Оцінка перспектив нафтогазоносності осадочних басейнів східної Сірії шляхом використання систем розломів фундаменту (за геолого-геофізичними даними)

Важливе місце у формуванні тектонічного вигляду Сірії належить розривним порушенням. Виділяються чотири групи розломів меридіонального, північно-східного, північно-західного і субширотного напрямку. Перші найбільш характерні для склепово-глибової зони східного узбережжя Середземного моря. Другі відіграли основну роль у розділенні північного схилу Аравійської платформи на рухому і стабільну зони. Субширотні розломи переважно розвинені у межах рухомої частини платформеного схилу, що зайнята Сірійською пустелею, а порушення північно-західного простягання обмежують Приєвфратський, Друзький прогини, а також розвинені у межах Месопотамського крайового прогину. Така різноманітність структур була обумовлена складним геологічним розвитком території Сірії в історії, де можна виділити такі періоди: 1) період загального і відносно спокійного заглиблювання північного схилу Аравійської платформи у палеозойський час з перевагою теригенного осадконакопичення; 2) період початку тектонічної активності і диференціації тектонічних рухів у мезозої, що супроводжується перевагою карбонатного осадконакопичення, і закладення глибинних регіональних розломів, що обмежують мобільні та стабільні ділянки нахилу платформи; 3) період підвищеної тектонічної активності мобільних ділянок і формування основних структурних елементів Сірії, що відповідає у віковому відношенні палеогену; 4) неогеновий період, що характеризується формуванням районів гороутворення і загальних опускань (період найбільш активного прояву орогенезу) ; 5) період становлення сучасного рельєфу.

Таким чином, присутність різновікових геоструктурних елементів визначила складну геологічну будову Сірії, що знайшла своє відображення в стратиграфії, магматизмі, тектоніці та історії розвитку регіону. Це і визначило спектр корисних копалин, що локалізуються у надрах Сірії, серед яких основне місце посідає нафта і газ, родовища яких приурочені до мезо-кайнозойських відкладів. У наш час, особлива увага приділяється пошукам родовищ нафти та газу, які визначають основу економіки країни. Основною нафтогазоносною областю є північно-східна частина Сірії, де відкрито та успішно експлуатується цілий ряд нафтогазових родовищ. Однак, основним питанням який стоїть на порядок денний геології Сірії є питання розширення нафтогазової сировинної бази країни, що потребує виявлення перспективних для пошуків родовищ цих корисних копалин ділянок. Такі прогнозні ділянки повинні базуватися на науково обґрунтованій основі, яка мала б забезпечити ефективність пошукових робіт з мінімальними матеріальними та фінансовими витратами.

Розділ 2. Обґрунтування постановки проблеми і завдання досліджень.

На підставі вивчення й аналізу робіт Б. М. Валяєва, Г. Х. Дікенштейна, Г. Н. Доленка, В. М. Зав’ялова, Н. А. Кудрявцева, В. Ф. Никонова, Г. Б. Острого, В. Б. Порфир’єва, Г. С. Преображенської, Л. Н. Розанова, Н. Ю. Успенської, Н. В. Шаблінської, І. І. Чебаненко та інших дослідників. Присвячених нафтогазоносності Східно-Європейської платформи, Західно-Сибірської, Туранської, Скіфської плит, Сахаліну, Гейнської, Лиманської, Суецької та інших нафтогазоносних провінцій світу, показана приуроченість родовищ нафти і газу до глибинних розломів, а також підкреслена роль останніх у формуванні нафтогазоносних структур.

Також акцентується увага на проблемі закономірностей геологічного розвитку розломів у земній корі, характеристиці планетарної системи глибинних розломів та їх внутрішньої будови. Базуючись на аналізі робіт В. С. Буртмана, Ф. Венніг-Мейнеса, Р. Зондера, Г. Клооса, Дж. Муді, А. І. Суворова, М. Хіллса, У. Хоббса, І. І. Чебаненко та інших наведена характеристика планетарних систем глибинних розломів у межах різних геологічних регіонів. Особлива увага приділена характеристиці систем глибинних розломів території України в цілому і нафтогазоносних провінцій зокрема, наведеній за результатами вивчення й аналізу результатів, одержаних українськими геологами під керівництвом К. Ф. Тяпкіна.

Таким чином, базуючись на аналізі фактів і критеріїв оцінки нафтогазоносності територій, а також враховуючи особливості геологічної будови Сірії і ступінь геолого-геофізичного вивчення її території, викладене у другому підрозділі даного розділу “Характеристика геолого-геофізичного вивчення території Сірії у світі постановки проблеми”, зроблено обґрунтований висновок про доцільність залучення до прогнозної оцінки пошуків родовищ нафти і газу у межах території досліджень (східна частина Сірії) систем розломів фундаменту.

Досягненню цієї мети сприяє рішення таких основних завдань (підрозділ 2. 3 “Мета і завдання досліджень”) : 1) всебічний аналіз геологічної будови територій; 2) аналіз й узагальнення площинних геофізичних досліджень; 3) виділення індикаторів розломних структур; 4) виділення систем розломів; 5) встановлення взаємозв’язку між локальними структурами і системами розломів; 6) виділення перспективних на пошуки локальних нафтогазоносних структур ділянок.

Розділ 3. Методика досліджень.

Розділ присвячений розгляду трьох основних методичних напрямків, задіяних при проведенні досліджень, – характеристиці основних ознак прояву розломів у гравітаційному і магнітному полях (підрозділ 3. 1), методиці складання карт індикаторів розломних структур (підрозділ 3. 2) і методиці побудови систем розломів фундаменту (підрозділ 3. 3) Окремо розглянуто методику виділення систем розломів фундаменту на прикладі території досліджень (східна частина Сірії).

При розгляді основних ознак прояву розломів у гравітаційному і магнітному полях відзначено, що основними індикаторами, що дають змогу передбачати наявність розломних структур, є 1) лінійні гравітаційні і магнітні виступи; 2) локальні лінійні аномалії гравітаційного і магнітного полів; 3) лінійні порушення регулярної поведінки ізоаномал гравітаційного і магнітного полів чи лінійні кордони областей з різним рисунком ізоліній цих полів. Індикатори розломів відбиваються на спеціальних картах, які є базовою основою для складання карт систем розломів.

Таким чином, процес виділення систем розломів фундаменту проводиться у два основних етапи. Перший передбачає виділення індикаторів розломних структур, а другий – відновлення