Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка екологічного стану басейну річки Лютиця за рівнем антропогенного навантаження

Предмет: 
Тип роботи: 
Магістерська робота
К-сть сторінок: 
67
Мова: 
Українська
Оцінка: 

на ділянках, важливих для гідрологічного та гідробіологічного режимів річки, для збереження біорізноманіття, у дельтах річок тощо;

- сприяння впровадженню принципів збалансованого використання ресурсів окремих річок, зокрема обмеженню видобутку руслових пісків, гравію, відновлення проточності річок тощо;
- сприяння впровадженню сучасних технологій утилізації шахтних, рудникових, промислових та інших стічних вод.
Таким чином, функціонально цілісний підхід з диференціації природного середовища і басейновий підхід як його складова частина завоювало вже немало прихильників. Його основні переваги – орієнтація на вивчення динаміки, чітка вираженість меж і зв’язків, можливість залучення геофізичних, геохімічних і системних методів. Враховуючи взаємозв’язок водних ресурсів, залежність їх стану від структурно-функціональної організації ландшафтів і господарського комплексу, найбільш раціональна і генетично обґрунтована схема управління може бути побудована лише за басейновим принципом.
Басейновий підхід до різних географічних та еколого-економічних проблем довів життєвість і перспективність. Починаючи з його застосування в гідрології суші та інших науках фізико-географічного циклу і ландшафтознавства, він в даний час все більше використовується в гео-екологічних дослідженнях для вирішення задач природокористування. [3]
Аналіз літературних джерел дозволив визначити, що якісний і кількісний екологічний стан річок залежить від ступеня використання природних ресурсів (в першу чергу водних, земельних, лісових), забруднення біогенними речовинами сільськогосподарських угідь, хімічних засобів захисту рослин, будівництва ферм і великих тваринницьких комплексів. Стік хімічних компонентів у річках є суттєвим і впливає на формування хімічного складу річкових вод на даній території, на якість води у них.
 
РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАСЕЙНУ РІЧКИ ЛЮТИЦЯ
 
2.1. Фізико-географічні умови розташування
 
Річка Лютиця належить до басейну р. Стир і являється її лівою притокою першого порядку. Басейн річки розміщений в межах лісової зони. Протікає річка по території Волинської області. Довжина річки 37 км, площа водозбору 208 км², залісненість 55, 0%, заболоченість 1, 4%, розораність 15, 2%. За витік річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 200 м абс., розміщена на північ від села Підгірне. Річка має 26 приток довжиною до 10 км. Загальна довжина яких 136 км. Коефіцієнт густоти мережі (без врахування річок з довжиною менше 10 км) складає 0, 17 км/км². Падіння річки 29, 4 м, середньозважений нахил 0, 73 м/км. Норма стоку річки складає 19, 5 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75% і 95% відповідно 12, 4 і 6, 7 млн. м³. Власний стік річки зарегульований слабо.
Басейн річки розташований в межах Турійської денудаційної рівнини. Абсолютні відмітки поверхні складають 170, 6 – 203, 3 м Бс. Загальний схил поверхні на північ та північний схід коливається в межах 0, 0002 -0, 0022. Густота розчленування складає 0, 17 – 0, 65 км/ км2. Глибина ерозійного урізу складає 0, 8 – 9, 8 м.
Ландшафти території належать до двох типів: поліського, з перевагою боліт, луків, дубово-соснових і дрібнолистих лісів та лісостепового, з поширенням в доісторичному минулому лучних степів та дубово-грабових лісів, а в наш час переважно – орних земель.
Хоча поверхня Волинської області є загалом рівнинною, проте вона досить виразно поділяється на декілька орфографічних частин, а саме: Волинське горбисте пасмо виявлене окремими (моренними) горбами, які простягаються від Любомля в межах 0, 0002 -0, 0022. Густота розчленування складає 0, 17 – 0, 65 км/ км². Глибина ерозійного урізу складає 0, 8 – 9, 8 м.
В басейні ріки Лютиця мають розвиток процеси заболочування та підтоплення заплави, які дещо знижені за рахунок осушення земель в долині річки. Повсюдне поширення мають карстові процеси, однак ступінь їх прояву на даній території переважно низька.
 
Таблиця 1. 1.
Характеристика русла річки Лютиця
 
 
Аналіз даних, які характеризують схили долини, заплаву та русло річки показують, що в басейні ріки Лютиця мають розвиток процесу заболочування та підтоплення заплави, які дещо знижені за рахунок осушення земель в долині річки. Повсюдне поширення мають карстові процеси, однак ступінь їх прояву на даній території переважно низька. [4, 5]
 
2.2. Кліматичні умови
 
Клімат басейну помірно – континентальний з відносно сухим холодним періодом і більш вологим – теплим.
 
Таблиця 1. 2.
Середні багаторічні значення основних кліматичних характеристик
 
Зареєстровані максимальна і мінімальна температури повітря відповідно дорівнюють 38 і -37 °С. Число засушливих днів (вологість повітря менше 30%) складає в середньому 7, 2 в рік. Спостережений добовий максимум опадів дорівнює 114 мм. Сніговий покрив у басейні спостерігається щорічно, стійкість снігового покрову спостерігається в 85% зим. Середня висота снігового покриву складає 15 см, максимальна 36 см. Найбільша глибина промерзання ґрунту досягає 110 см. Середня величина випаровування з поверхні води складає 550 мм. Переважаючими являються вітри західного напрямку. Середньорічна швидкість вітру складає 10 м/с. Повторюваність напряму вітрів наведено в таблиці 1. 3. На рис. 1. 2. зображена циклограма середньої багаторічної повторюваності напряму вітрів.
 
Таблиця 1. 3.
Середня багаторічна повторюваність напрямку вітру (%)
 
Рис. 1. 2. Циклограма середньої багаторічної повторюваності напрямку вітру (%)
 
Аналізуючи табл. 1. 3. та рис. 1. 2,
Фото Капча