Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Обумовленість права суспільним устроєм українських земель за Польсько-Литовської доби

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Марчук Р.П.,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри парламентаризму

та політичного менеджменту НАДУ

Обумовленість права суспільним устроєм українських земель

за Польсько-Литовської доби

 

Висвітлено особливості внутрішнього ладу, соціальної структури, системи законодавства та правосуддя на українських землях, що входили до складу Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського та ін., а після Люблінської унії – до Речі Посполитої Корони Польської та Великого князівства Литовського.

Ключові слова: Україна, Королівство Польське, Велике князівство Литовське, Річ Посполита, внутрішній лад, соціальна структура, право, судова система.

Марчук Р.П. Обусловленность права общественным устройством украинских земель Польско-Литовского периода

Раскрыты особенности внутреннего устройства, социальной структуры, системы законодательства и правосудия на украинских землях, которые входили в состав Королевства Польского и Великого княжества Литовского, Русского, Жемантийского и иных, а после Люблинской унии – Речи Посполитой Короны Польской и Великого княжества Литовского.

Ключевые слова: Украина, Королевство Польское, Великое княжество Литовское, Речь Посполитая, внутреннее устройство, социальная структура, право, судебная система.

Marchuk R.P. Stipulation of the law by the social system of the Ukrainian lands at the Poland-Lithuanian times

There was thrown a light upon peculiarities of the internal system, social structure, the system of legislation and justice at the Ukrainian lands that were a part of the Kingdom of Poland, the Grand Duchy of Lithuania, Russia, Samogitia, and after the Union of Lublin – a part of the Kingdom of Poland and Grand Duchy of Lithuania.

Key words: Ukraine, the Kingdom of Poland, the Grand Duchy of Lithuania, Polish-Lithuanian Commonwealth, internal system, social structure, law, judicial system.

Постановка проблеми. Суспільний устрій і право Польщі та Литви суттєво впливали на суспільні та правові процеси на українських землях, які входили до складу Королівства Польського та Великого князівства Литовського (а згодом до Речі Посполитої). Разом з тим суспільний лад та правовий устрій українських земель разом впливали на процеси в польській та литовській державах. Адже українські землі ввійшли до складу Польщі та Литви, маючи багаті самобутні традиції державності та права з часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

Таке поєднання української, польської та литовської культур державотворення і правового регулювання суспільних відносин призвело до створення особливого устрою суспільства та інструментів управління ним.

Таким чином, перебування українських земель у складі Польщі та Литви є частиною як української, так і польської та литовської історії, використання позитивного досвіду якої сприятиме покращанню сучасного життя наших народів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти питання історії права та суспільного устрою українських земель за часів Польсько-Литовської доби були досліджені такими відомими істориками держави та права, як Е.С.Бандтке [1], Р.М.Губе [14], О.Ф.Кістяковський [8], Й.Лелевель [15], Ф.І.Леонтович [9], К.Ліван-цев [10], Ф.Пекосинський [16], Т.Чацький [13] та ін.

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Питання взаємообумовленості суспільного устрою та системи права на фоні взаємовпливу українських, польських та

2

литовських традицій державотворення і правових культур не були предметом самостійного наукового дослідження.

Мета статті полягає у встановленні впливу суспільного устрою на право українських земель за часів Польсько-Литовської доби шляхом аналізу історичного досвіду України, Польщі та Литви, дослідження суспільного ладу, висвітлення системи права та здійснення законодавства на територіях України, що з 1349 по 1795 р. перебували під владою Польщі та Литви.

Виклад основного матеріалу. Період перебування українських земель у складі Польщі та Литви характеризується як дуже значним соціальним розшаруванням, так і появою нових верств населення та новими формами суспільних відносин. Поява нових прошарків у межах уже існуючих класів призводить до необхідності закріплення їх правового статусу, а звідси – і до появи нових законів та кореляції вже існуючих.

Соціальне та правове становище усіх верств населення на українських землях визначалося розмірами їхньої земельної власності.

Джерелами зростання земельних володінь польських, литовських та українських феодалів були загарбання земель общини, купівля-продаж земельних маєтків, освоєння пустищ та феодальні земельні пожалування. Паралельно з цим представники панівних верств одержували від польського короля і великого князя Литовського земельні пожалування за службу.

Отримавши величезні земельні володіння, феодали намагалися закріпити свої права на них. У першій половині XVI ст. основні земельні ресурси України були зосереджені в руках незначної групи великих феодалів.

Маючи величезний економічний потенціал, великі землевласники оформилися у вищий феодальний стан, що дістав назву “магнати”, і здобули для себе широкі політичні права та привілеї [2, с. 99].

Особливо бурхливими темпами велике землеволодіння на українських землях стало зростати після Люблінської унії 1569 р. З її прийняттям продовжували розширюватися права і привілеї магнатів, у тому числі українського походження. Магнати українських земель здобули права входити до складу вищого органу влади Речі Посполитої – сейму, в якому користувалися правом “вето”. Вони брали участь у виборах короля Речі Посполитої. Лише магнати обиралися чи призначалися на вищі державні посади.

Магнати-землевласники являли собою у Речі Посполитій сенаторський стан, до нього належали найвищі духовні та світські сановники: архієпископи, єпископи, воєводи, каштеляни [4, с. 156].

Другою найчисленнішою групою панівного класу на українських землях була шляхта – середні й дрібні землевласники.

Фото Капча