за здійснення виробничого контролю, його посада, утвір, стаж роботи зі спеціальності, дата останньої атестації по промисловій безпеці;
- Кількість небезпечних виробничих об'єктів з описом потенційних джерел небезпек і можливих наслідків аварій;
- Виконання плану заходів щодо забезпечення промислової безпеки, результати перевірок, усунення порушень, виконання приписань спеціально уповноважених в області промислової безпеки;
- План заходів щодо локалізації аварій і ліквідації їх наслідків;
- Копії договорів страхування ризику відповідальності за заподіяння шкоди при експлуатації небезпечного виробничого об'єкта;
- Стан устаткування, застосовуваного на небезпечному виробничому об'єкті й підмета обов'язкової сертифікації;
- Огляд і контрольний випробування небезпечних виробничих об'єктів;
- План проведення контрольно-профілактичних перевірок на наступний рік;
- Оцінка готовності працівників експлуатуючої організації до дій під час аварії;
- Опис аварій і нещасних випадків, що відбулися на небезпечному виробничому об'єкті, аналіз причин їх виникнення й вжиті заходи;
- Підготовка й атестація керівників, фахівців і інших працівників, зайнятих на небезпечних виробничих об'єктах, в області промислової безпеки.
У ЗАТ «Укрмаркет» інженер по охороні праці проходить навчання й перевірку знань по охороні праці періодичністю не рідше 1 рази в 12 місяців. Головні фахівці підприємства, включаючи керівників, навчаються й атестуються кожні 3 року в спеціальних навчальних центрах. Засобу на навчання виділяються незначні.
Виходячи з даних ЗАТ «Укрмаркет» розрахуємо втрати, пов'язані із травматизмом і захворюваннями на підприємстві за період 2014-2015р. р. у таблиці 2. 3.
 
Таблиця 2. 3. Травматизм і захворювання на підприємстві
 
 
Дані таблиці показують, що число травмованих в 2015 році поменшало на 1 людину в порівнянні з минулим роком, це пов'язане з тим, що на підприємстві приділяється велика увага навчанню по охороні праці. Середньоденна виплата по лікарняних аркушах, пов'язана із травматизмом також збільшилася в 2015 році на 37 грн. 20 коп., а середньоденна виплата, пов'язана із захворюваннями збільшилася ненабагато, на 19 грн.. 10 коп. Засобу, виділювані на поліпшення умов праці невеликі, але й вони в 2015 році витрачені більше на 28 грн. у порівнянні з 2014 р. У цілому бачимо, що втрати, пов'язані із травматизмом і захворюваннями на підприємстві невеликі, а значить підприємство в особі керівника, виконує вимоги охорони праці й безпеки й стежить за травматизмом і захворюванням працівників.
Дані взяті в бухгалтерії, відділі охорони праці, в інженерів по техніки безпеки, у планово-економічному відділі
Для того щоб здійснити розрахунок втрат, пов'язаних із травматизмом, скористаємося наступними документами: відомості про зарплату, лікарняні аркуші, звіти про нещасні випадки. Дані для розрахунків зводяться в таблицю 2. 4.
 
Таблиця 2. 4. Показники травматизму
 
 
На основі даних, представлених у таблиці, видне, що травматизм у ЗАТ «Укрмаркет» за останній рік іде до зниження, в 2015 р. на 1 випадок відбувся менше, чим в 2014 р., це говорить про те, що службою охорони праці приділяється особлива увага навчанню по охороні праці й техніці безпеки, наслідку зменшення числа нещасних випадків іде зниження числа непрацездатних днів, а значить і зниження показника непрацездатності, який знизився на 293 дня. На 1000 людей в 2014 році довівся 427 день, а в 2015 р. -134 дня. Це можна сказати й про вагу травматизму, який за останній рік знизився з 64 до 39 дня. Показник непрацездатності травматизму знизився за останній рік утроє. Це говорить про те, що з 1000 непрацездатних днів в 2015 році з вини травматизму довелося 134 дня. У цілому бачимо, що всі показники травматизму йдуть до зниження, це пов'язане з тим, що на підприємстві ведеться поліпшення робочих місць, приділяється особлива увага навчанню й охороні праці й техніці безпеки з робітниками, усуваються недоліки в устаткуванні, наслідку яких могли привести до травм.
Визначення економічних втрат, пов'язаних із травматизмом
Розміри збитку від травматизму визначаються:
Му. т. = Дт (В + Бт) грн,
де Му. т. – матеріальний збиток, який наноситься у зв'язку з тим, що працівники, що одержали травму, не беруть участь у виробництві матеріальних цінностей, Грн.
Дт – загальне число робочих днів, загублених усіма травмованими;
У – середнє часткове вироблення на один працюючого;
Бт – середній розмір виплат по лікарняних аркушах, що постраждали від травм.
Му. т. 1 = 192 (655+95, 2) = 144000 Грн.
Му. т. 2 =78 (983+132, 4) = 86970 Грн.
Розміри збитку від травматизму в 2014 році склали 144000 Грн., а в 2015 році знизилися до 86970 Грн., зниження відбулося внаслідок зменшення числа робочих днів загублених усіма травмованими, а також збільшення середнього вироблення на один працюючого.
Протипожежна профілактика – це комплекс заходів, спрямованих на попередження пожеж і створення умов для їхнього успішного гасіння.
Проблема попередження пожеж і боротьба з ними перебуває в тісному зв'язку із проблемами охорони праці. Профілактика й попередження пожеж ведеться на науковій основі й служить складовою частиною технологічних процесів виробництва, а також планування й забудови території підприємства.
На підприємстві розроблені інструкції із заходів пожежної безпеки, у яких зазначені для окремих ділянок виробництва заходу щодо протипожежного режиму, граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, порядок і норми зберігання взрыво- і пожароопасных речовин. По кожній інструкції призначена відповідальна особа їх числа інженерно-технічних працівників.
Для гасіння пожеж на підприємстві існує пожежна охорона, усі виробничі цехи й приміщення обладнані пожежною сигналізацією.
Сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці сприяють збереженню здоров'я людини й підтримці стійкого рівня його працездатності. Робота з поліпшення умов праці припускає в першу чергу вдосконалювання техніки, технології й фізико-хімічних властивостей сировини, а також подальше вдосконалювання виробничих процесів з урахуванням комплексу санітарних норм, стандартів, вимог. Дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, ваги й напруги трудового процесу проводяться на конкретних робочих місцях шляхом лабораторних досліджень, інструментальних вимірів і розрахунків.
Шум і вібрація багато в чому подібні між собою, але один сприймається слухом, інша дотиком. У цей час шум-один з найпоширеніших факторів зовнішньої, у тому числі виробничої, середовища.
Тому що ЗАТ «Укрмаркет» займається розпилюванням деревини на дисковій пилорамі, то захистом від впливу шуму є звукопоглинання, яке досягається облицюванням приміщення звуковбирними матеріалами: мінеральною ватою, капроновим волокном. Також індивідуальними засобами захисту є навушники й шоломофони.
При вібрації індивідуальними засобами захисту є: рукавиці з ущільненими долоньками, спеціальне взуття на стовщеній підошві. Ручний інструмент передбачає противовібраційні рукоятки.
У міру розвитку науково-технічного прогресу з'являються нові виробничі шкідливості. Зокрема, серйозну небезпеку для здоров'я працівників представляють виробничі випромінювання й електромагнітні поля. Вплив випромінювань на людський організм визначається їхнім типом і інтенсивністю, а також тривалістю впливу на людину.
У поняття мікроклімат виробничого середовища входять температура, вологість, рух повітря.
Оптимальні й припустимі метеорологічні умови для робочої зони приміщення встановлені санітарними нормами. Вони враховують пору року, категорію ваги робіт, характеристику приміщення по кількості виділюваного тепла.
Пори року розділені на два періоди: холодний при середньодобовій температурі зовнішнього повітря менше або рівної 10°С, теплий – при температурі зовнішнього повітря вище 10 °С. При температурі рівної -25°С працівники по заготовці лісу не виходять на роботу, це пов'язане з тим, що техніка не може під'їхати до місця вирубки лісу, та й не всі робітники переносять таку низьку температуру
Усі види робіт виконуваних на виробництві по ступеню фізичної ваги діляться:
1. легкі (виробництво, сидячи або стоячи, пов'язані з ходьбою, але не вимагають систематичної фізичної напруги або підняття й переносу ваги).
2. середньої ваги (пов'язані з постійною ходьбою, роботи виконуються коштуючи або сидячи, пов'язані з перенесенням ваги до 10кг).
3. важкі (пов'язані із систематичною фізичною напругою, з постійними рухами й перенесенням ваги більш 10 кг).
Висвітлення виробничих приміщень, особливо робочих місць, є істотним чинником зовнішнього середовища. Найбільше сприятливо для організму природнє висвітлення. Однак природнє висвітлення непостійне протягом доби, року і т. д. Тому природнє висвітлення доповнюється, а в ряді випадків заміняється штучним. Для виробничих приміщень норми оснащеності встановлюються залежно від точності виконуваних робіт, розміру деталей і т. д. У ЗАТ «Укрмаркет» для створення природнього висвітлення в будівлях служать вікна, а також світлові прорізи й ліхтарі на даху.
Працівники пилорами працюють у закритім приміщенні зі штучним висвітленням. Штучне висвітлення призначене для забезпечення нормальної роботи. Більшу роль відіграє раціональний напрямок світлових потоків.
Аналіз інформації з досліджуваного підприємства показав, що умови праці на підприємстві є менш безпечними. Але на підприємстві 80-90% устаткування є застарілим, внаслідок цього треба підвищити технічний рівень виробництва. А саме впровадження нової, прогресивної технології, механізація й автоматизація виробничих процесів; поліпшення використання й застосування нових видів сировини й матеріалів; зміна конструкції й технічних характеристик виробів; інші фактори, що підвищують технічний рівень виробництва.
З метою забезпечення найбільш безпечних умов праці, зниження числа випадків травматизму, а так само з метою попередження травматизму, провести наступні заходи:
‒поліпшити контроль над виконанням вимог і інструкцій з техніки безпеки;
‒поліпшити організацію робочих місць, укомплектувати їхньою технологічною оцінкою;
‒приділити особливої увагу й провести курсове навчання по охороні праці й техніки безпеки з робітниками;
‒провести перевірку знань техніки безпеки персоналу, що обслуговує електроустановки, вантажопідйомні машини;
‒усунути в устаткуванні конструктивні недоліки, наслідки яких можуть привести до травм;
‒виконати роботи з підвищення надійності огороджувальної й запобіжної техніки встаткування;
‒забезпечити обов'язкове випробування для вантажопідйомних машин;
‒здійснити контроль над виконанням графіків планово-запобіжного ремонту встаткування електроустановок;
‒провести виміри опору заземлюючих обладнань устаткування, ізоляції електроустановок, апаратів, електромережі підприємства з оформленням документів у строки й норми згідно ТЭП і ПТБ;
‒негайно повідомляти про всі виявлені недоліки головному інженерові й вживати термінових заходів по їхньому усуненню.
 
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З РУХУ ТОВАРІВ В УПРАВЛІННІ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА
 
3.1. Організація обліку товарів на підприємстві
 
Товари – матеріальні цінності, що придбані (отримані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Під товарним обігом (товарообігом) слід розуміти рух сукупного суспільного продукту в товарній формі від виробників до споживача.
Торгівельна діяльність – самостійна діяльність юридичних і фізичних осіб зі здійснення операцій купівлі-продажу товарів споживчого призначення з метою отримання прибутку.
Роздрібна торгівля – торгівельна діяльність із продажу товарів поштучно та дрібним оптом безпосередньо громадянам та іншим споживачам переважно із розрахунками готівкою.
Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їхнє найменування або однорідна група, вид.
Підприємства роздрібної торгівлі й інші суб’єкти торгівельної діяльності встановлюють вільні роздрібні ціни на товари, що реалізуються, на підставі оптових цін і торгівельної націнки, призначеної для покриття власних витрат обігу й отримання прибутку.
В окремих випадках підприємства-постачальники можуть надавати торговим підприємствам знижки з відпускної ціни: оптово-збутові (для оптових підприємств) і торгові (для підприємств роздрібної торгівлі).
Фактичні ціни реалізації товарів відповідно збільшуються на встановлені чинним законодавством додаткові нарахування: податок на додану вартість, акцизний збір тощо.
Облік у торгівлі ЗАТ «Укрмаркет» має певні особливості:
‒на відміну від виробництва, в торгівлі нічого не виробляють, надана послуга не має кількісних характеристик;
‒у торгівлі відсутній процес визначення виробничої фінансової собівартості результату, а отже, прямих і непрямих (накладних) витрат, обліку готової продукції та інших облікових робіт, характерних для виробництва;
‒з огляду на велику номенклатуру товарів бухгалтерський облік роздрібного товарообігу здійснюють лише у вартісному вираженні за цінами продажу. Кількісно-вартісний облік ведуть за товарами, що потребують особливого контролю (дорогоцінні вироби, автомобілі тощо) ;
‒в оптовій торгівлі здійснюють груповий облік товарів на підставі розрахункового методу згідно з бухгалтерськими документами та оперативними даними;
‒у роздрібній торгівлі окремо облікують різницю між купівельною й продажною вартістю придбаних товарів для обчислення валового доходу і фінансових результатів діяльності;
‒витрати торгівельних підприємств становлять витрати обігу, що не включають до вартості товарів, належать до витрат звітного періоду, обліковуються на відповідних статтях адміністративних витрат, витрат на збут і фінансових витрат, а також списуються на фінансовий результат звітного періоду.
Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їхнє найменування або однорідна група. Придбання товарів оформляється договором, який полягає між постачальником і покупцем. У договорі обмовляється номенклатура й вартість товару, строк поставки й строк оплати, а також зобов'язання, несуть підприємства. Вступ товарів відображається на підставі податкових, товарно-транспортних накладних типової форми.
У бухгалтерському обліку до категорії товарів відносять матеріальні цінності, придбанні (одержанні) і втримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Специфічні рахунки для обліку товарів на ЗАТ «Укрмаркет»:
28 «Товари» (з відповідними субрахунками). 902 «Собівартість реалізованих товарів»; 702 «Дохід від реалізації товарів»; 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» – для обліку витрат обігу.
Схема обліку в торгівлі в цілому не дуже відрізняється від схеми обліку на промислових підприємствах. Основна відмінність полягає у відсутності рахунку 23 «Виробництво», немає витрат на виробництво й списання їх на рахунок 26 «Готова продукція».
Оподатковування й податковий облік у торгівлі здійснюються згідно із законодавством. Особливості:
- Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків на виробництві в роздрібній торгівлі (і в торгівлі автомобілями) – 5, в оптовій торгівлі – 23;
- У торговельні підприємства, створені після вступу декретом Кабінету Міністрів України « Про місцеві податки й зборах» від 20. 05. 93 г. № 56, сплачують збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;
- Підприємства, що здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними виробами, сплачують збір на розвиток садівництва, виноградарства й хмільництва в розмірі 1% від суми виторгу від реалізації.
Щодо основних ділянок бухгалтерського обліку, то облік суттєво не відрізняється від обліку в промисловості:
- Облік коштів ведеться згідно з постановами правління НБУ; особливістю є обов'язковість застосування РРО при розрахунках готівкою й можливість здачі виторгу в банк торговельним підприємствам, які здійснюють торгівлю вночі дня, що ранком випливає;
- Облік оплати праці, фінансова звітність, облік розрахункових операцій, облік капіталу, необоротних активів і т. д. суттєво не відрізняється від інших галузей;
ЗАТ «Укрмаркет» витрачає досить значні засоби на рекламу, зокрема, на рекламування товарів у вітринах.
Товари належать до запасів підприємства й ураховуються згідно П (З) БУ 9.
Нагадаємо, що у вартість товарів при їхньому придбанні включаються суми, сплачені постачальникам, суми ввізного мита, транспортно-заготівельні витрати (ТЗР) і т. д. Якщо ТЗР визначаються окремо, їхній облік ведеться на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».
В оптовій торгівлі товари враховують на субрахунку 281 «Товари на складі», у роздрібній – на рахунку 282 «Товари в торгівлі»; у роздрібній торгівлі ЗАТ «Укрмаркет» використовуються обоє субрахунку: 281 – для обліку товарів на складі підприємства роздрібної торгівлі, 282 – для обліку товарів у торговельному залі.
У роздрібній торгівлі ЗАТ «Укрмаркет», де облік товарів ведеться за цінами продажу, на них при оприбуткуванні встановлюється торговельна націнка:
Д-Т 282 (281) До-Т 285.
У балансі сальдо 28 рахунку звивається по всіх субрахунках; до валюти балансу включається купівельна вартість товарів.
Надходження товарів, як і інших запасів, оформляється первинними документами: накладна (дод. 2), рахунок-фактура, прибутковий ордер, платіжна вимога-доручення, податкова накладна (дод. 1) й т. п. Комірник повинен здійснити приймання товарів по кількості і якості. Регістром аналітичного обліку по облікові товарів на складі є картка складського обліку.
Комірник, як правило, щодня передає всі прибуткові й видаткові документи в бухгалтерію з товарним звітом. У товарному звіті приводяться залишки товарів на початок і кінець звітного періоду, дані про вступ і вибуття товарів по кожному прибутковим і видатковим документом.
У табл. 3. 1. представлений графік документообігу ЗАТ «Укрмаркет» по первинному облікові товарів.
 
Таблиця 3. 1. Графік документообігу ЗАТ «Укрмаркет»
 
 
Таблиця 3. 2. Бухгалтерські проводки по первинному облікові товарів у ЗАТ «Укрмаркет»
 
Бухгалтерські проводки по оприбуткуванню товарів у ЗАТ «Укрмаркет» представлені в табл. 3. 2 на прикладі: ЗАТ «Укрмаркет» придбало товари вартістю 1000 грн. без ПДВ, відповідно, ПДВ – 200 грн; транспортної організації оплачене за доставку товарів від постачальника 250 грн. плюс ПДВ – 50 грн.
Організація обліку товарів залежить від ряду факторів:
По-перше, від форми продажу – оптової або роздрібної, яку можуть застосовувати роздрібні підприємства, торговельні й заготівельні підприємства, а також підприємства громадського харчування.
При застосуванні оптової форми реалізація товарів не збігається із вступом коштів. Тому виникає необхідність ураховувати дебіторську заборгованість від моменту поставки товарів до моменту вступу платежу за них.
Під час застосування роздрібної форми момент реалізації товарів не збігається з моментом оплати наявними коштами.
По-друге, наявність різних цін при придбанні й реалізації товарів. Цей фактор обумовлює ведення обліку товарів, або по купівельній (первісної) вартості, або за ціною реалізації. Якщо підприємство враховує товари за ціною реалізації, то виникає необхідність урахувати різницю між цінами реалізації й придбання, а саме торговельну націнку.
По-третє, промислові й інші виробничі підприємства мають вироби, матеріали, продукти, спеціально придбанні для продажу. Ці матеріальні цінності також підпадають під категорію «товари».
З урахуванням наведених факторів Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачене активний балансовий рахунок № 28 «Товари».
На цьому рахунку ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, придбаних для продажу без переробки, і одержання нового продукту по первісній вартості або за цінами реалізації. По дебету рахунку відображається збільшення вартості придбаних (отриманих) товарів, по кредиту – зменшення вартості реалізованих (вибулих) товарів.
Отже, щоб узагальнити вищенаведений матеріал, потрібно відзначити наступні особливості:
‒бухгалтерський облік торгівлі використовує окремі рахунки бухгалтерського обліку товарів;
‒у торгівлі не використовується витратний рахунок 91 загальновиробничі видатки;
‒у бухгалтерському обліку оптово-роздрібних підприємств максимально необхідно використовувати програмні продукти й обчислювальну техніку.
Придбані товари зараховуються на баланс підприємства по первинній вартості. Значна частина видатків, раніше включалися у видатки обігу, згідно ПБУ 9, збільшує первісну вартість придбаних товарів. Це витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування ризиків транспортування товарів, оплата інформаційних, посередницьких і інших подібних послуг у зв'язку з пошуком і придбанням товарів. Для оцінки вибуття запасів підприємства роздрібної торгівлі застосовують метод ціни продажу. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною вартістю) реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Приклад первинного обліку товарів на ЗАТ «Укрмаркет». На відбиття в обліку надходження товарів, прибуткуються за продажними цінами.
1. Підприємство здійснило передоплату товарів постачальникові. За згодою повинне бути отримане товарів на суму 624 тис. грн, у т. ч. ПДВ 104 тис. грн. Товари надійшли на підприємство.
2. На отримані від постачальника товари нарахована торговельна націнка на покриття витрат роздрібної торгівлі й створення доходу в розмірі 24%. Товари оприбутковані за продажними цінами. У прибутковій накладній, виписаної на підставі товарного документа постачальника, значаться товари на суму 749 тис. грн., У тому числі:
Товари по договірних купівельними цінам – 520 тис. грн.
Податок на додану вартість, 20% від 520 – 104 тис. грн.
До оплати постачальникові – 624 тис. грн.
Торговельна націнка підприємства – 24% від 520 – 125 тис. грн.
Разом за продажними цінами – 749 тис. грн.
у т. ч. товарні надбавки (104 +125) – 229 тис. грн.
У випадку, коли підприємство здійснило передоплату товарів постачальникові до їхнього вступу, то на бухгалтерських рахунках згідно з пунктами 3 і 5 Інструкції необхідно зробити запису:
1. На здійснену передоплату товарів постачальникові – 624 тис. грн:
1. 1. Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками»
Кт 31 «Рахунку в банках» – 520 ти. і Дт 641, анал. рахунок « По податкові на додану вартість» Кт 31 «Рахунку в банках» – 104, а також:
1. 2. Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» [44, c. 106]
Кт 644 «З податкового кредиту» – 104 (на нарахування податкового кредиту)
1. 3. Одночасно необхідно зробити додатковий запис на суму сплаченого ПДВ як на товарну надбавку в сумі 104 тис. грн:
Дт 28 «Товари» Кт 29 «Торговельна націнка» – 104 тис. грн.
2. На оприбуткування товарів, отриманих від постачальника за продажними цінами в сумі 749 тис. грн., повинні бути зроблені записи:
2.1. Дт 28 «Товари» Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» – 520 – на купівельну (без ПДВ) вартість товарів
2.2. Дт 28 «Товари» Кт 29 «Торговельна націнка» – 229 – на суму товарних надбавок.
Отже, товари прибуткуються за продажними цінами. Для цього по даним товарного документа постачальника, враховуючи витрати на покупку й доставку товарів і нараховану торговельну націнку підприємства, необхідно зробити калькуляцію продажної ціни на кожний вид товару (купівельна ціна плюс відсоток ПДВ, плюс відсоток торговельної націнки). По скалькульованих продажних цінах виписують прибутковий товарний документ, звичайно прибуткову накладну. Але по наведених вище згідно з Інструкцією записами ПДВ ставиться на дебет рахунку 28 «Товари» два рази, що неприпустимо й необхідно при бухгалтерських записах урахувати.
3. Одночасно із надходженням і оприбуткуванням товарів списується нарахований при передоплаті їх податковий кредит по ПДВ у сумі 104 тис. грн:
Дт 644 «З податкового кредиту»
Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» – 104 (п. 10)
При надходженні товарів на умовах наступної оплати й оплаті їх після вступу на підприємство запису за даними прикладу 1 повинні бути наступними:
1. Дт 28 «Товари»
Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» – 520
2. Дт 641, анал. рахунок « По податкові на додану вартість»
Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» – 104
3. Дт 28 «Товари»
Кт 29 «Торговельна націнка» – 229
4. Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками»
Кт 31 «Рахунку в банках» – 624
У роздрібній торгівлі в більшості випадків передачі ризиків і вигід від володіння товаром збігається з передачею юридичного права власності в момент відпуску товарів покупцям. При продажі товарів на умовах розстрочки кінцевого розрахунків дохід відображається в бухгалтерському обліку після внесення покупцем останнього внеску.
 
3.2. Синтетичний та аналітичний облік операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства
Облік товарних запасів можна здійснювати за двома показниками: перший – кількісно-вартісний облік наявності та руху товарів за купівельними цінами за кожною назвою: видом, типом, гатунком; другий – загальні транспортно-заготівельні витрати, що їх обліковують на всю масу товарних запасів (або за окремими групами).
Товари є видом запасів. На ЗАТ «Укрмаркет» їх обліковують за первинною вартістю або чистою вартістю реалізації. Придбані (отримані) товари зараховують на баланс підприємства за первинною вартістю.
Первинною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, що складається з таких фактичних витрат:
‒суми, що сплачуються згідно із договором постачальникові (продавцеві), за вирахуванням непрямих податків;
‒суми ввізного мита;
‒суми непрямих податків у зв’язку із придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;
‒транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю товарів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включно із витратами зі страхування ризиків транспортування запасів) ;
‒інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням та виготовленням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Стосовно віднесення транспортно-заготівельних витрат (далі – ТЗВ) до складу первинної вартості запасів існує два методи розподілу цих витрат: прямого підрахунку та середнього відсотка. На ЗАТ «Укрмаркет» використовується другий метод.
За методу середнього відсотка визначають відсоткове співвідношення сум ТЗВ між сумами залишку товарів на складі на кінець звітного періоду та сумою запасів, що вибули у звітному періоді. Суму ТЗВ узагальнюють на окремому субрахунку рахунків обліку товарів і щомісячно розподіляють між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця та сумою товарів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що стосується товарів, які вибули, визначають як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості товарів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, в кореспонденції із якими відображено вибуття цих товарів. Середній відсоток ТЗВ визначають діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і суми ТЗВ за звітний місяць на суму залишку товарів на початок місяця і товарів, що надійшли впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що припадає на залишок нереалізованих товарів, відображають у балансі в складі запасів, а решту суми відносять на збільшення собівартості реалізованих товарів.
У процесі збереження товару з різних причин, можлива втрата його первинної вартості, що потребує уцінювання товару. До того ж окремі товари можуть втрачати первинну вартість внаслідок своїх природних властивостей.
Уцінка товарів та перевищення балансової вартості товарів над їхньою справедливою вартістю відображають записом:
Дебет рахунка 946 Кредит рахунка 28
Якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених товарів і товарів із активами на дату балансу й далі збільшується, тоді на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих товарів:
Дебет рахунка 946 Кредит рахунка 28
Інвентаризація товарів і відбиття її результатів здійснюється так, як інших запасів згідно з документами.
У результаті проведення інвентаризації виявляють неходові, залежало, зіпсовані товари, крадіжки, товарні втрати. Товарні втрати бувають нормовані й ненормовані.
Нормовані – це природні втрати, ламання, бій (посуду, новорічних іграшок, порцелянових виробів і т. д.), втрати в магазинах самообслуговування.
Ненормовані – втрати понад установлені норми, обумовлені порушенням правил зберігання товарів, розтратами, крадіжками, уцінки виробів застарілих моделей.
Природні втрати – це втрати під час перевезення, зберіганні й реалізації товарів, обумовлені фізично-хімічним властивостям товарів (витоку, висихання, раструски. Граничні норми природних втрат установлюються державними органами у відсотках до кількості відповідних товарів.
При інвентаризації недостачі в межах норм природних втрат в ЗАТ «Укрмаркет» списуються на витрати обігу (Д-Т 93).
Порядок документального оформлення надходження товарів на підприємство торгівлі залежить від місця приймання товарів покупцем.
Для отримання товарів на складі постачальника або у транспортній організації матеріально-відповідальній особі видають довіреність (форма М-2 або М-2а), яку підписують керівник і головний бухгалтер. Видані довіреності реєструють у спеціальному журналі обліку виданих довіреностей. Особа, що одержала довіреність, має відзвітувати перед бухгалтерією про використання довіреності за призначенням. Невикористані довіреності повертають до бухгалтерії наступного після завершення терміну їхньої дії дня, про що робиться відмітка в журналі обліку виданих довіреностей. Особам, які не відзвітувалися за одержані довіреності, видавати нові довіреності на одержання товарів заборонено.
Під час відпуску товару постачальник виписує Накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей типової форми № М-20. Накладна виписується у 3-х примірниках на підставі договору, нарядів, інших відповідних документів і підписується особою, яка дала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних цінностей, і головним бухгалтером.
Перший примірник накладної надається підприємству, що отримало товарно-матеріальні цінності, як супровідний документ і як підстава для їх оприбуткування. Другий примірник залишається на складі постачальника і є підставою для списання відпущених товарно-матеріальних цінностей. Третій примірник передається пропускному пункту постачальника для контролю за вивезенням товарно-матеріальних цінностей.
Якщо товарно-матеріальні цінності передаються транспортній організації для доставки покупцеві, то виписується товарно-транспортна накладна, а накладна форми № М-20 не виписується.
При надходженні товарів до складу покупця супровідними документами постачальника можуть слугувати також рахунки-фактури, сертифікати якості, платіжні вимоги-доручення, податкові накладні, митні декларації, пакувальні ярлики.
Якщо під час прийняття товарів встановлено невідповідності між даними товаросупровідних документів і фактично одержаними товарами (за кількістю, асортиментом або якістю), складають акт про прийняття матеріалів типової форми № М-7, який є юридичним документом для висування претензії винуватцю – транспортній організації або постачальникові. Акт складає комісія, призначена керівником торгового підприємства. До складу комісії залучають: матеріально відповідальну особу підприємства-покупця, представника постачальника, а за неможливості його присутності (з дозволу постачальника) – компетентного працівника незацікавленої організації.
У разі надходження на підприємство товарів без супровідних документів (невідфактуровані поставки) також складають акт про прийняття товарів. Один примірник цього акту передають постачальникові.
Товари, що надійшли, оприбутковуються чистою масою та реєструються у Журналі обліку вантажів, що надійшли, типової форми № М-1 (зразок 4. 3). Записи до журналу робляться в міру надходження матеріальних цінностей на склад підприємства на підставі товарно-транспортних документів, прибуткових документів, актів приймання матеріальних цінностей тощо.
Бухгалтерський облік облік товарів на ЗАТ «Укрмаркет»Рітейл» здійснюєть на активному, балансовому, інвентарному рахунку 28 «Товари». На цьому рахунку перелічені підприємства також ведуть облік придбання тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що слугує для виробничих або господарських потреб і яку обліковують на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необігові матеріальні активи» та 20 «Виробничі запаси».
Рахунок 28 «Товари» має такі субрахунки:
На субрахунку 281 «Товари на складі» ведуть облік руху й наявності товарних запасів, що перебувають на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.
На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» здійснюють облік руху й наявності товарів, що перебувають на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).
На субрахунку 283 «Товари на комісії» ведуть облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими угодами, які не передбачають переходу права власності на цей товар до оплати його вартості.
На субрахунку 284 «Тара під товарами» ведуть облік наявності й обігу тари під товарами й порожньої тари, крім інвентарної тари.
На субрахунках 281-284 за дебетом відображають збільшення кількості товарів та їхньої вартості за кредитом зменшення.
На субрахунку 285 «Торгова націнка» торгівельні підприємства, які обліковують товари за продажними цінами, відображають торговельні націнки на товари, тобто різницю між покупною й продажною (роздрібною) вартістю товарів. Цей субрахунок пасивний, регулювальний стосовно рахунків 281-284, контрактивний. За кредитом відображають збільшення суми торгових націнок, за дебетом – зменшення їх.
ЗАТ «Укрмаркет» веде відокремлений облік транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), а для обліку їх використовує окремий субрахунок рахунка 28, наприклад 286 «Транспортно-заготівельні витрати». Рахунок активний, регулювальний, доповнювальний. За дебетом цього субрахунка відображають суми понесених ТЗВ, за кредитом – списання їх за розрахунком за призначенням.
До звітної документації включають згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка 28.
Приймання товарів на складах ЗАТ «Укрмаркет» здійснюють матеріально відповідальні особи на підставі супровідних документів (товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, сертифікатів, платіжних вимог-доручень тощо). На підставі цих первинних документів, що надходять від постачальника, здійснюють перевірку дотримання умов постачання за найменуванням товарів, їхньою масою, кількістю, асортиментом та якістю. Якщо кількість і якість товарів відповідає документам постачальників, то на одному із документів постачальника матеріально відповідальна особа ставить свій підпис і штамп, чим підтверджує прийняття товарів на відповідальне зберігання.
Порядок кількісного та якісного приймання товарів покупцем залежить від того, надходять вони в тарі чи без неї. За більшістю груп товарів встановлено певний порядок приймання їх. Незатарені товари приймають за кількістю під час надходження їх. Товари в тарі приймають спочатку за масою брутто та кількістю місць, а за масою нетто і кількістю одиниць одночасно при розкритті тари, але не пізніше 10 діб (за товарами, що швидко псуються – 24 години) від моменту одержання товарів. Граничний термін приймання товарів за якістю від місцевих постачальників становить 10 діб від дня одержання товарів, від іногородніх – 20 діб від дня прибуття товарів на станцію призначення. Товари, які швидко псуються, приймають за якістю одночасно з прийманням їх за кількістю, тобто впродовж 24 годин від моменту одержання вантажу. Приймання імпортних товарів за кількістю, якістю й комплектністю, що надійшли в тарі іноземних фірм, має здійснюватися, за обов’язкової участі експерта.
За окремими продовольчими товарами, за якими утворюються відходи в процесі підготовки їх до продажу, матеріально відповідальні особи проводять оприбуткування за масою нетто (за вирахуванням відходів за встановленими нормами). Розрахунок розмірів відходів за затвердженими нормами проводять безпосередньо на підставі супровідних документів постачальників. Під час оприбуткування товару на підставі зазначеного розрахунку зменшують торгівельну націнку на вартість відходів.
Якщо під час приймання товарів тару не розкривають, тоді товари приймають без перевірки фактичної наявності їх, про що роблять позначку в супровідних документах.
Приймання товарів, які надійшли без супровідних документів постачальників, здійснюють за фактичної наявності товарів і оформлюють актом про приймання товарів без рахунків постачальника.
Матеріально відповідальні особи щоденно складають і надають до бухгалтерії у двох примірниках товарні звіти, в яких відображають залишок товарів на початок дня, оприбуткування й видаток за день (згідно із прибутковими та видатковими первинними документами), залишок на кінець дня за кожним видом (гатунком) товарів. Другий примірник звіту із позначкою бухгалтерії про одержання повертають матеріально відповідальній особі.
Водночас із прийманням товарів за кількістю та якістю кон- троль за надходженням їх здійснюють за допомогою реєстрації й ретельної перевірки правильності й достовірності всіх супровідних документів. Працівники бухгалтерії перевіряють арифметичні підрахунки у документах, кожен документ фіксують у відповідному регістрі.
На підставі документів звіту про рух товарів проводяться записи в регістри бухгалтерського обліку. Синтетичний облік обігу товарів ведуть у журналах 5 або 5-а, аналітичний – у 4-му розділі цих журналів.
Враховуючи той факт, що ЗАТ «Укрмаркет» веде облік товарів за цінами продажу, на товари при їхньому оприбуткуванні встановлюється торговельна націнка. Відсоток торговельних націнок на різні товари підприємство встановлює самостійно. Протягом місяця товари реалізують за роздрібними цінами, а наприкінці місяця визначають середній відсоток і розмір торговельних націнок на реалізовані товари, після чого визначається купівельна вартість реалізованих товарів. Можна робити це частіше, якщо дозволяють технічні можливості.
Наприклад: реалізовано за місяць товарів на 150 000 грн. (за цінами продажу), середній відсоток торговельних націнок становить 30%; сума торговельних націнок на реалізовані товари становить 45 000 грн. (150 000 • 30: 100), а купівельна вартість реалізованих товарів – 105 000 грн. (150 000 – 45 000).
Спочатку розглянемо бухгалтерські проводки по вступу й реалізації товарів у роздрібній торгівлі ЗАТ «Укрмаркет» (табл. 3. 3) на спрощеному прикладі, виходячи із припущення, що вся партія закуплених товарів реалізована, тому розмір торговельної націнки відомий.
 
Таблиця 3. 3. Вступ і реалізація товарів у ЗАТ «Укрмаркет»
 
 
- Купівельна ціна 1000 грн, ПДВ – 200 грн;
– Торговельна націнка 560 грн,
– Т. е. ціна із ПДВ 1560 грн, ПДВ – 260 грн.
Розмір торговельної націнки є таким, щоб не тільки окупити витрати обігу й забезпечити прибуток торгівлі, але й містить у собі ще й ПДВ, тобто в роздрібній торгівлі:
Покупна ціна + Торговельна націнка = = Ціна реалізації + ПДВ.
Як бачимо із проводок 7 і 3, списання реалізованих торговельних націнок здійснюється так само проведенням, як і їх установки, але методом червоного сторно або зворотним проведенням.
Згідно з методичними рекомендаціями на практиці проводки 6 і 7 можуть бути іншими – протягом місяця товари списують у дебет субрахунку 902 за цінами продажу (щоб по матеріально відповідальною особою не вважалися фактично реалізовані товари), а наприкінці місяця сторнирующую запис роблять по дебету субрахунку 902 і кредиту субрахунку 285:
Д-Т 902 До-Т 282 1560; Д-Т 902 До-Т 285 560.
Розрахунки реалізованих торговельних націнок
Згідно п. 22 П (З) БУ 9 «Запаси» сума торговельних націнок (ТН) на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів на середній відсоток торговельних націнок (сірий. % ТН).
Сірий% ТН = ТН на початок місяця + ТН по отриманих товарах / Залишок товарів на початок місяця + Продажна вартість товарів. У таблиці 3. 4 наведений приклад розрахунків реалізованих торговельних націнок ЗАТ «Укрмаркет».
 
Таблиця 3. 4. Розрахунки реалізованих торговельних націнок ЗАТ «Укрмаркет»
 
 
Середній відсоток торговельної націнки на реалізовані товари:
(230 +240) / (450 + 600) * 100% = 44. 76% Сума торговельної націнки на реалізовані товари:
Собівартість (купівельна ціна) реалізованих товарів:
550-246, 18 = 303, 82. Торговельна націнка на залишок товарів:
230 + 240 – 246, 18 = 223, 82. Купівельна вартість на кінець періоду: 220 + 360 – 303, 82 = 276, 18 або 500 – 223, 82 = 276, 18.
Бухгалтерські проводки по розглянутому прикладу представлені в табл. 3. 5.
 
Таблиця 3. 5. Проводки по реалізації товарів і торговельним націнкам у ЗАТ «Укрмаркет»
 
При поверненні товарів здійснюється облік:
1. Повернення грошей покупцям Дт 704 – Кт 301, 311.
2. Сторнування нарахованого при продажі ПДВ Дт 641 – Кт 704.
3. Віднесення суми повернення без ПДВ на збитки Дт 791 – Кт 704.
4. Оприбуткування повернутих товарів Дт 281 – Кт 902, Дт 902 – Кт 791.
Наприкінці звітного періоду товари підлягають переоцінці у випадку, якщо їх чиста вартість реалізації (ЧВР) не дорівнює собівартості придбання. Якщо ЧВР менше собівартості товарних запасів – ухвалюється значення меншої величини Дт 946 – Кт 281. При наступнім перевищенні ЧВР над слушної вартості проводиться дооцінка на суму попередньої уцінки Дт 281 – Кт 716.
Із прийняттям ПБУ 9 «Запаси», ПБУ 16 «Витрати», нового Плану рахунків, Інструкції № 291 в обліку витрат підприємств торгівлі відбулися зміни. Згідно ПБУ 16 ці витрати називаються не витратами обігу, а витратами, пов'язаними з операційною діяльністю.
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю:
1. Діляться на адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати й групуються по 5 економічними елементами. Їхній склад регламентується ПБУ 16 «Витрати».
2. Витрати по видах (адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) ураховуються на однойменних рахунках класу 9 «Витрати діяльності». Витрати по економічних елементах ураховуються на рахунках класу 8 «Витрати по елементах».
3. Не розподіляються між реалізованими й нереалізованими товарами, а повністю списуються на витрати періоду. Крім того, витрати, пов'язані із придбанням товарів, не відображаються в складі витрат операційної діяльності, а включаються в первісну вартість товарів.
4. У балансі не відбиваються. Інформація витрати операційної діяльності приводиться в розділах 1 і 2 Звіту про фінансові результати.
5. Спрощена методика обліку (без застосування рахунків класу 9).
Згідно з Інструкцією № 291 підприємства торгівлі для обліку витрат можуть використовувати такі рахунки класу 8 «Витрати по елементах»: 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати» із щомісячним списанням сальдо цих рахунків у кореспонденції з такими рахунками класу 9 «Витрати діяльності»: 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності». Далі суми витрат, врахованих на рахунках 92, 93, 94, списуються на рахунок 79 «Фінансові результати»: Дт 791 – Кт 92, 93, 94.
 
3.3. Методика податкового обліку надходження та реалізації товарів
 
Товари належать до запасів підприємства і обліковуються згідно з П (С) БО 9.
До вартості товарів при їх придбанні включаються суми, сплачені постачальникам, суми ввізного мита, транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) тощо. Якщо ТЗВ визначаються окремо, їх облік ведеться на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».
На ЗАТ «Укрмаркет» якщо облік товарів ведеться за цінами продажу, а відтак, на них при оприбуткуванні встановлюється торгова націнка: Д-т 282 (281) К-т 285.
У балансі сальдо 28 рахунку згортається по всіх субрахунках; до валюти балансу включається купівельна вартість товарів. Надходження товарів, як і інших запасів, оформлюється первинними документами: накладна, рахунок-фактура, прибутковий ордер, платіжна вимога-доручення, податкова накладна тощо. Комірник повинен здійснити приймання товарів за кількістю і якістю.
Згідно з пунктом 3 Інструкції при передоплаті товарів постачальникові сплачений податок на додану вартість ставиться на збільшення податкового кредиту записом на бухгалтерських рахунках:
Дт 641 «Розрахунки по податках», анал. рахунок « По податкові на додану вартість»
Кт 31 «Рахунку в банках» і інших.
Одночасно на суму податкового кредиту відбивається в обліку сплата ПДВ постачальникові бухгалтерською проводкою:
Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і ін.
Кт 644 «З податкового кредиту»
Після одержання товарів, вартість яких оплачена постачальникові списують нарахований податковий кредит по ПДВ бухгалтерською проводкою:
Дт 644 «З податкового кредиту»
Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і ін. (П. 11)
У результаті вищенаведених записів у синтетичному й аналітичному обліку субрахунок 644 «З податкового кредиту» закривається.
У випадку надходження товарів без передоплати на суму ПДВ по товарному документом і податкової накладний постачальника податковий кредит по ПДВ відбивається в облікові при вступі товарів записом на рахунках:
Дт 641, анал. рахунок « По податкові на додану вартість»
Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і ін.
Після оплати товарів, що зробили від постачальника на умовах наступної оплати, на суму товарів з податком на додану вартість в обліку робиться запис:
Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і ін.
Кт 31 «Рахунку в банках» і інші.
На платіжних дорученнях на передоплату товарів постачальникам вказується, що здійснюється передоплата, у т. ч. сума ПДВ. При бухгалтерській обробці платіжних документів у бухгалтерії в бухгалтерській проводці виділяється запис: Дт 641 (ПДВ) – Кт 31 «Рахунку в банках». Сплата постачальникові ПДВ при передоплаті товарів виділяється в регістрі ЗАТ «Укрмаркет», складене по кредиту рахунку 31 «Рахунку в банках». За підсумками цих записів за звітний місяць складається додатковий запис на відбиття в обліку нарахування податкового кредиту по ПДВ у зв'язку з передоплатою товарів:
Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками»
Кт 644 «З податкового кредиту»
Рознесення операцій по надходженню й оплати товарів постачальникам з метою спрощення записів в аналітичному обліку розрахунків з постачальниками й поліпшення їх перевірки в ЗАТ «Укрмаркет» здійснюються загальними сумами до оплати постачальникові, хоча в синтетичному обліку по Інструкції запису податкового кредиту по ПДВ при передоплаті товарів повинні здійснюватися окремо.
Сума податкового кредиту складається із сум податків, сплачених або нарахованих платником податків у звітному періоді (Дт 641, анал. рахунок « По податкові на додану вартість» – Кт 31 «Рахунку в банках» і ін. або Дт 641 (ПДВ) – Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками», 68 і ін.).
У зв'язку зі змінами в обліку податку на додану вартість торговельні підприємства роздрібної й оптової торгівлі, ураховують товари за продажними цінами, збільшують торговельну націнку на суму податку на додану вартість. ПДВ і торговельна націнка підприємства, разом узяті, становлять товарні надбавки, що враховуються на рахунку 28 «Товари» і регулюючому пасивному рахунку 29 «Торговельна націнка», субрахунок «Товарні надбавки». Однак застосовувати один субрахунок «Товарні надбавки» можна лише в тому випадку, коли на підприємстві здійснюється тільки один вид торговельної діяльності. На підприємствах, що здійснюють 2-3 виду діяльності, необхідно виділити субрахунку для обліку товарних надбавок відповідного виду торгівлі [26, c. 144].
У ЗАТ «Укрмаркет» бухгалтерський облік товарів ведеться за продажними цінами, на суму ПДВ, сплаченого постачальникам і нарахованого при одержанні товарів на умовах наступної оплати їх постачальникам, збільшується вартість куплених товарів, а також ставиться на збільшення їх вартості свою торговельну націнку на покриття витрат обігу й створення доходу торгівлі.
Одночасно з бухгалтерськими записами на відбиття в обліку податкового кредиту (Дт 641, анал. рахунок « По податкові на додану вартість» – Кт 31 «Рахунку в банках» та ін. і Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» – Кт 644 «З податкового кредиту «, п. п. 2, 3) або Дт 641 (ПДВ) – Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками», 68 і ін. на суму податкового кредиту збільшують вартість товарів складанням бухгалтерської проводки:
Дт 28 «Товари»
Кт 29 «Торговельна націнка»
Такою ж бухгалтерською проводкою відбивають в обліку суму нарахованої підприємством торговельної націнки на покриття витрат і створення доходу торгівлі (п. 5 Інструкції).
Зміст записів на загальній схемі бухгалтерського обліку вступу товарів у роздрібну торгівлю й податкового кредиту по ПДВ:
1. Передоплата товарів (авансові платежі) постачальникам:
1. 1. Авансові платежі постачальникам товарів у сумі договірної купівельної їхньої вартості (без ПДВ).
1. 2. Перерахування постачальникам ПДВ у складі авансових платежів.
1. 3. Одночасно нараховується податковий кредит по податкові на додану вартість при передоплаті товарів постачальникам.
2. Вступу товарів від постачальників у рахунок передоплати по договірних купівельними цінам, включаючи ПДВ:
2.1. Вступу товарів по купівельними (без ПДВ) договірним цінам.
2.2. Одночасно списується при вступі товарів податковий кредит по ПДВ, нарахований при їхній передоплаті.
3. Відбиття в обліку товарних надбавок на товари, прибуткуються за продажними цінами:
3.1. Збільшення товарних надбавок на товари на суму податкового кредиту по ПДВ.
3.2. Нарахування торговельної націнки підприємства на товари в роздрібній торгівлі.
4. Вступу товарів від постачальників за договірними цінами, включаючи ПДВ, без передоплати:
4.1. Вступу товарів по купівельними (без ПДВ) договірним цінам.
4.2. Відбивається в обліку при вступі товарів податковий кредит по ПДВ.
4.3. Оплата товарів постачальникам після їхнього вступу на підприємство.
5. Відбиття в обліку товарних надбавок на товари, прибуткуються за продажними цінами:
5.1. Збільшення товарних надбавок на товари на суму податкового кредиту по ПДВ.
5.2. Нарахування торговельної націнки підприємства на товари в роздрібній торгівлі.
 
Таблиця 3. 6. Податковий облік надходження товарів на ЗАТ «Укрмаркет»
 
Бухгалтерські проведення з оприбуткування товарів подано в табл. 3. 6 на прикладі: торгове підприємство придбало товари вартістю 1000 грн. без ПДВ, відповідно, ПДВ – 200 грн. ; транспортній організації сплачено за доставку товарів від постачальника 250 грн. плюс ПДВ – 50 грн. Інвентаризація товарів і відображення її результатів здійснюється так, як інших запасів згідно з документами.
Розрахунок реалізованих торгових націнок. Згідно з п. 22 П (С) БО 9 «Запаси» сума торгових націнок (ТН) на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів на середній відсоток торгових націнок (сер. % ТН).
Середній відсоток торгової націнки на реалізовані товари:
(230+240) / (450 + 600) * 100% = 44. 76% Сума торгової націнки на реалізовані товари:
Собівартість (купівельна ціна) реалізованих товарів: 550-246, 18 = 303, 82. Торгова націнка на залишок товарів:
230 + 240 – 246, 18 = 223, 82. Купівельна вартість на кінець періоду: 220 + 360 – 303, 82 = 276, 18 або 500 – 223, 82 = 276, 18.
Бухгалтерські проведення за розглянутим прикладом подано в табл. 3. 7.
 
Таблиця 3. 7. Облік торгової націнки та реалізації товарів на ЗАТ «Укрмаркет»
 
 
 РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АУДИТУ ОПЕРАЦІЙ З РУХУ ТОВАРІВ В УПРАВЛІННІ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА
 
4.1. Мета, завдання, інформаційне забезпечення аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства
 
Об'єктами аудита товарних запасів є:
‒кількісне і якісне прийняття запасів від постачальника, а також при внутрішньому переміщенні в міжцехових напрямку, між матеріально відповідальними особами, складами й виробництвом. При цьому досліджується: повнота оприбуткування запасів за даними бухгалтерського обліку; їхня відповідність по кількості і якості по даним супровідних приймалень документів і складених матеріально відповідальними особами, а також повнота оприбуткування запасів, що зробили без супровідних документів;
‒умови зберігання запасів і закріплення матеріальної відповідальності. Досліджується, відповідає стан складського господарства вимогам зберігання запасів (наявність ваг і час їх таврування, устаткування складів полками, шафами, контейнерами, протипожежним устаткуванням. Закріплення матеріальної відповідальності перевіряється за даними договорів про матеріальну відповідальність, ув'язнених між адміністрацією підприємства й конкретними працівниками;
‒норми витрати сировини й матеріалів на виробництво і їх дотримання – перевірка обґрунтованості твердження норм і їх застосування в лимитно-забірних картах і відомостях на витрату матеріалів;
‒первинна документація по облікові запасів досліджується в частині вірогідності відбитих у ній господарських операцій;
‒бухгалтерський облік і звітність вивчаються в частині вірогідності даних про залишків і руху виробничих запасів, відбитих у них;
‒Примітки до фінансової звітності. Досліджується Інформація: методи оцінки запасів; балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; балансову (облікову) вартість запасів, відбитих по чистій вартості реалізації; балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, у заставу; суму збільшення чистої вартості реалізації, по якій проведена оцінка запасів відповідно до п. 28 П (З) БУ 9;
‒недолік і ушкодження запасів – досліджуються причини, які обумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, установлюються особи, винні в злодіяннях шкоди;
‒нестача цінностей і жалко, виявлені при інвентаризації, їх обґрунтованість і відповідальні особи – узагальнюється дослідження інших об'єктів, де виявлена жалко, перевіряється, підтверджується їхній розмір даним бухгалтерського обліку й іншими зібраними доказами, наскільки правильно встановлену матеріальну відповідальність конкретних співробітників і розмір їх відшкодування.
Джерела інформації аудита виробничих запасів являють собою предметну область дослідження. Це нормативні документи, облікова політика підприємства й джерела, у яких зафіксована інформація, що характеризує залишки й рух виробничих запасів.
Для узагальнення інформації про наявність і рух приналежних суб'єктові господарювання предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві й для господарських потреб, призначений бухгалтерський рахунок класу 2 «Запаси», а для узагальнення інформації про наявність і рух приналежних підприємству виробничих запасів призначений рахунок 20 «Виробничі запаси».
Основними завданнями аудиторської перевірки товарів є встановлення:
‒відповідності аналітичного обліку на рахунку 28 «Товари» даним синтетичного обліку;
‒повноти і правильності відображення в обліку покупних товарів (за цінами придбання, за продажною вартістю) ;
‒дотримання порядку визначення торгівельних націнок;
‒відповідності даних товарно-матеріальних звітів на складах та роздрібній мережі кредитовому обороту на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (в частині оприбуткування товарно-матеріальних цінностей) у кожному звітному періоді;
‒правильності відображення в податковому обліку операцій із придбання товарів;
‒правильності відображення в податковому обліку сум приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів;
‒правильності визначення зобов’язань перед бюджетом з ПДВ та своєчасності розрахунків.
 
4.2. Організація проведення аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства
Умовам зберігання товарно-матеріальних цінностей ставляться:
1) належний добір матеріально відповідальних осіб;
2) організація й стан складського господарства;
3) організація охорони складських приміщень, пропускної системи внутрішньогосподарського контролю над наявністю матеріальних цінностей.
Відносно матеріально відповідальних осіб ревізорові потрібно з'ясувати:
1. наявність договору про матеріальну відповідальність;
2. або не залучалася особа до кримінальної відповідальності;
3. правила узгодження відпустки матеріальних цінностей зі складу ш виробництво,
Важливим моментом ревізії є перевірка складського господарства, збереження матеріальних цінностей, забезпеченість складських приміщень вимірювальними приладами, організація охорони й наявність сигналізації, організація видачі пропусків. Діючим методом перевірки правильного збереження матеріальних цінностей є повна (вибіркова) інвентаризація, яка проводиться по інструкції не менш одного разу в рік, а на підприємствах, де є залишки сировини, матеріалів, інвентаризація проводиться на кожне перше число місяця.
Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість основних об'єктів, по яких вона буде проведена. Для цього обов'язково необхідно знать технологію виробництва. Інвентаризація проводиться раптово й одночасно на всіх об'єктах із залученням фахівців, які добре знають технологію виробництва на підприємстві, ревізується, і обов'язково в присутності матеріально відповідальної особи.
До початку інвентаризації ревізор у присутності інвентаризаційної комісії, призначеної наказом керівника підприємства, повинен опломбувати складські приміщення в тому випадку, якщо протягом одного дня провести інвентаризацію на всіх складах неможливо. Факт опломбування засвідчує актом, у якім обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акту, місце знаходження й назва складу, кількість пломб і їх номера. Акт підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.
Для забезпечення недоторканності пломб до моменту проведення інвентаризації треба оголосити про стягнення штрафів з порушників, адже матеріально відповідальні особи з метою приховання недостачі або надлишків можуть зривати пломби. Сума штрафу може скласти 1-5% від вартості цінностей, що зберігаються на опломбованих складах.
Дуже важливо ще до початку інвентаризації одержати всі документи по вступу й витрат матеріальних цінностей. Для цього кожний документ підписується членами інвентаризаційної комісії, проставляється дата. Звіт, який становить матеріально відповідальна особа, теж підписується членами комісії. Під час ревізії забороняється використовувати первинні документи без оцінок ревізора.
Після цього матеріально відповідальна особа пише розписку про те, що всі первинні документи по вступів і витрат занесені у звіт і ніяких інших документів більше не буде подаватися. Потрібно також прийняти розписку про те, що на відповідальнім зберіганні немає матеріальних цінностей, що належать іншим організаціям або третім особам. Якщо вони є, то з'ясувати які саме, чиї й де зберігаються.
Інвентаризацію проводять суцільним або вибірковим методом.
Під час ревізії слід ураховувати факти проведення інвентаризації зі зміною матеріально відповідальних осіб. У випадку виявлення порушень, коли, наприклад, під час перебування у відпустці однієї матеріально відповідальної особи її заміняла інша без передачі матеріальних цінностей, проводиться суцільна інвентаризація. Суцільна інвентаризація проводиться й тоді, коли матеріальних цінностей небагато.
Якщо інвентаризація проводиться вибірково, доцільно перевіряти кожне п'яте найменування згідно з картотекою й оборотної відомості.
Сипучі матеріали вирішуються вибірково. Для цього проводиться ящик обсягами 1куб. м і відбирається 5 проб з різних місць. Загальна вага всіх проб розраховується за значенням питомої ваги матеріалу.
По проведеної таким методом інвентаризацією не виводяться її результати, а матеріали не направляються в слідчі органі. Така інвентаризація проводиться для того, щоб переконатися, немає більших відхилень. У тому випадку, якщо вибіркової інвентаризації виявлені значні розбіжності між наявними й обліковими даними, проводиться суцільне переваження.
Оформляючи інвентаризаційні описи, треба точно вказувати назва цінностей, щоб вона збігалася з назвою, написана в обліковій картці або оборотній відомості. Обов'язково повинна бути зазначена одиниці виміру й кількість одиниць. Кожна сторінка інвентаризаційного опису повинне бути підписане всіма членами комісії. Якщо є виправлення, то вони обмовляються, а потім підписуються всіма членами комісії.
Бухгалтер становить порівняльну відомість тільки по тем позиціям, де є відхилення.
Усі цінності перелічуються інвентаризаційною комісією в присутності матеріально відповідальної особи й заносяться в акт інвентаризації, який складається у двох екземплярах і підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.
У тому випадку, якщо будуть знайдені недоліки щодо ненадійного зберігання матеріальних цінностей, їх необхідно вказати в акті ревізії.
При інвентаризації незавершеного виробництва, капітального будівництва й незавершеного ремонту до складу інвентаризаційної комісії обов'язково необхідно включати технологів, інженерів-будівельників і інших фахівців.
Сировина, матеріали й покупні напівфабрикати, наявних на робочих місцях і не оброблялися, заносяться в окремих описів матеріальних цінностей.
Кількість сировини й матеріалів, які є складовими неоднорідної маси й сумішей у незавершенім виробництві, визначається за допомогою розрахунків фахівців – членів інвентаризаційної комісії згідно з галузевими інструкціями. Розрахунки з підписом особи, їх виконувала, додаються до інвентаризаційного опису.
Результати інвентаризації оформляються бухгалтерією підприємства. За ними виводяться наявні надлишки або недолік.
Усі факти розбіжностей заносяться у відомості інвентаризаційних разниц. Якщо є розбіжності даних обліків фактичної наявності матеріальних цінностей з бухгалтерськими даними, то надлишки прибуткуються з віднесенням результатів на збільшення доходу підприємств, а нестача цінностей у межах затверджених норм втрат списується на витрати виробництва. Норми природних втрат застосовуються лише у випадку виявлення фактичних недостач і після заліку недостач цінностей над зайвим у пересортиці.
Понаднормові недостачі цінностей, а також втрати від псування цінностей ставляться на винних осіб за такими цінами, по яких розраховується обсяг збитку, заподіяного розкраданням, недостачею, знищенням і псуванням матеріальних цінностей.
Сума до відшкодування розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22. 01. 96 г. № 116. Згідно із цим Порядком розрахунки повинен проводитися по наступній формулі:
Рз = [ (Бс-А) -Иинф + ПДВ + Асб] -2,
де Рз – розмір збитків і недостач;
Бс – балансова вартість на момент установлення факту розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;
А – амортизаційні відрахування;
Иинф – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісяця певних Мінстатом індексів інфляції;
ПДВ – розмір податку на додану вартість;
Асб – розмір акцизного збору.
Понаднормові втрати й недостачі матеріальних цінностей, включаючи готової продукції, у тому випадку, якщо винуватці не встановлені або якщо в стягненні з винних осіб відмовлене судом, зараховуються на збитки підприємства.
При відсутності норм втрат нестача розглядається як понаднормова.
Під час ревізії необхідно проводити інвентаризацію підзвітних сум. Для цього з журналом-ордером або іншими бухгалтерськими обліковими регістрами аналітичного обліку необхідно визначити дебіторську заборгованість підзвітних осіб і провести інвентаризацію наявності готівки або бухгалтерських документів про придбання матеріальних цінностей і здачі їх на склад.
Перевіряючи результати інвентаризації, необхідно переконатися, оприбутковане по бухгалтерському облікові виявлені надлишки або списані, згідно з рішенням керівника господарства, на відповідні рахунки недоліку – за рахунок винних осіб, за рахунок засобів підприємства, що залишаються в розпорядженні підприємства, чи за рахунок природних втрат.
Якщо розв'язок керівника щодо покриття недостач неправомірне, наприклад, згідно з нормативними документами збитки варто було б віднести за рахунок винних осіб, а віднесені за рахунок засобів підприємства, то перевіряючий робить відповідні записи в акті.
У випадку встановлення фактів недостачі більших обсягів цінностей матеріали ревізії передаються слідчим органам. Під час ревізії руху матеріальних цінностей випливає, насамперед, по книзі реєстрації доручень перевірити наявність у ній невідміченим документів про одержання за ними матеріальних або інших цінностей. Якщо такі документи є, слід вимагати пред'явлення невикористаних доручень або прибуткових документів на отримані цінності. В організаціях, куди видані доручення, доцільно зробити перевірки про видані товарно-матеріальні цінності.
З метою перевірки вірогідності відбиття по даним бухгалтерського обліку руху матеріальних цінностей аудитор повинен скласти баланс руху матеріальних цінностей по їхніх видах з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації й зіставити дані залишку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю матеріальних цінностей. У випадку перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цінностей над даним інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при вступі не оприбутковувалися.
Якщо матеріально відповідальною особою не велося щоденного обліків руху матеріальних цінностей, то його слід відновити.
У випадку встановлення фактів списання матеріальних цінностей в обсягах, не передбачених технологічним процесом, аудитор повинен перерахувати собівартість на суму незаконно списаних матеріальних цінностей і порушувати питання про відшкодування вартості цих цінностей згідно з положенням про Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Програма аудиту товарних запасів на ЗАТ «Укрмаркет» представлено в додатку 3.
 
4.3. Методика проведення аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства
Основним аспектом перевірки є повнота та правильність відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування покупних товарів. Останні мають оприбутковуватися і обліковуватися на рахунках бухгалтерського обліку в цінах придбання. Кореспонденцію рахунків відображення основних операцій обліку товарів за покупними цінами наведено в табл. 4. 1.
У процесі аудиту товарів за продажними цінами необхідно встановити:
‒повноту оприбуткування товарів за первісною вартістю;
‒правильність відображення торгівельної націнки;
‒дотримання порядку розрахунку середнього процента торгівельних націнок;
‒правильність визначення собівартості реалізованих товарів;
‒правильність розрахунку ПДВ та своєчасність перерахунку до бюджету.
Відповідно до П (С) БО 9 «Запаси» оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгівельної націнки товарів. Застосування цього методу допускається (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) для підприємств, що мають значну й змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки, якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані.
Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього процента торговельної націнки.
Середній процент торговельної націнки обчислюють діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок до продажної вартості, одержаних у звітному місяці товарів, на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Під час перевірки правильності визначення собівартості реалізованих товарів аудитор має врахувати, що до складу собівартості реалізованих товарів не входять адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Такі витрати обліковуються протягом звітного періоду на окремих рахунках: 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності».
Суми торговельних націнок згідно з П (С) БО 9 обліковуються на рахунку 28 «Товари» субрахунок 285 «Торговельна націнка». Цей субрахунок є регулюючим до рахунку 28 «Товари». За кредитом субрахунку відображується збільшення суми торговельної націнки, а за дебетом – зменшення (списання). Визначена розрахунковим шляхом сума торговельних націнок, що припадає на реалізовані протягом звітного місяця товари, списується із субрахунку 285.
При цьому роблять такий бухгалтерський запис:
Д-т 285 «Торгова націнка»
К-т 282 «Товари в торгівлі».
Облік фінансових результатів реалізації товарів ведеться на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» рахунку 79 «Фінансові результати».
У дебет субрахунку 791 «Результат основної діяльності» списуються:
‒фактична собівартість реалізованих товарів (без торговельних націнок) ;
‒адміністративні витрати;
‒витрати на збут;
‒інші операційні витрати.
За кредитом субрахунку 791 «Результат основної діяльності» відображуються доходи від реалізації та інші операційні доходи. Результати реалізації визначають зіставленням кредитового й дебетового оборотів субрахунку 791, тобто зіставленням доходів і витрат. Операції з надходження й вибуття товарів мають бути відображені в обліку підприємства, як показано в табл. 4. 2.
Завершальним етапом аудиторської перевірки є порівняння аналітичних і синтетичних даних – звіряння запасів, які фактично обліковуються за місцями їх збереження, з обліковими даними, відображеними у регістрах бухгалтерського обліку (журнали-ордери, відомості, Головна книга).
Після підтвердження відповідності цих даних порівнюються та арифметично перевіряються облікові дані в Головній книзі та оборотній відомості за рахунками із звітними даними, відображеними в бухгалтерському балансі. Аудитор перевіряє правильність відображення даних в активі Балансу за рядком «Виробничі запаси» на початок і кінець звітного періоду у порівнянні з відповідними кінцевими даними розділів ІІ і ІІІ Відомості № 10, а також їх достовірність порівнянням з даними інвентаризації.
 
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ РУХУ ТОВАРІВ В УПРАВЛІННІ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА
 
5.1. Значення, завдання і джерела інформації аналізу операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства
 
Інформаційним і технічним забезпеченням аналізу руху товарних запасів на ЗАТ «Укрмаркет» виступають дані програми 1: С, а також комплексу програм проекту X-DOOR.
Організація ефектнішої системи товароруху підприємств передбачає врахування факторів, що об'єднуються у групи:
1) товар (специфіка товару, його фізико-хімічні властивості – швидко/нешвидко псується, габарити, товарний асортимент тощо) ;
2) споживачі (частота попиту па товар, рівень концентрації споживачів на товарному ринку тощо) ;
3) виробники (обсяг реалізації товарів, ступінь їх територіальної віддаленості тощо) ;
4) посередники (розвиток матеріально-технічної бази площі магазинів, складів, їх спеціалізація, стан організації процесу складування і транспортування товарів, рівень управління процесом товаропостачання, форма і рівень торгового обслуговування тощо).
Аналіз системи товароруху передбачає насамперед аналіз основних показників роботи посередників: виконання норми продажу; – підтримання середнього рівня товарних запасів; оперативність доставки товару замовникам; ставлення до фактів крадіжки або пошкодження товарів;
співробітництво у здійсненні програм стимулювання збуту;
- виконання плану перепідготовки торговельного персоналу;
- рівень послуг, що надаються споживачам.
Таке оцінювання дає можливість проаналізувати роботу учасників каналу та посередників, як змінилась інтенсивність діяльності посередників протягом визначеного часу. Відповідні висновки робить для себе й підприємство-виробник, від якого також залежить ефективність функціонування посередників.
Велике значення для ефективного управління товарорухом має маркетинговий контроль.
Маркетинговий контроль і регулювання товароруху на підприємстві мають здійснюватися постійно. Підприємству слід систематично оцінювати і контролювати як свою діяльність, так і діяльність посередників та конкурентів.
Контроль виробника над діяльністю учасників каналу дає змогу направляти її па користь постачальника, або принаймні значно впливати па неї. Рівень контролю залежить від узгоджених контрольних показників результативності роботи, зазначених вище. Результати поточної роботи періодично порівнюються з контрольними цифрами, виявляються відхилення і вживаються відповідні заходи.
Виробник мас отримати владу над каналом, яка характеризується як його здатність чинити вплив па діяльність інших учасників каналу. Тільки у цьому випадку ми маємо підстави оцінити контроль як ефективний. Соціологи вважають, що спроможність контролю над каналом залежить від економічних і неекономічних основ влади.
Економічні основи влади полягають у формуванні виробником ресурсів (товарних і фінансових), потрібних іншим членам каналу, і у відносних розмірах компанії-постачальника. До по-економічних основ влади належать уміння постачальника винагородити учасників каналу, професіоналізм, неформальні зв'язки, закон і примушення. Якщо компанія пропонує привабливі для посередників фінансові умови, вона одержує владу, що ґрунтується па заохоченні. Влада, що ґрунтується на професіоналізмі, виникає тоді, коли виробник використовуючи свої знання і основні ділові здібності, мас можливість, підвищити результативність роботи каналу. Якщо інші члени каналу захоплюються виробником і ототожнюють себе з ним, виникає неформальна влада. Законна влада утверджується тоді, коли члени каналу визнають, що є підлеглими виробника. Примусова сила виражається у здатності виробника справляти вплив на членів каналу. Крім того, можливості контролю за роботою каналу характеризуються ступенем залежності членів каналу від постачальника, стратегій учасників каналу і прагнення самого виробника керувати діяльністю каналу, що реалізовується.
Рівень влади постачальника визначає його спроможність керувати каналом, а отже, контролювати діяльність посередників.
 
5.2. Аналіз складу, структури та динаміки операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства
Ефективність механізму керування товарними запасами ступеню залежить від якісного рівня аналітичної роботи, глибини економічного аналізу, обґрунтованості його висновків.
Аналіз товарних запасів повинен бути спрямований на виявлення резервів прискорення обіговість товарів, раціонального їхнього використання. Для цього необхідно вивчити динаміку товарних запасів, фактори, що визначають їхній розвиток, асортиментну структуру й товарообіг запасів, оцінити ефективність роботи з керування товарними запасами і її вплив на діяльність торговельного підприємства.
Вихідними даними для аналізу товарних запасів є показники статистичної й бухгалтерської звітності, матеріали спостережень, вибіркових обстежень, одночасного обліку, планових і позапланових інвентаризацій, результати уцінки.
Вивчення товарних запасів у динаміку має на меті виявити основні закономірності їх розвитку, оцінити співвідношення, що склалися між зміною запасів і товарообігом, визначити забезпеченість товарообігу товарною масою.
Для вивчення динаміки товарних запасів аналізують динамічний ряд фактичних залишків товарних запасів у фактичних і порівнянних цінах (при наявності відповідної інформації й у натуральних показниках), розраховують абсолютні й відносні зміни розміру товарних запасів (табл. 5. 1).
 
Таблиця 5. 1. Динаміка товарних запасів ЗАТ «Укрмаркет»
 
 
Для поглиблення висновків про динамік товарних запасів використовують додаткові показники, як:
- Коефіцієнти випередження (відставання), що характеризують співвідношення темпів росту товарних запасів і товарообігу (ці коефіцієнти більш наочно характеризують напрямок розвитку товарних запасів: їх ріст, зниження, стабілізацію відношенні товарообігу.
- Товарні запаси розраховуючи на 1 гривню товарообігу (використання, що характеризують ефективність, матеріальних ресурсів) ;
– Середньорічні темпи росту (зниження) товарних запасів і товарообігу (зміни, що відбивають (у середньому за рік) цих показників) ;
- Рівень товарних запасів у відсотках до товарообігу.
 
Таблиця 5. 2. Динаміка товарообігу магазинів ЗАТ «Укрмаркет»
 
Дані таблиць показують, що за останні три роки темпи росту роздрібного товарообігу мінялися неоднаково: в 2013 році ріст товарообігу склав 115, 6% (збільшився в порівнянні з минулим роком на 15, 6% у діючих цінах), в 2014 році – 122, 4% (збільшився на 22, 4%), а в 2015 році – 118, 5%. Це пояснюється тим, що ціни на товари, реалізовані в підприємстві, виросли в 2015 році в порівнянні з 2014 роком, але менше, чим в 2014 році в порівнянні з 2013 роком (середній індекс цін в 2013 році стосовно 2012 р. склав 1, 223 або в 2014 році – 1, 204 або 120, 4%, в 2015 році – 1, 158 або 115, 8%).
Порівняльний аналіз показує, що в 2012-2013 рр. Обсяг товарообігу збільшувався більш швидкими темпами, чому в 2013-2015 рр.
Фізичний обсяг товарообігу збільшився в 2013 році в порівнянні з 2012 роком на 2, 5%, 2014 року в порівнянні з 2013 роком – на 1, 7%, в 2015 році в порівнянні з 2014 роком – на 2, 3%. Темпи росту фізичного обсягу товарообігу (кількості товарів) невисокі, але тенденція намічається позитивна.
За чотири роки роздрібний товарообіг підприємства виріс на 67, 6% (у діючих цінах) або на 1252, 0 млн. грн. (3105, 2 – 1853, 2). Цей приріст відбувся за рахунок збільшення кількості реалізованих товарів (фізичного обсягу товарообігу) на 6, 5%, що склало 139, 7 млн. грн. (1992, 9 – 1853, 2), і у зв'язку зі збільшенням роздрібних цін на товари – на 1112, 3 млн. грн. (3105, 2 – 1992, 9).
За даними цих розрахунків можна сказати, що близько 90% приросту товарообігу отримане за рахунок росту цін. Втрати покупцями коштів від підвищення роздрібних цін (у зв'язку з покупкою товарів по більш високих цінах у підприємстві) склали 1112, 3 млн. грн.
 
Таблиця 5. 3. Ритмічність розвитку роздрібного товарообігу магазинів ЗАТ «Укрмаркет» по місяцях року
 
З даних таблиці видне, що розмах коливань росту роздрібного товарообігу по місяцях ще більше, чим по кварталах. Темп росту товарообігу коливається від 110, 1% (квітень) до 124, 0% (березень).
Найбільш напруженими періодами реалізації товарів у кожному кварталі є останні місяці кварталу. Наприклад, ріст обороту в цілому за перший квартал склав 116, 9%, а в березні – 124, 0%, за другий квартал – відповідно 117, 3% і 123, 7%, за третій квартал – 119, 05 і 119, 5% і за четвертий квартал – 120, 2% і 122, 0%.
По мережі магазинів ЗАТ «Укрмаркет» дані про рух товарних ресурсів наведено в таблиці 5. 4.
 
Таблиця 5. 4. Продуктовий баланс по магазинах ЗАТ «Укрмаркет» за 2014 – 2015 р. р. (млн. грн.)
 
 
Роздрібний товарообіг підприємства зріс в 2015 році в порівнянні з 2014 роком на 484, 5 млн. грн. за рахунок завищених товарах запасів на початок року (33, 8 млн. грн.), ріст вступу товарів у магазини (513, 0 млн. грн.) і зменшення іншого вибуття товарів (+0, 8 млн. грн.) Але можливості росту товарообігу в динаміці поменшала в результаті збільшення товарних запасів на кінець року (-63, 1 млн. грн.)
На підприємстві в 2015 році інше вибуття товарів знизилося в порівнянні з 2014 роком на 0, 8 млн. грн. Інше вибуття товарів включило товарні втрати, бій, лом, недостачу товарів. Слід назвати роботу магазину по зниженню іншого вибуття товарів в 2015 році позитивної.
 
ВИСНОВОК
 
У ЗАТ «Укрмаркет», як показав аналіз документального оформлення й обліку роздрібного продажу товарів, бухгалтерський облік ведеться відповідно до законодавчих актів, нормативно-методичних документів і інструктивними матеріалами. Дані бухгалтерського обліку дають різноманітну економічну інформацію для проведення всебічного й глибокого аналізу фінансово-господарчої діяльності підприємства, що дозволяє затверджувати про тісний зв'язок між бухгалтерським рахунком і аналізом господарської діяльності на данім підприємстві.
Як показала практика, у ЗАТ «Укрмаркет» матеріально відповідальна особа складає товарний звіт про наявність і рух товарів один раз у тиждень. Застосування щотижневої звітності недоцільно, тому що, по-перше, рух товарів протягом великого періоду не контролюється бухгалтерією, по-друге, нерівномірно розподіляється робота бухгалтерії протягом місяця, по-третє, значний обсяг робіт по перевірці й обробці звітності переноситься на період складання бухгалтерської звітності.
Проведений на основі даних бухгалтерського обліку аналіз динаміки розвитку роздрібного товарообігу ЗАТ «Укрмаркет» за 2013-2015 рр. дозволяє зробити наступні висновки:
‒роздрібний товарообіг підприємства рік у рік збільшується, темпи росту його досить високі;
‒досягнуто ріст товарообігу по деяких відділах підприємства;
‒приріст товарообігу, в основному, досягнуто за рахунок ефективного використання таких видів ресурсів як: товарних, трудових і інших ресурсів;
‒підприємство в 2013 році активно вело роботу з додаткової закупівлі товарів у виробників і інших постачальників.
Пропозиції по подальшому поліпшенню роботи ЗАТ «Укрмаркет»:    
‒удосконалювати товаропостачання підприємства та підвищувати ефективність користування товарних ресурсів;
Із цією метою ЗАТ «Укрмаркет» необхідно робити закупівлі товарів безпосередньо у виробників, значно розширити закупівлю й реалізацію супутніх промислових товарів, наявних у достатній кількості у виробників і інших постачальників, більше уваги приділяти висновку договорів з постачальниками.
‒досягти зростання ефективності праці торгових працівників:
Із цією метою здійснювати сполучення професій, посад, вести роботу з попередження прогулів і скороченню втрат робочого часу через хворобу й іншим причинам. При незмінній чисельності працівників і збільшенні середнього вироблення одного продавця (у порівнянних цінах) відповідно до росту кількості реалізованих товарів в 2013 році роздрібний товарообіг може збільшитися в 2014 році на 28, 07 млн. грн. (187, 1*1% х15).
‒поліпшити використання матеріально-технічної бази підприємства:
Із цією метою встановити оптимальний режим роботи підприємства, вести впровадження прогресивних форм торгівлі, скоротити до мінімуму проведення інвентаризацій, перевірок.
‒економічній службі підприємства розробляти прогнози розвитку роздрібного товарообігу на майбутній період і вести оперативний контроль за ходом реалізації;
Це дозволить керівництву підприємства і його службам оперативно вирішувати питання забезпечення й ефективності використання всіх видів ресурсів, добитися ритмічного й рівномірного розвитку роздрібного товарообігу по періодах року й по відділах підприємства.
‒удосконалювати систему матеріального стимулювання праці працівників підприємства (збільшення кількості реалізованих товарів, обслуговування найбільшої кількості покупців, отримання доходів від реалізації товарів і ін) ;
‒оперативніше представляти дані з роздрібного продажу для прийняття управлінських рішень, а також запровадити складання товарних звітів подекадно, тобто один раз в десять днів. Це дасть можливість забезпечити найбільш повний контроль за роботою матеріально відповідальних осіб і більш ефективно обробляти документацію щодо руху товарів;
‒здійснити комп'ютеризацію бухгалтерського обліку на підприємстві, використовувати довідкову комп'ютерну систему для консультацій, роз'ясненні.
 
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999р. №996-ХІУ (зі змінами і доповненнями).
  2. Закон України Про аудиторську діяльність вiд 22. 04. 1993 № 3125-XII – ВР
  3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 листопада 1999р. №291 (зі змінами і доповненнями).
  4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. №291 (зі змінами і доповненнями).
  5. Податковий Кодекс України від 02. 12. 2014 № 2755-VI – ВР.
  6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31. 03. 99р.
  7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31. 03. 99р.
  8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31. 03. 99р.
  9. 1 С: Підприємство. Конфігурація „Бухгалтерський облік” для України. Редакція 2. Руководство по веденню обліку (опис конфігурації). – М. : Фірма „1С”. 2005 – 307 с.
  10. Азаренков Г. Ф. Економічний аналіз. – Х. : ХДЕУ, 2003. – 208с.
  11. Бойчик Й. М., Харів Т. С., Хопчан М. І. Економіка підприємств. Навч. посібник. – Львів: Сподом, 2000
  12. Болюх М. А. Економічний аналіз. – К. : КНЕУ, 2003. – 555с.
  13. Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І.. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченька. – К. : КНЕУ, 2001. – 540 с.
  14. Бундюк А. М. Бухгалтерський і податковий облік на підприємствах України: Посібник. – О., 2004. – 199с.
  15. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський і фінансовий облік: підручник для студентів „Облік і аудит” вищ. навч. закл. – Житомир: ПП. „Рута”, 2002. – 688с.
  16. Бутинець Ф. Ф., Бондар В. П. Звітність підприємства. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 427с.
  17. Бухгалтерський облік в Україні: навчальний посібник / За ред. Р. Л. Хом'яка, В. І. Лемішовського. – 7-ме вид., перероб. і доп. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2012. – 1224 с.
  18. Бухгалтерський облік і фінансова звітність – об єкти фінансового контролю. – К. : Атіка Ельга-Н, 2003. – 303с.
  19. Бухгалтерський облік у документах: навчальний посібник / За ред. Л. М. Чернелевського. – К. : Кондор, 2011. – 430 с.
  20. Бухгалтерський облік. – Х. : Видавничий будинок Фактор, 2004. – 511с.
  21. Вербило О. Ф., Бойко З. І. Бухгалтерський облік. – К. : НАУ, 2004. – 424с.
  22. Вітвицька Н. С., Кузьмінська О. Е. Контроль і ревізія: Навч. -метод. Посібник для самост. вивч. дисц. – К. : КНЕУ, 2000. – 166с.
  23. Гаценко О. П., Стрибуль О. В. Бухгалтерський облік. – К. : Ун-т Україна, 2005. – 198с.
  24. Голов С. Ф., Костюченко В. М. “Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами”. – К. : “Екаунтинг”, 2005р. 976 с.
  25. Гончарук А. Я., В. С. Рудницький. Аудит – Львів: 2002 р.
  26. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку. – К. : А. С. К., 2005. – 266с.
  27. Даньків Й. Я. Бухгалтерський облік у галузях економіки. – К. : Знання-Прес, 2003. – 206с.
  28. Дікань Л. В. Контроль і ревізія: навчальний посібник / Л. В. Дікань. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2011. – 327 с.
  29. Доля В. Т. Экономический анализ: учебное пособие / В. Т. Доля. – 2-е изд., испр. и доп. – К. : Кондор, 2011. – 224 с.
  30. Економіка виробничого підприємництва: Навч. посіб. /Й. М. Петрович, І. О. Будіщева, І. Г. Устінова та ін. За ред.. Й. М. Петровича. – 3-тє вид., випр. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2002. – 405 с. – (Виша освіта ХХІ століття).
  31. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: навчальний посібник / Т. Д. Костенко [та ін. ]. – 2-ге вид., перероб. и доп. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 400 с.
  32. Захожай В. Б., Базась М. Ф., Матюха М. М., Базась В. М. Бухгалтерський облік у галузях економіки. – К. : МАУП, 2005. – 968с.
  33. Косміна Р. М. Бухгалтерський облік. – К. : Вища школа, 2003. – 174с.
  34. Кужельний М. В., Цінник В. Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К. : КНЕУ, 2001. – 334с.
  35. Кулаковська Л. П., Ю. В. Піча. Основи аудиту – К. : 2000 р.
  36. Лишиленко О. В. Бухгалтерський фінансовий облік. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 528с.
  37. Ловінська Л. Г. Бухгалтерський облік для економістів та правознавців у схемах і таблицях: навчальний посібник / Л. Г. Ловінська, Я. В. Олійник, Л. О. Галат. – Видання друге, без змін. – К. : КНЕУ, 2011. – 336 с.
  38. Мазаракі А. А. та ін. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів (Під ред.. проф.. Н. М. Ушакової) – К. : «Хрещатик», 1999. – 800с.
  39. Манів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., – К. : Знання, 2010. – 580 с. – (Вища освіта ХХ1 століття).
  40. Матієнко-Зубенко І. І., Терещенко Л. О. Інформаційні системи і технології в обліку – К. : КНЕУ, 2004 р. – 287 с.
  41. Мацибора В. І., Збарський В. К., Маци бора Т. В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К. : Каравела, 2012. – 312 с.
  42. Організаційно-методичні аспекти обліку і аналізу товароруху в підприємствах роздрібної торгівлі: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08. 06. 04 / Т. О. Тарасова; Харк. держ. акад. технології та організації харчування. – Х., 2001. – 18 с. : рис. – укp.
  43. Орлова В. К., В. І. Савич, Л. А. Костецька. Особливості обліку торгівлі – Івано-Франківськ: 2001 р.
  44. Партин Г. О., Загородній А. Г., Корягін М. В., Хом'як Р. Л., Височан О. С. Бухгалтерський облік. – Л. : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 246с.
  45. Попович, П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'ктів господарювання [Текст]: підручник / П. Я. Попович. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2012. – 630 с. – (Вища освіта XXI століття).
  46. Руденок О. Бухгалтерський облік: Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. – Х. : Фактор, 2003. – 312 с.
  47. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємств. – К, 2004. – 654с.
  48. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – 3-тє вид., врероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2000. – 578с.
  49. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: навчальний посібник / Л. К. Сук, П. Л. Сук. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К. : Знання, 2012. – 507 с.
  50. Ткаченко Н. М. <ухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: навчальний посібник / Н. М. Ткаченко. – 3-е вид., допов. і перероб. – К. : Алерта, 2012. – 926 с.
  51. Торговое дело: Экономика, маркетинг, организация: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. /под общ. ред. Проф. Л. А. Брагина и проф. Т. П. Данько. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 560 с.
  52. Хом’як Р. Л. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. Нормативно-практичні матеріали. – Львів: „інтелект-захід”, 2001. – 728с.
  53. Шарманська В. М. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку. – К. : Знання-Прес, 2003. – 268с.
  54. Шваб Л. І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 4-е вид. – К. : Каравела, 2011. – 584 с.
  55. Шумляєв Б. О., Татаренко І. В., Рябий Є. І. Бухгалтерський облік. – Д., 2010. – 342 с.
 

 

 
 
Фото Капча