Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка показників фізичного розвитку дітей дошкільного віку при короткозорості

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

було проведено на базі спеціалізованого дитячого садка №58 м. Луцька. На основі аналізу медичних карток у медичному кабінеті ми виявили 11 дітей (5 дівчат, 6 хлопців) з діагнозом короткозорість.

Життєву ємність легень визначали за допомогою спірометра і порівнювали з середніми показниками спірометрії здорових дітей даної вікової категорії. Чим більша життєва ємність легень, тим легше досягається збільшення об’єму вентиляції, що свідчило про вищий рівень фізичного розвитку дитини. Середні показники ЖЄЛ дітей на початку експерименту згруповано в табл. 1.
 
Таблиця 1
Середні показники ЖЄЛ дітей 5-6 років з короткозорістю на початку експерименту (%)
Вік, роки
СтатьПоказники ЖЄЛ
високий рівеньcередній рівеньнизький рівень
5 балів4 бали3 бали
5Х7, 843, 648, 6
Д6, 542, 950, 6
6Х6, 838, 454, 8
Д6, 340, 553, 2
 
Як видно з табл. 1, високий рівень показників ЖЄЛ, що відповідає 5 балам мали незначний відсоток досліджуваних дітей з вадами зору. Лише у 7, 8% хлопчиків 5 років ЖЄЛ становила 1500 мл та більше та у 6, 5% дівчат 5 років – 1400мл та більше, у 6, 8% хлопчиків 6 років – 1800 мл та більше і 6, 3% дівчат 6 років – 1700 мл та більше, що відповідає високому рівню розвитку.
У основної маси досліджуваних дітей показники спірометрії були на середньому та низькому рівнях. Середній рівень (4 бали) зафіксовано було в 43, 6% хлопчиків 5 років (1490-1100 мл) та 42, 9% дівчат 5 років (1390-1100 мл), 38, 4% хлопчиків 6 років (1790-1500 мл) та 40, 5% дівчат 6 років (1690-1400 мл).
Низький рівень розвитку за показниками спірометрії на початку експерименту було виявлено в 48, 6% хлопчиків 5 років і 50, 6% дівчат 5 років (1090 мл та менше) та в 54, 8% хлопчиків 6 років (1490 мл та менше) і в 53, 2% дівчат 6 років (1390 мл і менше).
Даний етап дослідження показав, що на початку експерименту показники спірометрії як у хлопців, так і в дівчат 5-6 років були низькими.
Результати динамометрії, проведеної з дітьми на початку експериментального дослідження відображено в табл. 2.
 
Таблиця 2
Результати динамометрії у дітей з короткозорістю на початку експерименту (у%)
ІндексСила кисті правої руки, кг
9101112131415
Дівчата12, 320, 939, 127, 7---
Хлопці-19, 544, 236, 3---
ІндексСила кисті лівої руки, кг
891011121314
Дівчата3, 041, 039, 116, 9---
Хлопці-22, 442, 625, 79, 3--
 
З табл. 2 видно, що показники динамометрії як хлопців, так і дівчат на початку експерименту були наближені до середніх нормативів на їх нижній межі. Величина сили кисті правої руки становила 10 кг у 20, 9% дівчат та 19, 5% хлопців; 11 кг – 39, 1% дівчат та 44, 2% хлопців; 12 кг – 27, 7% дівчат та 36, 3% хлопців. Сила кисті лівої руки становила 9 кг у 41, 0% дівчат та 22, 4% хлопців; 10 кг – 39, 1% дівчат та 42, 6% хлопців; 11 кг – 16, 9% дівчат та 25, 7% хлопців; 12 кг – 9, 3% хлопців.
Високий рівень фізичного розвитку за показниками динамометрії на початку експерименту не було зафіксовано в жодної досліджуваної дитини 5-6 років. Переважна кількість хлопчиків і дівчат мали показники, які відповідали низькому та середньому рівню фізичного розвитку на його нижній межі.
Результати першого етапу експерименту дають змогу сказати, що рівень фізичного розвитку дітей, які страждають на короткозорість був низький. Причиною, низького рівня розвитку, на нашу думку, є наявність патологій зору, які спричиняють важкість розуміння суті вправи, правил виконання різноманітних вправ та невміння зацікавити дітей фізичною культурою.
Середні показники ЖЄЛ дітей після експерименту згруповано в табл. 3.
 
Таблиця 3
Середні показники ЖЄЛ дітей 5-6 років з короткозорістю після експерименту (%)
Вік, рокиСтатьПоказники ЖЄЛ
Високий рівеньСередній рівеньНизький рівень
5 балів4 бали3 бали
5Х16, 845, 637, 6
Д18, 747, 134, 2
6Х14, 244, 940, 9
Д15, 942, 541, 6
 
Після експерименту високий рівень показників ЖЄЛ, що відповідає 5 балам мали більший відсоток досліджуваних дітей з вадами зору, ніж на початку експерименту. У 16, 8% хлопчиків 5 років ЖЄЛ становила 1500 мл та більше та у 18, 7% дівчат 5 років – 1400 мл та більше, у 14, 2% хлопчиків 6 років – 1800 мл та більше і 15, 9% дівчат 6 років – 1700 мл та більше, що відповідає високому рівню розвитку.
У основної маси досліджуваних дітей показники спірометрії були на середньому рівні. Середній рівень (4 бали) зафіксовано було в 45, 6% хлопчиків 5 років (1490-1100 мл) та 47, 1% дівчат 5 років (1390-1100 мл), 44, 9% хлопчиків 6 років (1790-1500 мл) та 42, 5% дівчат 6 років (1690-1400 мл).
Низький рівень розвитку за показниками спірометрії після експерименту було виявлено в 37, 6% хлопчиків 5 років і 34, 2% дівчат 5 років (1090 мл та менше) та в 40, 9% хлопчиків 6 років (1490 мл та менше) і в 41, 6% дівчат 6 років (1390 мл і менше).
Даний етап дослідження показав, що після експерименту показники спірометрії як у хлопців, так і в дівчат 5-6 років зросли. Збільшився відсоток дітей з високим та середнім рівнями фізичного розвитку та зменшився відсоток дітей з низьким рівнем фізичного розвитку за показниками ЖЄЛ.
Результати динамометрії, проведеної з дітьми 5-6 років, які страждають на короткозорість після експерименту відображено в табл. 4.
 
Таблиця 4
Результати динамометрії у дітей з короткозорістю після експерименту (%)
ІндексСила кисті правої руки, кг
9101112131415
Дівчата--16, 328, 220, 435, 1-
Хлопці--22, 136, 522, 119, 3-
ІндексСила кисті лівої руки, кг
891011121314
Дівчата--19, 036, 121, 923, 0-
Хлопці---24, 422, 742, 610, 3
 
Середні величини сили кисті правої руки після експерименту становили 11 кг у 16, 3% дівчат та 22, 1% хлопців; 12 кг -28, 2% дівчат та 36, 5% хлопців; 13 кг – 20, 4% дівчат та 22, 1% хлопців; 14 кг – 35, 1% дівчат та 19, 3% хлопців. Середні величини сили кисті лівої руки після експерименту становили 11 кг у 36, 1% дівчат та 24, 4% хлопців; 12 кг -21, 9% дівчат та 22, 7% хлопців; 13 кг – 23, 0% дівчат та 42, 6% хлопців; 14 кг – 10, 3% хлопців.
Дані показники у дітей обох вікових категорій після експерименту зросли у порівнянні з початком експерименту, що свідчить про те, що зріс загальний рівень фізичного розвитку досліджуваних дітей, які страждають на короткозорість.
Порівняльний аналіз фізіометричних показників фізичного розвитку (ЖЄЛ та сила стиску кисті рук) показав, що дані показники у дітей 5-6 років з короткозорістю зросли протягом експерименту.
Пропорційність фізичного розвитку тіла встановлювали за допомогою антропометричного коефіцієнта – індексу Пін’є (ІП), враховуючи показники довжини тіла, ваги та окружності грудної клітки. Стандартні показники індексу у хлопчиків 5 років становлять 34, 2, у дівчат 5 років – 34, 7; у хлопчиків 6 років – 36, 1, у дівчат 6 років – 37, 0. Отримані показники ми порівнювали зі стандартними показниками здорових дітей даної вікової категорії. Чим меншим був індекс Пін’є, тим більше пропорційна будова тіла дитини і навпаки.
Зміни показника індексу Пін’є у хлопчиків та дівчат 5-6 років відображено на рис. 3. 1.
 
Рис. 1. Порівняльна діаграма показників індексу Пін’є дітей на різних стадіях експерименту
1 – на початку експерименту;
2 – після експерименту
 
Як бачимо з рис. 1, показники індексу Пін’є після проведеного експерименту зменшилися, що свідчить про більш пропорційну будову тіла дитини. До експерименту показник ІП у хлопчиків 5 років в середньому становив 35, 0±0, 02, після експерименту зменшився на 0, 6 і становив 34, 4±0, 07. У дівчат 5 років ІП зменшився на 0, 6 (до експерименту -35, 5±0, 04, після експерименту – 34, 9±0, 02). У хлопчиків та дівчат 6-річного віку ІП зменшився на 0, 8 (хлопці: до експерименту – 37, 3±0, 03, після експерименту 36, 1±0, 05; дівчата: до експерименту – 37, 9±0, 06, після експерименту – 37, 1±0, 01).
Порівняльний аналіз стоматоскопічного показника (будова тіла) на початку та після проведеного експерименту показав, що будова тіла дітей, які займалися фізичними вправами з метою підвищення рівня фізичного розвитку стала більш пропорційною, що зумовило в свою чергу зміну біомеханічних чинників, які визначають поставу. Функціональна зміна або м’язовий дисбаланс було поліпшено за допомогою фізичних вправ та інших засобів фізичного виховання дошкільнят за період експериментальної роботи з дітьми.
Отже, рівень фізичного розвитку дітей 5-6 років зріс за період експерименту, що було визначено порівняльною характеристикою фізіометричних показників та стоматоскопічного показника (антропометричного коефіцієнта індексу Пін’є).
Було відзначено позитивні прояви, які відбулися в організмі дітей після проведеного експерименту із застосування фізичних вправ з метою підвищення рівня фізичного розвитку дітей, які страждають на короткозорість. Вирішення цих практично важливих питань суттєво впливає на удосконалення методичних основ фізичної реабілітації дітей дошкільного віку з вадами зору.
 
Висновки
 
Після проведеного експерименту було відзначено зростання фізіометричних показників, що є свідченням підвищення рівня фізичного розвитку хлопчиків та дівчат 5-6 років з короткозорістю.
Визначення пропорційності фізичного розвитку тіла за допомогою стоматоскопічного показника – антропометричного коефіцієнта індексу Пін’є дозволив визначити зростання рівня фізичного розвитку дітей 5-6 років з короткозорістю протягом експериментальної роботи.
 
Список використаної літератури
 
Башкирин И. Н., Мухин В. Н., Сорокин В. А., Слежински Я. Современные подходы к развитию физической реабилитации / Матеріали ІХ Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – К: Олімпійська література, 2005. – С. 763.
Гета А. Фізична реабілітація дітей з міопією І-ІІІ ступеня / Матеріали ІХ Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – К: Олімпійська література, 2005. – С. 774.
Ермаков В. П., Якунин Г. А. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения: Справочно-методическое пособие для учителя. – М. : Просвещение, 1990. – 224 с.
Сермеев Б. В. Физическое воспитание детей с нарушениями зрения. – К. : Здоров’я, 1987. – 112 с.
Слугин В. И. Современный подход к проблеме реабилитации в процессе занятий лечебной физической культурой // ЛФК и массаж. – 2003. – № 2. – С. 33 – 36.
Частные методики адаптивной физической культуры: Учебное пособие / Под ред. Л. В. Шапковой. – М. : Советский спорт, 2004. – 464 с.
Фото Капча