Об’єкти цивільного права

 

Вступ

1. Об’єкти цивільного права

2. Речі як об’єкти цивільних прав

3. Цінні папери

4. Дії та послуги

5. Нематеріальні блага

Висновки

Список використаних джерел

 

 

У теорії та практиці цивільно-правового регулювання майнових і немайнових відносин, які виникають у сучасному українському суспільстві, визначення понять об'єктів цивільних прав займає одне з центральних місць. Цивільне законодавство так чи інакше пов'язане з матеріальними і нематеріальними благами. Без них галузь законодавства втрачає будь-який конструктивний зміст. Будучи базисом фактичних і регулюючих правовідносин, майнові і немайнові блага мають певні особливості, котрі впливають на весь механізм правового регулювання. Що ж потрібно розуміти під об'єктами цивільних прав?

Щоб дати визначення поняттю «об'єкти цивільного права», необхідно розглянути співвідношення його з терміном «об'єкти цивільних правовідносин». Питання про об'єкти цивільних правовідносин є одним із найбільш спірних у теорії цивільного права. Огляд правової літератури з цього питання дали Ю. К. Толстой, В. О. Лапач, О. В. Дзера та ін. Розмежування зазначених понять ґрунтується на таких міркуваннях: об'єктами цивільних правовідносин є те, на що вони спрямовані і певним чином впливають. Як суспільні зв'язки цивільні правовідносини можуть впливати лише на поведінку людини, тобто об'єктом останніх є поведінка їх суб'єктів щодо різних матеріальних благ.

Актуальність теми: необхідність визначення специфіки правової природи об’єктів цивільних прав, дослідження механізмів їхнього регулювання і обґрунтування на цій підставі шляхів подальшого вдосконалення правового регулювання відносин, що виникають стосовно них.

Об’єкт дослідження – специфіка об’єктів цивільних прав.

Основна мета дослідження курсової роботи полягає у комплексному дослідженні специфіки об’єктів цивільних прав.

Виходячи з поставленої мети, в даному дослідженні поставлені наступні завдання:

- дослідити загальну характеристику поняття та види об’єктів в цивільному праві;

- розгляд особливостей окремих видів об’єктів цивільних прав.

Теоретичне та практичне значення: матеріал курсової роботи можливо використовувати при викладанні відповідної теми Цивільного права – «Об’єкти цивільних прав», а також при підготовці наукових семінарів, конференцій тощо.

Структура роботи: курсова робота складається з вступу, п’яти питань, висновку та списку літератури.

 

 

Об'єктами цивільних прав є все те, із приводу чого складаються цивільні правовідносини і на що спрямовані цивільні права та цивільні обов'язки їх суб'єктів.

До об'єктів цивільних прав належать:

1) речі, у тому числі гроші та цінні папери;

2) інше майно, майнові права;

3) результати робіт;

4) послуги;

б) результати інтелектуальної, творчої діяльності;

6) інформація;

7) інші матеріальні і нематеріальні блага, зокрема особисті немайнові блага.

Вказані об'єкти можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони:

1) не вилучені з цивільного обороту;

2) не обмежені в обороті;

3) не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Найпоширенішими об'єктами цивільних прав є речі – предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Передбачено таку класифікацію речей:

1) залежно від можливості переміщення в просторі є: – нерухомі речі (нерухоме майно, нерухомість), до яких належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їхнього знецінення та зміни їхнього призначення (будинки, інші споруди, багаторічні насадження тощо) [9, 167].

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Рухомі речі, якими є речі, які можна вільно переміщувати в просторі (книга, стілець, іграшка тощо).

2) залежно від подільності виокремлюють:

- подільні речі, тобто ті, що можна поділити без втрати їх цільового призначення (зокрема, вода, цукор) ;

- неподільні речі – речі, які не можна поділити без втрати їх цільового призначення (стіл, вентилятор тощо) ;

3) залежно від ознак, що їх характеризують, речі є визначеними:

- індивідуальними ознаками, якщо вони наділені тільки їм властивими ознаками, що вирізняють їх з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи їх. Такі речі є незамінними (наприклад, картина І. І. Шишкіна «Сосновий ліс») ;

- родовими ознаками, у разі, коли вони мають ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюються числом, вагою, мірою (цегла, мука, бензин тощо). Ці речі є замінними;

4) залежно він можливості багаторазового використання виділяють:

- споживні речі – речі, що внаслідок одноразового їх використання знищуються або припиняють існувати в первісному вигляді (чай, паливо та ін.) ;

- неспоживні речі – речі, призначені для неодноразового використання, які зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (зокрема, костюм, холодильник) ;

5) залежно від призначення є:

- головна річ, якою є річ, що має самостійне призначення (наприклад, гітара) ;

- приналежність, тобто річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею