Оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ВАТ «Рiвненська кондитерська фабрика»

Таблиця 2. 12

Показники управління капіталом підприємства ВАТ «Рiвненська кондитерська фабрика» за 2008-2010 рр., тис. грн.

№ п/пПоказникиМетодика розрахунків200820092010Відхилення,

тис. грн. Відхилення,

% 

2009/

20082010/

20092009/

20082010/

2009

1. Власний капітал, ВКА-З384350607135121720753241

2. Позиковий капітал, ПК21882628822929141000-33591187-53

3. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, Кп/вПК/

ВК5, 6912, 434, 116, 73-8, 32118-67

4. Коефіцієнт автономії, Кавт. ВК/А0, 150, 070, 20-0, 070, 12-50163

5. Коефіцієнт оборотності власного капіталу, КОвкQ/ВК18, 7119, 9512, 651, 24-7, 307-37

6. Рентабельність власного капіталу, РвкПр/ Вк-332429575-17221

7. Кредиторська заборгованість, КЗ14890570992464142209-32458283-57

 

Співвідношення позикового капіталу і власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Його значення, дорівнює 5, 69 у 2008р., 12, 43 у 2009 і 4, 11 у 2010 роках. Це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 5, 69 грн. позикових коштів у 2008р., 12, 43 грн. у 2009 і 4, 11 грн. у 2010 роках. Зниження рівня цього показника у 2010 р. означає зменшення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто відповідне підвищення фінансової стійкості, але такі високі значення досить негативно характеризують пасив балансу підприємства.

 

Рис. 2. 6. Показники управління капіталом ВАТ «Рiвненська кондитерська фабрика»

 

Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. У 2008 – 2010 р. р. він рівний 0, 15, 0, 07 і 0, 20 відповідно що ілюструє значну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства. В нашому випадку цей показник зростає у 2009 році на 7%, а в 2010 році знижується на 37%, що додатково підтверджує зроблені вище висновки, ілюструючи недосконалість управління фінансами на підприємстві у 2010 році.

Рентабельність власного капіталу показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника – головне завдання управління підприємством. Якщо чистий прибуток і власний капітал мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менша 20%. У 2008 цей показник рівний -33%, але у 2009 – 2010 р. р. досягає 24% і 29%. Це позитивно характеризує фінансовий менеджмент підприємства у 2009 і 2010 р. р.

Кредиторська заборгованість зменшується у 2010 році, що відображає покращення ситуації на підприємстві.

Висновок. Аналіз показників управління капіталом не дає змоги зробити однозначні висновки. Значне перевищення зобов’язань над власним капіталом та відсутність резервного фонду негативно характеризує діяльність підприємства. Але відсутність довгострокових зобов’язань у 2009 – 2010 р. р. та висока рентабельність власного капіталу – це позитивні показники, які свідчать про стабільність і хороший фінансовий стан підприємства.

Ефективність діяльності значною мірою залежить від рівня розвитку та вдосконалення системи управління капіталом. Управління капіталом суб'єктів господарювання тісно пов'язане із прийняттям управлінських рішень, оскільки його величина та динаміка є важливими критеріями для встановлення їхньої оптимальності [3]. Капітал завжди є необхідним атрибутом діяльності – від моменту створення підприємства до його ліквідації або реорганізації. Своєю чергою, управління капіталом передбачає вплив на його обсяг і структуру, а також джерела формування з метою підвищення ефективності його використання. Налагоджений механізм управління капіталом передбачає: чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у плановому періоді; удосконалення методики визначення й аналізу ефективності використання усіх видів капіталу; розроблення напрямків оптимізації процесу управління капіталом, а також їхнього аналізу і запровадження; розроблення методики оперативного управління високоліквідними обіговими активами; розроблення загальної стратегії управління капіталом; використання у процесі управління економічних методів і моделей, зокрема під час аналізу і планування; орієнтацію на використання внутрішніх важелів впливу на процес управління капіталом.

Отже, під час розроблення фінансової політики підприємства потрібно вибрати таку структуру капіталу, яка за найнижчої вартості капіталу дасть змогу збільшити ринкову вартість економічної одиниці. Оптимальною є така структура капіталу, яка дасть змогу звести до мінімуму середньозважену вартість капіталу і, водночас, підтримати кредитну репутацію підприємства на рівні, який сприяє залученню нових капіталів на прийнятних умовах.

 

 

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Таблиця 2. 12

Методика розрахунку коефіцієнтів ліквідності

№ п/пПоказникиІндекс показникаПорядок розрахунку показникаОптимальне значення

1Коефіцієнт покриття (поточної ліквідності) КпОборотні активи_

Поточні зобов’язання

>1

2Коефіцієнт швидкої ліквідностіКшкОборотні активи

мінус запаси___

поточні зобов’язання

0, 6÷0, 8

3Коефіцієнт абсолютної