Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка перспектив нафтогазоносності осадочних басейнів східної Сірії шляхом використання систем розломів фундаменту (за геолого-геофізичними даними)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

та відомими локальними структурами, цей взаємозв’язок відображається у тому, що більшість відомих структур, потрапляють у зони виділених розломів, причому найбільша кількість відомих локальних структур (65%) приурочена до підсистем: 270°, 310° та 62°.

Наукова новизна отриманих результатів.
Вперше для території Сірії виділені системи розломів кристалічного фундаменту;
Використаний комп’ютерний варіант методики побудови систем розломів;
Встановлений взаємозв’язок між підсистемами розломів та відомими локальними структурами;
Виконаний прогноз нафтогазоперспективності території, що досліджується, і виділені ділянки, найбільш перспективні на пошуки локальних структур.
Практичне значення роботи полягає у тому, що застосована методика прогнозної оцінки територій на пошуки нафти і газу дозволяє на підставі геолого-геофізичних матеріалів достатньо об’єктивно визначати ділянки локалізації нафтогазоносних структур. Це дозволить зекономити час і матеріальні витрати, необхідні для визначення цих ділянок традиційними методами.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень підтверджена фактичним матеріалом, зібраним автором у процесі роботи на виробництві та навчання в аспірантурі, та її обробки шляхом застосування оригінальних комп’ютерних програм.
Особистий внесок автора.
Автором виконаний увесь обсяг роботи щодо збирання фактичного матеріалу; узагальнення відомостей, які стосуються оцінки осадових комплексів на пошуки нафти і газу, викладених у літературних джерелах. Підготовки вихідних даних для комп’ютерної обробки. Узагальнення матеріалів та виділення по геофізичним даним систем розломів, що контролюють перспективні на пошуки нафти і газу структури. Виконання прогнозної оцінки перспектив нафтогазоносності території на підставі аналізу результатів площинних геофізичних досліджень (гравіметричних і магнітних зйомок). А також, здійсненний комп’ютерний варіант методики виділення розломних структур за фізичним полям і виділені ділянки перспективні на пошуки нафтогазоносних структур.
Апробація роботи. Основні результати роботи доповідались й обговорювались на наступних регіональних наукових конференціях Криворізького технічного університету:
Проблеми геології і мінералогії залізисто-кременистих формацій Криворізького басейну. IV, Кривий ріг, 2000 р. ;
Геологія і мінералогія рудних районів. V, Кривий ріг, 2001 р.
А також на міжкафедральних наукових семінарах, які проводяться в Криворізькому технічному університеті (1999-2001 рр.).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 4 статті в наукових фахових журналах.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із “Вступу”, п’яти розділів і “Висновків”, викладених на 172 сторінках тексту, який супроводжується 50 рисунками і списком використаної літератури, що нараховує 108 назв джерел.
Виконання даної роботи було б не реальним без постійної підтримки, порад і методичної допомоги наукового керівника чл. -кор. НАН України, доктора геол. -мін. наук, професора К. Ф. Тяпкіна, за що автор висловлює йому свою щиру подяку, а також кандидатові геологичних наук М. М. Довбничу, доцентові В. П. Солдатенку та усім співробітникам кафедри геофізики.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
У розділі наведені результати узагальнення фондового й опублікованого матеріалу, що стосується стратиграфії, магматизму, тектоніки, історії геологічного розвитку і корисних копалин території Сірії. Зокрема відзначено, що загальні риси геологічної будови Сірії визначені її положенням у геоструктурному ансамблі Ближнього Сходу.
Основна частина Сірії розташована у межах північного схилу Аравійської платформи, північно-західним і північним кордоном якої є альпійські складчасті спорудження. Південно-західна окраїна країни займає частину сучасної системи рифтових долин Східної Африки, Червоного і Мертвого морів, а південна розташовується у межах північного схилу древнього Аравійсько-Нубійського щита. Східну частину Сірії займає неогеновий Приєвфратський прогин на східному схилі, який у пліоцен-четвертинний час був закладений Месопотамський крайовий прогин.
Найбільш древніми на території Сірії є утворення докембрію, що складають так званий Басситський виступ, який займає крайню північно-західну частину країни і є частиною Аравійсько-Нубійського щита. Розріз останнього представлений асоціацією амфіболітів, різноманітних за складом гнейсів, епідот-амфіболових і біотит-амфіболових сланців, кварцитів, мармурів і метаморфізованих алевролитів.
Палеозойська ера характеризується перевагою теригенного осадконакопичення в умовах прибережно-морських та помірно глибоководних фацій. У побудові розрізу, складеного відкладами усіх систем палеозою, беруть участь конгломерати, гравеліти, піщаники, аргіліти, глинисті сланці з рідкими малопотужними прошарками вапняків і доломітів. У мезозойських розрізах панівне положення належить карбонатним і карбонатно-глинистим утворенням (вапняки, доломіти, мергель), а теригенні породи у незначних кількостях присутні тільки біля низів розрізів тріасу і крейди. Для останнього розрізу характерні також малопотужні покрови базальтів. Особливості кайнозойської ери полягають у поліфаціальності її розрізів, де поряд з потужними товщами вапняків, доломітів та глин широким розвитком користуються континентальні піщаники, конгломерати, а також хемогенні відклади (гіпси, ангідрити, кам’яна соль). Істотне місце у будові кайнозойських розрізів належить вулканогенним утворенням. Покриви базальтоїдів і пачки туфів характерні для розрізів пліоценового відділу і четвертинної системи кайнозою. Відносно магматичних проявів слід відзначити, що на території Сірії встановлені три різновікових магматичних комплекси: середньоюрський, пізньокрейдовий і неоген-четвертинний.
Основними тектонічними елементами території Сірії є: Сірійська пустеля, Пальмірська складчаста зона, Східно-Середньоземноморська склепово-брилова зона, Алеппське підняття, Приєвфратський і Месопотамський прогини, до яких належить район досліджень. Приєвфратський прогин виконаний потужними товщами морських і континентальних відкладів неогену. Західний схил прогину обмежується глибинним розломом Файдат. Закладено прогин на древньому піднятті, і характер залягання порід у його межах залежить від морфоструктурних особливостей фундаменту. Переважно породи залягають горизонтально або під невеликими кутами (3°-4°), а поховані розломи і блокова будова фундаменту обумовлюють флексуроподібні перегини, де падіння шарів збільшується до 60°-70°. Месопотамський крайовий прогин займає північно-східну частину Сірії. Сформувався він у заключну фазу альпійського тектогенезу. Він виконаний потужними
Фото Капча