Оцінка економічної ефективності системи електропостачання промислового підприємства

Система планово-попереджувальних ремонтів електроенергетичного устаткування передбачає виконання трьох видів робіт: капітальний ремонт, поточний ремонт і технічне обслуговування устаткування. На основі тривалості ремонтного циклу, міжремонтного і міжоглядового періодів, а також норм трудомісткості ремонтних заходів для потрібного при реалізації проекту устаткування складемо середньорічний графік планово-попереджувальних ремонтів устаткування мережі.

Графік ППР.

 

Таблиця 4.1 - Графік ППР

 

Таблиця 4.2 - Трудомісткість виконання заходів системи ППР.

 

 

Інвестиційний план – це один з ресурсних розділів, в якому визначається розмір необхідних інвестицій (капітальних вкладень), їх розподіл по етапах здійснення проекту і напрямах використання.

Технологічна структура капітальних вкладень характеризує співвідношення витрат на будівельно-монтажні роботи (БМР), придбання устаткування, інші роботи і витрати (витрати на проектно-дослідницькі роботи, підготовку експлуатаційних кадрів і ін.). Складемо кошторис капітальних вкладень.  Відобразимо його у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Кошторис капітальних вкладень в систему електропостачання

 

 

На цьому етапі розрахуємо чисельність персоналу електроенергетичної служби. Розрахункова явочна чисельність ремонтного персоналу, необхідного на весь комплекс заходів системи ППР електроенергетичного устаткування і мереж на планований рік, визначається за формулою:

• річна планова трудомісткість ремонтних заходів, люд.-год./рік (визначається при складанні графіка ППР);
• нормативний номінальний фонд робочого часу, годин/(рік•люд.) (визначається при складанні річного балансу робочого часу);
• коефіцієнт виконання норм,  = 1,05 – 1,1.

Розрахункова явочна чисельність (розрахункова добова потреба) оперативного персоналу визначається за нормативами чисельності.

Розрахункова облікова чисельність оперативного і ремонтного персоналу розраховується по формулі:

• розрахункова облікова чисельність, люд.;
• прийнята явочна чисельність відповідного персоналу, люд.;
• відповідний коефіцієнт облікового складу (визначається при складанні річного балансу робочого часу).

Забезпечення безперебійного живлення великого підприємства необхідними енергоресурсами покладається на чергових інженерів, які керують експлуатацією всього енергогосподарства протягом зміни.

Оперативний персонал:

Ремонтний персонал:

Таблиця 6.1 - Чисельність персоналу, зайнятого електропостачанням підприємства

 

Розрахунок річного фонду оплати праці персоналу електроенергетичної служби.

1.Річний фонд оплати праці оперативного (чергового) персоналу, яки працює безперервно цілодобово (оплата праці – почасова), містить у собі наступні елементи:

• прямий (тарифний) фонд оплати праці;
• премії;
• доплата за роботу в нічний час;
• доплата за роботу в святкові дні;
• оплата понаднормових годин;
• оплата основної та додаткової відпустки;
• інші доплати.

1.1.Прямий (тарифний) фонд оплати праці оперативного персоналу   розраховується виходячи з середнього окладу та явочної чисельності оперативного персоналу.

 

1.2.Премії  , виплачувані з фонду оплати праці, можна прийняти в розмірі 30-40% від прямого фонду оплати праці.

 

1.3.Доплата за роботу в нічний час розраховується виходячи з того, що розмір доплати складає 30-40 % від годинної тарифної ставки:

 додаткова оплата за кожну годину роботи в нічний час, грн./год. В розрахунках можна прийняти, що за кожну годину роботи в нічний час доплата складає 30-40% середньогодинної тарифної ставки, тобто 

• середньомісячний оклад оперативного персоналу, грн./міс.;
• норма робочого часу (нормативний номінальний час), час/рік;
• фонд роботи в нічний час, год./(рік∙люд.). При безперервному обслуговуванні устаткування з тривалістю зміни  :

 

1.4.Доплата за роботу в святкові дні.

Робота в святкові дні оплачується у подвійному розмірі. При тривалості зміни   доплата за роботу в святкові дні складе:

• доля явочної чисельності робітників, які виходять щодоби на роботу;
• кількість святкових днів у році, днів/рік.  =10 днів;
• розрахунковий номінальний час в днях, днів/рік.

 

1.5.Оплата понаднормових годин.

Понаднормові години оплачуються у полуторному розмірі за кожну годину роботи понад норми робочого часу:

•  фонд часу, переробленого поверх встановленої норми, год./(рік∙люд.);
•  коефіцієнт доплат. Оскільки передбачається, що під оклад оперативний персонал відпрацьовує норму, прийняти  .

1.6.Оплата відпусток.

Оплата відпусток здійснюється виходячи з середньоденного заробітку, розрахованого з урахуванням усіх попередніх виплат і доплат:

середня тривалість відпустки (усіх видів), скоригована на фактичний режим роботи, днів/(рік∙люд.).

1.7.Інші доплати (1 % від суми попередніх виплат і доплат).

 (144000+43200+10594,13+3956,05+21484,05+24685,71)*0,1=2479,2 (грн/рік)

2. Річний фонд оплати праці ремонтного персоналу та інженерно-технічного персоналу (ІТП), які працюють 5 днів на тиждень в одну зміну (Тзм=8 годин), містить у собі наступні елементи:

• прямий фонд оплати праці;
• премії;
• оплата основної та додаткової відпустки;
• інщі доплати;

2.1 Прямий фонд оплати праці (  – для ремонтного персоналу;   – для ІТП) розраховується виходячи з середнього окладу і явочної чисельності відповідно ремонтного персоналу та ІТП.

2.2.Премії  , виплачувані з фонду оплати праці, прийняти в розмірі 30% для ремонтного персоналу і 0% для ІТП від відповідного прямого фонду оплати праці.

2.3.Оплата відпусток.

Оплата відпусток здійснюється виходячи з середньоденного заробітку:

• середня тривалість відпустки (усіх видів), скоригована на фактичний режим роботи, днів/(рік∙люд.);
• номінальний фонд часу при п’ятиденному робочому тижні, днів/(рік∙люд.)

2.4.Інші доплати (1% від суми попередніх виплат).

Ремонтний персонал:

(120000+24000+18989,01)*0,1=1629,9(грн/рік)

ІТП:

(168000+11076,92)*0,1=1790,8(грн/рік)

Результати розрахунків фонду оплати праці персоналу електроенергетичної служби зведемо до табл.6.2.

 

Таблиця 6.2 - Річний фонд оплати праці персоналу електроенергетичної служби

 

 

Визначення річних експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії по електричній мережі.

Витрати виробництва від застосування засобів електрифікації формуються з двох видів витрат:

• виробничих витрат, обумовлених підтримкою електроенергетичного господарства на належному технічному рівні, тобто витрат на виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту власними силами господарства і на оплату послуг підрядних організацій;
• невиробничих витрат – матеріальний збиток виробництву від аварійного виходу з ладу електроустаткування і від перерв в електропостачанні, а також пов'язаний з неякісним електропостачанням і нераціональним застосуванням електроенергії.

До річних експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії по електромережі відносять всі витрати на підтримку електромережі в робочому стані, а також річну вартість втрат електричної енергії в елементах електромережі.

Кошторис експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії складається по наступних економічних елементах витрат:

• витрати на оплату праці персоналу мережі;
• відрахування на соціальні заходи;
• амортизація основних фондів і нематеріальних активів;
• інші витрати;
• вартість втрат активної і реактивної електроенергії.

Витрати на оплату праці – це всі виплати по заробітній платі персоналу електроенергетичної служби (річний фонд оплати праці персоналу електроенергетичної служби).

Відрахування на соціальні заходи визначаються у розмірі нормативного процента від витрат на оплату праці.

Амортизаційні відрахування розраховуються поквартально на основі визначеної раніше розрахункової вартості об'єктів мережі і існуючих квартальних норм прискореної амортизації  . Для розрахунку амортизаційних відрахувань об'єкти мережі поділяються на такі групи: ЛЕП, устаткування підстанцій, постійна частина витрат на спорудження підстанцій.

Інші витрати прийняти у розмірі 10-15% від амортизаційних відрахувань першого року.

Таблиця 7.1 - Амортизаційні відрахування за 3 роки

 

Вартість втрат активної електроенергії визначається по формулі:

• вартість 1 кВт•г активної електроенергії, що втрачається (приймається на рівні середньої ціни без ПДВ 1 кВт•г споживаної активної електроенергії);
• втрати активної електроенергії в проектованій мережі, кВт•г/рік.

Таблиця 7.2 - Кошторис експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії

  

 

Визначення показників економічної ефективності інвестицій є найважливішим підсумковим пунктом обґрунтування проектованих заходів.

З урахуванням специфіки проекту системи електропостачання в цьому розділі:

• розраховуються показники, що характеризують стан електрогосподарства підприємства;
• складається зведена таблиця показників, що характеризують ефективності проекту в цілому.

Для оцінки стану електрогосподарства підприємства розраховуються наступні показники.

Собівартість розподілу електроенергії по проектованій електричній мережі:

• річні експлуатаційні витрати на розподіл електроенергії по мережі, грн./рік;
• річне споживання електроенергії (річний обсяг корисно відпущеної електроенергії споживачам), кВт•г/рік

Собівартість використання 1 кВт•г електроенергії на підприємстві:

• загальна плата підприємства за електроенергію (з ПДВ), одержану від енергосистеми, грн./рік.;
• сумарні витрати по електрогосподарству (експлуатаційні витрати на розподіл електроенергії по електромережі без вартості втрат електроенергії, грн./рік.

Таблиця 8.1 - Показники ефективності проекту електропостачання

 

 

Системою електропостачання називають сукупність пристроїв для виробництва, передачі і розподілу електроенергії. Системи електропостачання промислових підприємств створюються для забезпечення живлення електроенергією промислових приймачів, до яких відносяться електродвигуни різних машин і механізмів, електричні печі, апарати і машини для електричного зварювання, освітлювальні установки й ін.

Одним із завдань підвищення надійності функціонування системи електропостачання є виявлення можливостей управління споживання електроенергії виробничими об'єктами, для чого необхідне вивчення характеристик підприємств і розробка ефективних способів управління їх потужністю. Оцінка можливостей виробничих об'єктів в забезпеченні завдань режимної керованості енергосистем може проводитися лише на основі об'єктивних даних про реальні економічні збитки унаслідок реалізації різного роду дій, що управляють, як з боку енергосистеми, так і усередині схеми електропостачання виробничого підприємства.

Управління процесом використання електроенергії промисловим підприємством полягає в дотриманні погоджених з енергосистемою умов: споживання енергії в години проходження добових максимумів, при планових обмеженнях, при виникненні аварійних ситуацій. Суть завдання управління полягає в тому, щоб досягти мінімального руйнування виробничого процесу підприємства унаслідок зниження потужності – обмеження або відключення окремих виробництв, цехів, ділянок, агрегатів. Основною вимогою при цьому є здатність виробництва зберігати, по можливості, випуск продукції незалежно від дії різного роду негараздів.

Електропостачання промислового підприємства біло розглянуто на прикладі «Виробничого об’єднання Південний машинобудівельний завод ім. Макарова». У ході роботи були розраховані показники діяльності підприємства, кількість персоналу, фонд заробітної плати робітників, плата за спожиту електроенергію, та собівартість розподілу електроенергії. 

 

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Електроенергетика_України
2. http://www.yuzhmash.com/ru
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Машинобудування_України
4. http://ua-referat.com/Електропостачання_машинобудівного_підприємства
5. http://www.prodnepr.dp.ua/stat.php?stat=140
6. http://lityo.com.ua/w627.html
7. http://ua.coolreferat.com/Електропостачання_механічного_цеху
8. http://ukrstat.gov.ua
9. http://www.rbc.ua