Оцінка експлуатаційних якостей конструкцій фасадної теплоізоляції з тонкошаровою штукатуркою

Виявлені порушення зовнішнього вигляду системи теплоізоляції слід класифікувати за двома ознаках:

− природне старіння декоративного покриття (легке розтріскування, зміна відтінку), що не впливає на стабільність роботи системи в цілому;

− пошкодження окремих елементів системи, які можуть привести до деструкції ділянок або всієї системи теплоізоляції.

Тріщини, видимі на штукатурному покритті по фасаду будівлі, можна розділити на три основні групи [7]:

− тріщини, обумовлені дефектами будівлі;

− тріщини, обумовлені дефектами основи під штукатурку;

− тріщини, обумовлені дефектами самої штукатурки.

Утворення тріщин, обумовлених дефектами будівлі, може залежати від навантажень (усадка будівлі, сприйняття різних зусиль та ін.) і не залежати від них (теплове розширення, усадка, розбухання і ін.). Причини утворення тріщин подібного роду не залежать від якості штукатурки. Тріщини, обумовлені дефектами будівлі, як правило, можна легко визначити, оскільки вони зустрічаються лише окремо в певних місцях.

Утворення тріщин, обумовлених дефектами основи під штукатурку, може відбуватися в перехідних зонах між різними основами із-за коефіцієнтів термічного або вологісного розширення, що значно розрізняються.

Тріщини, обумовлені дефектами штукатурки. Серед них розрізняють:

− усадкові тріщини, стосуються лише верхнього шару штукатурки. Вони також називаються мережевими, мають, як правило, ширину розкриття менше 0, 15 мм і відстань між вузлами більше 4 мм. Причиною цих тріщин є швидке висихання штукатурного покриття;

− тупикові тріщини, обумовлені нанесенням товстого верхнього шару штукатурки, мають ширину до 0, 2 мм, а в окремих випадках і більше і найчастіше розташовуються горизонтально;

− тріщини внаслідок внутрішньої напруги, проходять, по всій товщині штукатурного шару. Вони мають ширину до 0, 4 мм, а в окремих випадках і більше, і часто мають форму У-подібну. Причина може полягати в неправильному перепаді міцності між штукатуркою і її основою, або між її окремими шарами, а також із-за товстих шарів штукатурки або виникнення великої напруги при обмеженій усадці штукатурного покриття.

Слід зазначити, що волосяні тріщини, що виявляються на мінеральних штукатурках, не відносяться до зовнішніх дефектів системи або штукатурки. Такі тріщини легко усуваються при забарвленні лакофарбними матеріалами. Їх поява викликана процесом усадки, що цілком природно для даної групи матеріалів.

Основні види дефектів виникають у результаті впливу різних деструктивних факторів, які можливо поділити на кліматичні, конструктивні, технологічні, експлуатаційні. Класифікація цих факторів наведена на рис. 4.

 

Рис. 4. Деструктивні фактори впливу на фасадну теплоізоляцію.

 

Дефекти та пошкодження, що виявлені під час проведення технічних оглядів, класифікують залежно від їх впливу на експлуатаційні властивості зовнішніх стін на: незначні, значні та стан відмови.

До незначних дефектів відносяться ті дефекти, що не приводять до зміни експлуатаційних показників зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією, а саме: наявність на поверхні опоряджувального шару плям, зміна кольору, поява тріщин шириною до 0, 5 м або сколів.

До значних дефектів відносяться ті дефекти, які при їх розвитку можуть привести до зміни експлуатаційних показників зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією, а саме – збільшення розмірів тріщин або сколів, наявність зон відшарування та руйнування опоряджувального шару площею до 0, 15 м2 на 1 м2, відхилення конструкцій фасадної теплоізоляції від вертикалі.

Ознаки відмов зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією слід вважати виникнення зон руйнування на поверхні опоряджувального шару площею понад 0, 15 м2 на 1 м2 кількістю більше двох, наднормативні деформації кріпильного каркаса, руйнування елементів кріпильного каркаса, наявність на внутрішній поверхні зовнішніх стін утворень грибка, цвілі та плісняви в більше ніж двох приміщеннях з нормальним експлуатаційним тепловологісним режимом відповідно до вимог [2].

Надійність фасадних систем визначається довговічністю утеплювача, надійністю кріплення утеплювача до основи, а також надійністю штукатурних шарів в системі.

Відмова системи теплоізоляції в цілому може бути в наступних випадках відмови однієї з основних елементів системи:

- руйнування гідрозахисного штукатурного покриття. У разі використання мінераловатних плит виникає попадання вологи в товщу утеплювача, що призводить до втрати ним первинних теплотехнічних характеристик. У цьому випадку необхідно виконати відновлення штукатурного покриття, при цьому, якщо буде потрібно, видалити замочені ділянки утеплювача. У разі використання пінополістирольних плит, що володіють низьким водопоглинанням, система значний час при безпосередній дії зовнішнього середовища зберігатиме свої властивості. У цьому випадку, не замінюючи утеплювача, необхідно виконати відновлення штукатурного покриття, після чого можлива подальша експлуатація системи в цілому;

- відмова конструкцій кріплення (адгезійного клею або дюбелів). Відмова обох компонентів кріплення одночасно приведе до повного руйнування системи. Відмова одного з двох компонентів значно збільшить навантаження на інший елемент кріплення, внаслідок чого також можливе руйнування системи, проте декілька більш розтягнуте в часі. У будь-якому випадку необхідний ремонт системи або її виконання заново;

- відмова теплоізоляційного шару (втрата або різке зниження пінополістиролом або мінераловатною плитою своїх первинних фізико-механічних і теплотехнічних властивостей). У разі втрати механічних властивостей (зміни форми, розмірів, осідання або розшарування плит утеплювача) станеться істотне або повне руйнування системи теплоізоляції. У разі погіршення лише теплотехнічних властивостей утеплювача механічного руйнування системи не станеться, проте система теплоізоляції понизить теплозахисну функцію.

Критеріальна оцінки відмов огороджувальних конструкцій приведена в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Оцінка відмов конструкцій фасадної теплоізоляції

 

Досвід експлуатації будівель з фасадною теплоізоляцією показав, що найуразливішим елементом, що визначає довговічність системи, є стійкість фасадної штукатурки. Критерієм відмови системи в даному випадку є руйнування штукатурного покриття при збереженні протягом деякого часу незахищеним утеплювачем своїх фізико-механічних і теплотехнічних властивостей. Довговічність теплоізоляційного матеріалу можна вважати свідомо вищою, ніж в штукатурного шару.

Висновки. У результаті натурних досліджень фасадної системи з тонкошаровою штукатуркою визначено основні критерії оцінювання експлуатаційних характеристик стінових конструкцій. Поєднання та взаємодія різних деструктивних факторів сприяють руйнуванню захисного штукатурного шару, що призводить до виникнення теплових відмов фасадної теплоізоляції при її експлуатації, зумовлює зниження теплоізоляційних показників та довговічності фасадної системи в цілому.

 

1. ДСТУ В. 2. 6-36: 2008. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками. – К. : Мінбудархітектури України, 2009. – 43 с.

2. ДБН В. 2. 6-31: 2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель. – К. : Мінбудархітектури України, 2006.  71 с.

3. Чернявський, В. В., Кліматичні фактори впливу на теплоізоляційні фасадні системи з тонким штукатурним шаром / В. В. Чернявський, О. Б. Борисенко // Містобудування та територіальне планування. Вип. 37. Київ: КНУБА, 2010.  С. 559 – 564.

4. Чернявський, В. В., Деструктивні фактори впливу на фасадну теплоізоляцію з штукатурним шаром / В. В. Чернявський, О. Б. Борисенко // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. Вип. 21. Рівне, 2011. – С. 552 – 561.

5. Фаренюк Г. Г. Класифікація систем утеплення за експлуатаційними та конструктивними ознаками та порівняльний аналіз їх теплотехнічних властивостей / Г. Г. Фаренюк // Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка,  К., 2008, №1 (28) – С. 45 – 53.

6. Фаренюк Г. Г. Класифікація та структура теплових відмов ізоляційної оболонки житлових та громадських будинків / Г. Г. Фаренюк // Будівництво України,  К., 2008, №10, – С. 32-34.

7. Василик П. Г,. Голубев И. В., Трещины в штукатурках. // Строительные материалы. – 2003. – №4. – С. 14-16.