Облік, контроль та аналіз руху товарів в управлінні запасами підприємства

‒дослідження нормативно-правової бази забезпечення обліку товарів;

‒дослідження організації обліку товарів на ЗАТ «Укрмаркет»;

‒аналіз організації первинного та підсумкового обліку руху товарів на ЗАТ «Укрмаркет»;

‒аналіз програмного забезпечення, використовуваного для обліку товарів;

‒проведення аналізу товарних запасів у динаміці;

‒розгляд напрямків аудита руху товарних запасів на ЗАТ «Укрмаркет».

 

 

 

Термін «управління товарорухом» мас декілька тлумачень. У широкому розумінні він може тлумачитися як загальне керівництво фізичним переміщенням товарів. У вузькому, як планування і реальне щоденне керівництво рухом готових виробів, робіт або послуг. Тобто управління товарорухом – це діяльність з планування, втілення у життя та контролю за фізичним переміщенням готових виробів від виробника до споживачів і з вигодою для себе.

Рівень управління товарорухом впливає на його плановість, ритмічність і оперативність. Кваліфікований аналіз інформації про хід реалізації товарів, обсяги й структуру їх запасів дає змогу отримати потрібні дані про етап торгівлі, більш обґрунтовано розробляти замовлення на виробництво і постачання товарів, оперативно регулювати товарні потоки.

Операції, що викопуються у процесі товароруху, мають повний кількісний вимір, що дає можливість широко застосовувати в управлінні і плануванні математичні методи з використанням ЕОМ. Для цього слід організувати чітку систему інформаційного зв'язку між постачальниками, складами, оптовими і роздрібними торговельними підприємствами, транспортними підприємствами на основі уніфікації форм документів та системи збору інформації.

Підвалини управління процесами товароруху закладаються під час розроблення технологічних карт, які є графіками, що об'єднують найважливіші елементи товаропостачання.

У такій карті зазначаються день доставки товарів, номер автомобіля, години та обсяги завезення товарів, інші нормативні дані, на основі яких можна перевірити виконання графіка з точністю до 15-20 хв. Відхилення від графіка на окремих маршрутах дає можливість установити причини і внести відповідні корективи.

Важливою умовою підвищення ефективності товароруху е створення інформаційно-диспетчерських служб (ІДС) у роздрібних торговельних підприємствах і на оптових базах, основними завданнями яких є:

1) оперативний контроль за забезпеченістю магазинів товарами, особливо повсякденного попиту в достатньому асортименті;

2) організація ритмічного завезення товарів згідно з договорами, замовленнями і графіками;

3) підвищення відповідальності працівників магазинів, оптових підприємств за організацію товаропостачання торговельної мережі.

Для виконання цих завдань ІДС щоденно збирають оперативну інформацію про наявність товарів у продажу, виявляють причини відсутності у продажу окремих товарів, уживають термінових заходів щодо їх завезення, приймають замовлення па завезення товарів і здійснюють контроль за їх виконанням, організовують доставку товарів у магазини, стежать за надходженням вантажів на товарні станції та за їх розвантаженням і вивезенням, за виділенням автотранспорту та його використанням тощо.

ІДС дають змогу поліпшити організацію торгівлі, більш раціонально використовувати наявні товарні ресурси, вживати заходів для завезення товарів, яких бракує, ефективніше використовувати робочий час працівників торгівлі.

Ефективне управління товарорухом передбачає врахування усіх його елементів: планування; організація; аналіз і контроль.

Планування товароруху містить:

1) визначення цілей;

2) планування оптимальних господарських зв'язків;

3) вибір каналів і системи товароруху;

4) розроблення стратегії щодо каналів товароруху;

5) вибір стратегії управління товарними запасами;

6) складання кошторису витрат;

7) планування прибутку.

Конкретний перелік цілей підприємства зумовлюється проблемами, які постають перед цим підприємством, і може бути відмінним як на різних підприємствах, так і в різні періоди часу на одному підприємстві. Правильне встановлення конкретних цілей дасть змогу спрямувати зусилля усіх працівників підприємства на їх досягнення.

Цілями управління товарорухом є організація руху фізичних потоків товарів, своєчасно спрямування їх у потрібне місце в необхідний час, максимальне задоволення потреб і запитів посередників та кінцевих споживачів (за високого рівня обслуговування), досягнення намічених показників обсягу продажу та прибутку.

Наступним елементом планування товароруху є планування оптимальних господарських зв'язків. Значущість цього елемента істотно посилюється тепер, коли розвиток вільної купівлі-продажу товарів створює умови для самостійного вибору виробника (постачальника) товарів. Нині реальний вибір постачальника, щоправда, обмежений дефіцитом багатьох товарів та монопольним становищем деяких виробників. Проте, вибираючи постачальника товарів, працівники торговельного підприємства мають виходити з результатів відповідних маркетингових досліджень:

1) вивчення думок покупців та споживчих переваг;

2) вивчення вимог споживачів до асортименту та якості товарів;

3) вивчення мотивації покупок;

4) вивчення реакції ринку на повий товар;

5) вивчення споживчих характеристик товарів та конкурентоспроможності товарів різних виробників.

У результаті з'явиться можливість визначити, які товари потрібні споживачам, хто з наявних виробників зможе забезпечити постачання таких товарів. Тільки після отримання відповідей на ці запитання можна вибирати постачальника, враховуючи необхідність мінімізації витрат па транспортування товарів.

Не менш важливими з погляду ефективності товароруху е такі елементи, як вибір форми, системи і каналів товароруху, а також розроблення маркетингової стратеги стосовно каналів, що є найбільш важливим маркетинговим рішенням підприємства. Рішення, які ухвалює підприємство щодо маркетингових каналів, визначають рівень рентабельності й можуть протягом тривалого часу впливати на основні напрямки діяльності підприємства.

Вибір форми товароруху передбачає ухвалення рішення про необхідність використання одного з двох