Оцінка розвитку та продуктивності свиноматок в умовах племінних господарств україни

В статті подані результати моніторингу господарськи корисних ознак свиноматок різних порід в племінних господарствах України. Встановлено, що свиноматки сучасних порід здатні народжувати життєздатне потомство у віці 12-14 місяців (за виключенням вітчизняних локальних порід) й забезпечувати потомству успадкування високих відгодівельних і м’ясних ознак. При цьому свиноматки м’ясного напряму продуктивності не завжди мають гірші показники багатоплідності, порівняно із материнськими породами. Доведена ефективність селекції свиней в цілому по галузі за м’ясними ознаками, результатом чого є низькі показники товщини шпику (в середньому 21, 7мм) та високі – довжини півтуші (в середньому -97, 7см). Хоча слід вказати й на значну варіативності показників продуктивності свиноматок як в межах порід, так і стад.

Ключові слова: свиноматки, породи, показники розвитку, багатоплідність, відгодівельні й м’ясні ознаки.

 

Огляд літератури. Свинарство, як галузь із швидким нарощуванням поголів’я та багатогранними біологічними особливостями, останні роки зосереджена на зниженні виходу жиру в м’ясі, шпику в туші та підвищення швидкості росту тварин. Тобто, ми усвідомили, що свинарство повинно бути м’ясною галуззю, в результаті чого свині змінили екстер’єр і більшість господарськи біологічних ознак, а методологія селекційно-племінної роботи змусила здійснити диференціацію порід на материнські і батьківські, де добір проводиться за використання відповідних індексів [4, 5, 6, 10]. Наразі в Україні, на переконання науковців, свині порід велика біла, українська степова біла, миргородська, українська степова ряба відносяться до материнських, а ландрас, українська м’ясна, полтавська м’ясна, дюрок, п’єтрен, червона білопояса, велика чорна і уельс – до батьківських форм. Але слід визнати, що частина з них з успіхом використовується як у якості материнської, так і батьківської породи при схрещуванні чи гібридизації, що змушує переглянути наше бачення про спеціалізацію й диференціацію на зразок провідних зарубіжних країн. Літературні джерела засвідчують, що провідні світові компанії по виробництву свинини за рік від однієї свиноматки материнської форми одержують 27 і більше поросят, а тварини батьківських форм характеризуються середньодобовими приростами свиней на відгодівлі на рівні 700-800 г з конверсією корму – 2, 4-2, 7 кг. При цьому свині на відгодівлі знаходяться 160 днів і мають вихід пісного м’яса в туші – 63% [8].

Україна сьогодні, на жаль, не конкурує з провідними світовими країнами ні за кількістю свиней, ні за виробництвом чи споживанням свинини на душу населення з ряду причин, серед яких імпорт свинини з країн ЄС, застарілі технології, недосконалий рівень годівлі, відсутністю єдиної селекційно – гібридної програми розвитку галузі тощо. Хоча на думку ряду авторів [7, 9, 10] в Україні є всі можливості отримувати від свиней такі ж параметри продуктивності, що і в провідних світових країнах.

Тому, для стабілізації ситуації в галузі свинарства, а можливо й конкурування на ринку продукції, слід постійно моніторингувати продуктивність свиней в племінних господарствах, основним призначенням яких є реалізація високопродуктивних чистопородних свиней для подальшого їх використання в системі схрещування й гібридизації. Постійний аналіз продуктивність свиней в породах і стадах дозволить також вирішити ряд важливих проблем галузі, в числі яких – селекція за бажаними ознаками продуктивності та скорочення стад, рівень племінної роботи в яких не відповідає основним вимогам, пред’явленим до суб’єкта племінної справи у свинарстві. Крім того, ми існуємо в соціумі, залежному від світової економіки, а тому визначати перспективи розвитку галузі свинарства неможливо поза зв'язком зі світовими тенденціями і напрямком її загального розвитку [1, 11, 12].

Актуальність теми. Аналіз наукових джерел галузі свинарства України, а також дані статистичних бюлетенів не дають відповіді на питання: які породи в нашій країні кращі за відповідними ознаками продуктивності і чи можна відмовитися від імпорту свиней. Враховуючи, що свиноматки відіграють не останню роль в генетичному покращенні чистопородних популяцій, до їх вибору та оцінки пред’являють особливу увагу. Не менш важливою є якість свиноматки в промислових господарствах, де від неї планують одержувати 2, 2-2, 4 опороси на рік та багатоплідність не менше 12 поросят на опорос. Саме тому постійний аналіз продуктивності свиноматок та виявлення порід, які поєднують високу відтворювальну здатність із відгодівельними й м’ясними ознаками має практичну цінність і актуальність.

Мета досліджень – моніторинг свиноматок у суб’єктах племінної справи у свинарстві з визначенням перспективності їх розведення у залежності від прояву ознак відтворювальної здатності, відгодівельних і м’ясних ознак.

Методика досліджень. Оцінка господарськи корисних ознак свиноматок 11 наявних в Україні порід, а саме: великої білої, дюрок, ландрас, миргородської, полтавської м’ясної, п’єтрен, української м’ясної, української степової білої, української степової рябої, уельс та червоної білопоясої за показниками живої маси і довжини тулубу, багатоплідності, а також відгодівельних й м’ясних ознак потомків зроблена за даними зведених звітів по бонітуванню свиней в умовах в племінних господарствах України станом на 01. 01. 2015 року. Показники розвитку та відтворювальної здатності проаналізовані по 34297 основних свиноматок 11 порід 135 племінних стадах, а оцінка за відгодівельними та м’ясними ознаками потомків зроблена по 1525 матках 8 порід (без вітчизняних локальних). Жива маса і довжина тулубу маток визначені після першого опоросу, а відгодівельні й м’ясні ознаками – за результатами відгодівлі свиней в умовах господарств. Статистичне опрацювання одержаних результатів зроблено методами математичної статистики засобами програмного пакету «STATISTICA 6. 0» на ПК.

Результати досліджень. За